Рішення

від 16.05.2019 по справі 357/2386/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/2386/19

2/357/2104/19

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бондаренко О. В. ,

при секретарі - Бондаренко Н. В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

04.03.2019 року позивач звернулась з до суду з вказаним позовом обґрунтовуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано 20.04.1974 року. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належала на праві приватної власності земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,4120 га, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1 . Також, ОСОБА_3 був власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 . За життя її чоловік право власності на будинок не зареєстрував, проте у ньому проживав. На підставі заяви власника будинку щодо видачі технічних умов і виготовлення проекту на газифікацію дому від 16.08.1996 року було виготовлено робочий проект газопостачання ж/б № АДРЕСА_1 . Після смерті, ОСОБА_2 заповіту не залишив. Вона являється єдиним спадкоємцем після смерті чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_3 року вона прийняла спадщину та надала згоду на зміну конфігурації земельної ділянки 0,4120 га, що розташована на території АДРЕСА_1 , Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, що належала померлому ОСОБА_2 На підставі її заяви від 29.03.2018 року КП ФМР Фастівське БТІ було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд то та для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в АДРЕСА_1 в АДРЕСА_2 Дроздівської сільської ради. Проте, спадщину на будинок АДРЕСА_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_2 прийняти не може, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинок, 04.12.2017 року листом №183/01-16 Приватного нотаріуса Фастівського міського нотаріального округу Сушановою Т.В. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Враховуючи, що її чоловікові на праві приватної власності належав будинок та земельна ділянка, за час життя ОСОБА_2 не встиг зареєструвати право власності на будинок, вона являється єдиним спадкоємцем після смерті свого чоловіка, просила визнати за нею право власності на спадкове майно будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , як спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 06.03.2019 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження,16.04.2019 року підготовче провадження було закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просила позов задовольнити, визнати за нею право власності на спадкове майно будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , як спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач Дроздівська сільська рада Білоцерківського району Київської області в судове засідання свого представника не направила, до суду подали клопотання, згідно якого просили справу за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на будинок, слухати без представника сільської ради, позов визнали, не заперечують проти його задоволення.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.10), після смерті якого залишилась спадщина у вигляді: житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_2 , спадкоємцем померлого за законом є його дружина ОСОБА_1 . Після смерті, ОСОБА_2 заповіту не залишив.

Як вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 (а.с.9) 20.04.1974 року у Фастівському відділі РАЦС Київської області ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_4 , актовий запис №82. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище ОСОБА_5 .

З довідки про склад сім`ї, виданої Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області №6670 від 13.11.2017 року (а.с.19, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 проживає у АДРЕСА_3 , за вказаною адресою був зареєстрований з 28.05.1997 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав ОСОБА_2 , згідно запису в будинковій книзі.

Як вбачається з Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 (а.с.11), 22.08.1996 року ОСОБА_2 , на підставі рішення 9 сесії ХХІІ скликання Дроздівської сільської ради, був виданий Державний акт на право приватної власності на землю площею 0,4120 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 Дроздівської сільської АДРЕСА_4 . Землю передано для ведення особистого підсобного господарства - 0,1620 га, та для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд - 0,2500 га. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №131.

З матеріалів справи вбачається (а.с.20), 01.10.2018 року ОСОБА_1 , спадкоємець за законом, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , що проживав за адресою: АДРЕСА_3 , та помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , надала свою згоду на зміну конфігурації земельної ділянки площею 0,4120 га (0,1620 га, наданої для ведення особистого підсобного господарства та 0,2500 га, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), що розташована на території АДРЕСА_1 , що належали померлому ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю НОМЕР_1 , виданого Дроздівською сільською радою 19.01.1999 року та погодилась, що її конфігурація буде відповідати кадастровому плану, складеному при виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.21) вбачається, що земельна ділянка площею 0,1620 га, кадастровий номер НОМЕР_4 , розташована за адресою АДРЕСА_1 . Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Власник ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 . Підстава для виникнення права: Рішення органу місцевого самоврядування Рішення ради №9 сесії ХХІІ скликання від 22.08.1996 р. Дроздівська сільська рада 22.08.1996 р. 9 сесії ХХІІ, державний акт від 19.01.1999 НОМЕР_1 .

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.22) вбачається, що земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_4 , розташована за адресою АДРЕСА_1 . Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Власник ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 . Підстава для виникнення права: Рішення органу місцевого самоврядування Рішення ради №9 сесії ХХІІ скликання від 22.08.1996 р. Дроздівська сільська рада 22.08.1996 р. 9 сесії ХХІІ, державний акт від 19.01.1999 НОМЕР_1 .

04.12.2017 року на звернення позивача, приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Київській області Сушановою Т.В. було надано роз`яснення №183/01-16, щодо оформлення спадкових прав на майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 (а.с.24), в якому зазначено, що згідно ст.46 Закону України Про нотаріат нотаріус витребовує відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Пунктом 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво. При цьому від спадкоємців витребовуються документи, що підтверджують право власності на спадкове майно. В даній ситуації правовстановлюючі документи на майно відсутні. Відповідно, видати свідоцтво про право на спадщину неможливо.

Як вбачається з відповіді на запит приватного нотаріуса Фастівського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Київській області Сушановою Т.В. (а.с.39), спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , нею не заводилась, перевірки наявності заповітів в Спадковому реєстрі не здійснювались, оскільки спадкоємці із заявою про відкриття спадкової справи не зверталися.

Судом встановлено, що 17.07.1992 року ОСОБА_2 був виданий технічний паспорт на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.13-18).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування (п.3.3) зазначається, що найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Отже, оскільки померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 за життя набув право на отримання у власність житлового будинку АДРЕСА_1 , однак не зареєстрував дане право, шляхом подання заяви з відповідними документами на майно до компетентних органів, спадкоємець не має можливості отримати свідоцтво про право власності на дане спадкове майно, що підтверджується зазначеними вище матеріалами справи.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про внесення права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч.4 ст. 3 цього Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства , що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селещах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року. Зазначений нормативний акт передбачав державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, враховуючи визнання відповідачем позову, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 набула в порядку спадкування за законом, право власності на майно у вигляді житлового будинку з відповідними господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивач при подачі позову до суду сплатила судовий збір в розмірі 768,40 грн. (а.с. 1), та заявила клопотання про залишення даних витрат за нею без відповідного відшкодування.

Керуючись ст.ст. 328,357,1216, 1218, 1222, 1223, 1261, 1267, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області ( код ЄДРПОУ: 04363018, місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, с. Дрозди, вул. Польова, 2-в), про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на будинок АДРЕСА_1 , в прядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.05.2019 року.

СуддяО. В. Бондаренко