Ухвала

від 23.05.2019 по справі 826/1494/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

23 травня 2019 року м. Київ № 826/1494/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" доКиївської міської митниці ДФС про коригування митної вартості

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбулося відповідно до вантажної митної декларації №100250002/2015/057476 від 28.07.2015 року, скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000044/2 від 29.07.2015 року; скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску і пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00075 від 29.07.2015 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 05.02.2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 року у справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2019 року визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/1494/16 та вказану справу передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2019 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Через канцелярію подано представником Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" клопотання від 17.12.2018 року про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany , заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Врахувавши зміст клопотання представника позивача, матеріалів справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.А. Добрівська