Ухвала

від 24.05.2019 по справі 806/2766/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

Справа № 806/2766/18

24 травня 2019 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Сторчака В. Ю.

суддів: Залімського І. Г. Ватаманюка Р.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки остання подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, та надано апелянту строк на усунення недоліків, а саме: визнано неповажними, наведені в клопотанні ОСОБА_1 підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2766/18; запропоновано подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для його поновлення, та привести форму та зміст апеляційної скарги у відповідність до вимог ст. 296 КАС України.

На виконання вищезазначеної ухвали, ОСОБА_1 надіслав заяву, якою просить приєднати до матеріалів справи докази в підтвердження поважності причин пропуску ним строку на подання апеляційної скарги.

Суд, надавши оцінку надісланим доказам, в призмі вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, дійшов наступних висновків.

За приписами ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як встановлено судом, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року ухвалено у порядку письмового провадження за відсутності позивача, що не прибув.

Докази направлення та вручення ОСОБА_1 копії рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року в матеріалах справи відсутні. При цьому позивач у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження рішення окружного суду зазначив, що останнє отримано ним лише 01 квітня 2019 року. Жодних належних та допустимих доказів в підтвердження вказаного до клопотання апелянтом долучено не було.

Суд в розрізі розгляду питання про поновлення процесуальних строків, звертає увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені неї обставини дійсно перешкоджали їй вчасно скористатись наданим їй правом звернення до суду апеляційної інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 "Справа "Пономарьов проти України", наголошено на тому, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципи res judicata - принцип остаточності рішення суду і зазначено, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо у справах, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

На разі, позивач жодних доказів в підтвердження поважності причин пропуску ним строку встановленого для подання апеляційної скарги у межах даної справи суду не надав. Надання апелянтом копія заяви адресованої Житомирському окружному адміністративному суду від 06 травня 2019 року про надання інформації, копія відповіді окружного суду від 16 травня 2019 року на вказану заяву та копія посвідчення про відрядження позивача не є тими доказами, в призмі положень ст.ст. 73-76 КАС України, які засвідчують факт отримання апелянтом рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі №806/2766/18 саме 01 квітня 2019 року.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року та рішення у справі Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Окрім цього, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосудця в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 8 КАС України, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображенні і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 39 рішення у справі "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановления нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії". Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року).

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів не вбачає факту виконання апелянтом вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року та усунення виявлених недоліків апеляційної скарги. В даному випадку, апелянтом не надано доказів в підтвердження наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2766/18.

Окрім того, апелянтом також не виконано вимогу суду щодо приведення поданої ним апеляційної скарги у відповідність до вимог ст. 296 КАС України в частині надання належного обгрунтування власних вимог апеляційної скарги.

За правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у даній справі.

Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Сторчак В. Ю. Судді Залімський І. Г. Ватаманюк Р.В.