Рішення

від 16.05.2019 по справі 569/15152/18

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/15152/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.

з участю:

позивачки - ОСОБА_1

представника позивачки - адвоката Ляшка Д.В.

представника відповідача - Пилипчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров"я, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс " Рівненської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров"я. Просить стягнути з Комунального підприємства Рівнелектроавтотранс Рівненської міської ради ( ЄДРПОУ 03362844) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 ) - 3 565,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я та 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що приблизно о 12 год. 45 хв. 06 квітня 2018 року здійснюючи висадку пасажирів на зупинці громадського транспорту Тролейбусне управління по вул. Д.Галицького у м. Рівне, водій належного КП Рівнеелектроавтотранс РМР міського тролейбуса № 177 ОСОБА_2 не пересвідчившись, що висадка пасажирів завершена, без належного попередження зачинила двері тролейбуса. В результаті цих дій пасажирку ОСОБА_1 , яка виходила з тролейбуса, було вдарено дверима по голові та затиснуто між ними. Після спричиненого криками потерпілої та інших пасажирів екстреного відкриття водієм дверей, Позивач впала в салон на сходинки тролейбуса у результаті чого додатково травмувала спину. Відразу після події, зважаючи на різке погіршення самопочуття ОСОБА_1 звернулася до Рівненської міської лікарні де за результатами медичного обстеження у неї було діагностовано закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, забій м`яких тканин голови та забій хребта (після подальшого дообстеження - компресійний перелом хребця). Таким чином, в результаті неуважності водія належного Відповідачу тролейбуса здоров`ю Позивача було завдано істотну шкоду. 10.04.2018 року ОСОБА_1 звернулася до КП Рівнеелектроавтотранс РМР з письмовою заявою у якій просила притягнути винного у її травмуванні водія тролейбуса до відповідальності. Однак, у своїй відповіді від 17.04.2018 року № 207 Відповідач хоча і висловив свої вибачення щодо події, однак формально повністю заперечив факт існування дорожньо-транспортної пригоди за участі водія належного йому тролейбуса. З листа також стало відомо, що водій тролейбуса ОСОБА_3 та кондуктор ОСОБА_4 , які в той день працювали на відповідному маршруті надали пояснення у яких повністю заперечили факт відповідної пригоди. Таким чином, у притягненні винного водія тролейбуса до дисциплінарної відповідальності, оголошенні будь-яких офіційних вибачень за завдану ОСОБА_1 шкоду, відшкодуванні вартості витрат на її лікування було відмовлено. 21.05.2018 року намагаючись відстояти свої права ОСОБА_1 звернулася до Рівненського Відділу поліції ГУНП в Рівненській області з письмовою заявою у якій повідомила про факт свого травмування з вини водія під час поїздки міським тролейбусом. За фактом цієї події відкрито кримінальне провадження № 12018180010002997 за ст. 128 Кримінального кодексу України (необережне тілесне ушкодження середньої тяжкості). Висновком проведеної в ході досудового розслідування судово-медичної експертизи № 435 від 12.06.2018 року було підтверджено, що завдані ОСОБА_1 06.04.2018 року та зафіксовані лікарями ЦМЛ м. Рівне тілесні ушкодження (закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, забій м`яких тканин правої та лівої скронево-тім`яних ділянок голови, травма хребта) дійсно могли виникнути 06.04.2018 року, а їх характер та локалізація відповідає обставинам описаним потерпілою у наданих поясненнях. Експерт підтвердив, що зафіксовані медиками тілесні ушкодження виникли не менше як від двох травматичних дій тупих предметів, якими могли бути дверки тролейбуса під час їх закриття. В момент отримання тілесних ушкоджень потерпіла найбільш ймовірно перебувала у вертикальному положенні і була повернута боковими поверхнями голови до травмуючих об`єктів, або в положенні близькому до цього. Виникнення даних тілесних ушкоджень у потерпілої внаслідок самонанесення, чи самопадіння з висоти власного зросту на тверду поверхню, малоймовірне. Таким чином експертизою підтверджено, що 06.04.2018 року ОСОБА_1 дійсно було завдано ряд тілесних ушкоджень, які дійсно могли виникнути від удару дверцятами тролейбуса та подальшого падіння. Разом з тим, згідно з існуючою класифікацію відповідні тілесні ушкодження було віднесено до легких тілесних ушкодженнями з короткочасним розладом здоров`я. Як наслідок, постановою Старшого слідчого СВ РВП ГУПН в Рівненській області від 03.07.2018 року відповідне кримінальне провадження за ст. 128 ККУ було закрите за відсутністю усіх обов`язкових елементів складу злочину: недосягнення мінімальної межі кримінальної відповідальності передбаченої санкцією статті - завдання особі тілесних ушкоджень щонайменше середнього ступеня тяжкості. Після відповідної дорожньо-транспортної пригоди здоров`я Позивача істотно погіршилося, та наразі все ще не відновилося, у заявку з чим Позивач перебуває на стаціонарному амбулаторному лікуванні в ЦМЛ м. Рівне. Через погіршення самопочуття та постійні головні болі Позивач вимушена систематично приймати ліки. Загальна вартість фактично понесених нею та підтверджених квитанціями витрат на лікування на даний момент становить 3 565,00 грн. Крім того, неправомірними діями водія відповідача позивачеві було завдано й значної моральної шкоди, оскільки її лікування є амбулаторним воно передбачає систематичне проходження тривалих медичних процедур, постійного відвідування лікаря, прийому медикаментів, які часто мають значні негативні побічні впливи на загальний стан здоров`я. Як наслідок, ритм її життя повністю порушився. Постійні головні болі, погіршене самопочуття істотно вплинули і на стосунки ОСОБА_1 з її рідними та знайомими. Більше того, відкрите заперечення відповідачем та його працівниками своєї причетності до події, необхідність написання скарг та звернення до правоохоронних органів за захистом своїх прав, проведені допити як потерпілої, проходження судово-медичної експертизи, також завдали Позивачеві чималих моральних переживань, коштували нервів та здоров`я. Враховуючи вищенаведені обставини загальний розмір моральної шкоди завданої Позивачу оцінено нею в 50 000,00 грн. У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Ляшко Д.В. підтримали обґрунтування підстав звернення до суду у межах доводів позовної заяви. Просили позов задовольнити повністю. Відповідачем подано до суду письмовий відзив згідно якого просять відмовити позивачу у задоволенні позову за необґрунтованістю та недоведеністю вимог. У судовому засіданні представник відповідача Пилипчук О.М. підтримала поданий до суду письмовий відзив, який обґрунтувала наступним. Відповідно до пункту 3.25. Інструкції №2 по охороні праці для водія тролейбуса пасажирського, якщо в тролейбусі трапився нещасний випадок, водій сам чи через пасажирів повинен сповістити негайно центральному або лінійному диспетчеру і викликати швидку медичну допомогу. Тобто, водій та/або кондуктор має бути повідомлений про настання такого випадку, та зобов`язані викликати швидку допомогу. Виходячи з письмових пояснень водія тролейбуса пасажирського Дем`янчук ОСОБА_5 .A. та кондуктора громадського транспорту Бродецької Т.В. жодних скарг від пасажирів не надходило. Позивачем були надані копії сторінок з її медичної картки, де лікарем ОСОБА_6 були встановлені наступні діагнози: ІХС (Ішемічна хвороба серця), Хр. холецистит в ст. н/ремісії, Остеохондроз хребта тощо. Ці захворювання мають продовжуючий характер, та не можуть бути результатом отриманих позивачем ушкоджень, а отже і не мають братись до уваги судом при розгляді даної справи. Окрім того, позивачем були надані копії фіскальних чеків на оплату медикаментів, які не є лікарськими засобами для лікування струсу головного мозку, та не повинні відшкодовуватись відповідачем. На думку відповідача сума в 50 000,00 грн. є явно завищеною та необґрунтованою. Позивачці були нанесені легкі тілесні ушкодження, які полягають у спричинені короткочасного розладу здоров`я більше 6 днів, але не більше ніж 21 день, наприклад, розбитий ніс, садина, синці. Тобто, такі ушкодження не спричиняють значних змін у житті людини. Беручи до уваги копії з сторінок медичної картки позивача, можна дійти висновку, що постійного прийому ліків та відвідування лікарів позивач потребує через наявні в неї хронічні та триваючі захворювання, які не є результатом інциденту, що стався 06.04.2018 р. Сума 50 000,00 грн. приблизно дорівнює доходу позивача за два з половиною роки, враховуючи довідку про розмір пенсії ОСОБА_1 №7477/03 від 09.08.2018 року, тобто така сума грошей не є адекватною оцінкою моральної шкоди завданої позивачу. Тому вважають заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди завищеним та недоведеним. З оглянутої відповіді на відзив, поданої представником позивача вбачається, що позивач не погоджується з твердженням відповідача, вважають, що їхні вимоги є цілком обґрунтованими. З оглянутих заперечень на відповідь на відзив вбачається, що відповідач не погоджується з доводами позивача. За клопотанням представника позивачки адвоката Ляшко Д.В. судом заслухані показання свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та була допитана як свідок ОСОБА_9 За клопотанням представника відповідача ОСОБА_10 судом заслухані показання свідка: ОСОБА_11 (а.с.68) . Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, показання свідків, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків. Судом встановлено, що 1 0.04.2018 року ОСОБА_1 зверталася до КП Рівнеелектроавтотранс РМР з письмовою скаргою з приводу події, яка трапилась з нею 06.04.2018 року на зупинці громадського транспорту Тролейбусне управління по вул. Д.Галицького у м. Рівне, а саме: водій належного КП Рівнеелектроавтотранс РМР міського тролейбуса № 177 ОСОБА_9 не пересвідчившись, що висадка пасажирів завершена, без належного попередження зачинила двері тролейбуса, в результаті чого ОСОБА_1 , яка виходила з тролейбуса, було вдарено дверима по голові та затиснуто між ними, та просила притягнути винну особу у її травмуванні водія тролейбуса до відповідальності. Згідно відповіді від 17.04.2018 року № 207 на скаргу позивача, вбачається, що відповідач висловив свої вибачення щодо події, однак формально повністю заперечив факт існування дорожньо-транспортної пригоди за участі водія належного йому тролейбуса. З оглянутих письмових пояснень водія тролейбуса ОСОБА_3 та кондуктора ОСОБА_4 , які в той день працювали на відповідному маршруті вбачається, що вони заперечили факт відповідної пригоди.

21.05.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Рівненського Відділу поліції ГУНП в Рівненській області з письмовою заявою у якій повідомила про факт свого травмування з вини водія під час поїздки міським тролейбусом. За фактом цієї події відкрито кримінальне провадження № 12018180010002997 за ст. 128 Кримінального кодексу України (необережне тілесне ушкодження середньої тяжкості). З оглянутого листа ЦМЛ м.Рівне № 1-9/1635 від 21.06.2018 р. на ім`я слідчого СВ Рівненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області підтверджується, що ОСОБА_1 , 1956 р.н., 06.04.2018 р. о 14 год. 35 хв. була доставлена бригадою швидкої медичної допомоги в приймально-діагностичне відділення. Оглянута нейрохірургом. Діагноз: Струс головного мозку. Забій ПВХ та ШВХ. Від госпіталізації відмовилася. Висновком проведеної в ході досудового розслідування судово-медичної експертизи № 435 від 12.06.2018 року було підтверджено, що завдані ОСОБА_1 06.04.2018 року та зафіксовані лікарями ЦМЛ м. Рівне тілесні ушкодження (закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, забій м`яких тканин правої та лівої скронево-тім`яних ділянок голови, травма хребта) дійсно могли виникнути 06.04.2018 року, а їх характер та локалізація відповідає обставинам описаним потерпілою у наданих поясненнях. Таким чином експертизою підтверджено, що 06.04.2018 року ОСОБА_1 дійсно було завдано ряд тілесних ушкоджень, які дійсно могли виникнути від удару дверцятами тролейбуса та подальшого падіння. Разом з тим, згідно з існуючою класифікацію відповідні тілесні ушкодження було віднесено до легких тілесних ушкодженнями з короткочасним розладом здоров`я. Постановою старшого слідчого СВ РВП ГУПН в Рівненській області від 03.07.2018 року відповідне кримінальне провадження за ст. 128 ККУ було закрите за відсутністю усіх обов`язкових елементів складу злочину: недосягнення мінімальної межі кримінальної відповідальності передбаченої санкцією статті - завдання особі тілесних ушкоджень щонайменше середнього ступеня тяжкості. Відповідно до ст. 13 ЗУ "Про міський електричний транспорт" забезпечення належного рівня транспортного обслуговування пасажирів, їх безпеки та якість надання транспортних послуг є прямим обов`язком перевізника. Згідно з ст. 12,16 ЗУ Про транспорт , ст. 4 ЗУ "Про міський електричний транспорт", ст. 4 ЗУ Про захист прав споживачів , ст. 14, 18 ЗУ Про дорожній рух , п.5.5 Правил дорожнього руху безпечність перевезень визнана однією з найважливіших вимог надання усіх видів транспортних послуг. Пунктом 25 Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом від 23 грудня 2004 р. № 1735 передбачено, що обов`язком водіїв є сповіщення пасажирів про назву зупинок, вимоги до пасажирів щодо користування транспортними послугами. Очевидно, що при користуванні тролейбусом, таким сповіщенням слід вважати і повідомлення пасажирів про те, що висадка пасажирів завершується і двері тролейбуса будуть зачинятися. Згідно з вимогами пп. д , є п.2.3 Правил дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху та не вчиняти дій, внаслідок яких може бути завдано шкоди користувачам. Згідно з п.10.1 Правил перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (*учасником дорожнього руху визнається особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху, зокрема як пасажир). Згідно з п. 21.4 Правил водію забороняється починати рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до зупинки транспортного засобу. Відповідно до вимог п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України відшкодування майнової та моральної шкоди є одним з способів захисту цивільних прав та інтересів особи. Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Нормами ст. 23 ЦК України додатково встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Стаття 1167 ЦКУ також передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Ч.2 відповідної статті одночасно передбачено, що шкода завдана ушкодженням здоров`я фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується фізичною або юридичною особою, яка її завдала незалежно від наявності її вини. Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів,механізмів та обладнання. Згідно з ч.2 цієї ж статті шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ст. 1172 ЦКУ юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Крім того, згідно з ст.13 ЗУ "Про міський електричний транспорт " забезпечення належного рівня транспортного обслуговування пасажирів, їх безпеки та якість надання транспортних послуг є прямим обов`язком перевізника. Судом встановлено, що після відповідної дорожньо-транспортної пригоди здоров`я позивача істотно погіршилося, через що позивачка вимушена систематично приймати ліки. Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 , яка працює водієм тролейбуса КП "Рівнеелектроавтотранс" показала суду, що 06.04.2018 року вона працювала на маршруті № 3 тролейбусом № 177, в той день жодних конфліктів з пасажирами не було , ніхто не отримував травми , інакше вона б згідно посадової інструції викликала швидку допомогу. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду надала аналогічні пояснення, показала, що вона працювала в той день 06.04.2018 р. на маршруті № 3 тролейбусом № 177 кондуктором. Підтвердила, що чула крики пасажирів, щоб не закривали двері. Коли повернулася обличчям до салону, то пабачила пасажирку, яка сиділа на підлозі перед середніми дверима. В подальшому зазначена пасажирка мала претензію до водія, що її затиснуло у дверях, але особисто вона цього не бачила. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка приходиться дочкою позичці, підтвердила, що 06.04.2018р. в момент висадки з тролейбуса, її мама була защемлена дверима, оскільки водій тролейбуса ще до висадки пасажирів почала закривати двері. Підтвердила, що в результаті отриманих травм позивачка лікувалася, зверталася зі скаргами до роботодавця водія тролейбуса і у правоохоронні органи. Отримані ушкодження негативно вплинули на стан здоров"я позивачки. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона 06.04.2018р. була пасажиркою тролейбуса, який слідує за маршрутом № 3. При висадці пасажирів на зупинці перед кінцевою позивачку защемило дверима, так як водій ще до висадки пасажирів зачинила двері. Вона особисто бачила, як защемило голову позивачки, яка стояла на нижній сходинці та готувалася до виходу. Таким чином, у суді знайшло підтвердження, що після відповідної дорожньо-транспортної пригоди здоров`я позивача істотно погіршилося, через що позивачка вимушена систематично приймати ліки. Понесені витрати на придбання виписаних ліків підтверджуються оглянутими судом квитанціями. Таким чином, суд прийшов до висновку, що в результаті неправомірних дій водія тролейбуса НОМЕР_2 , який слідував за маршрутом № 3, ОСОБА_13 , яка перебувала у трудових відносинах з КП "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради була заподіяна шкода ОСОБА_1 , між діями та наслідками, отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 має місце причинно-наслідковий зв"язок. Отже, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди завданої ушкодженням здоров`я та стягнути з Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 3565,00 грн., понесені витрати підтверджується оглянутими в судовому засіданні фіскальними чеками, квитанціями. Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст.. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Як зазначає позивачка винними діями відповідача їй заподіяна моральна шкода, яка полягає у тому, що внаслідок постійного лікування ритм її життя повністю порушився, постійні головні болі, погіршене самопочуття істотно вплинули на її стосунки з рідними та знайомими, відкрите заперечення відповідачем та його працівниками своєї причетності до події, необхідність написання скарг та звернення до правоохоронних органів за захистом своїх прав, проведені допити як потерпілої, проходження судово-медичної експертизи, також завдали Позивачеві чималих моральних переживань, коштували нервів та здоров`я. Ураховуючи, що внаслідок події позивач отримала тілесні ушкодження легкої тяжкості, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди. Факт заподіяння позивачу моральної шкоди суд вважає доведеним. За таких обставин, підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди наявні. Проте розмір, визначений позивачами у розмірі 50 000,00 грн., суд вважає завищеним і таким, що не відповідає характеру та ступеню завданої моральної шкоди. Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнала позивач, виходячи із засад розумності та справедливості, суд визначає розмір відшкодування, що належить до стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 у сумі 2000,00 грн. Відповідно до ст. 141 ЦПК судовий збір в сумі 1409,60 грн. стягнути з відповідача в прибуток держави. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради на користь ОСОБА_1 на вішкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров"я - 3565 (три тисячі п"ятсот шістдесят п"ять) грн. 00 коп. та на вішкодування моральної шкоди - 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Комунального підприємства "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради судовий збір в сумі 1 409 (одна тисяча чотириста дев"ять) грн. 60 коп. в прибуток держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальне підприємство "Рівнеелектроавтотранс" Рівненської міської ради, місцезнаходження: 33027 м.Рівне, вул. Д.Галицького, 23, КОД ЄДРПОУ 03362844.

Повне рішення виготовлене - 23.05.2019р.

Суддя: О.В.Панас