Ухвала

від 24.05.2019 по справі 917/829/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24.05.2019 Справа № 917/829/19

м. Полтава

Суддя Пушко І.І., розглянувши -

заяву Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 00131819, в особі Полтавської філії районних електромереж АТ Полтаваобленерго , вул. Енергетиків, 17, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38752, ідентифікаційний код 37709849

до Тахтаулівської сільської ради, с. Тахтаулове, Полтавський район, Полтавська область, 38720, код ЄДРПОУ 13956485,

про видачу судового наказу про стягнення грошової заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 3221р від 24.03.2014 року у сумі 6105,57 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Від Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії районних електромереж АТ Полтаваобленерго надійшла заява про видачу судового наказу про стягнення з Тахтаулівської сільської ради 6105,57 грн. грошової заборгованості (пені та пені на передоплату за активну електричну енергію) за договором про постачання електричної енергії № 3221р від 24.03.2014 року та 192,10 грн. - судового збору.

Відповідно до п. 10 додатку № 2 Порядок розрахунків до договору про постачання електричної енергії № 3224р від 22.03.2016 року (в редакції від 15.09.2016 року), у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним Порядком, Постачальник проводить Споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Із поданого заявником розрахунку вбачається, що вимоги про стягнення 6105,57 грн. пені та пені на передоплату за активну електричну енергію заявлені за період 18.05.2018 - 18.11.2018 р.р.

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України та частини першої статті 230 ГК України, неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин четвертої і шостої статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

За п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), отже стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Відповідно до штампу канцелярії про прийняття заяви про видачу судового наказу заявник звернувся до господарського суду Полтавської області 23.05.2019 року.

Вимоги заявника про стягнення пені на передоплату в сумі 147,82 грн., нараховані за період 18.05.2018 року - 22.05.2018 року заявлені за межами строку, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.

За наведеного, правомірними є вимоги заявника щодо стягнення пені та пені на передоплату за активну електричну енергію в розмірі 5957,75 грн.

Положеннями ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою (п. 5 ч. 1); із поданої заяви не вбачається або порушення права грошової вимоги, за якої заявником подано заяву про видачу судового наказу (п. 8 ч. 1).

Приписами ч. 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Разом з тим, за приписами ч. 2 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 148 ГПК України).

Таким чином, відповідно до приписів ст. 148 ГПК України, судовий наказ підлягає видачі в частині вимог про стягнення 5957,75 грн. грошової заборгованості грошової заборгованості (пені та пені на передоплату за активну електричну енергію) за договором про постачання електричної енергії № 3221р від 24.03.2014 року та 192,10 грн. - судового збору. У видачі судового наказу в частині стягнення пені в сумі 147,82 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 148, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Акціонерному товариству "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії районних електромереж АТ Полтаваобленерго у задоволенні заяви про видачу судового наказу в частині стягнення з Тахтаулівської сільської ради 147,82 грн. пені на передоплату за договором про постачання електричної енергії № 3221р від 24.03.2014 року.

2. Ухвалу надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи - з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст.ст.235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.І. Пушко