Рішення

від 17.05.2019 по справі 924/118/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2019 р. Справа № 924/118/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В. при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовом державного підприємства "Славутське лісове господарство", м. Славута Хмельницької області

до малого колективного підприємства "Інтек-Сервіс" м. Славута Хмельницької області

про стягнення безпідставно отриманих коштів та суму отриманих та неоплачених товарів у розмірі 1763030,37грн.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 - адвокат

відповідач : ОСОБА_2 - директор

ОСОБА_3 - адвокат

Рішення приймається 17.05.2019р., оскільки в судовому засіданні 08.05.2019р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство „Славутське лісове господарство» звернулося з позовом до суду, в якому просить стягнути з малого колективного підприємства „Інтек-Сервіс» безпідставно отримані кошти та суму отриманих та неоплачених товарів у розмірі 1763030,37грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно акту №07-08/2 від 08.01.2019 року планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01.01.2016р. по завершений місяць 2018 року встановлено наявність дебіторської заборгованості без підтверджуючих первинних бухгалтерських документів та наявність довготривалої дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок перерахування коштів контрагентам, без укладання договорів. Вказана заборгованість виникла в період з 01.01.2016р. по 30.09.2018р. внаслідок перерахування МКП Інтек - Сервіс коштів в сумі 1668750,00 грн., без укладання відповідних договорів. Зазначає, що згідно платіжних доручень перерахунок коштів здійснено ніби за виконані роботи відповідно до рахунків, які на державному підприємстві відсутні та по бухгалтерському обліку не проведені, оскільки упродовж зазначеного проміжку часу будь-які договори чи інші правочини з відповідачем не укладалися, господарські операції не проводилися, доручення на отримання матеріальних цінностей від МКП „Інтек-Сервіс» не видавалися. Вказує, що безпідставний перерахунок коштів позивача на рахунок відповідача у 2016 році становив 2212250,00грн. У вказаному році відповідач повернув частину безпідставно отриманих коштів у сумі 543000,00грн. Крім того, у 2016 - 2017 роках позивач відвантажив відповідачу товар на суму 95629,84 грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними. Разом із тим, у 2016 році відповідач надав позивачу торф на суму 500,00грн. Заборгованість позивача перед відповідачем за 2016 рік становить 1349,47грн. Таким чином, сума безпідставно отриманих та не повернутих відповідачем коштів, отриманих і неоплачених товарів за 2016 - 2017 роки, станом на день подання позову становить 1763030,37 грн.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву від 12.04.2019 року не погоджується із заявленими позовними вимогами. Повідомляє, що між сторонами існували правовідносини, в яких МКП „Інтек-Сервіс» зобов`язувалося виконувати роботи з надання послуг ДП „Славутське лісове господарство» , яке в свою чергу повинно було оплачувати дані послуги. Вказує, що позивач має право перераховувати кошти відповідачу незалежно від виконаних робіт авансом, а відповідач виконувати необхідні роботи на першу вимогу. Відповідач підтвердив, що відповідно до акту звірки за січень 2016р. - 2017р. у нього існувала заборгованість перед позивачем в розмірі 1763030,43 грн. Вважає, що дана заборгованість виникла з вини ДП „Славутське лісове господарство» , оскільки кошти ним перераховувалися добровільно на виконання зобов`язань, а звернень щодо виконання робіт на перераховані кошти не було. Відповідач не заперечує щодо наявності заборгованості на суму 1399502,69 грн. із яких кошти в сумі 95629,84 грн. за неоплачений товар. Звертає увагу суду, що зазначена сума позовних вимог є необґрунтованою і не базується на доказах. Наявність лише платіжок про перерахування коштів не може бути доказом. Грошові кошти були перераховані на виконання умов укладеного між ними зобов`язання за надання послуг, тому підстав для застосування правових наслідків, що передбачені ст. 1212 ЦК України відсутні. Вказує, що оскільки між сторонами не укладалися будь - які угоди, перераховані суми авансом у рахунок майбутніх робіт з надання послуг ДП Славутське лісове господарство і в свою чергу саме перерахування коштів для відповідача є доказом, який посвідчує факт наявності зобов`язання, а також зараховується в рахунок майбутніх платежів, але не може бути визнаним одним із способів забезпечення виконання зобов`язання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вказуючи на ї х правомірність та обґрунтованість наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог та надав докази сплати ДП "Славутське лісове господарство" 4000,00грн. кредиторської заборгованості.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Державне підприємство „Славутське лісове господарство» перерахувало на рахунок малого колективного підприємства „Інтек - Сервіс» кошти на загальну суму 2212250,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №4430 від 02.12.2016р. на суму 65000,00грн., №4386 від 25.11.2016р. на суму 70000,00грн., №4302 від 11.11.2016р. на суму 55000,00грн., №1353 від 11.11.2016р. на суму 35000,00грн., №1345 від 28.10.2016р. на суму 95000,00грн., №1334 від 18.10.2016р. на суму 99450,00грн., №1264 від 26.08.2016р. на суму 25000,00грн., № 1254 від 19.08.2016 р. на суму 160000,00грн., № 3688 від 09.08.2016 р. на суму 55000,00грн., № 1222 від 21.07.2016 р. на суму 90000,00грн., №1221 від 19.07.2016р. на суму 93000,00грн., №1210 від 05.07.2016р. на суму 45000,00грн., №1179 від 24.06.2016 р. на суму 70000,00грн., №3116 від 17.06.2016 р. на суму 70000,00грн., № 3557 від 17.06.2016 р. на суму 90000,00грн., № 1164 від 15.06.2016 р. на суму 50000,00грн., № 1154 від 31.05.2016р. на суму 98000,00грн., № 3072 від 20.05.2016 р. на суму 60000,00грн., № 1141 від 20.05.2016 р. на суму 80000,00грн., №1128 від 06.05.2016 р. на суму 90000,00грн., №3040 від 21.04.2016 р. на суму 95000,00грн., № 1089 від 08.04.2016 р. на суму 65000,00грн., № 3162 від 23.03.2016 р. на суму 95000,00грн., № 3158 від 17.03.2016р. на суму 98000,00грн., № 1050 від 09.03.2016 р. на суму 94500,00грн., № 3110 від 04.03.2016 р. на суму 85000,00грн., № 1043 від 26.02.2016р. на суму 85000,00грн., № 1025 від 02.02.2016р. на суму 99300,00грн.

Згідно платіжних доручень №255 від 23.05.2016 року, №303 від 22.06.2016 року №1442 від 29.02.2016р. та №375 від 22.08.2016 року відповідач повернув позивачу 140000,00 грн., 160000,00грн., 85000,00грн. 158000,00грн. помилково перерахованих коштів та коштів за невиконану роботу. Загальна сума повернутих коштів 543000,00грн.

Державне підприємство „Славутське лісове господарство» у 2016 та 2017 роках відвантажило малому колективному підприємству Інтек - Сервіс деревину на загальну суму 79561,84грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними: №110231 від 17.03.2016р. на суму 1496,88грн., №110213 від 14.03.2016 р. на суму 3231,90грн., №391766 від 14.03.2016 р. на суму 2727,28грн., №391783 від 15.03.2016 р. на суму 2948,40грн., №353492 від 15.03.2016 р. на суму 3231,90грн., №301508 від 15.03.2016 р. на суму 1134,00грн., №110225 від 16.03.2016 р. на суму 1462,86грн., №110230 від 17.03.2016 р. на суму 3231,90грн., №391789 від 16.03.2016 р. на суму 3198,96грн., № 391796 від 17.03.2016 р. на суму 3095,82грн., №110222 від 16.03.2016 р. на суму 1496,88грн., № 110242 від 18.03.2016 р. на суму 1496,88грн., №110235 від 18.03.2016 р. на суму 1496,88грн., № 110238 від 18.03.2016 р. на суму 1496,88грн., №110241 від 18.03.2016 р. на суму 1496,88грн., № 110237 від 18.03.2016 р. на суму 1496,88грн., №110244 від 21.03.2016 р. на суму 3231,90грн., №110233 від 17.03.2016 р. - 3231,90грн., №110252 від 24.03.2016 на суму 2211,30грн., №391801 від 18.03.2016 р. на суму 1323,00грн., №391808 від 23.03.2016р. на суму 1134,00грн., №261463 від 29.03.2016 р. на суму 2874,96 грн., №110255 від 29.03.2016 р. на суму 2721,60грн., №110258 від 30.03.2016р. на суму 1275,74грн., № 261466 від 30.03.2016 на суму 1871,10грн., №281556 від 30.03.2016 на суму 1496,88грн., №110259 від 30.03.2016 на суму 2891,70грн., №110260 від 30.03.2016 р. на суму 1275,74грн., №110261 від 31.03.2016 р. на суму 1275,74грн., №110262 від 31.03.2016 р. на суму 1275,74грн., №110266 від 05.04.2016 на суму 1530,90грн., №110268 від 05.04.2016 на суму 1530,90грн., №110264 від 04.04.2016 на суму 1275,74грн., №110265 від 04.04.2016 на суму 1275,74грн., № 281559 від 01.04.2016 р. на суму 1496,88грн., №781073 від 09.09.2017 р. на суму 4665,60грн., №781074 від 14.09.2017 р. на суму 4953,60грн.

Також, державне підприємство Славутське лісове господарство відвантажило МКП Інтек - Сервіс дерев`яні відходи на суму 16068,00 грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними: №050509 від 10.02.2016 р. на суму 1320,00 грн., №050578 від 19.02.2016р. на суму 1536,00 грн., №050580 від 23.02.2016 р. на суму 1512,00 грн., №050582 від 23.02.2016 р. на суму 1608,00 грн., №050593 від 01.03.2016 р. на суму 1608,00грн., №050595 від 01.03.2016 р. на суму 1644,00 грн., №058739 від 28.12.2016 р. на суму 1800,00 грн., №058736 від 28.12.2016 р. на суму 1800,00 грн., №058745 від 03.01.2017 р. на суму 1440,00 грн., №058744 від 03.01.2017 р. на суму 1800,00 грн.

Згідно накладної №18/04-2016 від 18.04.2016 року МКП Інтек - Сервіс відпущено, а державним підприємством Славутське лісове господарство одержано торф (фрезерний) на загальну суму 500,00 грн.

У відповідності до акта звіряння взаємних розрахунків за період січень 2016 р. - 2017 р. між ДП Славутський лісгосп та МКП Інтех - Сервіс станом на 01.01.2016р. заборгованість позивача перед відповідачем становить 1349,47 грн.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Хмельницькій області проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства Славутське лісове господарство за період з 01.01.2016 року по завершений місяць 2018 року, за результатами якої складено акт №07-08/2 від 08.01.2019 року.

У акті, зокрема, зазначено, що станом на 01.01.2017р., на 01.01.2018р. та на 01.10.2018 р. по бухгалтерському обліку МКП "Інтек Сервіс" по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" по розрахунку з ДП "Славутське лісове господарство" рахувалася кредиторська заборгованість в сумі 1668750,00грн. Крім того, вказано, що станом на 31.12.2016р. кредиторська заборгованість відповідача перед позивачем становить 1750041,89грн., у тому числі яка обліковується на рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" - 1668750,00грн. та на рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" - 81291,89грн. та станом на 01.10.2018р. кредиторська заборгованість відповідача перед позивачем 1761901,09грн., у тому числі яка обліковується на рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" - 1668750,00грн. та на рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними позичальниками" - 94151,09грн.

Позивач звернувся із листом №484 від 10.08.2018 року до першого заступника прокурора Шепетівської місцевої прокуратури, у якому повідомив про те, що комісією для проведення перевірки щодо перерахування коштів суб`єктам підприємницької діяльності виявлено факти безпідставного перерахування коштів суб`єктам підприємницької діяльності. У листі зазначено, що кошти перераховувались без відома директора та без завізованих ним рахунків, а за перераховані кошти не передавались ні товари, ні послуги. З викладеного, позивач просить провести за даним фактом розслідування.

За вказаним повідомленням Шепетівською місцевою прокуратурою внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (лист №822.3 вих 38 від 10.08.2018 року).

14.12.2018р. Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Хмельницькій області проведено зустрічну звірку, за результатами якої складено довідку зустрічної звірки документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення операцій та розрахунків в обліку ДП "Славутське лісове господарство" за період з 01.01.2016р. по завершальний місяць 2018 року №07-08/201-3. Зустрічною звіркою встановлено, що відповідачем отримано від позивача у 2016 році коштів на загальну суму 2212250,00грн., з яких повернуто 543000,00грн. Відповідно до накладної від 18.04.2016р. відповідачем відпущено для позивача торф на суму 500,00грн. Вказано, що по бухгалтерському обліку відповідача станом на 01.01.2016р. дебеторська або кредиторська заборгованість не рахувалася, станом на 01.01.2017р., на 01.01.2018р., на 01.10.2018р. рахувалася кредиторська заборгованість в сумі 1668750,00грн. Крім того, вказано, що відповідачем придбано у позивача деревини необробленої на суму 95500,56грн.

Згідно реєстру проведених розрахунків МКП "Інтек Сервіс" з ДП "Славутське лісове господарство" за придбану деревину необроблену за період з 01.01.2016 р. по 30.09.2018р. заборгованість відповідача становить 95500,56грн.

26.12.2018р. позивач звернувся до відповідача із претензією №761, згідно якої просив повернути безпідставно перераховані кошти в сумі 1763030,45грн. протягом семи днів.

Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачу 4000,00 грн. із призначенням платежу - повернення кредиторської заборгованості, що підтверджується квитанціями №0.0.1260630089.1 від 08.02.2019р. на суму 2000,00грн. та №0.0.1294369897.1 від 14.03.2019р. на суму 2000,00грн.

Крім того, матеріали справи містять акти виконаних робіт №17 від 17.03.2016р. на суму 37000,00грн., №18 від 22.03.2016р. на суму 14700,00грн., №19 від 06.04.2016р. на суму 3800,00грн., №23 від 28.07.2016р. на суму 85600,00грн., №11 від 15.02.2016р. на суму 3698,40грн., №24 від 28.07.2016р. на суму 114300,00грн., згідно яких відповідач надав послуги позивачу. Акти виконаних робіт містять підпис та відтиск печатки відповідача.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем не виконано вимоги позивача в добровільному порядку, та не повернуто кошти у повному обсязі, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Разом з тим, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, а отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi вказаної норми лише за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

За таких обставин, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна (грошових коштів), стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна (грошових коштів) однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна (грошових коштів) відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 08.01.2019 у справі №916/2927/17 та від 14.01.2019 у справі №912/1188/17.

Судом встановлено, що у період з 02.02.2016р. по 02.12.2016. позивачем на рахунок відповідача були перераховані кошти на загальну суму 2212250,00грн. грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, за виконані роботи.

Матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано будь-яких доказів існування договірних відносин між сторонами з приводу виконання робіт, як і відсутні рахунки, які могли б підтвердити укладення договору у спрощений спосіб.

Крім того, судом не здобуто та сторонами не підтверджено, які саме зобов`язальні відносини існували між сторонами на момент перерахування коштів та на майбутнє, тому, з огляду на фактичні обставини справи, кошти були перераховані ДП „Славутське лісове господарство" на рахунок МКП „Інтек - Сервіс" без достатньої правової підстави.

Зокрема, з матеріалів справи не вбачається, що відповідачем були виконані роботи (наданні послуги) на суму перерахованих позивачем коштів. Надані відповідачем акти виконаних робіт, судом не приймаються до уваги, оскільки останні не містять підпису замовника (позивача).

З вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що між сторонами відсутні господарські зобов`язання або укладені конклюдентні договори, у зв`язку з чим набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи платіжних доручень, відповідач в 2016 році повернув частину безпідставно отриманих коштів в сумі 543000,00грн.

Роботи на решту перерахованої позивачем суми коштів відповідачем не були виконані, а кошти не повернуті. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на ч. 1 ст.1212 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язаний повернути перераховані позивачем грошові кошти.

Відповідач після відкриття провадження у справі повернув позивачу 4000,00 грн., що підтверджується квитанціями №0.0.1260630089.1 від 08.02.2019р. та №0.0.1294369897.1 від 14.03.2019р.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на те, що предмет спору в частині стягнення заборгованості в сумі 4000,00 грн. існував на момент звернення до суду з позовом та припинив існування під час розгляду справи в суді, провадження у справі №924/118/19 у зазначеній частині підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, на момент вирішення спору, з урахуванням здійснених оплат, відповідач повинен повернути позивачу 1665250,00грн. безпідставно перерахованих коштів.

Доводи відповідача, що перерахування коштів позивачем відбувалось на підставі усних домовленостей між сторонами в рахунок виконання відповідачем робіт у майбутньому, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині, з огляду на те, що особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Щодо позовних вимог, про стягнення з відповідача суми отриманих та неоплачених товарів, які відвантажувались відповідачу згідно товарно - транспортних накладних, то суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п. п. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

В силу зобов`язання боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач відвантажив відповідачу товар (дрова на суму 79561,84грн. та дров`яні відходи на суму 16068,00грн.) на загальну суму 95629,84грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно - транспортними накладними, а відповідач зобов`язувався оплатити отриманий товар.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач не розрахувався за отриманий від позивача товар. Доказів сплати заборгованості за вказаний товар відповідачем в матеріали справи не подано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги державного підприємства "Славутське лісове господарство" в частині стягнення з відповідача неоплачених товарів, поставлених згідно товарно - транспортних накладних на суму 95629,84грн., заявлені правомірно.

Разом із тим, як вбачається із матеріалів справи в 2016 році відповідач передав позивачу торф (фрезерний) на загальну суму 500,00 грн., що підтверджується накладною №18/04-2016 від 18.04.2016р.

Крім того, у відповідності до акта звіряння взаємних розрахунків за період січень 2016 р. - 2017 р. між сторонами, станом на 01.01.2016р. заборгованість позивача перед відповідачем становить 1349,47 грн.

Згідно розрахунку позивача, останній відраховує власну суму заборгованості від боргу відповідача (95629,84грн. - 500,00 грн. - 1349,47грн. = 93780,37грн.), у зв`язку із чим заборгованість становить 93780,37грн.

Згідно із ст. ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1759030,37грн., з яких 1665250,00 грн. безпідставно збережених коштів на підставі ст. 1212 ЦК України та 93780,37грн. коштів за отриманий та неоплачений товар.

Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 231, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов державного підприємства "Славутське лісове господарство", м. Славута Хмельницької області до малого колективного підприємства "Інтек-Сервіс" м. Славута Хмельницької області про стягнення безпідставно отриманих коштів та суму отриманих та неоплачених товарів у розмірі 1763030,37грн. задовольнити частково.

Стягнути з малого колективного підприємства "Інтек-Сервіс" (Хмельницька обл., м. Славута, вул. Комінтера, 9, код 21339033) на користь державного підприємства "Славутське лісове господарство" (Хмельницька обл., м. Славута, вул. Кузовкова, 1, код 00993314) 1759030,37 грн. (один мільйон сімсот п`ятдесят дев`ять тисяч тридцять гривень 37 коп.) безпідставно отриманих коштів та суму отриманих та неоплачених товарів, 26445,46 грн. (двадцять шість тисяч чотириста сорок п`ять гривень 46 коп.) витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі №924/118/19 в частині стягнення 4000,00 грн. закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2019р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук. 3 примірника:

1- до справи,

2- позивачу (30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Кузовкова,1),

3- відповідачу (30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Комінтерна, 9).

Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.