Рішення

від 23.05.2019 по справі 916/742/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/742/19 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Кумченко В ОСОБА_1 ,

від відповідача: не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,, ОСОБА_2 Трейд ОСОБА_3 » до Товариства з додатковою відповідальністю ,,Бетонекс» про стягнення 187753,06 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/742/19, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 23.04.2019 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 23.04.2019 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 14.05.2019 р., а від 14.05.2019 р. - до 23.05.2019 р.

Відповідач про час і місце проведення судового засідання, в якому ухвалено рішення, повідомлений належним чином, що підтверджується наданою в засіданні суду 14.05.2019 р. розпискою представника та клопотанням про розгляд справи за відсутності останнього, яке надійшло 23.05.2019 р.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 23.05.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Граніт Трейд Дніпро» (далі - ТОВ ,,Граніт Трейд Дніпро» ) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю ,,Бетонекс» (далі - ТДВ ,,Бетонекс» ) про стягнення заборгованості у розмірі 187753,06 грн, з яких 167858,69 грн основного боргу, 1297,00 грн 3% річних, 15562,50 грн пені, 3034,87 грн інфляційних нарахувань. Крім того позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді судового збору за подачу позову в розмірі 3018,81 грн та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 13500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ ,,Граніт Трейд Дніпро» посилається на приписи ст.ст.181,193,231 ГК України, ст.ст.526,599,610,611,625,638,639,655, 662,712 ЦК України, умови договору поставки від 23.10.2017 р. № 22/17 та вказує на часткову неоплату відповідачем вартості товару, поставка якого підтверджується видатковими накладними від 28.03.2017 р. № 16 на суму 17516,23 грн, від 01.04.2017 р. № 20 на суму 17263,50 грн, від 19.11.2017 р. № 178 на суму 44849,45 грн, від 04.08.2018 р. № 54 на суму 25821,91 грн, від 09.11.2018 р. № 107 на суму 96995,24 грн, від 28.11.2018 р. № 113 на суму 97041,35 грн, від 02.12.2018 р. № 115 на суму 262078,33 грн.

ТДВ ,,Бетонекс» у відзиві на позов не заперечує проти існування основного боргу в сумі 167858,69 грн, проте просить відмовити в стягненні 3% річних, пені, інфляційних нарахувань, оскільки позивачем суттєво порушено положення договору стосовно строків постачання товару та незмінності ціни після надходження коштів від відповідача, з огляду на що ТДВ ,,Бетонекс» має бути звільнено від санкції на підставі ч.3 ст.219 ГК України.

Крім того відповідач не погоджується із покладанням на нього витрат на правову допомогу, адже, окрім договору про надання юридичних послуг, інших доказів надання адвокатських послуг немає.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

23.10.2017 року між ТОВ ,,Граніт Трейд ОСОБА_3 » (Постачальник) та ТДВ ,,Бетонекс» (Покупець) укладено договір поставки № 22/17 (Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити та передати Покупцю, а Покупець - оплатити та прийняти щебінь, пісок в асортименті, кількості, ціні та термінах поставки відповідно до узгоджений сторонами специфікацій-заявок, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості та ціни товару є прийняття Покупцем товару по видатковій накладній (у разі оплати товару на умовах відстрочки платежу) або оплата товару згідно рахунку-фактури (у разі оплати товару на умовах попередньої оплати) (п.1.4 Договору).

По узгодженню між сторонами Покупець може здійснювати оплату за отриману партію товару на умовах відстрочення платежу у строк не пізніше трьох календарних днів від дати поставки товару, про що сторони вказують у відповідній специфікації до цього Договору. Незалежно від узгоджених між сторонами умов оплати вартості товару, обов`язковою умовою для здійснення поставки продукції Постачальником Покупцеві, є внесення Покупцем 100% передоплати вартості транспортних послуг (автомобільного або залізничного транспорту) (п.5.2 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення їх печатками, і діє до 31 грудня 2017 року. У разі відсутності до закінчення терміну дії Договору повідомлення рекомендованим листом від будь-якої зі сторін про розірвання Договору, термін дії цього Договору вважається щорічно автоматично продовженим на наступний календарний рік без складання додаткової угоди до Договору про продовження терміну дії даного Договору (п.10.1 Договору).

На виконання Договору, який продовжив свою дію на 2018 р. згідно п.10.1 Договору, Постачальником поставлено, а Покупцем прийнято товар (щебінь) на загальну суму 561566,01 грн, що підтверджується видатковими накладними від 28.03.2017 р. № 16 на суму 17516,23 грн, від 01.04.2017 р. № 20 на суму 17263,50 грн, від 19.11.2017 р. № 178 на суму 44849,45 грн, від 04.08.2018 р. № 54 на суму 25821,91 грн, від 09.11.2018 р. № 107 на суму 96995,24 грн, від 28.11.2018 р. № 113 на суму 97041,35 грн, від 02.12.2018 р. № 115 на суму 262078,33 грн.

Договір та видаткові накладні підписано представниками та скріплено печатками контрагентів.

Вказуючи на те, що Покупець за поставлений йому щебінь розрахувався частково, Постачальник подав позов до господарського суду в рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір поставки.

При цьому ТОВ ,,Граніт Трейд Дніпро» як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов`язки та поставлено товар на загальну суму 561566,01 грн, про що свідчать досліджені в описовій частині рішення видаткові накладні.

В свою чергу ТДВ ,,Бетонекс» як Покупцем у порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.193 ГК України та умов Договору не оплачено вартість отриманого товару на загальну суму 167858,69 грн, не дивлячись на те, що з урахуванням приписів ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України, умов п.п.1.4, 5.2 Договору строк виконання зобов`язання у вказаному розмірі настав.

Приймаючи до уваги викладене та визнання відповідачем позовної вимоги про стягнення основного боргу, остання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання… Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У випадку порушення Покупцем строків оплати, встановлених розділом 5 цього Договору (за поставлений товар), Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожний календарний день прострочення платежу. Покупець за прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу Постачальника зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми (п.8.2 Договору).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене та те, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті вартості поставленого товару, господарський суд дійшов висновку, що ТДВ ,,Бетонекс» має сплатити:

- 15065,83 грн пені, нарахованої на суму 167858,00 грн за період з 06.12.2018 р. (умовами п.п.1.4, 5.2 Договору встановлено триденну відстрочку платежу для вантажу, прийнятого за видатковими накладними) по 06.03.2019 р.;

- 731,92 грн 3% річних, нарахованих на суму 97858,00 грн за період з 06.12.2018 р. по 06.03.2019 р.;

- 2267,41 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму 97858,00 грн за період з грудня 2018 р. по лютий 2019 р.

Відтак, позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, оскільки ТОВ ,, ОСОБА_2 Трейд ОСОБА_3 » допущено арифметичні та методологічні помилки в їх розрахунках.

Не приймаються до уваги доводи відповідача відносно суттєвого порушення позивачем положень Договору в частині строків постачання товару та незмінності ціни після надходження йому коштів, адже з метою доведення названої позиції не надано жодних доказів, з яких вбачаються обставини, на які вказує ТДВ ,, ОСОБА_4 . Обов`язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, встановлено ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 ГПК України.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, витрати позивача по сплаті судового збору за подачу позовної заяви покладаються на відповідача судом пропорційно задоволених вимог. Під час звернення до суду ТОВ ,,Граніт ОСОБА_5 » переплачено судовий збір в розмірі 202,51 грн. Повернення судового збору може бути здійснено за клопотанням сторони за правилами ч.1 ст.7 Закону України ,,Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами).

Що стосується покладення на ТДВ ,,Бетонекс» витрат на оплату правничої допомоги адвоката, то в цій частині суд ТОВ ,,Граніт Трейд Дніпро» відмовляє, т.я. договір від 28.02.2019 р. № 28-02-19/01, акт прийому-передачі наданих послуг від 16.04.2019 р. та платіжне доручення від 28.02.2019 р. № 774 підтверджують надання правничої допомоги та сплату 13500,00 грн ТОВ ,,ЛОРЕНДЖ» , яке не є адвокатським об`єднанням або бюро. Той факт, що ОСОБА_6 , який є директором ТОВ ,,ЛОРЕНДЖ» , має статус адвоката не свідчить про понесення позивачем в даному випадку витрат на правничу допомогу саме адвоката, а не іншого спеціаліста в галузі права. При цьому приписи ст.126 ГПК України передбачають можливість компенсації тільки витрат на адвоката, докази перерахування гонорару якому відсутні.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю ,,Бетонекс» ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 Овідіопольський р-н, смт Великодолинське, вул. Ентузіастів, буд. 1, код 32635082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Граніт Трейд Дніпро» (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд.10, офіс 420, код 40536321) 167858/сто шістдесят сім тисяч вісімсот п`ятдесят вісім/грн 69 коп. основного боргу, 15065/п`ятнадцять тисяч шістдесят п`ять/грн 83 коп. пені, 731/сімсот тридцять одну/грн 92 коп. 3% річних, 2267/дві тисячі двісті шістдесят сім/ грн 41 коп. інфляційних втрат, 2788/дві тисячі сімсот вісімдесят вісім/грн 86 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24 травня 2019 р.

Суддя Л.В. Лічман