Рішення

від 13.05.2019 по справі 206/5863/18

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/5863/18

2/206/138/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2019 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Бакум І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та Орган опіки та піклування виконком Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька, -

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2018 року позивач звернулась до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Cлужба у справах дітей Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон без згоди батька. Свої вимоги вона обґрунтувала тим, що з 07.09.2002 року по 06.05.2009 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу народився син ОСОБА_3 . Після розірвання шлюбу вони проживають окремо. Дитина проживає разом з позивачем, яка має намір забезпечити повноцінний відпочинок сина в країнах Європейського союзу, за для підвищення рівня світогляду дитини, покращення стану його здоров`я, фізичного, духовного та морального розвитку. Позивач неодноразово в усній формі зверталась до відповідача з проханням надати дозвіл на виїзд сина, однак останній відмовлявся це зробити мотивуючи тим, що син побачить світ як виросте, а лікування можна пройти і на території України. Позивач зазначає, що вона та її дитина є громадянами України, позивач має постійне місце роботи, дитина знаходиться на її утриманні, доступ батька до дитини не обмежений, та вона бере на себе всю відповідальність за дитину під час її поїздок за кордон. Просила суд ухвалити рішення, яким надати їй дозвіл на виїзд сина ОСОБА_3 , за кордон без дозволу та супроводу батька дитини ОСОБА_2 на строк 1 рік з моменту вступу рішення в законну силу.

21.11.2018 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська провадження по справі було відкрито та справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження на 13.12.2018 року на 09.00 год. (а.с.22)

18.12.2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи це тим, що не зверталась до нього з проханням щодо оформлення відповідного дозволу згідно вимог чинного законодавства, крім того з квітня 2018 року заборонила сину з ним бачитись, і тому наразі він не має вільного доступу до дитини.

Позивач в судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином, надіслав на адресу суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що він не заперечує проти виїзду дитини за кордон та згоден надати дозвіл на виїзд дитини, однак позивач відмовляється повідомляти йому до якої саме країни та на який час вона має намір вивезти дитину

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Солонянської районної державної адмінсітрації Дніпропетровської в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування виконком Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпрі ради в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про проведення судового засіданні без участі представника.

Приймаючи до уваги пояснення відповідача, письмові пояснення позивача та представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Встановлено, що позивач та відповідач є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14 січня 2004 року, актовий запис № 16 (а.с.8).

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів і в їхньому супроводі чи у супроводі осіб, які уповноважені ними.

Відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМУ №57 від 27.01.1995 року, виїзд з України громадян, які не досягли 16-ти річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску, без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, зокрема, - за рішенням суду.

Зі змісту зазначених положень випливає, що дозвіл на виїзд дитини за межі України без згоди батька, не позбавленого батьківських прав, надається кожного разу окремо (тобто на кожний виїзд), при цьому в дозволі зазначається країна, місце перебування та строк, на який дитина буде знаходитися за кордоном.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, з матеріалів справи, не вбачається обставин необхідності та не обґрунтовано вимогу щодо надання дозволу на виїзд дитини за кордон без дозволу батька, строком саме на 1 рік.

Крім того, в обґрунтування своїх вимог позивачем не зазначено країна, місце перебування та строк, на який дитина буде знаходитися за кордоном, не надано відповідних доказів, як то квитки, договір на туристичне обслуговування, підтвердження замовлення тощо, підтвердження того, що до звернення в суд позивач звертався до відповідача з проханням надати згоду добровільно.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про надання дозволу на виїзд дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за кордон без дозволу батька строком на 1 рік, оскільки позивачем не доведено свої позовні вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.313 ЦК України, Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМУ №57 від 27.01.1995 року, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_3 ), треті особи: Служба у справах дітей Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (Дніпропетровська обл., смт. Солоне, вул. Гагаріна, 13, код ЄДРПОУ 34572428) та Орган опіки та піклування виконком Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради (м. Дніпро, пр. Манулівський, 31) про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 травня 2019 року.

Суддя О.П.Румянцев