Рішення

від 16.05.2019 по справі 921/300/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 травня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/300/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

при секретарі судового засідання: Крутіної Ю.С.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.Е.Й.В.» , вул. Текстильна, 40-А, м. Тернопіль, 46010

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РЭЙВ-Сити» , юридична адреса: вул. Судостроительная, буд 15,будівля 2, м. Москва, 115470, Російська Федерація, поштова адреса: вул. Констянтинівська, 37-а, м. Київ, 01037, Україна.

про стягнення 207 567,55 грн заборгованості.

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до пункту 3 статті 222 ГПК України не здійснюється, у зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Р.Е.Й.В.» звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЭЙВ-Сити» про стягнення 207 567,55 грн заборгованості, що відповідає еквіваленту 19 001,0 Євро відповідно до діючого на час поставки товару офіційного курсу НБУ (1 Євро = 10,924033 грн. станом на 20.12.2013 р.).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе зобов`язання, визначені контрактом № 24 від 15.03.2006 р. по оплаті товару виконав не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

Ухвалою суду від 03.08.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.11.2018.

24.09.2018 Господарський суд Тернопільської області звернувся до компетентного суду Російської Федерації з судовим дорученням (№921/300/18/617/2018 від 24.09.2018) про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "РЭЙВ-Сити» , вул. Судостроительная, буд 15, будівля 2, м. Москва, Російська Федерація, 115470 ухвали Господарського суду Тернопільськоі області від 02.08.2018 про відкриття провадження у справі №921/300/18; позовну заяву №01/18 (№12 від 16.07.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.Е.Й.В.» (вул. Текстильна, 40-А, м. Тернопіль, 46010) до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЭЙВ-Сити» (вул. Судостроительная, буд 15, будівля 2, м. Москва, 115470, Російська Федерація) про стягнення 207 567, 55 грн заборгованості на 3-ох арк., а також копії долучених до позовної заяви документів на 15-и аркушах.

Ухвалою суду від 01.11.2018 провадження у даній справі повторно зупинено до отримання відповіді від компетентного суду Російської Федерації на судове доручення (№921/300/18/617/2018 від 24.09.2018).

20.03.2019 на адресу Господарського суду Тернопільської області згідно супровідного листа Головного управління юстиції у Тернопільській області №4457/1.1-7-07-10 від 19.03.2019 надійшли документи, отримані від Головного управління юстиції Російської Федерації по Москві в ході виконання клопотання Господарського суду Тернопільської області про вручення документів представнику ТОВ «РЕЙВ-Сіті» ( всього на 73 аркушах).

Згідно ухвали Арбітражного суду м.Москви від 14.01.2019р. по справі №А40-286768/18-141-2392 у призначене Арбітражним судом м.Москви судове засідання на 14.01.2019р. представник ТОВ "РЭЙВ-Сити» (відповідач) не з`явився. З огляду на наведене судове доручення господарського суду Тернопільської області визнано таким, що не можливо виконати з незалежних від суду причин.

Ухвалою від 21.03.2019 поновлено провадження та призначено підготовче засідання на 11.04.2019, з подальшим його відкладенням на 16.05.2019.

16.05.2019 позивачем на виконання вимог ухвали господарського суду від 02.05.2019р. надано наступні документи: оригінал додаткової угоди №27 від 16.01.2009р.; оригінал додаткової угоди №30 від 27.12.2012р.; оригінал ВМД 403000006/2013/013217 від 20.12.2013р.; оригінал CMR А№269545 від 20.12.2013р.; оригінал інвойсу № R_04/13 від 12.12.2013р.; оригінал видаткової накладної № 013217 від 20.12.2013р.; оригінал податкової накладної №9 від 20.12.2013р.; заява про розгляд справи за відсутності представника позивача та додаткові появнення, щодо обставин справи.

У додаткових поясненнях №8 від 15.05.2019 року позивач зазначив, що у зв`язку з передачею документів до архіву, на сьогоднішній день немає можливості подати до суду оригінали контракту №24 від 15.03.2006р. Разом з тим зазначає, що в годподарському судді неодноразово розглядались справи про стягнення заборгованості за поставлену ТОВ Р.У.Й.В. продукцію покупцю ТОВ "РЭЙВ-Сити» (РФ, м.Москва) по контракту №24 від 15.03.2006р. та по яких в судових засіданнях було доказано обставини підписання між сторонами вищевказаного контракту. Зокрема , рішення від 09.07.2009р. у справі 17/47-1048. Рішення від 03.02.2009р.у справі № 17/136-3439, рішення від 11.03.2010р. у справі 18/14-236.

З огляду на наведене просить задоволити позовні вимоги в повному об`ємі.

Окрім того, згідно заяви № 9 від 15.05.2019 р. позивач просить провести судове засідання за відсутності представника позивача, у зв`язку з неможливістю забезпечити його явку.

В судове засідання 16.05.2019 представник відповідача не з`явився , відзиву на позовну заяву не наддав при цьому, судом вжито належні заходи щодо повідомлення відповідача про час та дату розгляду справи шляхом направлення судового доручення про надання правової допомоги в порядку, визначеному Конвенцією.

Слід зазначити, що пунктом 6 Закону України Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах встановлено, що якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 зазначеної Конвенції, суддя, незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції, може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.

Таким чином, у випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд може прийняти рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Враховуючи вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, які підлягають з`ясуванню судом, беручи до уваги закінчення строку визначеного в ч.3 ст. 177 ГПК України для проведення підготовчого засідання, суд вважає за необхідне, у відповідності до ст. 185 ГПК України, закрити підготовче провадження та розглянути справу по суті.

Відповідно до ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов`язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

15.03.2006 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В.", як продавцем, в особі директора ОСОБА_1 ., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та товариством з обмеженою відповідальністю "РЭЙВ-Сити", як покупцем, в особі директора ОСОБА_2 ., яка діє на підставі Статуту, з іншої сторони, було укладено контракт купівлі-продажу № 24, згідно якого продавець продає, а покупець купує каву натуральну смажену мелену пресовану в монодозах "TOP", "Extracream", "Light" (без кофеїну), каву натуральну смажену в зернах "Extracream", "TOP", "Light" (без кофеїну), кавоварки, кавомолки, цукор фасований, порцелянові вироби та іншу рекламну продукцію (надалі -товар), перераховану в додатках-специфікаціях до даного контракту і які є його невід`ємною частиною, на умовах, викладених в даному контракті.

У відповідності до п. 3.1 Контракту поставка товару здійснюється на умовах FCA Франко/перевізник згідно з вимогами міжнародних правил відносно тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2000 року) м.Тернопіль, Україна на протязі терміну дії цього контракту. Датою відвантаження товару вважається дата штемпеля в товаротранспортній накладній. Датою поставки рахується дата прибуття товару на адресу Покупця. Товари поставляються завчасно узгодженими партіями. (з урахуванням додаткової угоди № 27 від 16.11.12 р. до контракту).

Згідно п. 4.1 Контракту сторони обумовили, що покупець здійснює оплату за проданий йому товар на рахунок продавця протягом 30 календарних днів після отримання товару , підтвердженого належним чином оформленою вантажно-митною декларацією.

Пунктом 10.5 контракту сторони визначили, що арбітраж, включаючи винесення рішення, буде проходити за згодою сторін в м. Києві, Україна або в м. Москва, Російська Федерація. Арбітри при вирішенні спорів, які представлені на їх розгляд будуть керуватися відповідно до норм матеріального прав України або Російської Федерації.

Згодом, сторони внесли зміни до контракту № 24 від 15.03.2006 р. шляхом укладення додаткової угоди № 11 від 15.04.2009 р., у відповідності до п. 1.1. якої п. 10.2 контракту викладено в наступній редакції: "При неможливості мирного врегулювання спору та розбіжностей, даний спір та розбіжності розглядаються в Господарському суду Тернопільської області із застосуванням норм матеріального та процесуального права України".

Відповідно до додаткової угоди №30 від 27.12.2012р внесено зміни до контракту № 24 від 15.03.2006 р. в п.13.2 контракту та викладено в наступній редакції: " Контракт вступає в силу після його підписання і діє до 31.12.2013 року, у випадку фінансових зобовязань - до їх повного виконання.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме: вантажно-митною декларацією № 403000006/2013/013217 від 20.12.2013 р. та міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) А № 269545 від 20.12.2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Р. ОСОБА_3 " свої зобов`язання по передачі товару виконало належним чином, у відповідності до умов контракту № 24 від 15.03.2006 р.

Відмітка Чернігівської митниці свідчать, що товар на адресу відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "РЭЙВ-Сити", м. Москва, Російська Федерація, відвантажено.

Таким чином, свої зобов`язання по передачі товару позивач виконав належним чином у відповідності до умов контракту та замовлень відповідача.

П.п. 4.1., 4.2. контракту оплата вартості проданого товару здійснюється у валюті Євро в безготівковій формі на рахунок продавця протягом 30 календарних днів після отримання товару на підставі пред`явлених рахунків-фактур.

Виходячи із встановленого контрактом порядку продажу товару, оплата за товар поставлений 20.12.2013 р. повинна бути здійснена відповідачем не пізніше 19.01.2014 р.

Заявлену претензію від 13.06.2018р. стосовно виконання умов договору по оплаті проданного в грудні 2013 року товару та відшкодування збитків, що виникли внаслідок прострочення платежів відповідачем залишено без відповіді.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, на день розгляду справи в суді борг відповідача за поставлений йому товар не погашено і становить 19 001,00 Євро, що відповідає еквіваленту - 207 567,55 грн., відповідно до діючого офіційного курсу НБУ.

Наведені обставини слугували підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.Е.Й.В.» з позовом до Господарського суду Тернопільської області про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЭЙВ-Сити» про стягнення 207 567,55 грн заборгованості за одержаний товар.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, цивільні права та обов`язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов`язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов`язання, визначені умовами договору.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія.

За своєю правовою природою укладений контракт є договором купівлі-продажу.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі -продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Виходячи із встановленого контрактом порядку продажу товару, оплата за товар поставлений 20.12.2013 р. повинна бути здійснена відповідачем не пізніше 19.01.2014 р.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності частини 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

При цьому суд враховує, що згідно із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 11 ГПК України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач в порушення приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України вартість одержаного товару у встановлений строк не сплатив, у зв`язку з чим за ним утворився борг 19 001,00 Євро, що за офіційним курсом НБУ 20.12.2013 р. відповідає еквіваленту 207 567 грн. 55 коп.. Доказів зворотного відповідачем не подано, а судом не здобуто.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РЭЙВ-Сити» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.Е.Й.В.» - 19 001,00 Євро, що за офіційним курсом НБУ 20.12.2013 р. відповідає еквіваленту 207 567 грн. 55 коп. заборгованості по Контракту №24 від 15 березня 2006 р Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 7-18, 20, 24, 32, 73-80, 86, 98, 123, 129, 232-233, 236-238, 240-241, 256-257 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЭЙВ-Сити» , юридична адреса: вул. Судостроительная, буд 15,будівля 2, м. Москва, 115470, Російська Федерація, поштова адреса: вул. Констянтинівська, 37-а, м. Київ, 01037, Україна, ідентифікаційний код 7725563973, (в.р. №40702840700330001100 в ВАТ «БАНК МОСКВЫ» ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.Е.Й.В.» , вул. Текстильна, 40-А, м. Тернопіль, 46010, ідентифікаційний код 24635111(п.р. № 26004372020001 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 338783) - 19 001,00 (дев`ятнадцять тисяч один) Євро, що за офіційним курсом НБУ 20.12.2013 р. відповідає еквіваленту 207 567 (двісті сім тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн. 55 коп. заборгованості по Контракту №24 від 15 березня 2006 р., а також 8708 (вісім тисяч сімсот вісім) грн. 52 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст рішення складено 24.05.2019

Суддя Н.М. Бурда