Рішення

від 21.05.2019 по справі 909/384/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/384/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Доломія",

вул. Головна, буд.22, с. Невицьке, Ужгородський район,

Закарпатська область, 89410;

до відповідача: Приватної багатогалузевої виробничо-торгової компанії "Захід",

вул. 9 Травня, буд. 22, м.Тлумач, Івано-Франківська область,78000;

про стягнення 77 106,40 грн.

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Доломія" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з Приватної багатогалузевої виробничо-торгової компанії "Захід" 77 106,40грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із статтею 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Буланов та Купчик проти України» від 09.12.2010, «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011).

Представник позивача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 23.04.2019. Однак адресував суду клопотання б/н від 07.05.2019 (вх№7872/19 від 10.05.2019) в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути спір без участі представника позивача. Позовні вимоги позивач виклав у позовній заяві, обґрунтовує їх неналежним виконанням відповідачем п.2.3. договору підряду №27102016 від 27.10.2016, яким обумовлено порядок здійснення розрахунків між сторонами, внаслідок чого неоплаченою в повному обсязі залишилась вартість виконаних позивачем підрядних робіт згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 в сумі 77 106,40грн., які позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Позовні вимоги мотивує нормами статей 204, 509, 526, 612, 629, 837, 853, 854, 882 Цивільного кодексу України, статей 175, 193, 317 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 23.04.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.04.2019. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

Беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що позивач адресував суду заяву про розгляд спору без його участі, а відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Доломія" (підрядник/позивач) та Приватною багатогалузевою виробничо-торговою компанією "Захід" (замовник/відповідач) укладено договір підряду №27102016 від 27.10.2016, згідно умов якого замовник доручив, а підрядник взяв на себе обов"язок виконати будівельно-монтажні роботи по зовнішньому газопостачанню 112-квартирного житлового будинку по вул.Собранецькій, 200 в м.Ужгород (пункт 1.1.договору).

У відповідності до пунктів 2.1.,3.1., 4.1.договору термін виконання робіт становить 90 календарних днів після здійснення замовником 100% передоплати від загальної суми договору - 277 106,40грн. Приймання-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт.

На виконання умов договірних відносин відповідач, платіжними дорученнями №402 від 10.11.2016, №141 від 13.12.2016, перерахував на рахунок позивача передоплату в розмірі 200 000,00грн, в свою чергу позивач виконав роботи обумовлені договором, що підтверджує належним чином оформлений, підписаний без будь-яких зауважень та скріплений печатками сторін акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 на загальну суму 277 106,40грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою від 28.08.2018 про оплату повної вартості виконаних робіт в сумі 77 106,40грн. Проте доказів належного реагування відповідачем суду не пред"явлено.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача вартості виконаних будівельно-монтажних робіт по зовнішньому газопостачанню 112-квартирного житлового будинку по вул. АДРЕСА_1 в розмірі 77 106,40грн.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір підряду №27102016 від 27.10.2016 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (стаття 875 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу пункту 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судове засідання не з"явився, своїми правами, наданим йому статтями 42, 46, 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Отже, позовна вимога позивача визнається судом правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтею 129 1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625-629, 875, 879, 882 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Доломія" до відповідача Приватної багатогалузевої виробничо-торгової компанії "Захід" про стягнення 77 106,40грн - задовольнити.

Стягнути з Приватної багатогалузевої виробничо-торгової компанії "Захід", вул. 9 Травня, буд. 22, м.Тлумач, Івано-Франківська область, 78000 (ідентифікаційний код 31004178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Доломія", вул. Головна, буд.22, с. Невицьке, Ужгородський район, Закарпатська область, 89410 (ідентифікаційний код 40914853) 77 106,40грн (сімдесят сім тисяч сто шість грн 40коп. ) - заборгованості, 1 921,00грн (одну тисячу дев"ятсот двадцять одну грн 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 24.05.2019

Суддя С.Кобецька