Рішення

від 22.05.2019 по справі 640/4196/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2019 року № 640/4196/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю КЛІНІНГ АВТО ГРУП до про Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва визнання протиправною та скасування постанови №23/19/073-1949 від 28 лютого 2019 року про накладення штрафу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю КЛІНІНГ АВТО ГРУП (далі - ТОВ КЛІНІНГ АВТО ГРУП , позивач) з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва (далі - відповідач), у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №23/19/073-1949 від 28 лютого 2019 року про накладення штрафу.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем, за результатами проведення позапланової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва, було складено акт перевірки №б/н від 15 лютого 2019 року, протокол №б/н від 15 лютого 2019 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припис №б/н від 15 лютого 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, та постанову про накладення штрафу №23/19/073-1949 від 28 лютого 2019 року, якою визнав позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та наклав штраф у розмірі 69 156, 00 грн.

Також у позовній заяві зазначено, що в оскаржуваній постанові відповідач посилається на те, що дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт у частині зазначення виду будівництва, а саме: Реконструкція нежитлових приміщень АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 нежитлового (громадського) будинку під автосалон на АДРЕСА_1, не відповідають дійсності, оскільки вид будівництва даного об`єкта повинен бути класифікований, як нове будівництво. Проте, на думку позивача, такі висновки відповідача не відповідають дійсності, оскільки нежитлові приміщення АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1, реконструкція яких проводилась, належали позивачу на праві власності ще з 21 квітня 2017 року.

Крім того, позивач зазначив, що проведення перевірки та оформлення її результатів здійснювались з порушенням законодавства, оскільки строк проведення перевірки був неправомірно продовжений до 12 днів, позивач був позбавлений права бути присутнім під час здійснення перевірки та йому не було надано права надати зауваження при складенні акту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня її вручення йому для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

05 квітня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що в ході перевірки було встановлено відсутність документів, що дають право позивачу на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, оскільки вказаний об`єкт будівництва не прийнятий в експлуатацію в установленому законом порядку, він не підлягає реконструкції.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2018 року позивач звернувся до Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №КВ 061181690435, а саме: Реконструкція нежитлових приміщень АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 нежитлового (громадського) будинку під автосалон по АДРЕСА_1.

17 січня 2019 року позивачем подано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №КВ 141190170800.

Відповідно до Законів України Про регулювання містобудівної діяльності , Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, Положення про Департамент з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року №978 та на підставі перевірки достовірності даних, наведених в декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 17 січня 2019 року №КВ 141190170800, директором Департаменту з питань Державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва було видано наказ від 21 січня 2019 року №72 Про проведення позапланової перевірки , яким управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань Державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було доручено здійснити проведення позапланової перевірки, зокрема ТОВ КЛІНІНГ АВТО ГРУП , на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Реконструкція нежитлових приміщень АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1.

31 січня 2019 року головному державному інспектору інспекційного відділу в„–1 Управління контролю за будівництвом ОСОБА_1 . видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №б/н.

У зв`язку з ненаданням ТОВ КЛІНІНГ АВТО ГРУП документів, на підставі службової записки заступника начальника управління - начальника інспекційного відділу в„–1 управління контролю за будівництвом Департаменту, а також письмової резолюції директора Департаменту, перевірку було продовжено на два робочі дні - з 14 лютого 2019 року.

На підставі зазначеного, 14 лютого 2019 року Департаментом видано нове направлення №б/н дійсне до 15 лютого 2014 року.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, 15 лютого 2019 року Департаментом з питань Державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва складено акт №б/н.

Також, 15 лютого 2019 року Департаментом з питань Державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким встановлено порушення позивачем частини 8 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , частини 1 статті 31, частини 10 статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 4.6.1 ДБН А2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , частини 2 статті 23 Закону України Про архітектурну діяльність , пункту 8.2 та додатку Д ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

У зв`язку із зазначеним, на ТОВ КЛІНІНГ АВТО ГРУП покладено зобов`язання щодо усунення порушення на об`єкті будівництва до 15 квітня 2019 року.

Крім того, 15 лютого 2019 року Департаментом з питань Державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якого позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

У подальшому, на підставі акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 15 лютого 2019 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15 лютого 2019 року, директором Департаменту з питань Державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва винесено постанову №23/19/073-1949 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 лютого 2019 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 69 156, 00 грн.

Згідно оскаржуваної постанови, у ході перевірки контролюючим органом встановлено, що згідно листа комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації від 08 лютого 2019 року №062/14-1796 (И-2019) інвентаризаційна справа щодо нежитлових приміщень АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 в архіві бюро відсутня.

Згідно листа Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві від 15 лютого 2019 року №10/26-14/1502/07, відсутня інформація щодо видачі/реєстрації документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за вказаною вище адресою.

З огляду на викладене, контролюючим органом встановлено, що об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщення АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 побудовані без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, не введений в експлуатацію належним чином і відповідно не може бути віднесеним до виду будівництва - реконструкція, вид будівництва зазначеного об`єкта повинен бути класифікований як нове будівництво.

За висновками спірної постанови, замовником будівництва ТОВ КЛІНІНГ АВТО ГРУП наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 18 червня 2018 року №КВ061181690435 Реконструкція нежитлових приміщень АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1, а саме у частині зазначення виду будівництва.

Незгода позивача із зазначеним рішенням відповідача зумовила його звернення до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17 лютого 2011 року (далі - Закон № 3038-VI).

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно - будівельного контролю (далі - Порядок №553).

Пунктом 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з пунктом 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 10 Порядку №553 передбачено, що орган державного архітектурно - будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, органами Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Як вбачається з матеріалів справи, подання позивачем декларації про готовність до експлуатації об`єкта будівництва, а саме нежитлових приміщень АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 зумовило проведення відповідачем позапланової перевірки з метою проведення перевірки достовірності даних, наведених у зазначеній декларації.

Пунктом 15 Порядку №553 передбачено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

У відповідності до пунктів 16 - 22 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю приймаються наступні документи:

- складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком;

- складається протокол;

- видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт;

- складається постанова про накладення штрафу.

Згідно з пунктом 22 Порядку №553, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

З огляду на зазначене, постанова про накладення штрафу є формою реагування органу державного архітектурно - будівельного контролю на виявлені під час перевірки порушення, що направлена на притягнення винних осіб до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Під правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності слід розуміти протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами (стаття 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ).

З оскаржуваної постанови встановлено, що ТОВ КЛІНІНГ АВТО ГРУП наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 18 червня 2018 року №КВ061181690435 Реконструкція нежитлових приміщень АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1, а саме у частині зазначення виду будівництва, чим порушено частину 8 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Частиною восьмою статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Відповідальність за вказане правопорушення передбачена пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , відповідно до якої суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що на час проведення позапланової перевірки нежитлових приміщень, які на праві власності належать позивачу, останні не експлуатувались та документи, що підвереджують введення об`єкта будівництва в експлуатацію відсутні.

У зв`язку з викладеним, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо зазначення виду будівництва - реконструкція, у той час як вид здійсненого будівництва є нове будівництво, на що слід зазначити наступне.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 03 березня 2012 року №98 затверджено ДБН А.2.2-3-2012 Склад та зміст проектної документації на будівництво , у якому визначено, що реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Таким чином, для здійснення реконструкції будівлі, зазначена будівля повинна бути введена в експлуатацію у встановленому законом порядку.

Відповідно до частин 1, 4, 5 та 8 статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу, на підставі акту прийому - передачі та протоколу загальних зборів учасників ТОВ КЛІНІНГ АВТО ГРУП від 21 квітня 2017 року, на праві власності належать нежитлові приміщення АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №109434486 від 28 грудня 2017 року.

При цьому, суд зазначає, що у редакції Закону України Про регулювання містобудівної діяльності станом на час набуття позивачем права власності на спірні нежитлові приміщення, а саме - 21 квітня 2017 року, законодавством також передбачалась наявність зареєстрованої органом державного архітектурно - будівельного контролю декларації про готовність об`єкта будівництва до експлуатації, як підтвердження введення об`єкта будівництва в експлуатацію.

У відповідності до пункту 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України

від 8 вересня 2015 р. № 750), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Пунктами 15 та 16 зазначеного Порядку передбачено, що дані щодо зареєстрованих декларацій, внесених змін до них, повернення на доопрацювання для усунення виявлених недоліків та скасування їх реєстрації, а також виданих сертифікатів та відмов у їх видачі вносяться Держархбудінспекцією до реєстру на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її надходження.

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об`єкта до експлуатації, за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Водночас, суд зазначає, що у відповідності до частини 3 статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Примірного положення про органи державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19 серпня 2015 року №671 (далі - Примірне положення №671), орган державного архітектурно-будівельного контролю утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадміністрації та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (далі - орган держархбудконтролю).

Орган держархбудконтролю з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , є підконтрольним Держархбудінспекції.

Пунктом 4 Примірного положення визначено, що орган держархбудконтролю відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків); подає Держархбудінспекції інформацію, необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Таким чином, саме на Департамент з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) покладено обов`язок щодо реєстрації декларацій про готовність об`єкта будівництва до експлуатації в межах міста Києва.

З огляду на зазначене, у даному випадку, логічним має бути судження про те, що документом, підтверджуючим введення об`єкта будівництва в експлуатацію є декларація або сертифікат про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю - Департаментом з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

У матеріалах справи міститься лист комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації від 08 лютого 2019 року №062/14-1796 (И-2019) у якому зазначено, що за адресою: вул. Живописна, 2-А інвентаризаційна справа відсутня. Крім того, повідомлено, що відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України №658 від 28 грудня 2012 року технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна можуть проводити не лише бюро, а й інші суб`єкти господарювання.

Згідно листа Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві від 15 лютого 2019 року №10/26-14/1502/04, Департамент є територіальним органом утвореним як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно - будівельної інспекції України, який з 10 жовтня 2014 року бере участь у реалізації державної політики з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду у м. Києві. При цьому, станом на час надання відповіді у Департаменті відсутня інформація щодо видачі/реєстрації документів, які дають право на виконання підготовчих робіт, а також засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за вказаною вище адресою.

З огляду на викладене, судом встановлена відсутність в матеріалах справи будь - яких доказів, які б свідчили про наявність зареєстрованої декларації про готовність об`єкта будівництва до експлуатації як об`єкта нового будівництва, що унеможливлює здійснення його реконструкції у відповідності до норм законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Позивачем обставини на які посилався відповідач не спростовані, у зв`язку з чим суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятої постанови та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що на момент подання ним до Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті Реконструкція нежитлових приміщень АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 нежитлового (громадського) будинку під автосалон , він мав на праві власності зазначений об`єкт нерухомого майна та рішення про реєстрацію не скасовано, а також те, що під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор перевіряє інформацію з Єдиного реєстру дозвільних документів щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, з огляду на те, що у даному випадку судом не досліджуються дії державного реєстратора щодо проведення реєстрації об`єкта нерухомого майна за позивачем та підстав, які передували такій реєстрації.

Також, суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що у порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідачем перевищено строк проведення перевірки, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 7 Порядку №533 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Як вже зазначалось судом, 21 січня 2019 року директором Департаменту з питань Державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва було видано наказ від 21 січня 2019 року №72 Про проведення позапланової перевірки ТОВ КЛІНІНГ АВТО ГРУП .

На підставі зазначеного наказу, 31 січня 2019 року Департаментом було видано направлення №б/н для проведення позапланової перевірки строком дії до 13 лютого 2019 року, тобто протягом 10 робочих днів.

У зв`язку з ненаданням ТОВ КЛІНІНГ АВТО ГРУП документів у повному обсязі, на підставі службової записки заступника начальника управління - начальника інспекційного відділу в„–1 управління контролю за будівництвом Департаменту, та письмової резолюції директора Департаменту, перевірку було продовжено на два робочі дні - з 14 лютого 2019 року.

На підставі зазначеного, 14 лютого 2019 року Департаментом видано нове направлення №б/н, дійсне до 15 лютого 2014 року.

Таким чином, позапланову перевірку було проведено строком у 10 робочих днів та продовжено на 2 робочі дні.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 лютого 2018 року у справі №757/40310/16-а (адміністративне провадження №К/9901/3013/17), погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у цілому, відповідаючи на доводи скарги, Суд зазначив, що продовження строку перевірки на підставі службової записки чи шляхом проставлення резолюції, у контексті предмету спору, може вважатися письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

З огляду на зазначене, продовження строку проведення позапланової перевірки, здійснено у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при винесенні оскаржуваного рішення діяв згідно приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене суд також вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності дотримався приписів Закону України Про містобудівну діяльність , Порядку №533 та Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим зазначена постанова є правомірною, а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю КЛІНІГ АВТО ГРУП відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко