Рішення

від 23.05.2019 по справі 920/393/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.2019 Справа № 920/393/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Крафт

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Логіка ,

про стягнення 84246 грн 52 коп.,

УСТАНОВИВ:

18.04.2019 позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача 80600 грн боргу, 2549 грн 52 коп. пені, 291 грн 3% річних, 403 грн інфляційних збитків за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 14.10.2014 договору поставки № 141014. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1921 грн витрат по сплаті судового збору та 30000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що позивачем відповідачу був поставлений товар, однак відповідач за товар з позивачем у повному обсязі не розрахувався, чим порушив умови вищезазначеного договору.

Ухвалою суду від 22.04.2019 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, оскільки 23.04.2019 відповідачем було отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі. Вищезазначений факт підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням. Однак відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.

Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, дослідивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом з матеріалів справи було встановлено, що 14.10.2014 між сторонами було укладено договір поставки № 141014 (надалі - Договір) (а.с.43-45).

14.10.2014 до Договору була укладена специфікація (а.с.46-47).

Відповідно до п. 1.1. Договору відповідач зобов`язався поставити та передати у власність позивача товар, а позивач зобов`язався прийняти товар і сплатити за нього.

Згідно до п. 3.1 Договору оплата за поставлений товар здійснюється двома частинами: 50% передплата в термін 3 робочих днів з моменту підписання специфікації та отримання рахунку, 50% передплата безпосередньо перед поставкою товару згідно повідомлення про готовність партії товару.

Позивач здійснив попередню оплату за товар, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.48-52).

Відповідач поставив позивачу товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними сторонами видатковими та товарно-транспортними накладними (а.с.53-91).

В той же час, станом на 31.12.2018 різниця між сплаченими позивачем коштами та поставленим відповідачем товаром склала 80600 грн.

Між сторонами було складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків, в якому сторони визначили, що товар відповідачем позивачу не поставлено на суму 80600 грн (а.с.92).

Відповідно до п. 5.2. Договору якщо прострочення поставки триває більше 14 календарних днів, позивач має право відмовитись від поставки.

09.02.2019 позивач направив відповідачу претензією з вимогою поставити товар протягом 3 днів з моменту отримання претензії або в цей же строк повернути грошові кошти (а.с.93-95).

Відповідач отримав вказану претензію, що підтверджується копіями доказів відправлення претензії та поштовим повідомленням про її отримання відповідачем (а.с.96-97).

Тому оскільки відповідач товар не поставив, чим порушив умови Договору, то позивач відмовився від поставки і звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення боргу та штрафних санкцій, які нараховані з 24.02.2019.

Відповідачем всі вищезазначені факти належними та допустимими доказами не спростовано, всупереч ст.ст. 73-74 ГПК України.

Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські відносини у сфері поставки, які регулюються нормами ЦК України, з урахуванням особливостей, які передбачені ст.ст. 264-271 ГК України.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 80600 грн 00 коп. боргу.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що сторони уклали Договір, яким передбачено обов`язок відповідача поставити товар, а відповідача прийняти товар та сплатити за нього, в тому числі внести 50% передплати. Позивачем обов`язок з оплати виконаний, а відповідачем товар в повному обсязі поставлений не був. Отже, відповідачем зустрічне зобов`язання з поставки товару не виконано на суму 80600 грн, чим порушено п. 2.4. Договору, а позивач правомірно відмовився від поставки.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 80600 грн боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 2549 грн 52 коп. штрафних санкцій (за 44 календарні дні прострочення, починаючи з 24.02.2019).

Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 5.2. Договору за не поставку товару з вини відповідача в обумовлений строк відповідач сплачує позивачу штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми фактично непоставленого товару.

Позивач зазначає, що початком прострочення зобов`язання з поставки є 24.02.2019, оскільки 09.02.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією, яку відповідач отримав 20.02.2019, а так як в претензії зазначено 3 денний термін для поставки, то з 24.02.2019 розпочалось прострочення виконання зобов`язання.

Згідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, Договором строк поставки товару не визначений, а тому позивач звернувся до відповідача з претензією, відповідно до ст. 530 ЦК України.

Тому, на думку суду, оскільки Договором строк поставки не встановлений, а ст. 530 ЦК України передбачено 7 днів для виконання обов`язку, з моменту пред`явлення претензії, то позивачем не може бути зменшений встановлений чинним законодавством строк для її виконання. Отже, початком прострочення виконання зобов`язання є 28.02.2019.

Оскільки відповідачем прострочено виконання зобов`язання перед позивачем, штрафні санкції передбачені сторонами у Договорі, то суд здійснив перерахунок штрафних санкцій за період з 28.02.2019 по 12.04.2019 (44 календарні дні) та дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2549 грн 52 коп. пені підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 291 грн 3% річних та 403 грн інфляційних збитків.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось судом, початком прострочення виконання зобов`язання відповідачем є 28.02.2019.

Враховуючи вищезазначені норми, суд здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних збитків за період з 28.02.2019 по 12.04.2019 (44 календарні дні) та дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 291 грн 3% річних та 403 грн інфляційних збитків за вказаний вище період підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 30000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує в тому числі чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вже зазначалось, ухвалою суду від 22.04.2019 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами. В спрощеному провадженні судові дебати не проводяться, а справа розглядається не пізніше 30 днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 252 ГПК України)

Крім того, відповідно до ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовна заява підписана генеральним директором ОСОБА_1 . Зазначеною особою завірені всі копії, які додані до позовної заяви. Ні разом з позовною заявою, ні на протязі 30 днів з моменту відкриття провадження у справі позивачем не надано належних та допустимих доказів (договорів, рахунків, актів, тощо), які підтверджують витрати на правничу допомогу.

Враховуючи вищезазначене, вимога позивач про стягнення з відповідача 30000 грн витрат на професійну правничу допомогу є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Крафт до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Логіка про стягнення 84246 грн 52 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Логіка (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 144/3, м. Суми, 40021, код 06711682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Крафт (вул. Будівельників, буд. 23, м. Дніпро, 49089, код 32697919) 80600 грн боргу, 2549 грн 52 коп. пені, 291 грн 3% річних, 403 грн інфляційних збитків, 1921 грн витрат по сплаті судового збору.

3. В стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Логіка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Крафт 30000 грн витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

4. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю Крафт наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Крафт (вул. Будівельників, буд. 23, м. Дніпро, 49089, код 32697919).

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Логіка (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 144/3, м. Суми, 40021, код 06711682).

Повне судове рішення складено 24.05.2019.

Суддя О.Ю. Резніченко