Постанова

від 21.05.2019 по справі 904/4503/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2019 року м.Дніпро Справа № 904/4503/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Вечірка І.О., Березкіної О.В.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 (суддя Примак С.А.) у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ", Дніпропетровська область, м.Камянське

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ", Дніпропетровська область, м.Кам`янське

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців до 06.05.2019.

Зазначена постанова обґрунтована посиланням на те, що згідно поданих документів господарським судом встановлено, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, при цьому до звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду скасувати, провадження у справі закрити.

Апелянт вважає, що відсутні підстави для визнання ТОВ Кам`янський Завод Метсплав банкрутом, а постанова суду не містить всіх допустимих доказів, тому неможливо встановити реальний стан боржника та його платоспроможності.

Постанова містить лише інформацію про те, що складено проміжний ліквідаційний баланс ТОВ Кам`янський Завод Метсплав станом на 10.09.2018.

Згідно цього балансу активи боржника складають 40000,00 грн., а пасиви боржника складають 5187000,00 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що мало місце дослідження судом фінансового становища боржника, з`ясування ознак його неплатоспроможності, встановлено обставин можливості задоволення боржником визнаних судом вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури та відповідно наявності достатніх підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Судом першої інстанції належним чином не було проведено аналізу активів та пасивів боржника та належним чином не з`ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, оскільки визнаючи боржника банкрутом, суд у будь-якому випадку має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.

Фіскальний орган був позбавлений права провести повно та об`єктивно документальну перевірку, у зв`язку із тим, що ліквідатором (головою ліквідаційної комісії) не було надано всі необхідні первинні документи для проведення перевірки.

Відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів ч.4 ст.11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Щодо правового статусу боржника, останній зазначає, що враховуючи особливості процедури банкрутства за ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом , правовий статус ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, а також той факт, що ліквідаційна комісія не забезпечила надання документів на перевірку контролюючому органу, то право скаржника підлягає судовому захисту

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, постанову господарського суду залишити без змін.

Ліквідатор зазначає, що судом першої інстанції було належним чином досліджено матеріали справи, заву про порушення справи про банкрутство та обґрунтовано ухвалено постанову про визнання ТОВ Кам`янський завод Метсплав банкрутом.

На думку ліквідатора, права та інтереси апелянта не порушені постановою господарського суду, тобто права апелянта не підлягають захисту.

Так ліквідатором до заяви про порушення справи про банкрутство, окрім іншого, було додано Наказ №4403-п від 03.08.2018 (а.с.53, т.1) та №4552-п від 09.08.2018 (а.с.54, т.1), які відображають намір контролюючого органу провести позапланову перевірку та перенесення дат перевірки з підстави вилучення первинних документів слідчим за ухвалою слідчого судді.

Крім того, ліквідатором було додано до заяви листа ГУ ДФС у Дніпропетровській області №52561/10/04-36-17-09-16 від 29.08.2018 року (а.с.71, т.1) з розрахунком податкового боргу, на що було направлено відповідь про визнання вимог в повному обсязі.

Тобто господарським судом було досліджено заяву та матеріали справи на предмет дотримання ліквідатором ст.111 ЦК України, та на предмет відсутності порушення законодавства заявником.

Апелянт не має повноважень звертатись до суду на захист порушених прав держави та таке звернення не підлягає судовому захисту.

Апелянтом не дотримано форми апеляційної скарги, як того вимагає ГПК України. Скарга ГУ ДФС У Дніпропетровські області містить назву суду Дніпропетровський апеляційний господарський суд , якого не існує.

Апелянтом не додано до скарги належного доказу направлення ліквідатору ТОВ Кам`янський завод Метсплав - арбітражному керуючому Колошину В.П.

Ліквідатор зазначає, що апелянту було відомо про постанову від 06.11.2018 ще у грудні 2018 року, тобто за 3 місяці до звернення зі скаргою, що позбавляє його права на поновлення строку на апеляційне оскарження, а незаконне поновлення такого строку порушує принцип остаточності рішення суду.

21.05.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи , дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Місцевим господарським судом встановлено, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" порушено ухвалою господарського суду 06.11.2018 відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі є встановлена під час роботи голови ліквідаційної комісії недостатність вартості майнових активів боржника для задоволення вимог кредиторів.

Протоколом загальних зборів учасників від 02.07.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації та призначено голову ліквідаційної комісії Проскуріна Дмитра Олександровича .

Протоколом загальних зборів учасників від 30.10.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" звільнено від виконання обов`язків голови ліквідаційної комісії Проскуріна Д.О. та призначено Усачова Олега Миколайовича .

На виконання вимог частини першої статті 105 Цивільного кодексу України боржник звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради для здійснення реєстраційної дії по внесенню відомостей про припинення юридичної особи, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.10.2018 № 1004591876, в якому містяться дані про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про початок процедури припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ".

На виконання вимог частини першої статті 111 ЦК України, за результатами розгляду пред`явлених кредиторських вимог до боржника, проведеної інвентаризації активів і зобов`язань, складено проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ".

Проміжний ліквідаційний баланс складено станом на 10.09.2018, затверджено власником Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" (протокол № б/н від 10.09.2018).

Згідно цього балансу активи боржника складають 40000,00грн., а пасиви боржника складають 5187000,00 грн.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що згідно поданих документів господарським судом встановлено, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, при цьому до звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Проте, вказаний висновок суду першої інстанції є передчасним, враховуючи наступне.

Згідно ч.1 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.110 ЦК України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює усі необхідні дії встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч.3 ст.110 ЦК України).

Частинами 1,3,5,6 статті 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Частинами 1,3,4 статті 111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки, закрити рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи, а також вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

За ч.7 ст.111 ЦК України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до вимог пункту 8 статті 111 ЦК України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред`явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Таким чином, враховуючи зазначені правові норми, необхідними передумовами для звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 цього Закону є: прийняття рішення про припинення юридичної особи її власником або учасниками юридичної особи, повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію про припинення юридичної особи, оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією, встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення контролюючих органів про ліквідацію підприємства, складення проміжного ліквідаційного балансу за наслідком проведених ліквідаційною комісією дій в ліквідаційній процедурі та затвердження його компетентним органом юридичної особи боржника.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій ліквідаційної комісії (ліквідатора) під час досудової ліквідації боржника є підставою для звернення ліквідаційної комісії (ліквідатора) із заявою про порушення справи про банкрутство боржника в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" із наданням господарському суду доказів існування всіх необхідних передумов для порушення провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, саме на момент звернення боржника з відповідною заявою.

При цьому, заява про порушення справи про банкрутство боржника за статтею 95 Закону про банкрутство має бути подана до суду після спливу строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, визначеного частиною 5 статті 105 ЦК України.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема, додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов`язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов`язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов`язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

В силу норм ч.1 ст.111 ЦК України однією з умов добровільної ліквідації є вимога закону про вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, яка, зокрема, полягає в тому, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що головою ліквідаційної комісії зазначених вимог закону не виконано.

Ліквідаційний баланс боржника свідчить про наявність дебіторської заборгованості у розмірі 40 000,00 грн.

Проте, в порушення ч.1 ст.111 ЦК України ліквідатором не надано доказів на підтвердження вжиття ним всіх необхідних заходів щодо стягнення зазначеної заборгованості, у тому числі у судовому порядку.

Відповідно до пункту 4 Розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879 (надалі - Положення про інвентаризацію) проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об`єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов`язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка (пункт 5 Розділу І Положення про інвентаризацію).

Суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов`язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов`язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об`єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов`язання (непередбачені активи та зобов`язання) підприємства (застави, гарантії, зобов`язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи (пункт 6 Розділу І Положення про інвентаризацію).

Проведення інвентаризації є обов`язковим у разі припинення підприємства в обсязі, визначеному пунктом 6 цього розділу (пункт 7 Розділу І Положення про інвентаризацію).

Інвентаризаційні описи застосовуються для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом. В акті інвентаризації фіксуються наявність готівки, грошових документів, бланки документів суворої звітності, фінансових інвестицій, а також повнота відображення грошових коштів на рахунках у банку (реєстраційних рахунках), дебіторської та кредиторської заборгованостей, зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень (резервів), які створюються відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у державному секторі, міжнародних стандартів та інших актів законодавства (пункт 15 Розділу ІІ Положення про інвентаризацію).

В порушення ч.4 ст.111 ЦК України ліквідатор не вжив належних заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також його не виявив.

В матеріалах справи відсутні відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру обтяжень рухомого майна, відсутні відомості із ЄДР юридичних та фізичних осіб - підприємців щодо того, чи є боржник засновником, учасником інших юридичних осіб (наявність корпоративних прав), що свідчить про неналежне виконання ліквідатором обов`язку з інвентаризації майна юридичної особи.

При цьому, колегія суддів враховує, що зазначені вище відомості були надані ліквідатором 13.05.2019 під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство.

Крім того, матеріали справи не містять доказів проведення аудиторської перевірки та аудиторський висновок щодо фінансового стану боржника.

Колегія суддів вважає, що лише після проведення інвентаризації всього майна підприємства, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства-боржника, можливо встановити, що активів підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів та наявність підстав для звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника.

Приймаючи до уваги наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ", складений станом на 10.09.2018 не можна вважати таким, що відображає повну інформацію щодо активів боржника.

Матеріали справи свідчать про те, що під час досудової процедури ліквідації до голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер М" із грошовими вимогами у розмірі 1 500 000,00 грн., які ґрунтуються на виданому боржником простому векселі Серія АА № 2808475 на суму 1 500 000,00 грн., зі строком платежу за пред`явленням.

Зазначений у векселі розрахунковий рахунок боржника № НОМЕР_2 МФО 305299 ПАТ КБ "Приватбанк" відсутній у переліку рахунків, наданих податковим органом на запит голови ліквідаційної комісії боржника.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази закриття цього рахунку відповідно до приписів ч.3 ст.111 ЦК України.

З урахуванням наведеного, судом першої інстанції не було проведено аналізу активів та пасивів боржника та належним чином не з`ясовано питання про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Згідно приписів частини 4 статті 11 Закону, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Отже, нормами Закону встановлено додаткову вимогу до заяви боржника про порушення справи про банкрутство за ст.95 Закону - обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 12 місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами, тощо (висновок про застосування цих норм права викладений в постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №904/1853/17, від 01.08.2018 у справі №911/3540/17).

З акту інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами вбачається, що під час інвентаризації головою ліквідаційної комісії встановлено наявність грошових коштів у розмірі 910,83 грн.

Наведене свідчить про відсутність у боржника наявності активів, достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

Частина 7 статті 111 ЦК України має імперативний характер, тому незалежно від здійснення публікації оголошення про ліквідацію боржника та звернення (або не звернення) відповідних контролюючих органів з вимогами до боржника у межах встановленого в публікації строку перевірка фінансового-господарської діяльності підприємства, що ліквідується, є обов`язковою складовою ліквідаційної процедури, тому обов`язок ліквідатора надати всі необхідні для проведення такої перевірки документи є безумовним (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.08.2018 у справі №915/1490/16).

Матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових коштів, що є порушенням ч.7 ст.111 ЦК України.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню, апеляційний господарський суд вважає, що ліквідаційною комісією боржника не дотримано вимоги законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, а матеріали справи свідчать про неподання ліквідатором на момент порушення справи про банкрутство документів на підтвердження здійснення повної досудової процедури ліквідації боржника, що є порушенням вимог ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Встановивши факт безпідставного порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ", колегія суддів вважає за необхідне постанову господарського суду скасувати, як таку, що прийнята при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та закрити провадження у даній справі про банкрутство.

Щодо наявності у апелянта права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у даній справі, колегія суддів приймає до уваги, що враховуючи особливості процедури банкрутства в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правовий статус Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, як контролюючого органу щодо сплати податкових зобов`язань боржника, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, отже, з огляду на те, що у зв`язку з порушенням справи про банкрутство у податкового органу виникають певні обов`язки щодо проведення позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства юридичною особою, яка оголосила про свою ліквідацію, то у разі порушення учасниками провадження прав фіскального органу при здійсненні ним своїх функцій, останній набуває права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство.

З наведених підстав, колегія суддів відмовляє ліквідатору ТОВ "Кам`янський завод "Метсплав" у задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду від 06.11.2018.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що посилання ліквідатора у клопотанні про закриття апеляційного провадження на те, що заявником не вказано назву суду до якого подано апеляційну скаргу, а також не надано належних доказів на підтвердження надіслання копії апеляційної скарги іншій особі, не є підставою для закриття апеляційного провадження відповідно до приписів ч.1 ст.264 ГПК України.

Колегія суддів відхиляє доводи ліквідатора про порушення судом першої інстанції положень процесуального закону з підстав необґрунтованого, на думку заявника, поновлення строків на апеляційне оскарження.

Так, у відповідності до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

При цьому, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Слід також зазначити, що у відповідності до ч.3 ст.256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Системний аналіз зазначених положень процесуального строку свідчить, що за відсутності явного зловживання та/або затягування із отриманням повного тексту рішення або ухвали, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а сам по собі факт отримання повного тексту рішення не у день його (її) проголошення або складення є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час постановлення ухвали від 01.04.2019 судом апеляційної інстанції встановлено, що про прийняття оскаржуваної постанови апелянту стало відомо 19.03.2019, а тому відповідно до приписів ч.2 ст.256 ГПК України суд дійшов висновку, що пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження постанови обумовлено поважними причинами.

Керуючись ст.ст.269,275,278,281-283 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі №904/4503/18 скасувати.

Провадження у справі №904/4503/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ`ЯНСЬКИЙ ЗАВОД "МЕТСПЛАВ" (51931, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.Сачка, буд.26, офіс 16, код ЄДРПОУ 37236958) - закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 27.05.2019.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді О.В.Березкіна

І.О.Вечірко