Постанова

від 22.05.2019 по справі 902/697/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року Справа № 902/697/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.

при секретарі судового засідання Першко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козятинської міської ради Вінницької області на рішення Господарського суду Вінницької області від 21 лютого 2019 року в справі №902/697/18 (суддя - Колбасов Ф.Ф.)

час та місце ухвалення: 21 лютого 2019 року; м. Вінниця, вул. Пирогова, 29; вступна і резолютивна частина проголошена о 11:39 год; повний текст рішення складено 4 березня 2019 року

за позовом Козятинської районної ради

до Козятинської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Третя особа 1: Комунальне підприємство "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради"

Третя особа 2: Вінницька обласна рада

про визнання недійсним рішення Козятинської міської ради Вінницької області № 673-VII

за участю представників сторін:

від Позивача - Радищев В.О.;

від Відповідача - Сич С.М.; Кукуруза Ю.М.;

від Третьої особи 1 - Радищев В.О.;

від Третьої особи 2 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Козятинська районна рада Вінницької області (надалі - Позивач) звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Козятинської міської ради (надалі - Відповідач) в якому просила визнати недійсним рішення Відповідача 16 сесії 7 скликання від 2 червня 2017 року № 673-VII Про припинення права користування земельною ділянкою Державного закладу Відділкова лікарня станція Козятин Південно-Західної залізниці .

В справі також брали участь треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Комунальне підприємство Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради (надалі - Третя особа 1) та Вінницька обласна рада (надалі - Третя особа 2).

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилався на те, що оспорюване рішення порушує право користування земельною ділянкою, так як на момент прийняття рішення, так і на момент звернення до Відповідача, голови ліквідаційної комісії Державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" Барського О.Б., земельна ділянка перебувала в користуванні іншої особи - Комунальної установи "Козятинська лікарня відновного лікування", а тому, за твердженням Позивача, ані голова ліквідаційної комісії Барський О.Б., а ні Відповідач, не мали правових підстав вирішувати питання про припинення права користування земельною ділянкою. На підставі викладеного, Позивач керуючись статтею 155 Земельного кодексу України та Законом України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності звернувся до суду з відповідною вимогою та просив суд задоволити позовні вимоги Позивача.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21 лютого 2019 року позовні вимоги Позивача були повністю задоволені (а.с. 178-188).

Визнано недійсним рішення Відповідача 16 сесії 7 скликання від 2 червня 2017 року № 673-VII "Про припинення права користування земельною ділянкою Державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці". Також, даним судом рішенням покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн.

Приймаючи дане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що Третя особа 2, реалізуючи надані Законом повноваження у сфері розпорядження майном, передала із спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області у комунальну власність територіальної громади Козятинського району в особі Козятинської районної ради цілісний майновий комплекс.

Місцевий господарський суд вказав, що Позивач на підставі рішень Третьої особи 2 - 9 сесії 7 скликання № 163 від 15 липня 2016 року та 14 сесії 7 скликання № 299 від 3 лютого 2017 року, рішень Козятинської районної ради рішення 4 сесії 7 № 26-04-07 від 25 березня 2016 року та 12 сесії 7 скликання № 04-12-07 від 17 березня 2017 року, а також акту прийому-передачі від 2 березня 2017 року, є власником цілісного майнового комплексу комунальної форми власності, розташованого за адресою: м. Козятин Вінницької області, вул. Винниченка, 9. Вказаний цілісний майновий комплекс знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 0510500000:00:005:0002 площею 2,7647 га. Земельна ділянка була передана разом із цілісним майновим комплексом згідно акту прийому-передачі від 2 березня 2017 року. Суд першої інстанції в своєму судовому рішенні також зазначив, що Позивач є засновником Комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради", якому передано цілісний майновий комплекс на праві оперативного управління, в тому рахунку і право постійного користування земельною ділянкою.

З урахуванням наявних у справі доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Відповідач, прийняв 2 червня 2017 року спірне рішення всупереч тому, що саме Позивачу було передано земельну ділянку.

Відповідач не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 4-17), в якій з підстав, висвітлених в ній, просив суд рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу, Відповідач звертає увагу апеляційного суду на те, що на підставі рішення 10 сесії 5 скликання Відповідача від 25 травня 2007 року було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №017017 від 4 липня 2007 року, згідно із яким Державний заклад "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" набув право постійного користування земельною ділянкою площею 2,7647 га, розташованою в місті Козятин Козятинського району Вінницької області по вул. Винниченка, 9, з цільовим призначенням (використанням) земельної ділянки: для будівництва та обслуговування закладів охорони здоров'я і соціальних послуг, кадастровий номер: 0510500000:00:005:0002. Вказаний державний акт на право постійного користування земельною ділянкою було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030700900003.

За твердженням апелянта, 10 жовтня 2013 року державним реєстратором виконавчого комітету Козятинської міської ради було прийнято рішення № 6660360 про державну реєстрацію права комунальної власності на вказану земельну ділянку за Відповідачем. Відповідно 10 жовтня 2013 року державним реєстратором на підставі вищезазначеного державного акту на право постійного користування земельною ділянкою було прийнято рішення про державну реєстрацію іншого речового права, а саме права постійного користування зазначеною земельною ділянкою за Державним закладом "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці".

Також Відповідач в своїй апеляційній скарзі заперечує проти доводів Позивача, які ґрунтуються на тому, що право постійного користування землею перейшло від державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" до Козятинської районної ради на підставі статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України.

Відповідач посилається також на те, що підставою для переходу права власності, права користування земельною ділянкою, є набуття особою права власності на нерухоме майно (житловий будинок, будівлю, споруду) на підставі правочину, укладеного із відчужувачем, якому на час укладання такого правочину водночас належало як право власності на ці об'єкти нерухомості, так і право власності, право користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані. При цьому до набувача майна переходить право власності, право користування земельною ділянкою, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, які були встановлені для відчужувача таких об'єктів нерухомості.

Згідно із пунктами 4.2, 4.3 Статуту Державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці", майно державного закладу є об'єктом права спільної власності територіальних громад області і закріплене за ним на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, державний заклад володіє та користується зазначеним майном. Право розпорядження майном, закріпленим на праві оперативного управління, здійснюється з дозволу органу управління майном.

Таким чином, Відповідач стверджує, що оскільки право власності на цілісний майновий комплекс, розташований по вул. Винниченка, 9 в м. Козятин, виникло у Козятинської районної ради на підставі відповідного рішення Вінницької обласної ради, а не на підставі правочину щодо його відчуження, укладеного із колишнім землекористувачем, тобто Державним закладом "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці", то на його думку, положення статті 377 Цивільного кодексу України та частин 1,2 статті 120 Земельного кодексу України на спірні правовідносини не поширюються.

Відповідач також зазначає про те, що Позивачем не враховано, що органи місцевого самоврядування не входять до виключного переліку суб'єктів, які можуть набувати права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, визначеного частиною 2 статті 92 Земельного кодексу України.

За твердженнями апелянта, Відповідач не може бути титульним володільцем права постійного користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а отже таке речове право щодо вищезазначеної земельної ділянки за будь-яких обставин не може перейти до Позивача. Таким чином, на переконання Відповідача, оскаржуване рішення Відповідача не порушує законних прав та інтересів позивача.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2019 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Вінницької області від 21 лютого 2019 року. Запропоновано Позивачу та Третім особам надати відзив та письмові пояснення на апеляційну скаргу Відповідача та докази його надсилання апелянту.

7 травня 2019 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив від Позивача та Третьої особи 1, в котрому з підстав, наведених у даному відзиві, просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Позивач зауважив, що факт передачі земельної ділянки був зафіксований в акті прийому-передачі із державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області цілісного майнового комплексу Державного закладу Відділкова лікарня станція Козятин Південно-Західної залізниці . При цьому передача права власності відбувалася згідно акту прийому передачі і земельна ділянка також в нього була вписана.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 8 травня 2019 року було та призначено справу № 902/697/18 до розгляду на 22 травня 2019 року об 15:15 год..

17 травня 2019 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив від Третьої особи 2, в котрому з підстав, наведених у даному відзиві, Третя особа 2 просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Третя особа 2 зауважила, що матеріалами справи стверджується, що на час прийняття Відповідачем спірного рішення, Відповідач не мав права розпоряджатися земельною ділянкою площею 2,7647 Га, розташованою в місті Козятин Козятинського району Вінницької області, так як дана земельна ділянка перебувала в розпорядженні територіальної громади Козятинського району в особі Позивача, яке передало останньому на підставі рішення Третьої особи 2.

В судове засідання від 22 травня 2019 року представник Третьої особи 2 не з'явивися, про причини неявки суд не повідомив.

Водночас, суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 ГПК України, що вказує на те, що ухвалою суду від 8 травня 2019 року явка сторін обов'язковою не визнавалась.

В судовому засіданні, від 22 травня 2019 року представники Відповідача підтримали доводи, наведені в апеляційній скарзі, та з підстав, висвітлених в ній, просили суд її задоволити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Також, апелянт у своїх поясненнях зауважив, що на даний час є чинною ніким не скасована реєстрація права власності на спірну земельну ділянку за Відповідачем. А що стосується цілісного майнового комплексу котрий був переданий територіальній громаді Козятинського району, то відповідно до свого функціонального призначення Відповідач не вважає його таким, а й відповідно до даних відносин не підлягають застосування ті норми матеріального права, що були застосовані судом першої інстанції під час винесення рішення.

В судовому засіданні від 22 травня 2019 року представник Позивача та Третьої особи 1 заперечив проти доводів, наведених в апеляційній скарзі, з підстав, наведених у відзиві, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому Позивач зауважив, що спірним рішенням Відповідач не тільки припинив право користування земельної ділянки, а й перевів дану земельну ділянку до земель запасу Відповідача.

Заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача та Третьої особи 1, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. При цьому колегія виходила з наступного.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що в обґрунтування своїх вимог Позивач посилався на те, що на земельній ділянці площею 2,7647 га, кадастровий номер 0510500000:00:05:0002, за адресою: м. Козятин Вінницької області, вул. Винниченка, 9, розташований цілісний майновий комплекс загальною площею 18701,7 кв. м., який складається з будівлі поліклініки, хірургічно-адміністративної будівлі, будівлі ФТВ, будівлі терапевтичного відділення, будівлі харчоблоку, будівлі майстерні, трансформаторної підстанції, пральні, будівлі клінічної лабораторії, складу для кисню, будівлі моргу, гаражу, будівлі оптики, будівлі аптеки та трьох погребів (том 1, а.с. 42).

Даний комплекс перебував у державній власності в особі державного підприємства "Укрзалізниця" та був закріплений на праві оперативного управління за Державним закладом "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці".

Згідно рішення Відповідача від 25 травня 2007 року Державний заклад "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" набув право постійного користування земельною ділянкою площею 2,7647 га по вул. Винниченка, 9 в м. Козятин Вінницької області (том 1, 138).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який було сформовано 17 вересня 2013 року (том 1, а.с. 143) спірна земельна ділянка (кадастровий номер 0510500000:00:005:0002) площею 2,7647 Га, що знаходиться по вул. Винниченка, 9 в м. Козятин, належала до державної форми власності . Цільовим призначенням земельної ділянки, на якій розташований цілісний майновий комплекс, є охорона здоров'я і соціальних послуг. Земельна ділянка знаходилась на праві постійного користування Державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці".

Це підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 017017, виданого на підставі рішення 10 сесії 5 скликання Козятинської міської ради від 25 рішення 38 сесії 6 скликання Вінницької обласної ради від 24 червня 2015 року № 910 (том 1, а.с. 138-139).

Так, рішенням 38 сесії 6 скликання Третьої особи 2 від 24 червня 2015 року за №910 "Про надання згоди на прийняття об'єктів з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області, створення комунальних установ та затвердження статутів", Третя особа 2 дала згоду на прийняття з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області цілісних майнових комплексів із зобов'язанням використовувати за цільовим призначенням і не відчужувати у приватну власність майно державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці", що розташований за адресою: вул. Винниченка, буд. 9, м. Козятин Вінницької області.

Відповідно до пункту 3 розпорядження створено комунальну установу "Козятинська лікарня відновного лікування".

Пунктом 4 розпорядження затверджено Статут комунальної установи "Козятинська лікарня відновного лікування" (том 1, а.с. 31).

26 серпня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження за № 886-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів охорони здоров'я у власність (спільну власність) територіальних громад" згідно якого було передано цілісні майнові комплекси державних закладів охорони здоров'я у власність (спільну власність) територіальних громад за переліком згідно з додатком.

Так, згідно з пунктом 1 зазначеного у додатку Переліку, державний заклад "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" (код ЄДРПОУ 01110736), що розміщений на земельній ділянці (кадастровий номер 0510500000:00:005:0002) площею 2,7647 га, передано у спільну власність територіальних громад Вінницької області (том 1, а.с. 30).

Як стверджується актом від 20 жовтня 2015 року прийому-передачі із державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області цілісного майнового комплексу Державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці", на підставі вищевказаного розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 року № 886-р та рішення 38 сесії Вінницької обласної ради 6 скликання від 24.06.2015 року № 910, відбулась передача цілісного майнового комплексу. До складу об'єктів передачі також ввійшла спірна земельна ділянка, як основний засіб.

За вказаним актом від 30 жовтня 2015 року, згідно пунктів 8.10, 8.11 передано копію державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно (том 1, а.с. 140-142).

30 грудня 2015 року головою Третьої особи 2 прийнято розпорядження №146 "Про передачу майна комунальній установі "Жмеринська лікарня відновного лікування" та комунальній установі "Козятинська лікарня відновного лікування".

Пунктом 2 вищевказаного розпорядження вилучено з оперативного управління державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" майно, згідно з додатком 2, та передано його Третій особі 1, закріпивши майно за даною установою на праві оперативного управління.

Також згідно з пунктом 3 розпорядження виконувачу обов'язків головного лікаря Третьої особи 1 наказано здійснити організаційно-правові заходи щодо передачі майна зазначеного в пунктах 1, 2 цього розпорядження та надати акти приймання-передачі Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області в місячний термін.

В додатку № 2 до розпорядження "Перелік майна, що передається комунальній установі "Козятинська лікарня відновного лікування" серед майна, яке передається, значиться спірна земельна ділянки площею 2,7647 га, на якій розміщений цілісний майновий комплекс Козятинської лікарні відновного лікування.

30 червня 2016 року відповідно до пункту 6 рішення за № 150, прийнятого на 7 сесії 7 скликання, Третя особа 2 зокрема вирішила:

· припинити шляхом ліквідації юридичну особу - державний заклад "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" (код ЄДРПОУ 01110736), розташовану за адресою: вул. Винниченка, буд. 9, м. Козятин, Вінницької область, 22100;

· утворити ліквідаційну комісію з припинення державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" у складі, згідно з додатком 8;

· ліквідаційній комісії здійснити організаційно-правові заходи щодо ліквідації державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці", в порядку, установленому чинним законодавством України.

Згідно із додатком № 8 до вищевказаного рішення, головою ліквідаційної комісії з припинення державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" призначено Барського О.Б..

25 березня 2016 року Позивачем на 4 сесії 7 скликання прийнято рішення "Про надання згоди на прийняття до спільної комунальної власності територіальних громад Козятинського району цілісних майнових комплексів комунальних підприємств "Козятинська центральна районна лікарня Вінницької обласної ради" та "Козятинська районна стоматологічна поліклініка Вінницької обласної ради" (том 1, а.с. 84).

Згідно з цим рішенням Позивач надав згоду на прийняття до спільної комунальної власності територіальних громад Козятинського району цілісних майнових комплексів комунальних підприємств Третьої особи 1 та "Козятинська районна стоматологічна поліклініка Вінницької обласної ради".

15 липня 2016 року прийнято рішення Третьої особи 2 від 24 червня 2015 року № 910 "Про передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козятинського району цілісних майнових комплексів Третьої особи 1 та комунального підприємства "Козятинська районна стоматологічна поліклініка Вінницької обласної Ради".

Відповідно до пункту 1 цього рішення, Третя особа 2 вирішила передати безоплатно із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області цілісний майновий комплекс Третьої особи 1, що розташований за адресою: вул. Винниченка, б. 9, м. Козятин, Вінницької області, до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козятинського району.

Пунктом 2 рішення встановлено Третій особі 2, Позивачу та Відповідачу здійснити передачу-прийняття майна, зазначеного в пункті 1 цього рішення, відповідно до чинного законодавства України, з оформленням необхідних документів (том 1, а.с. 39).

Натомість 3 лютого 2017 року було прийнято рішення Третьої особи 2 за № 910 "Про внесення змін до пункту 2 рішення 9 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 15 липня 2016 року №163 "Про передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст Вінницької області до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козятинського району цілісних майнових комплексів комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Вінницької обласної Ради" та комунального підприємства "Козятинська районна стоматологічна поліклініка Вінницької обласної Ради" (том 1, а.с. 40).

Згідно тексту даного рішення, Третя особа 2 вирішила:

1. Внести до пункту 2 рішення 9 сесії Вінницької обласної Ради 7 скликання від 15 липня 2016 року № 163 "Про передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області до спільної власності територіальних громад сіл, селищ міста Козятинського району цілісних майнових комплексів комунального підприємства "Козятинська центральна районна лікарня Вінницької обласної Ради" та комунального підприємства "Козятинська районна стоматологічна поліклініка Вінницької обласної Ради" такі зміни:

1.1. Слова: "Вінницькій обласній Раді, Козятинській районній раді та Козятинській міській раді здійснити передачу-прийняття майна, зазначеного в пункті 1 цього рішення, відповідно до чинного законодавства України, з оформленням необхідних документів", замінити словами: "Вінницькій обласній Раді та Козятинській районній раді здійснити передачу-прийняття майна, зазначеного в пункті 1 цього рішення, відповідно до чинного законодавства України, з оформленням необхідних документів".

1.2. Вилучити з тексту рішення слово - "міста".

Отже, з даного рішення вбачається, що Третя особа 2 - вилучила Відповідача - з числа суб'єктів, на користь яких було безоплатно передано із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області цілісний майновий комплекс Третьої особи 1, що розташований за адресою: вул. Винниченка, б. 9, м. Козятин, Вінницької області, до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Козятинського району.

Як стверджується двохстороннім актом прийому-передачі від 2 березня 2017 року, Третя особа 2 здійснила передачу Позивачу цілісного майнового комплексу комунальної форми власності, за адресою: м. Козятин Вінницької області, вул. Винниченка, 9 (том 1, а.с. 43-83).

При цьому вказаний цілісний майновий комплекс розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 0510500000:00:005:0002 площею 2,7647 га.

Земельна ділянка була передана Третьою особою 2 для Позивача разом із цілісним майновим комплексом згідно з вищевказаним актом прийому-передачі від 2 березня 2017 року (пункт 1 акту - де зазначено "земельна ділянка 2,7647 га (м. Козятин, вул. Винниченка 9").

В свою чергу, Позивач, заснувавши Третю особу 1, здійснив передачу останньому цілісного майнового комплексу на праві оперативного управління.

Так, 17 липня 2017 року Позивач на 12 сесії 7 скликання прийняв рішення за № 05-12-07 Про діяльність Третьої особи 1.

Даним рішенням Відповідач передав безоплатно цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: вул. Винниченка, б. 9, м. Козятин, Вінницької області, в оперативне управління Третій особі 1 .

Згідно пунктів 1.2, 7.10 Статуту Третьої особи 1 усі питання, які стосуються права на земельну ділянку, що знаходиться у користуванні Лікарні, її відчуження, вилучення, відмова від права користування тощо, вирішуються за погодженням з Позивачем.

Разом з тим, 31 березня 2017 року до Відповідача звернувся голова ліквідаційної комісії Державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" Барський О.Б..

Посилаючись на те, що відповідно до пункту 6 рішення № 150 7 сесії 7 скликання Третьої особи 2 від 30 червня 2016 року припинено шляхом ліквідації юридичну особу - Державний заклад "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" та призначено ліквідаційну комісію, її голова Барський О.Б. просив, у зв'язку із завершенням ліквідаційної процедури, винести на розгляд сесії Відповідача питання щодо припинення за вказаною юридичною особою права постійного користування земельною ділянкою площею 2,7647 га за адресою м. Козятин, вул. Винниченка, 9 в зв'язку з ліквідацією закладу.

2 червня 2017 року Відповідач на 16 сесії 7 скликання прийняв оспорюване Позивачем рішення "Про припинення права користування земельною ділянкою Державному закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці".

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11 травня 2018 року станом на 23 січня 2019 року внесено запис про те, що правокористувачем спірної земельної ділянки є Третя особа 1.

Як слідує з оспорюваного рішення, Відповідач, розглянувши клопотання голови ліквідаційної комісії Державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" Барського О.Б., вирішив:

1. Припинити Державному закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці" право постійного користування земельною ділянкою постійного користування земельною ділянкою площею 2,7647 га, кадастровий номер 0510500000:00:005:0002 для будівництва та обслуговування закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги за адресою м. Козятин, вул. Винниченка, 9 в зв'язку з ліквідацією закладу.

2. Перевести земельну ділянку, право користування якою припинено, до земель запасу міської ради.

Позивач вважаючи, що вказане рішення Відповідача є незаконним порушує права та інтереси Відповідача як законного власника даної земельної ділянки, звернувся до суду за захистом, порушеного на його думку права, з позовом про визнання недійсним рішення Відповідача від 2 червня 2017 року.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних даних справи.

Згідно з частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України. При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до компетенції сільських, селищних та міських рад належать питання регулювання земельних відносин, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Статтею 12 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) встановлено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Зважаючи, що майно перебувало у державній власності, відповідно і земельні ділянки, на яких розташоване дане майно, перебували у власності держави, тому могли бути відчужені виключно за згодою власника.

Відповідно до частини 5 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Водночас, виходячи із засад рівності та змагальності учасників судового процесу, колегія суддів вважає за необхідно дослідити докази, подані як Позивачем так і Відповідачем до матеріалів справи, з огляду на що зазначає наступне.

Як стверджується матеріалами справи, Третя особа 2, реалізуючи надані Законом їй повноваження у сфері розпорядження майном, передала із спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Вінницької області у комунальну власність територіальної громади Козятинського району в особі Козятинської районної ради цілісний майновий комплекс.

Зважаючи на вищеописані нормативно-правові акти Позивач на підставі рішень Третьої особи 2 - 9 сесії 7 скликання № 163 від 15 липня 2016 року та 14 сесії 7 скликання № 299 від 3 лютого 2017 року, рішень Позивача 4 сесії 7 № 26-04-07 від 25 березня 2016 року та 12 сесії 7 скликання № 04-12-07 від 17 березня 2017 року, а також акту прийому-передачі від 2 березня 2017 року, є власником цілісного майнового комплексу комунальної форми власності, розташованого за адресою: м. Козятин Вінницької області, вул. Винниченка, 9.

В той же час, Північно-західний апеляційний господарський суд наголошує на тому, що усі вищевказані рішення є чинними і на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції ніким не оспорені в судовому порядку, про що вказали і представники Відповідача в судовому засіданні.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що вказаний цілісний майновий комплекс знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 0510500000:00:005:0002 площею 2,7647 га, яка в свою чергу була передана Позивачу разом із цілісним майновим комплексом згідно акту прийому-передачі від 2 березня 2017 року.

Поміж тим Позивач є засновником Третьої особи 1, якій в свою чергу передано цілісний майновий комплекс на праві оперативного управління , в тому рахунку і право постійного користування земельною ділянкою.

Дане також кореспондується із приписами частини 1 статті 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна , якою передбачено, що цілісний майновий комплекс є господарський об'єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою.

Водночас, зі Статуту Третьої особи 1 вбачається, що відповідно до пункту 1.3 даного Статуту : Третя особа 1 є неприбутковим, некомерційним підприємством, що фінансується з державного, місцевого бюджетів; Третя особа 1 є спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ Козятинського району Вінницької області, управління якою здійснює Позивач (далі за текстом - Орган управління майном; том 2, а.с. 24).

Окрім того пунктом 7.10 Статуту Третьої особи 1 передбачено, що усі питання, які стосуються права на земельну ділянку, що знаходиться у користуванні Третьої особи 1, її відчуження, вилучення, відмова від права користування, тощо, вирішуються за погодженням з Позивачем (том 2, а.с. 32).

Дане повністю нівелює твердження Відповідача, що в даній справі Позивач не є належним позивачем, а Третя особа 1 вправі самостійно заявляти позовні вимоги та бути позивачем по справі щодо питань що стосуються правового статусу земельної ділянки на котрій воно знаходиться та відносно якої розглядається даний спір. При цьому, саме апелянтом на підтвердження своїх доводів, відносно безпідставності звернення до суду саме Позивачем, було долучено до матеріалів апеляційної скарги Статут Третьої особи 1.

Окрім того, що ж стосується доводів Відповідача описаних в апеляційній скарзі відносно того, що майно, котре було передано для Позивача відповідно до свого функціонального призначення не є цілісним майновим комплексом, то колегія суддів зауважує таке.

Відповідно до положень статті 191 Цивільного кодексу України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Відповідно до вищеописаних нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, вбачається що до спільної власності територіальної громади Козятинського району в особі Позивача передавався саме цілісний майновий комплекс комунального підприємства, який складався із майна та будівель, що були описані у актах приймання-передачі, та зареєстровані в державному реєстрі за Третьою особою 1 в особі Позивача (том 1, а.с. 42).

Відтак Комунальне підприємство Третьої особи 1 є цілісним майновим комплексом, до складу активів якого входить і право користування земельною ділянкою на праві господарського відання.

Що ж стосується доводів Відповідача відносно того, що за Відповідачем було зареєстровано право постійного користування спірною земельною ділянкою 11 травня 2018 року (том 1, а.с. 28) і даний запис на переконання Відповідача є свідченням того, що дана земельна ділянка перебуває у власності саме Відповідача, то колегія суддів зауважує наступне.

10 жовтня 2013 року право постійного користування спірною земельною ділянкою із призначенням для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги, було зареєстровано за Відповідачем з огляду на знаходження на ній саме Державного закладу Відділкова лікарня станції Козятин Південно-західної залізниці (а.с. 29).

Водночас, як уже було зазначено вище в даній судовій постанові Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року даний майновий комплекс було передано із державної форми власності у спільну власність територіальних громад Вінницької області та створено Третю особу 1, котрій в подальшому й було передано все майно від Державного закладу Відділкова лікарня станції Козятин Південно-західної залізниці в тому числі й земельну ділянку, що стало підставою для проведення відповідного речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із детальною інформацією щодо кожної складової частини обєкта нерухомого майна, що передавалося і закріплення його як цілісний майновий комплекс саме за Третьою особою 1 в особі власника - Позивача (а.с. 42).

Поряд з тим згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Відповідач здійснив реєстрацію такого речового права повторно 11 травня 2018 року, уже після винесення Відповідачем рішення від 2 червня 2017 року Про припинення права користування земельною ділянкою Державному закладу Відділкова лікарня станція Козятин Південно-західної залізниці та проведення відповідної реєстрації цілісного майнового комплексу за Третьою особою 1, що розташований на спірній земельній ділянці (що також вказує на надуманість його доводів, що дана земельна ділянка з 2013 року зареєстрована за ним і що дана реєстрація з огяду на її чинність має визначальний характер для визначення правомірності доводів апелянта в цій частині).

Колегія суду наполягає, що доказами, долученими до матеріалів справи підтверджується, що на час прийняття Відповідачем спірного рішення, Відповідач не мав права розпоряджатися земельною ділянкою площею 2,7647 га, розташованою в місті Козятин Козятинського району Вінницької області по вул. Винниченка, 9, з цільовим призначенням (використанням) земельної ділянки: для будівництва та обслуговування закладів охорони здоров'я і соціальних послуг, кадастровий номер: 0510500000:00:005:0002, оскільки дана земельна ділянка перебуває в розпорядженні саме територіальної громади Козятинського району в особі Позивача, яке передано останньому на підставі рішення Третьої особи 2.

Водночас Відповідачем не ставиться під сумнів дійсність та законність як Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року (відповідно до якого спірна земельна ділянка була передана з державної форми власності до спільної власності територіальних громад Вінницької області) так і послідуючих ненормативно-правових актів на підставі котрих відбувся перехід спірної земельної ділянки до Позивача.

При цьому Відповідач оскаржує в судовому порядку лише дії реєстратора по реєстрації земельної ділянки за Позивачем (том 1, а.с. 26).

Враховуючи усе вищевстановлене в даному судовому рішенні, колегія суддів приходить до висновку, що Відповідач, прийнявши на 16 сесії 7 скликання рішення від 2 червня 2017 року № 673-VII "Про припинення права користування земельною ділянкою Державного закладу "Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці", розпорядився земельною ділянкою, не віднесеною до її відання.

Окрім того, колегія суддів констатує той факт, що пунктом 2 спірного Рішення відніс дану ділянку до земель запасу Відповідача, що зважаючи на твердження Відповідача відносно того, що дана земельна ділянка відноситься до відання Відповідача, зовсім неспівпадає з діями Відповідача.

Відповідно до статті 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно статті 393 Цивільного Кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Приписами статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

При цьому колегія суддів констатує, що факт правомірності володіння та користування майном є достатньою підставою для відповідної особи в питанні щодо звернення за захистом свого права, крім цього позивачем за цим позовом може бути і неволодіючий власник, а особа, законний інтерес або право якої порушено.

Дана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі № 923/466/17.

Відтак, зважаючи на усе вищевстановлене в даному судовому рішенні щодо переходу спірної земельної ділянки та цілісного майнового комплексу розташованого на ній від держави в особі Укрзалізниці до Позивача, що відбувалося на підставі діючих як нормативно правових так і ненормативних актів.

Одночасно колегією суддів застосовуються положення частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України щодо права суду захистити права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів у спосіб, що передбачений законом або договором, та оспорюване рішення визнається недійсним як таке, що прийняте з порушенням вимог закону та прав та інтересів Позивача, як розпорядника спірною земельною ділянкою в силу закону.

Відтак, враховуючи невідповідність оспорюваного рішення Відповідача вимогам закону та доведеність факту порушення таким рішенням законних прав, інтересів Позивача та Третіх осіб в частині користування спірною земельною ділянкою, а також застосовуючи наведені вище приписи закону щодо належних способів захисту порушеного права у даному конкретному випадку, колегія суддів приходить до висновку про законність та обгрунтованість позовних вимог, а відтак задоволює позовні вимоги Позивача та визнає недійсним рішення відповідача 16 сесії 7 скликання від 2 червня 2017 року № 673-VII Про припинення права користування земельною ділянкою Державного закладу Відділкова лікарня станція Козятин Південно-Західної залізниці .

Дане вчинено і місцевим господарським судом, а відтак суд залишає без змін оспорюване рішення.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на Відповідача згідно статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 270, 269-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Козятинської міської ради Вінницької області на рішення Господарського суду Вінницької області від 21 лютого 2019 року в справі №902/697/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 21 лютого 2019 року в справі №902/697/18 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу № 902/697/18 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складено 27 травня 2019 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.