Рішення

від 23.05.2019 по справі 920/396/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.2019 Справа № 920/396/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Цапа Вадима В`ячеславовича

до відповідача - Приватного підприємства Енфілд ,

про стягнення 191361 грн 28 коп.,

УСТАНОВИВ:

18.04.2019 позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача 138853 грн 01 коп. боргу, 49987 грн 08 коп. пені, 571 грн 3% річних, 1950 грн 19 коп. інфляційних збитків за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 23.01.2017 договору поставки № 1/23-01. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2870 грн 43 коп. витрат по сплаті судового збору та 3000 грн витрат на юридичну допомогу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що позивачем відповідачу був поставлений товар, однак відповідач за товар з позивачем у повному обсязі не розрахувався, чим порушив умови вищезазначеного договору.

Ухвалою суду від 22.04.2019 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами.

10.05.2019 відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що доводи позивача є частково необгрунтованими, а саме розрахунок пені є арифметично невірними. Тому, відповідач просить суд позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача 138853 грн 01 коп. боргу, 4930 грн 23 коп. пені, 571 грн 3% річних, 1950 грн 19 коп. інфляційних збитків.

Позивач 21.05.2019 надав до суду відповідь на заперечення, в якому зазначає, що не погоджується з доводами відповідача про розмір пені, оскільки відповідачем не надано розрахунку суми пені.

Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, дослідивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом з матеріалів справи було встановлено, що 23.01.2017 між сторонами було укладено договір поставки № 1/23-01 (надалі - Договір) (а.с.12-13).

Крім того, до Договору 26.09.2017 була укладена додаткова угода № 1 (а.с.15).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов`язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов`язався прийняти товар і сплатити за нього.

Позивач обов`язок по Договору виконав - поставив відповідачу товар на суму 138853 грн 01 коп. Вищезазначений факт підтверджується підписаною сторонами та скріпленою печатками сторін видатковою накладною № 335 від 26.12.2018 (а.с.16). Крім того, факт поставки товару та сума поставки відповідачем не заперечується.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору розрахунок за прийнятий товар відповідно до вартості, зазначеної у видатковій накладній, здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту прийняття товару.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 26.03.2019 (а.с.17-19).

Оскільки відповідач кошти за товар не сплатив, чим порушив умови Договору, то позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення боргу та штрафних санкцій.

Позивачем надано розрахунок заборгованості та штрафних санкцій (а.с.11).

Відповідачем всі вищезазначені факти належними та допустимими доказами не спростовано, всупереч ст.ст. 73-74 ГПК України.

Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські відносини у сфері поставки, які регулюються нормами ЦК України, з урахуванням особливостей, які передбачені ст.ст. 264-271 ГК України.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 138853 грн 01 коп. боргу.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що сторони уклали Договір, яким передбачено обов`язок позивача поставити товар, а відповідача прийняти товар та сплатити за нього. Позивачем обов`язок з поставки товару виконаний, а відповідачем товар був прийнятий. Відповідачем зустрічне зобов`язання по оплаті товару не виконано, а саме у строки, які встановлені Договором (з урахуванням додаткової угоди), не сплачено 138853 грн 01 коп., чим порушено п. 2.4.1 Договору.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 138853 грн 01 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 571 грн 3% річних та 1950 грн 19 коп. інфляційних збитків (період з 25.02.2019 по 16.04.2019).

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та те, що судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання перед позивачем, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 571 грн 3% річних та 1950 грн 19 коп. інфляційних збитків (період з 25.02.2019 по 16.04.2019) є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 49987 грн 08 коп. пені (період з 25.02.2019 по 16.04.2019).

Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 5.3 Договору за порушення термінів сплати вартості чи строку прийняття продукції відповідач сплачує позивачу недотримку у розмірі 1% від вартості не оплаченої продукції за кожен день прострочення.

Недотримка, про яку зазначено в Договорі (п.5.3.), за своєю правовою природою, ураховуючи спосіб її обчислення, підпадає під визначення пені - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України та інших законів.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши розрахунок пені за період з 25.02.2019 по 16.04.2019, враховуючи вищезазначені правові норми та те, що розмір штрафних санкцій визначено законом, суд дійшов висновку, що вимога позивач про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню з відповідача 6984 грн 50 коп. пені.

Суд не приймає до уваги зазначений відповідачем розмір пені, оскільки зазначений розмір не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджений відповідним розрахунком.

В частині вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 43002 грн 58 коп. пені, суд відмовляє, оскільки вказана вимога є неправомірною і необґрунтованою.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн витрат на юридичну допомогу.

Згідно з ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

Відповідно до ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Отже, відшкодуванню підлягають лише витрати на правничу допомогу адвоката.

В той же час, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на юридичну допомогу, яка надавалась не адвокатом, а ФОП Брайко Ю.В. , згідно договору № 4/2019 від 15.04.2019, рахунку від 15.04.2019 та акту від 02.04.2019 (а.с.20-23).

Оскільки відшкодуванню підлягають лише витрати на правничу допомогу адвоката, а позивачем заявлені витрати, які надавались фізичною особою-підприємцем, то відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 3000 грн витрат на юридичну допомогу.

Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 123, 126, 129, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов фізичної особи-підприємця Цапа Вадима В`ячеславовича до Приватного підприємства Енфілд про стягнення 191361 грн 28 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Енфілд (вул. Малиновського, буд. 12, кім. 301, м. Суми, 40021, код 33209035) на користь фізичної особи-підприємця Цапа Вадима В`ячеславовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 138853 грн 01 коп. боргу, 571 грн 3% річних, 1950 грн 19 коп. інфляційних збитків, 6984 грн 50 коп. пені, 2225 грн 39 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині позовних вимог фізичної особи-підприємця Цапа Вадима В`ячеславовича до Приватного підприємства Енфілд про стягнення 43002 грн 58 коп. пені - відмовити.

4. Судові витрати в розмірі 645 грн 04 коп. покласти на позивача - фізичну особу-підприємця Цапа Вадима В`ячеславовича .

5. В стягненні з Приватного підприємства Енфілд на користь фізичної особи-підприємця Цапа Вадима В`ячеславовича 3000 грн витрат на юридичну допомогу - відмовити.

6. Видати фізичній особі-підприємцю Цапу Вадиму В`ячеславовичу наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін:

Позивач - фізична особа-підприємць Цап Вадим В`ячеславович ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

Відповідач - Приватне підприємство Енфілд (вул. Малиновського, буд. 12, кім. 301, м. Суми, 40021, код 33209035).

Повне судове рішення складено 24.05.2019.

Суддя О.Ю. Резніченко