Постанова

від 24.05.2019 по справі 821/1275/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2019 року

Київ

справа №821/1275/16

адміністративне провадження №К/9901/38316/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року (судді: Коваль М.П. (головуючий), Димерлій О.О., Шеметенко Л.П.) у справі № 821/1275/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МКП ПРОЗЕРПІНА до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю МКП ПРОЗЕРПІНА (далі - позивач, ТОВ МКП ПРОЗЕРПІНА ) звернулось до суду з позовом до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005361203 та № 0005371203 від 05.07.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом було порушено порядок проведення перевірки, у зв`язку з тим, що питання своєчасності сплати податкового зобов`язання не є об`єктом камеральної перевірки, оскільки камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, тоді як відповідач, порушуючи норми чинного податкового законодавства, встановив камеральною перевіркою порушення ТОВ МКП ПРОЗЕРПІНА пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, які можливо встановити виключно при проведенні документальних перевірок. Крім того, позивач зазначив, що Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області не мала права проводити камеральні перевірки податкової звітності з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у 2016 році, оскільки пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України. У зв`язку з тим, що за попередній 2015 календарний рік дохід позивача відповідно до фінансової звітності за 2015 рік склав 5 968 853,00 грн, про що було відомо контролюючому органу, відповідач не мав повноважень на проведення всіх видів перевірок ТОВ МКП ПРОЗЕРПІНА протягом 2016 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем не було порушено порядок проведення перевірки, оскільки перевірку проведено на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування, а тому контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0005361203 та № 0005371203 від 05.07.2016 діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ МКП ПРОЗЕРПІНА у повному обсязі.

5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року апеляційну скаргу ТОВ МКП ПРОЗЕРПІНА задоволено. Скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ МКП ПРОЗЕРПІНА задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області № 0005361203 та № 0005371203 від 05.07.2016. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0005361203 та № 0005371203 від 05.07.2016 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки вказані податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем на підставі акту перевірки без визначення виду такої перевірки, з нарахувань грошових зобов`язань поза межами періоду, що перевірявся.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 821/1275/16.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Херсонською ОДПІ ГУ ДФС У Херсонській області проведено перевірку ТОВ МКП ПРОЗЕРПІНА за результатами якої складено акт № 000209/21/03-12-03/21290781 від 14.06.2016 Про результати перевірки ТОВ МКП ПРОЗЕРПІНА (код ЄДРПОУ 21290781) з питання своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з 01.05.2015 по 31.05.2016 року .

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, позивачем несвоєчасно сплачено податкові зобов`язання по орендній платі за земельні ділянки державної чи комунальної власності. Так, ТОВ МКП ПРОЗЕРПІНА подано відповідачу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за землю з фізичних осіб) за 2013 рік № 9003338916, в якій платником самостійно задекларовано до сплати 184 552,58 грн орендної плати, з щомісячним платежем у сумі 15 379,38 грн, за 2014 рік податкову декларацію № 9018452917 з щомісячним платежем у сумі 11 668.20 грн (грудень - 11 668,12 грн). Перевіркою встановлено, що суми грошових зобов`язань нараховані в інтегрованій картці платника: за листопад 2014 року в частині 4 190,00 грн по терміну сплати - 30.12.2014, фактично сплачено 27.07.2015 (платіжне доручення № 19 від 27.07.2015); за грудень 2014 року у сумі 15 379,40 грн по терміну сплати 30.01.2015, фактично сплачено 27.07.2015 (платіжне доручення № 19 від 27.07.2015); за січень 2015 року у сумі 11 668,20 грн, по терміну сплати 02.03.2015 (сплачено у сумі 7 767,90 грн - 27.07.2015 (платіжне доручення № 19 від 27.07.2015), сплачено у сумі 3 272,50 грн (платіжне доручення № 203 від 03.09.2015), сплачено у сумі 627,75 грн - 17.02.2016 (платіжне доручення № 10 від 17.02.2016); за лютий 2015 року у сумі 11 668,20 грн по терміну сплати 30.03.2015, фактично сплачено 17.02.2016 (платіжне доручення № 10 від 17.02.2016); за березень 2015 року у сумі 11 668,20 грн по терміну сплати 30.04.2015, фактично сплачено (платіжне доручення № 10 від 17.02.2016); за квітень 2015 року по терміну сплати 30.05.2015, фактично сплачено 17.02.2016 (платіжне доручення № 10 від 17.02.2016); за травень 2015 року у сумі 11 668,20 грн по терміну сплати 30.06.2015, фактично сплачено 17.02.2016 (платіжне доручення № 10 від 17.02.2016); за червень 2015 року у сумі 11 668,20 грн по терміну сплати 30.07.2015, фактично сплачено 17.02.2016 (платіжне доручення № 10 від 17.02.2016); за липень 2015 року у сумі 11 668,20 грн по терміну сплати 30.08.2015, фактично сплачено 17.02.2016 (платіжне доручення № 10 від 17.02.2016); за серпень 2015 року у сумі 11 668,20 грн по терміну сплати 30.09.2015, фактично сплачено 17.02.2016 (платіжне доручення № 10 від 17.02.2016 року); за вересень 2015 року у сумі 11 668,20 грн по терміну сплати 30.10.2015, фактично сплачено 17.02.2016 року (платіжне доручення № 10 від 17.02.2016); за жовтень 2015 року у сумі 11 668,20 грн по терміну сплати 30.11.2015, фактично сплачено 17.02.2016 (платіжне доручення № 10 від 17.02.2016); за листопад 2015 року у сумі 11 668,20 грн по терміну сплати 30.12.2015, фактично сплачено 17.02.2016 (платіжне доручення № 10 від 17.02.2016); за грудень 2015 року у сумі 11 668,12 грн по терміну сплати 30.01.2016, фактично сплачено 17.02.2016 (платіжне доручення № 10 від 17.02.2016).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області винесено податкове повідомлення-рішення від 5 липня 2016 року № 0005371203 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань з орендної плата у сумі 1 166,81 грн (10% погашеної суми податкового боргу (11 668,12 грн) при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання), податкове повідомлення-рішення від 5 липня 2016 року № 0005361203 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань з орендної плати у сумі 29 583,91 грн (20% погашеної суми податкового боргу (147 919,55 грн), при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання).

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем , а також зазначає, що судом апеляційної інстанції не було враховано окремі положення Податкового кодексу України щодо порядку проведення камеральної перевірки, що відповідачем не було порушено порядок проведення перевірки, оскільки перевірку проведено на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункти 75.1.1, 75.1.2, 75.1.3 пункту 75.1 статті 75.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб`єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

11.2. Пункти 76.1, 76.2 статті 76.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

11.3. Пункти 77.1, 77.2, 77.4 статті 77.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

12. Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року № 71-VIII:

12.1. Пункт 3 Прикінцевих положень.

Установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

14. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

З аналізу вищезазначених норм, зокрема і пункту 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб`єктів господарювання за певними умовами, вбачається, що запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом.

На користь такого висновку свідчить і мета, з якою був прийнятий Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , а саме зменшення адміністративного навантаження на суб`єктів господарювання з річним оборотом менше 20 мільйонів грн, а також із метою ефективного використання ресурсів фіскальних органів було тимчасово обмежено здійснення щодо таких платників податків окремих видів податкових перевірок, проведення яких потребувало значних зусиль як із боку контролюючих органів, так і платників податків. Разом із тим, проведення камеральних перевірок через їх спрощену процедуру не вимагає від платників податків будь-яких витрат часу та ресурсів, не створює для платників будь-якого додаткового адміністративного навантаження та не заважає нормальному перебігу їх господарської діяльності.

15. Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, чинних на час виникнення спірних правовідносин, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати податкових зобов`язань, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, запереченні на апеляційну скаргу та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

18. Зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати позивачем податків, оскільки, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

У даному випадку, відповідач, здійснюючи дослідження питань своєчасності сплати позивачем самостійно визначеної суми податкового (грошового) зобов`язання, вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв`язку з чим прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення не є правомірними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Посилання податкового органу у касаційній скарзі на виявлені порушення, які зафіксовані актом перевірки, є безпідставними, оскільки відповідач не був наділений правом перевіряти своєчасність справляння платником податків узгоджених сум грошового зобов`язання в межах камеральної перевірки, чим порушив вимоги підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, що свідчить про незаконність перевірки та відсутність правових наслідків такої.

20. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи положення статей 20, 54, 75, 76 Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року слід залишити без задоволення.

21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року у справі № 821/1275/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду