Рішення

від 14.05.2019 по справі 904/4658/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2019м. ДніпроСправа № 904/4658/18

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Татарчук В.О. за участю секретаря судового засідання Нечепоренко Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вана-Транс Плюс (м. Київ)

до товариства з обмеженою відповідальністю Тайнекс (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: Волько А.І., дов. № 1863 від 10.10.2017

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вана-Транс Плюс звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Тайнекс про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення вимог) 66907грн - основного боргу, 3265,06грн - пені, 7446,38грн - інфляційних витрат, 2684грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- відповідачем неналежно виконані зобов`язання за договором на транспортно-експедиційне обслуговування при перевезенні вантажів у міжнародному автомобільному сполученні № 1008 від 10.08.2017 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг;

- основний борг складає 66907грн, пеня 3265,06грн, інфляційних витрати - 7446,38грн, 3% річних - 2684грн.

Відповідач заперечує проти позову та вказує, що:

- позивач неналежним чином виконав свої зобов`язання щодо перевезення вантажу і збитки відповідача склали 1258346,48грн;

- вантажоодержувач не отримав вантаж відповідно до умов договору перевезення, оскільки внаслідок недбалості або зловмисних намірів перевізника вантажу - ТОВ Камаз-Транс-Сервіс , в проміжок часу між моментом митного оформлення у м. Дніпро до його прибуття на склад в м. Роттердам відбулась заміна частини феротитану з біг-бегів на інший матеріал;

- на підтвердження поставки позивачем не надано всіх документів, передбачених п.2.3 договору, зокрема оригіналу товарно-транспортної накладної встановленого зразку (CMR) з відмітками вантажовідправника, перевізника (експедитора), вантажоотримувача та митних органів;

- сума основного боргу визначена невірно, оскільки за заявкою відповідача №35 віл 13.10.2017 вартість фрахту становить 1950 євро, або 60684грн (станом на 07.11.2017 по ставці НБУ 1 євро - 31,12грн), а інші суми, як то транспортні послуги по Україні на суму 870,83грн, експедиційні послуги в розмірі 1000грн і сума ПДВ - 374,17грн сторонами не узгоджувалися;

- позивач не інформував відповідача про факт будь-якого простою, документів на підтвердження простою (карти простою) відповідно до п.4.1.8 договору, не надав;

- вимога позивача про стягнення неустойки, 3% річних та індексу інфляції є необґрунтованою, оскільки зобов`язання за договором позивачем не виконано.

Відповідач не забезпечив явку представника.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

У судовому засіданні 14.05.2019 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

10.08.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю Тайнекс (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю Вана-Транс Плюс (виконавець) укладено договір №1008 на транспортно-експедиційне обслуговування при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні.

За умовами п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується за винагороду і за рахунок замовника надати послуги з організації перевезення вантажу, а також виконує інші дії, пов`язані з організацією перевезення.

Відповідно до п. 2.1 договору, взаємовідносини замовника і виконавця ґрунтуються на положеннях Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПВ) і Протоколу до Конвенції КДПВ від 05.07.78, Митної Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП).

На кожне окреме перевезення оформлюється заявка (додаток № 1 до договору), що містить опис умов та особливостей конкретного перевезення і є невід`ємною частиною даного договору (п. 2.2 договору).

До прав та обов`язків виконавця за п. 4.1 договору, з-поміж інших належать: укладення від свого імені договір перевезення вантажу за маршрутом, вказаним замовником (п.п. 4.1.1 договору); забезпечення подання під завантаження необхідного типу рухомого складу в технічно справному стані, забезпеченого усіма необхідними для виконання перевезення документами, а також письмового інформування замовника про всі особливості транспортного засобу, що фрахтується, якщо такі наявні (п.п. 4.1.3 договору); забезпечення контролю за правильністю завантаження (розвантаження) вантажу, включаючи поштучний перерахунок вантажних місць, перевірку зовнішнього стану упаковки, порядок завантаження (розвантаження) (п.п. 4.1.5 договору); забезпечення доставки ввіреного замовником вантажу в пункт призначення і здачі його уповноваженій особі в цілісності і схоронності, згідно з товарно-транспортною накладною і переданими на місці завантаження і митного оформлення документами (п.п. 4.1.7 договору); своєчасного інформування замовника про можливість простою транспортного засобу (п. 4.2.2 договору) і надання замовнику оригіналів документів, що підтверджують факт простою (карти простою) (п.п. 4.1.8 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, вартість послуг, наданих виконавцем за діючим договором, визначається сторонами в заявці на перевезення вантажу.

ТОВ Тайнекс було надано позивачу заявку № 35 від 13.10.2017 щодо надання автомобілю 18.10.2017 для завантаження феротитану в біг-бегах (20 б/б по 1 тонні) та перевезення вантажу за адресою C.Steinweg Handelsveem BV , Parmentierplein 1, Rotterdam, The Netherlands з вартістю фрахту 1950 євро по курсу НБУ на день оплати.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором на транспортно-експедиційного обслуговування при перевезенні вантажів у міжнародному автомобільному сполученні продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вказано вище, між сторонами було укладено договір на транспортно-експедиційного обслуговування при перевезенні вантажів у міжнародному автомобільному сполученні №1008 від 10.08.2017.

Позивачем було виконано зобов`язання за договором та заявкою ТОВ Тайнекс з доставкою товару 07.11.2017, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 66054.

Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про помилковий розрахунок основної суми заборгованості з урахуванням наступного.

Так, із заявки відповідача №35 від 13.10.2017 вбачається, що вартість фрахту становить 1950 євро. Дата подачі автомобіля 18.10.2017.

Вантаж був завантажений 24.10.2017 (графа 21 міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №66054).

Дійсно в заявці №35 від 13.10.2017 зазначена вартість фрахту 1950 євро, але позивач надав додатковий розрахунок за організацію перевезення та простій автомобіля на завантаженні.

Відповідно до п. 5.2 договору, оплата послуг, наданих виконавцем, здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахункових рахунок виконавця. При цьому всі витрати на переказ грошових коштів несе замовник.

Відповідно до п. 6.6 договору у разі ненадання транспортного засобу або його надання у стані, що не відповідає вимогам цього замовлення, виконавець виплачує замовнику неустойку в розмірі 10% від суми плати за перевезення. У разі ненадання замовником вантажу до перевезення, замовник сплачує виконавцю неустойку в розмірі 10% від суми плати за перевезення. За наднормативний простій, який визначається на підставі п.п. 4.2.2 і 4.2.6 цього договору, за умови своєчасного (до початку простою) інформування виконавцем, за кожні повні 24 години виконавець має право вимагати від замовника сплати штрафу в розмірі 100 (сто) EUR за курсом НБУ на території іноземної держави, і 50 (п`ятдесят) EUR за курсом НБУ на території України, якщо інше не обумовлено в заявці на конкретне перевезення.

Відповідно до пп. 4.2.2 договору замовник зобов`язаний забезпечити проведення завантаження/розвантаження та митного оформлення вантажу, що перевозиться протягом 48 годин на території країн СНД та 24 годин на території іноземної держави, включаючи вихідні та святкові дні країни перебування. Відлік зазначеного часу починається з моменту прибуття транспортного засобу до 10 годин місцевого часу, в іншому випадку відлік починається з наступної доби.

Таким чином, простій транспортного засобу на місці завантаження товару починається з 21.10.2017 по 24.10.2017 та складає повні 4 дні.

Такий простій був викликаний проведенням експертизи вмісту бігбегів, що підтверджується сертифікатом якості від 23.10.2017 №2310, що виданий заводом-виробником ТОВ НВП Васильківський рудовідновний завод .

Понад нормативний простій протягом 4 днів на території України складає 200 євро (4x50 євро).

Послуги перевезення складаються: з вартості фрахту 1950 євро + 200 євро = 2150 євро.

Відповідно до п. 5.4 договору клієнт сплачує в додатку до діючого договору зазначену оплату за надані послуги протягом 5 банківських днів з дня поставки вантажу.

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен був сплатити позивачу за організаційні послуги перевезення 2150 EUR, що становило 66907грн. (станом на 07.11.2017 по ставці НБУ 1 євро еквівалентний 31,12 гривні).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на 17.08.2018 заборгованість у розмірі 66907грн відповідачем не сплачена.

02.08.2018 позивач надіслав претензію на адресу відповідача (отримана 07.08.2018).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.9 договору у випадку прострочення платежу за п. 5.3 цього договору сторона по договору має право вимагати від винної сторони сплати пені в розмірі 0,01% від суми платежу за кожен робочий день прострочення. Замовник також відшкодовує виконавцю витрати, пов`язані з веденням переговорів по факту несплати (телефон, поштові відправлення та ін.).

Поставка товару була 07.11.2017, отже термін прострочення платежу починається з 14.11.2017.

Відповідно до розрахунку позивача пеня за період з 14.11.2017 по 18.03.2019 складає 3265,06грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, інфляційні втрати за період з листопада 2017 року по лютий 2019 року складають 7446,38грн, 3% річних з 14.11.2017 по 18.03.2019 - 2684грн.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо твердження відповідача про те, що строк оплати не настав з посиланням на п.5.6 договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.6 договору, строк оплати претензій, що пред`являються сторонами, становить 14 календарних днів з моменту отримання рахунку з оригіналами необхідних документів і визнання претензії обґрунтованою.

Однак в даному випадку слід застосовувати положення п. 5.4 договору, якими чітко визначений строк оплати.

Стосовно посилань відповідача на наявність збитків внаслідок неналежного виконання позивачем договору суд враховує наступне.

Рішенням Господарського суду м. Києва по справі №910/9226/18 від 03.10.2018 відмовлено в задоволенні позову ТОВ Тайнекс до ТОВ Вана-Транс Плюс про стягнення збитків в розмірі 1258346,48грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 наведене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У вказаних рішенні і постанові судів першої та апеляційної інстанції по справі №910/9226/18 встановлені наступні обставини:

- ТОВ Вана-Транс Плюс надавались послуги перевезення вантажу за договором від 10.08.2017 № 1008 і товар був доставлений за договором та на виконання заявки ТОВ Тайнекс 07.11.2017;

- ТОВ Вана-Транс Плюс не приймало участі при завантаженні товару 24.10.2017 в пункті завантаження у м. Дніпро. Якість товару, його номенклатура, вага та властивості були відомі лише з наданих ТОВ Тайнекс документів;

- вантажоодержувач C.Steinweg Handelsveem BV , Rotterdam не заявляв претензій щодо якості товару ні ТОВ Вана-Транс Плюс , ні ТОВ Тайнекс . Товар пролежав на складі вантажоодержувача місяць до того, як покупець компанія ATG Production GmbH здійснив експертизу товару ТОВ Тайнекс ;

- компанія ATG Production GmbH не повертала товар ТОВ Тайнекс та не виставляла штраф за будь-яке порушення умов договору ТОВ Тайнекс , а лише виставила рахунок за проведення повторної експертизи товару;

- для відшкодування збитків ТОВ Тайнекс не довів причинно-наслідковий зв`язок між неякісним товаром, який був поставлений перевізником та його відповідальністю за договором;

- відповідно до п. 6.2 договору виконавець не несе відповідальність, якщо втрата вантажу, його пошкодження або прострочення при доставці сталося: через вину замовника або особи, діючої від його імені; внаслідок інструкції замовника або особи, діючої від його імені; у зв`язку з відсутністю або дефектами упаковки; у зв`язку з природніми властивостями вантажу, внаслідок яких, він схильний до повної або часткової втрати чи пошкодженню; внаслідок недостатнього або незадовільного маркування або нумерації вантажних місць.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ Вана-Транс Плюс не було порушено п. 6.2 договору, а поставлений товар був прийнятий в повному обсязі та без зауважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує при вирішенні даного спору обставини встановлені по справі №910/9226/18 та вважає, що у ТОВ Тайнекс настав обов`язок зі сплати послуг перевезення з моменту прийняття товару вантажоодержувачем.

Є безпідставним твердження відповідача про неотримання документів передбачених п. 2.3 договору.

Згідно з п. 2.3 договору, підтвердженням факту надання виконавцем послуги є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразка (CMR) з відмітками вантажовідправника, перевізника (експедитора), отримувача вантажу і митних органів, акт виконаних робіт, рахунок-фактура.

Позивач направив відповідачу на електронну пошту рахунок на оплату №98 від 07.11.2017, акт про надання послуг №98 від 07.11.2017 на суму 66907грн, в сканованому вигляді CMR 66054 та товарно-транспортну накладну №171004 від 23.10.2017.

06.02.2018 позивач повторно відправив ці ж документи засобами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Згідно з поштовим повідомленням вручено 12.02.2018.

Вказане спростовує твердження відповідача про неотримання оригіналу товарно-транспортної накладної встановленого зразку (CMR) з відмітками вантажовідправника, перевізника (експедитора), вантажоотримувача та митних органів.

Відповідно до п. 1 ст. 30 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів факт отримання вантажоодержувачем вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній.

З урахуванням викладеного є безпідставними посилання ТОВ Тайнекс по справі № 904/4658/18 на неналежне виконання зобов`язань ТОВ Вана-Транс Плюс за договором № 1008 на транспортно-експедиційне обслуговування при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні, як на підставу для не сплати за надані транспортні послуги.

Відповідач звернувся з клопотанням про закриття провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.

Обґрунтовуючи клопотання про закриття провадження, відповідач посилається на те, що пункт 9.1 договору містить арбітражне застереження.

Відповідно до п. 9.1 договору, спори, що виникли в процесі виконання цього договору, будуть вирішуватися сторонами шляхом переговорів, а при недосягненні сторонами угоди протягом 30 днів - Арбітражним судом на території знаходження відповідача.

Суд погоджується з твердженням позивача про невизначеність формулювання Арбітражний суд у вказаному пункті договору. Таке формулювання не дає змоги чітко встановити, що спори щодо договору повинні вирішуватись саме третейським судом або Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України.

Крім того, суд враховує, що під час розгляду справи №910/9226/18 ТОВ Тайнекс заперечувало проти задоволення клопотання ТОВ Вана-Транс Плюс про закриття провадження у справі у зв`язку з наявністю арбітражного застереження в договорі.

Також суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Враховуючи, що положення пункту 9.1 договору були узгоджені сторонами до відкриття провадження у справі № 904/4658/18, а не після відкриття провадження, то відсутні підстави для закриття провадження згідно з п. 5 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Вана-Транс Плюс до товариства з обмеженою відповідальністю Тайнекс про стягнення заборгованості в розмірі 80302,44грн задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Тайнекс (49006 м. Дніпро, пр-т Пушкіна, буд. 55, оф. 316, ідентифікаційний код 40745359) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Вана-Транс Плюс (02002 м. Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 11, офіс 503, ідентифікаційний код 41458075) 66907грн - основного боргу, 3265,06грн - пені, 2684грн - 3% річних, 7446,38грн - інфляційних втрат, 1762грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено - 24.05.2019.

Суддя В.О. Татарчук