КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2019 року м. Кропивницький Справа № П/811/553/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:
Фермерського господарства «Волков В.В.» (код - 40262616, адреса: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ) (далі - позивач)
до відповідача:
Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області (код - 04055038, адреса: вул. Незалежності, 112, смт. Добровеличківка, Кіровоградська область, 27000) (далі - відповідач 1)
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору (далі - треті особи):
- ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 );
- ОСОБА_2 (код - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 );
- ОСОБА_3 (код - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 );
- Селянське (фермерське) господарство Стойкова ОСОБА_4 (код - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 Добровеличківка, вул АДРЕСА_6 Кірова, 74).
про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням заяви про зміну предмету позову (т.1,а.с.141;т.3,а.с.220-221), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії державного реєстратора сектору державної реєстрації прав на нерухоме майно Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо скасування 24 березня 2016 року державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 5,7211 га за договором оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладеного між Фермерським господарством «Волков В.В.» та ОСОБА_1 (запис про речове право №13567833);
- визнати протиправними дії державного реєстратора сектору державної реєстрації прав на нерухоме майно Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо скасування 28 березня 2016 року державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 5,4370 га за договором оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладеного між Фермерським господарством «Волков В.В.» та ОСОБА_2 (запис про речове право №13568696);
- зобов`язати Добровеличківську районну державну адміністрацію Кіровоградської області вчинити дії щодо скасування запису від 24 березня 2016 року про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 5,7211 га за договором оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладеного між Фермерським господарством «Волков В.В.» та ОСОБА_1 (запис про речове право №13567833);
- зобов`язати Добровеличківську районну державну адміністрацію Кіровоградської області вчинити дії щодо скасування запису від 28 березня 2016 року про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 5,4370 за договором оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладеного між Фермерським господарством «Волков В.В.» та ОСОБА_2 (запис про речове право №13568696);
- зобов`язати Добровеличківську районну державну адміністрацію Кіровоградської області, після набрання рішенням законної сили, у чотирнадцятиденний строк надати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи заявлений адміністративний позов позивач зазначив, що проведена державна реєстрація права оренди земельної ділянки державним реєстратором сектору державної реєстрації прав на нерухоме майно Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області 24 та 28 березня 2016 року не відповідає вимогам чинного законодавства щодо здійснення державної реєстрації цих прав та порушує права Фермерського господарства «Волков ОСОБА_5 .» , як орендаря земельної ділянки державної форми власності, а тому підлягають скасуванню та відповідно порушені права позивача підлягають відновленню шляхом вчинення відповідних реєстраційних дій.
Представник відповідача своїм правом на подання письмового відзиву на адміністративний позов не скористався, обмежився лише наданням суду листа із зазначенням лише послідовності дій державного реєстратора в частині здійснення спірних реєстраційних дій із наданням відповідних доказів (т.2,а.с.1-71).
Представники третіх осіб, своїм правом на подання письмових пояснень не скористалися.
Представником третьої особи ОСОБА_3 надано до суду додаткові письмові докази, відображені у клопотанні про приєднання доказів до матеріалів справи, зокрема, надано копії рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області та постанови Кропивницького апеляційного суду у справі №387/515/18 за позовом ОСОБА_3 до ФГ Волкова В.В. , ОСОБА_1 , третя особа - СФГ Волков В.В. про визнання договору оренди недійсним (т.4,а.с.242-250).
14.05.2019 року відповідною ухвалою суду керуючись приписами статті 183 КАС України подальший розгляд справи судом вирішено здійснити у порядку письмового провадження на підставі відповідного клопотання сторін.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Предметом розгляду даної справи є встановлення правомірності дій Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області в особі Державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації ОСОБА_6 Яніни Юріївни при вчиненні дій з видалення записів №13567833, № НОМЕР_6 з Державного реєстру прав на нерухоме майно.
При вирішенні даного спору суд враховує наступні фактичні обставини справи, що передували винесенню спірного рішення про вчинення вказаних реєстраційних дій.
Фермерське господарство Волков В.В. створене та зареєстроване 09.02.2016 року як юридична особа, що посвідчується витягом з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відповідним рішенням №1 про створення фермерського господарства (т.1,а.с.41-43, 44).
15.02.2016 року з Фермерським господарством Волков В.В. було укладено договори оренди земельних ділянок, загальною площею 5,7211 га, кадастровий номер НОМЕР_5 , загальною площею 5,4270 га, кадастровий номер НОМЕР_5 , що належать фізичним особам на праві власності згідно Державних актів Р1 327578, Р1 327575, зареєстрованих 29 квітня 2002 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №102,105 (т.1,а.с.48-49).
Державним реєстратором Реєстраційної служби Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області Мороз Яніною Юріївною відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №28599969 від 04.03.2016 р. внесено запис №13567833 щодо реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 5,7211 га за договором оренди землі від 15.02.2016 р., укладеного між ФГ «Волков В.В.» та ОСОБА_1 (т.1,а.с.9-10).
Крім того, державним реєстратором Реєстраційної служби Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області Мороз Яніною Юріївною відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №28601932 від 04.03.2016 р. внесено запис №13568696 щодо реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 5,437 га за договором оренди землі від 15.02.2016 р., укладеного між ФГ «Волков В.В.» та ОСОБА_2 (т.1,а.с.11-12).
Водночас, Добровеличківська районна державна адміністрація Кіровоградської області листом від 28.03.2016 р. №01-35/13/2 повідомлено ОСОБА_7 , що 04 березня 2016 року державним реєстратором зареєстровано договір оренди на земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 загальною площею 5,5647 га та НОМЕР_5 загальною площею 5,7211, але 24.03.2016 р. дані договорів видалено з державного реєстру речових прав на нерухоме майно через технічну помилку державного реєстратора, оскільки дія попередніх договорів не закінчилися і спливає лише 03.06.2016 р. (т.1,а.с.13).
Крім того, листом Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 07.04.2016 р. №01-35/29/2 повідомлено ОСОБА_7 , що 04 березня 2016 року державним реєстратором зареєстровано договори оренди на земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 загальною площею 6,0835 га, але 28.03.2016 р. даний договір видалено з державного реєстру речових прав на нерухоме майно через технічну помилку державного реєстратора, оскільки дія попереднього договору не закінчилися і спливає лише 03.06.2016 р. (т.1,а.с.14).
З огляду на інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №75797381 від 14.12.2016 р. встановлено, що інше речове право (право оренди земельних ділянок кадастровий номер кадастровий номер НОМЕР_5 загальною площею 5,5647 га та НОМЕР_5 загальною площею 5,7211 за договорами оренди, укладеними між ФГ «Волков В.В.» та ОСОБА_8 , Кривинською Л.Л., скасовано (т.4,а.с.81-82).
Вважаючи такі спірні реєстраційні дії державного реєстратора Добровеличківської районної державної адміністрації протиправними, такими, що порушує права позивача та прийняті з порушенням діючого законодавства, Фермерське господарство «Волков В.В.» звернулось з даним адміністративним позовом до суду за захистом свого порушеного, на його думку, права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.
За приписами статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.
Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (ст. 8). На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003 року, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004 року, рішенні №1-рп/2007, рішенні №19-рп/2008 від 02.10.2008 року.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 15.05.2003р. №755-IV (тут і далі по тексту в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто в редакції Закону від 26 листопада 2015 року N 835-VIII).
Правовідносини, пов`язані з реєстрацією права оренди на земельні ділянки Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 01.07.2004 № 1952-IV.
Так, спеціальним законом, яким врегульовано відносини, пов`язані з орендою землі є Закон України Про оренду землі від 06.10.1998 №161-XIV (далі Закон №161-XIV).
Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У розумінні статті 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі , орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Право оренди земельної ділянки, як передбачено ч. 5 ст. 6 України Про оренду землі підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Вказана норма повністю кореспондується з приписами п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень №1952.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Частиною 4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
Аналізуючи вищевказані норми суд дійшов висновку, що право особи на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації відповідного права на підставі договору оренди землі.
Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 01.07.2004 № 1952 визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.
Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.
При цьому з огляду на ч.5 ст.12 Закону відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно з абз.3 ч.6 ст.12 Закону вилучення будь-яких документів або частин Державного реєстру прав не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Підставою для реєстрації права власності, у відповідності до ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень є : договори, укладені у порядку, встановленому законом; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані відповідно до вимог цього Закону; свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішення судів, що набрали законної сили; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Частина перша статті 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно з частиною другою цієї статті передбачено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
В силу вимог пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 25.12.2015р. №1127 (надалі - Порядок) державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Відповідно до частин першої - четвертої, сьомої та одинадцятої статті 16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень визначено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються: оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
За змістом частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень визначено, що державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.
У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.
У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Системний аналіз викладених положень законодавства дає суду підстави для висновку, що право володіння і користування відповідною земельною ділянкою законодавець пов`язує з фактом укладення договору оренди та з фактом реєстрації права оренди, що виникає на підставі такого договору.
При цьому, відповідні права та обов`язки, що випливають із договору оренди земельної ділянки виникають у сторін з моменту державної реєстрації права оренди.
Тобто, право володіння і користування відповідною земельною ділянкою законодавець пов`язує не з фактом укладення договору оренди, а з фактом реєстрації права оренди, що виникає на підставі такого договору.
Виходячи із вищевикладеного, суд наголошує, що суб`єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб`єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.
Відповідно до пп.5 п. 4 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. №1141 (далі за текстом - Порядок №1141) ведення Державного реєстру прав передбачає: внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування записів Державного реєстру прав.
Пунктом 38 Порядку №1141 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний реєстратор вносить зміни до записів Державного реєстру прав у разі допущення технічної помилки; зміни відомостей про нерухоме майно, право власності та суб`єкта цього права, інші речові права та суб`єкта цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов`язані з проведенням державної реєстрації прав.
При цьому, відповідно до абз.6 п.1.2 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. №3502/5, (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі за текстом - Порядок №3502) технічна помилка - описка, друкарська, граматична, арифметична помилка.
Водночас, згідно з п. 41 Порядку №1141 державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін`юст.
Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав державний реєстратор вносить до відповідного розділу Державного реєстру прав такі відомості:
1) підстава для скасування державної реєстрації прав: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ;
2) реєстраційний номер, дата та час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться записи про скасування державної реєстрації прав;
3) підстава для внесення записів про скасування державної реєстрації прав: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення;
4) прізвище, ім`я та по батькові державного реєстратора;
5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.
У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.
Згідно з п.1.3 Порядку №3502 рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав приймає державний реєстратор прав на нерухоме майно, яке оформлює за допомогою Державного реєстру прав у двох примірниках.
У разі прийняття рішення державним реєстратором органу державної реєстрації прав один примірник рішення орган державної реєстрації прав видає або надсилає рекомендованим листом заінтересованій особі особисто або уповноваженій нею особі, а другий державний реєстратор долучає до реєстраційної або облікової справи.
На підставі п.1.5 Порядку №3502 документи, що подаються для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, повинні відповідати вимогам, встановленим законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.2.6 Порядку №3502 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.
Виходячи із системного аналізу вказаних законодавчих норм, вбачається, що законодавець розрізняє дії щодо внесення змін до записів та щодо скасування державної реєстрації прав. Водночас, підставою для прийняття державним реєстратором рішення про скасування державної реєстрації прав може бути лише рішення суду.
Отже, суд приходить до висновку, що вказані підстави для скасування державної реєстрації речового права визначені чинним законодавством є виключними і розширеному тлумаченню не підлягають. При цьому, державний реєстратор як суб`єкт владних повноважень, законодавчо не наділений правом щодо перегляду власного рішення, що узгоджується з принципом належного урядування.
Судом встановлено, що державним реєстратором Реєстраційної служби Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області вчинено дії саме щодо скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, про що свідчать відомості зазначені в інформаційних довідках з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.
Також, судом встановлено, що 24 та 28 березня 2016 року державного реєстратора сектору державної реєстрації прав на нерухоме майно Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 5,7211 га за договором оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладеного між Фермерським господарством «Волков В.В.» та ОСОБА_1 (запис про речове право №13567833) та права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 5,4370 га за договором оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладеного між Фермерським господарством «Волков В.В.» та ОСОБА_2 (запис про речове право №13568696) скасовано.
Так, у листах Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 28.03.2016 р. №01-35/13/2 та від 07.04.2016 р. №01-35/29/2 адресованих позивачу, як підставу для скасування державної реєстрації прав оренди земельної ділянки вказано технічну помилку державного реєстратора, оскільки дія попередніх договорів не закінчилися (т.1,а.с.13-14).
Поряд з тим, суд наголошує на тому, що реєстрація державним реєстратором права, за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, не може розцінюватися як технічна помилка в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , а тому вирішення питання щодо скасування такої реєстрації підлягає виключно у судовому порядку.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , пояснила, що спірні реєстраційні дії є технічною помилкою, та вказала, що технічна можливість видалення записів із реєстру існує, однак, відповідною інструкцією не передбачена (т.4,а.с.14).
Такі покази свідка, судом беруться до уваги під час розгляду даної справи та визнаються судом належними у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, судом встановлено, що питання про скасування державну реєстрацію права оренди земельних ділянок (записи про речове право №13567833 і № НОМЕР_6 ) в судовому порядку не вирішувалося .
Більш того, скасування відповідної державної реєстрації права оренди земельних ділянок (записи про речове право №13567833 і № НОМЕР_6 ) здійснено державним реєстратором за власної ініціативи та без заяви заявника, а також без прийняття відповідного рішення, чим порушено вимоги п. 41 Порядку №1141 та п.1.3 Порядку №3502.
У зв`язку із цим, суд звертає увагу відповідача на алгоритм дій визначений Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. №3502/5 у взаємозв`язку із підставами для скасування державної реєстрації речових прав визначених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень під час прийняття рішення про скасування державної реєстрації речових прав .
Представником третьої особи - ОСОБА_3 в якості доказів у справі надано рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2018 року по справі №387/515/18 за позовом ОСОБА_3 , третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмета спору селянського (фермерського) господарства Стойкова Л.Д. до Фермерського господарства Волкова В.В. та ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним, за змістом якого позов задоволено визнано недійсним з моменту укладення договір оренди землі від 15.02.2016 року, укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством ОСОБА_7 . щодо земельної ділянки площею 5,7211 га, кадастровий номер НОМЕР_5 , право оренди на підставі якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.02.2016 року за №13567833 (т.4,а.с.242-246). Вказане рішення залишено без змін, постановою Кропивницького апеляційного суду від 02.04.2019 року (т.4,а.с.247-250).
У відповідності до положень ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, обставини, встановлені вказаними судовими рішеннями судів, на думку третьої особи, мають бути преюдиціальними при вирішенні даної справи по суті.
Однак, суд зауважує, що під час розгляду даної адміністративної справи, судом надається оцінка діям державного реєстратора Добровеличківської районної державної адміністрації у Кіровоградській області, як суб`єкта владних повноважень, при вчиненні спірних реєстраційних дій, тому, вказані судові рішення, судом не беруться до уваги при прийнятті рішення по даній справі.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до статті 6 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до статті 3 Конституції України та статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Як передбачає частина 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визнана джерелом права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".
Вирішуючи питання про застосування статті 13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Аманн проти Швейцарії (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак, це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.
Разом з тим, сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ( Онер`їлдіз проти Туреччини ).
Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.
При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 01 липня 2003 року по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при вчиненні спірних дій, діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дій (прийняття рішення), без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.
Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України в порядку, що встановлений законодавчими приписами цього кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного та беручи до уваги, що дії із скасування державної реєстрації права оренди вище вказаних земельних ділянок проведені з порушенням встановленого порядку та без наявності законодавчо визначених правових підстав (рішення суду), ефективним способом захисту прав ФГ «Волков В.В.» є зобов`язання Добровеличківської районної державної адміністрації вчинити дії щодо скасування спірних записів.
В свою чергу, однією з вимог адміністративного позову є зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно з ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.
За сукупністю наведених обставин, з огляду на вказане, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
За змістом частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати Фермерського господарства «Волков ОСОБА_10 В.» у розмірі 5512,00 грн. судового збору (т.1,а.с.2), підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 90, 139, 242 - 246, 250, 251, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Фермерського господарства «Волков ОСОБА_11 . ОСОБА_11 .» (код - НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_7 ) до Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області (код - 04055038, адреса: вул. Незалежності, 112, смт. Добровеличківка, Кіровоградська область, 27000), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ); ОСОБА_2 (код - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ); ОСОБА_3 (код - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ); Селянське (фермерське) господарство Стойкова ОСОБА_12 Дмитровича (код - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 74) про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії державного реєстратора сектору державної реєстрації прав на нерухоме майно Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо скасування 24 березня 2016 року державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 5,7211 га за договором оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладеного між Фермерським господарством «Волков В.В.» та ОСОБА_1 (запис про речове право №13567833).
Визнати протиправними дії державного реєстратора сектору державної реєстрації прав на нерухоме майно Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо скасування 28 березня 2016 року державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 5,4370 га за договором оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладеного між Фермерським господарством «Волков В.В.» та ОСОБА_2 (запис про речове право №13568696).
Зобов`язати Добровеличківську районну державну адміністрацію Кіровоградської області вчинити дії щодо скасування запису від 24 березня 2016 року про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 5,7211 га за договором оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладеного між Фермерським господарством «Волков В.В.» та ОСОБА_1 (запис про речове право №13567833).
Зобов`язати Добровеличківську районну державну адміністрацію Кіровоградської області вчинити дії щодо скасування запису від 28 березня 2016 року про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 5,4370 за договором оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладеного між Фермерським господарством «Волков В.В.» та ОСОБА_2 (запис про речове право №13568696).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Присудити на користь Фермерського господарства «Волков В.В.» (код - 40262616) за рахунок бюджетних асигнувань Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області (код - 04055038, адреса: вул. Незалежності, 112, смт. Добровеличківка, Кіровоградська область, 27000) судовий збір в сумі 5512,00 гривень (п`ять тисяч п`ятсот дванадцять гривень нуль копійок).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.
Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2019 |
Оприлюднено | 26.05.2019 |
Номер документу | 81946585 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
Л.І. Хилько
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні