Постанова

від 21.05.2019 по справі 922/888/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2019 р. Справа № 922/888/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.

секретар судового засідання Рудик Т.С.

за участю представників:

від заявника: не з`явився

від боржника: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг і компанія-3", м.Харків (вх. № 1284 Х/1)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.04.2019р.(суддя Рильова В.В.)

у справі №922/888/19,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг і компанія-3", м.Харків

боржник Фізична особа - підприємець Чінь Тхі Туєт , м.Харків

про видачу судового наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг і компанія-3", звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника, фізичної особи - підприємця Чінь Тхі Туєт , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь заявника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг і компанія-3", код ЄДРПОУ 42301473, місце знаходження: 61038, Харківська область, м.Харків, просп. Льва Ландау, буд.182, п/р НОМЕР_2 в АТ ОТП Банк м.Київ, МФО 300528, заборгованість в розмірі 58 574,92 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань в розмірі 4 852,89 грн., всього 63 427,81грн.

В обґрунтування поданої заяви, заявник посилався на укладений з Фізичною особою-підприємцем Чінь Тхі Туєт договір оренди №СО-365 від 21.09.2018року, наголошуючи, що ФОП Чінь Тхі Туєт не сплачує орендну плату за користування об`єктом оренди та інші платежі (маркетингові витрати та експлуатаційні послуги), в результаті чого станом на 29.03.2019року утворилася заборгованість за січень-березень 2019року в сумі 58 574,92 грн., на яку нараховано пеню в розмірі 4 852,89 грн.

На підтвердження зазначеного, заявником надано копію договору оренди №СО-365 від 21.09.2018року та таблицю облікових ставок НБУ за період з 2017-2019років. Розрахунок заборгованості та пені наведено в заяві.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2019р. у справі №922/888/19 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг і компанія-3" про видачу судового наказу на стягнення з Фізичної особи-підприємця Чінь Тхі Туєт 63 427,81 грн. відмовлено.

Судом зазначено, що боржником у даному наказному провадженні визначено Фізичну особу-підприємця Чінь Тхі Туєт. Проте, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про припинення суб`єкта господарювання - ФОП Чінь Тхі Туєт: дата запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця - 21.03.2019; номер запису: 24800060002202944; підстава - за її рішенням. Зауважено, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв`язку із втратою нею статусу підприємця. Судом також зауважено про невідповідність заяви вимогам ч.2 ст.150 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг і компанія-3" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 02.04.2019р. у справі №922/888/19 та направити справу №922/888/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг і компанія-3" про видачу судового наказу про стягнення грошової заборгованості з Фізичної особи-підприємця Чінь Тхі Туєт до господарського суду Харківської області для продовження розгляду.

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу такою, що винесена із порушенням норм процесуального права. Посилаючись на п.73 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018року у справі № 338/180/17, п.4.12 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 910/8729/18, зазначає, що з 15.12.2017року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем. З огляду на положення ст.4, ч.1 ст.20, ст.45 Господарського процесуального кодексу України, для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Наполягає, що виходячи з суб`єктного складу правочину, на підставі якого заявлені вимоги про стягнення заборгованості з боржника, суд першої інстанції неправомірно відмовив у видачі судового наказу. Наголошує на помилковості зазначення судом про недотримання заявником вимог ст.150 Господарського процесуального кодексу України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2019р. сформовано колегію Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Склярук О.І., Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019р. у справі №922/888/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг і компанія-3" на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.04.2019р. у справі № 922/888/19 та призначено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Оберіг і компанія-3" на 21.05.2019р. об 11:30 год.

Заявник та боржник не скористалися правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Явка учасників судового процесу не визнавалася судом обов`язковою.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу в межах наведених в ній вимог та доводів, перевіривши юридичну оцінку обставин та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття обмеження основоположних прав і свобод від прийнятого у законотворчій практиці поняття фіксація меж самої сутності прав і свобод шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

Частинами 1, 2 ст.12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

За змістом ч.ч. 1,2,3 ст.147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви (ст.149 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України наведено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, згідно з якими заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником (ч.1). У заяві повинно бути зазначено (ч.2):

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються (ч.3):

1)документ, що підтверджує сплату судового збору;

2)документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Обґрунтовуючи подану заяву про видачу судового наказу, заявник посилався на укладений з Фізичною особою-підприємцем Чінь Тхі Туєт договір оренди №СО-365 від 21.09.2018року, за умовами п.п. 1.1.,1.2. якого, Орендодавець (Заявник) зобов`язався надати Орендарю (Боржнику ) за плату в тимчасове користування майно в торгівельному центрі Барабашово , код об`єкта оренди С-003-21-0586, тип - павільйон, загальною площею 54,11 кв.м. для використання в комерційній діяльності. Згідно з п.1.3. договору оренди №СО-365, об`єкт оренди передається Орендарю за актом приймання-передачі в момент набрання чинності вказаним договором в технічно - справному стані, придатному для експлуатації.

Проте, заявником не надано до заяви про видачу наказу доказів фактичного передання фізичній особі-підприємцю Чінь Тхі Туєт в оренду майна (код об`єкта оренди С-003-21-0586, тип - павільйон, загальною площею 54,11 кв.м.) за договором оренди №СО-365 від 21.09.2018року, а саме - акту приймання-передачі об`єкта оренди.

Отже, заявником не дотримано в повній мірі вимог п.п.4, 5 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України.

Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу, в якості боржника заявником визначено Фізичну особу - підприємця Чінь Тхі Туєт .

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст.42 Конституції України).

Це право закріплено і в ст. 50 Цивільного кодексу України. При цьому, частиною 2 ст. 50 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Частиною 1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

На підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судом першої інстанції встановлено, що 21.03.2019 до реєстру внесено запис № 24800060002202944 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Чінь Тхі Туєт .

Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (ч.8 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

Отже, з 21.03.2019 року Фізична особа - підприємець Чінь Тхі Туєт втратив статус підприємця.

Недотримання в повній мірі приписів ст.150 Господарського процесуального кодексу України, та припинення статусу фізичної особи-підприємця Чінь Тхі Туєт станом на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг і компанія-3" до господарського суду, відповідно до ст.152 Господарського процесуального кодексу України, зумовлює правомірність висновку суду про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця Чінь Тхі Туєт заборгованості у розмірі 58 574,92 грн., а також пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у розмірі 4 852,89 грн.

Водночас слід зауважити, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою, як її права, так і обов`язки за укладеним договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Так, в п.73 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 338/180/17 від 05.06.2018 року зазначено, що з 15.12.2017року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Проте, звертаючись з заявою про видачу наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника саме фізичну особу-підприємця, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до суб`єктів господарювання, та що наказне провадження має чіткі, формальні межі, які не дозволяють врахувати наведені вище обставини, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.

Колегія апеляційного господарського суду зауважує, що визначаючись із подальшими заходами за для захисту своїх прав, заявнику варто врахувати викладену позицію Великої Палати Верховного Суду у взаємозв`язку із сутністю правовідносин, що існували, як під час здійснення боржником підприємницької діяльності, так і після припинення у боржника статусу підприємця та звернутися до суду в межах відповідної форми позовного провадження.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг і компанія-3" щодо видачі судового наказу на стягнення заборгованості з фізичної особи - підприємця Чінь Тхі Туєт .

Враховуючи наведене, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 02.04.2019р. у справі №922/888/19.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд ухвали господарського суду Харківської області від 02.04.2019р. у справі №922/888/19 покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг і компанія-3", м.Харків на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.04.2019р. у справі №922/888/19 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 02.04.2019р. у справі №922/888/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.05.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 24.05.2019 року.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян