Рішення

від 14.05.2019 по справі 902/119/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2019 р. Cправа № 902/119/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.

у відсутності представників сторін та третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського (вул. Городецького, 1-3/11, м. Київ, 01001)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агропродсервіс" (вул. Василя Липківського, 22, м. Липовець, Вінницька область, 22500)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (бул. Шевченка, 50-Г, м. Київ, 01032)

про стягнення 31 436 грн 00 коп.,

В С Т А Н О В И В :

Національною музичною академією України імені П.І. Чайковського подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агропродсервіс" про стягнення 31 436 грн 00 коп. заборгованості.

Ухвалою суду від 11.03.2019 р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/119/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 04.04.2019 р.

Цією ж ухвалою залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

Відповідно до ухвали суду від 04.04.2019 р. відкладено розгляд підготовчого засідання на 25.04.2019 р.

22.04.2019 р. на адресу суду від Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського надійшла заява вих. № 314 від 18.04.2019 р., в якій позивач поданий позов підтримує в повному обсязі та просить суд провести розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 25.04.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/119/19, передбачений ч. 3 ст. 177 ГПК України на 30 днів. Також даною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.05.2019 р. та повідомлено учасників справи про призначене судове засідання.

В судове засідання 14.05.2019 р. представники сторін та третьої особи не з'явилися, хоча про дату час та місце судового засідання повідомлялися належним чином ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

При цьому, як зазначалось вище, у поданій до суду заяві вих. № 314 від 18.04.2019 р. позивач поданий позов підтримує в повному обсязі та просить суд провести розгляд справи за його відсутності.

В свою чергу адресована відповідачу ухвала від 25.04.2019 підприємством зв'язку до суду не повернута та згідно інформації щодо відстеження поштового відправлення з сайту Укрпошта значиться в стані "відправлення не вручено під час доставки: інші причини", тоді як надіслана на адресу третьої особи ухвала була отримана останнім, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17 .

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

У рішенні у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як встановлено судом, відповідач був обізнаним про наявність спору в суді 18.03.2019 р. про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 2250000901869 (а.с. 51, т. 1).

В той же час, з моменту обізнаності про наявність спору на протязі майже 2-ох місяців останнім не подано до суду жодного доказу на підтвердження своєї процесуальної позиції щодо позову.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними .

У справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" Європейським судом з прав людини наголошено, що правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді .

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті , крім випадків, визначених цією статтею.

Окрім того, враховуючи, що це уже третя неявка представника відповідача, у суду в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України відсутні перешкоди проводи розгляд справи без вказаного учасника.

З огляду на вищевказане, суд вважає за можливе розглядати справу без явки в судове засідання представників сторін та третьої особи.

В зв'язку з неявкою представників сторін та третьої особи розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Агропродсервіс" договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 77157 від 25.06.2015 р., відповідно до якого відповідачу передано в оренду для розміщення торговельного об'єкту частину приміщення гуртожитку, який перебуває на балансі позивача.

Крім того, 25.06.2015 р. між Національною музичною академією України імені П.І. Чайковського (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Агропродсервіс" укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

За твердження позивача, 26.05.2018 р. відповідач в порушення умов п. 10.10. Договору звільнив орендоване приміщення без повідомлення балансоутримувача, про що було складено акт від 28.05.2018 р. При цьому, як вказує Національна музична академія України імені П.І. Чайковського, після закінчення чинності дії згаданого договору у відповідача перед позивачем залишилась заборгованість по орендній платі, відшкодуванню комунальних послуг, земельному податку, податку на воду та штрафних санкціях.

З огляду на вказане, позивач просить суд стягнути з відповідача 31 436 грн 00 коп. заборгованості, з яких: 27 537 грн 80 коп. борг та 3 898 грн 20 коп. пеня.

Матеріали справи не містять ні відзивів, ні письмових пояснень з долученням відповідних доказів, в яких би відповідач та третя особа вказали власну процесуальну позицію щодо поданого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 25.06.2015 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Агропродсервіс" (орендар) договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 77157 (а.с. 9-11, т.1).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення (майно) загальною площею 50,00 кв.м., в підвальному приміщенні гуртожитку (реєстровий № 02214188.2.АААДДЛ 434), розташованої за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2К, що перебуває на балансі Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02214188 (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.12.2014 р. і становить 402 270,00 грн. без ПДВ.

Майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об'єкта з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи (п. 1.2 Договору).

Стан майна на момент укладення договору, визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря (п. 1.3 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передавання майна.

Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку, складеному за методикою оцінки (п. 2.3 Договору).

Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця (п. 2.4 Договору).

Відповідно п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяці оренди - травень 2015 р. 3 758 грн. 45 коп.

Орендна плата за перший місяці оренди червень 2015 р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень місяць 2015 р.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному законодавством (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Оперативна інформація про індекси інфляції розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

За змістом п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорційного розподілу, установлених Кабінету Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7 Договору).

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості (п. 3.8 Договору).

Згідно із п. 5.2 Договору орендар зобов'язується протягом місця після підписання договору внести завдаток, передбачений цим договором. Завдаток стягується до державного бюджету і балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному п. 3.6 Договору. Після закінчення дії договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць з урахуванням внесеного орендарем завдатку. У разі порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати державному бюджету і балансоутримувачу збитки в сумі на яку вони перевищують розмір завдатку.

Орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується "Призначення платежу" за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди) (п. 5.3 Договору).

Орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором (п. 7.1 Договору).

Згідно із п. 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 25.06.2015 р. до 25.05.2018 р. включно (п. 10.1. Договору).

Судом встановлено, що 25.06.2015 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агропродсервіс" підписано акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до якого орендодавець згідно договору оренди нерухомого мана, що належить до державної власності № 7157 від 25.06.2015 р. передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення (майно) загальною площею 50,00 кв.м., в підвальному приміщенні гуртожитку (реєстровий № 02214188.2.АААДДЛ 434), розташованої за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2К, що перебуває на балансі Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02214188 (а.с. 13, т. 1).

Крім того 25.06.2015 р. між Національною музичною академією України імені П.І. Чайковського (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агропродсервіс" (орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (а.с.14-15, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2К (будівля), загальною площею 9866 м.кв. , також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь - у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, в тому числі у витратах щодо сплати податку на землю.

Згідно із п. 1.2 Договору орендар користується та бере участь у витратах балансоутримувача на комунальні та інші послуги: постачання електричної енергії до встановлення лічильника, згідно розрахунку планово-фінансового відділу балансоутримувача; водопостачання і водовідведення до встановлення лічильника, згідно розрахунку планово-фінансового відділу балансоутримувача; теплопостачання, згідно розрахунку планово-фінансового відділу балансоутримувача; вивезення побутових відходів, згідно розрахунку планово-фінансового відділу балансоутримувача; компенсація збору за воду, згідно розрахунку бухгалтерії балансоутримувача; компенсація податку на землю, згідно розрахунку бухгалтерії балансоутримувача.

Орендар самостійно встановлює засоби обліку води (холодної). Після встановлення засобів обліку води, Орендар здійснює розрахунки з балансоутримувачем за спожиту воду та водовідведення на підставі показань засобів обліку води, згідно діючих тарифів.

Орендар самостійно встановлює лічильник на електроенергію. Після встановлення лічильника, орендар здійснює розрахунки з балансоутримувачем за спожиту електроенергію на підставі показань лічильника, згідно діючих тарифів.

Встановлення, експлуатація засобів обліку води та електроенергії здійснюється за рахунок Орендаря.

Встановлення, експлуатація засобів обліку води і електроенергії здійснюється відповідно до даного Договору та норм чинного законодавства України.

Згідно з п. 1.3 Договору орендар користується частиною нежитлового приміщення, загальною площею 50,00 м.кв., що розміщене в підвальному приміщенні гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2К.

Надання орендарю комунальних послуг проводиться за діючими розцінками і тарифами (п. 2.1.2 Договору).

Відповідно п. п. 2.2.3. Договору орендар зобов'язується вносити плату згідно виставленого рахунку на розрахунковий рахунок балансоутримувача за послуги, передбачені п. 1.2 Договору, до 30 числа поточного місяця.

При несвоєчасному внесенні плати або внесенні плати не в повному обсязі, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості, що діє в період прострочення платежу, за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати, згідно розрахунку планово-фінансового відділу балансоутримувача. Сплата пені не звільняє орендаря від виконання зобов'язань, передбачених цим договором.

Згідно з п. 4.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.1 договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 25.06.2015 р. до 25.05.2018 р. включно.

З матеріалів справи слідує, що 25.08.2018 р. відповідачем було самовільно звільнено приміщення. про що було складено відповідний акт, в якому зазначено, що стан орендованого приміщення задовільний, змінено замки вхідних дверей та місцезнаходження орендарів невідоме (а.с. 16, т. 1).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 7157 від 25.06.2015 р. та договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 25.06.2015 р., в останнього утворилась заборгованість по орендній платі та витратах на утримання орендованого нерухомого майна.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату розгляду справи складає 31 436 грн 00 коп., з яких: 18 595 грн 82 коп. заборгованості з орендної плати, 7 361 грн 48 коп. відшкодування комунальних послуг, 1 574 грн 78 коп. земельного податку, 05 грн 72 коп податку на воду та 3 898 грн 20 коп. пені.

Позивачем на адресу відповідача неодноразово надсилались претензії щодо погашення заборгованості по орендній платі та відшкодуванню комунальних послуг (а.с. 17, 19-20, т. 1).

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем відповіді на претензії не надано та заборгованість по сплаті орендної плати та платежів по відшкодуванню комунальних послуг не погашено.

При цьому суд констатує, що відповідачем всупереч приписів ст. ст. 13, 74 ГПК України не надано суду жодних доказів в спростування обставин наведених позивачем та наданих на їх підтвердження доказів, в зв'язку з чим суд при розгляді спору виходить зі змісту та обсягу доказів, що містяться в матеріалах справи.

Непроведення відповідачем розрахунків за користування приміщенням в добровільному порядку слугувало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ч.ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (ст. 797 ЦК України).

Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з положеннями частини другої статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

В силу ст. 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував , суд вважає заявлені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором є нормативно та документально доведеними, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 27 537 грн 80 коп. , з яких: 18 595 грн 82 коп. орендної плати, 7 361 грн 48 коп. відшкодування комунальних послуг, 1 574 грн 78 коп. земельного податку та 05 грн 72 коп. податку на воду.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 898 грн 20 коп. пені, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У п. 3.7. Договору оренди сторонами узгоджено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, уключаючи день оплати.

Крім того, п. 2.2.3. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача сторонами передбачено, що що при несвоєчасному внесенні плати або внесені плати не в повному обсязі орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, що діє у період прострочення платежу, за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати, згідно розрахунку планово-фінансового відділу балансоутримувача. Сплата пені не звільняє орендаря від виконання зобов'язань, передбачених Договором.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача пені є правомірними та обґрунтованим, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства України.

Перевіркою правильності розрахунку пені не виявлено помилок, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню судом в розмірі заявленому позивачем.

Суд акцентує увагу, що відповідачемне надано суду жодних заперечень щодо правильності проведеного позивачем заборгованості, яка складається з орендної плати, відшкодування комунальних послуг, земельного податку, податку на воду та пені, не надано власного контррозрахунку заборгованості, тощо.

Згідно зі ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін . Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості та пені, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Приймаючи рішення про задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості та пені, судом також враховано, що останній, будучи обізнаним про наявність спору в суді, процесуальним правом захисту своїх інтересів при розгляді справи не скористався, не надав відзив на позов, не брав участі у судових засіданнях, ніяким чином не сприяв всебічному та повному з'ясуванню всіх обставин справи при її розгляді.

При цьому у матеріалах справи відсутні відомості на підтвердження, а відповідно судом не встановлено обставин того, що відповідач вживав заходи щодо сплати заборгованості згідно Договору.

Обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, суду також не наведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову Національної музичної академії України ім. Чайковського в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агропродсервіс" (вул. Василя Липківського, 22, м. Липовець, Вінницька область, 22500, ідентифікаційний код - 30087211) на користь Національної музичної академії України ім. Чайковського (вул. Городецького, 1-3/11, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код - 02214188) - 27 537 грн 80 коп. заборгованості, 3 898 грн 20 коп. пені та 1 921 грн 00 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 24 травня 2019 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул. Городецького, 1-3/11, м. Київ, 01001;

3 - відповідачу - вул. Василя Липківського, 22, м. Липовець, Вінницька область, 22500;

4 - третій особі - бул. Шевченка, 50-Г, м. Київ, 01032.