Рішення

від 20.05.2019 по справі 902/211/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2019 р. Cправа № 902/211/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представників:

відповідача: Любавіна В.О., довіреність № 28 від 30.05.2018 р.,

у відсутності представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом : Приватного підприємства "Беркут К" (вул. Ломоносова, 28/41, м. Київ, 03022)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Туль-Чікен" (вул. Броварна, 12, с. Мазурківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23608)

про стягнення 91 631 грн 82 коп.,

В С Т А Н О В И В :

Приватним підприємством "Беркут К" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туль-Чікен" про стягнення 91 631 грн 82 коп., з яких: 71 714 грн 29 коп. основного боргу, 16 564 грн 53 коп. інфляційних втрат та 4 353 грн 00 коп. - 3 % річних за договором про охорону об'єкта № 19 від 25.09.2015 р.

Ухвалою суду від 19.03.2019 р. за вказаним позов відкрито провадження у справі № 902/211/19 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду по суті на 09.04.2019 р.

08.04.2019 р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Туль-Чікен" надійшов відзив на позовну заяву вих. № 119 від 02.04.2019 р., в якому останнє просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 09.04.2019 р., яку занесено до протоколу судового засідання від цієї ж дати, відкладено розгляд справи до 23.04.2019 р.

22.04.2019 р. до суду від Приватного підприємства "Беркут К" надійшла відповідь на відзив відповідача вх. № 02.1-34/3514/19 від 22.04.2019 р.

23.04.2019 р. позивачем до суду подано заяву б/н від 23.04.2019 р., в якій ним повідомлено, що на даний час заборгованість за позовом в сумі 70 714 грн 29 коп. та витрати зі сплати судового збору відповідачем погашено в повному обсязі.

Відповідно до ухвали суду від 23.04.2019 р. відкладено розгляд справи до 16.05.2019 р.

За результатами проведеного судового засідання (16.05.2019 р.) судом оголошено перерву до 20.05.2019 р., про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

В судове засідання 20.05.2019 р. представник відповідача не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся телефонограмою від 17.05.2019 р.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними .

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті , крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищевказане, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника позивача.

Розгляд справи здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення з відповідачем договору про охорону об'єкта № 19 від 25.09.2015 р., відповідно до умов якого приватним підприємством "Беркут К" надано товариству з обмеженою відповідальністю "Туль-Чікен" послуги із забезпечення охоронних та режимних заходів на об'єкті ТОВ "Туль-Чікен", за які останнє розрахувалось частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з їх оплати в сумі 70 714 грн 29 коп.

З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 91 631 грн 82 коп., з яких: 71 714 грн 29 коп. основного боргу, 16 564 грн 53 коп. інфляційних втрат та 4 353 грн 00 коп. - 3 % річних.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву просить суд у задоволенні позову Приватного підприємства "Беркут К" відмовити зазначаючи, окрім іншого, що позивачем не надано акту здачі-прийняття робіт та оригіналу рахунку на оплату послуг.

Також вказує, що позивачем не надано акт прийому-передачі матеріальних цінностей під охорону та документи надані ПП "Беркут К" не доводять існування заборгованості за Договором № 19 від 25.09.2015 р.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із доводами ТОВ "Туль-Чікен", наведеним у відзиві на позовну заяву, зазначаючи, що ним надано усі необхідні докази на підтвердження заявлених вимог.

Крім того, відповідач заявлений борг визнав, оплативши його в сумі 70 714 грн 29 коп.

На підтвердження оплати заборгованості за Договором позивачем подано до суду заяву б/н від 23.04.2019 р. , в якій повідомлено, що основний боргу в сумі 70 714 грн 29 коп. та 1 921 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору відповідачем погашено в повному обсязі.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 25.09.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Туль-Чікен" (замовник, відповідач) та Приватним підприємством "Беркут К" (виконавець, позивач) укладено договір про охорону об'єкта № 19 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере під охорону будівлі, споруди, приміщення, майно та територію підприємства замовника, що розташоване за адресою: смт. Кирнасівка на умовах та в порядку визначених Договром.

Згідно із п. 7.1. Договору сторони погоджуються, що сума Договору становить 55 000 грн 00 коп. , в тому числі ПДВ - щомісяця.

Оплата за надані охоронні послуги в поточному місяці здійснюється замовником у наступному місяці протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання акту здачі-прийняття робіт та отримання від виконавця відповідного оригіналу рахунку на оплату (п. 7.2. Договору).

Відповідно до п. 7.3. Договору замовник протягом 3 (трьох) робочих днів після закінчення надання послуг за відповідний місць, але не пізніше 5-го числа наступного за звітним, зобов'язаний підписати акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), або надати вмотивовану письмову відмову від прийняття послуг. Якщо замовник протягом 5-ти календарних днів після закінчення надання послуг за відповідний місяць не підписує акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не виставляє вмотивованих письмових претензій до виконавця, то вважається, що послуги надані виконавцем у повному обсязі, а акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) - підписаний та підлягає виконанню з боку замовника.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 р. (п. 9.1. Договору).

Згідно Додаткової угоди № 1 до Договору сторони погодили про дострокове припинення дії Договору, починаючи з 09.02.2017 р., у зв'язку з чим 08.02.2017 р. вважається останнім днем надання послуг (а.с. 39).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем надано відповідачу послуги з охорони об'єкту на загальну суму 70 714 грн 29 коп. , на підтвердження чого у справі містяться акти здачі-прийняття робіт надання послуг) та рахунки-фактури на оплату зазначених послуг (а.с. 37-38, 40-41).

Відповідач в свою чергу за наданні послуги в обумовлений Договором строк не розрахувався, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по їх оплаті в сумі 70 714 грн 29 коп. При цьому суд констатує, що відповідачем всупереч приписів ст.ст. 13, 74 ГПК України не надано суду жодних доказів в спростування обставин наведених позивачем та наданих на їх підтвердження доказів, в зв'язку з чим суд при розгляді спору виходить зі змісту та обсягу доказів, що містяться в матеріалах справи.

15.06.2018 р. позивачем направлено на адресу відповідача досудову вимогу про оплату наданих послуг за Договором в сумі 70 714 грн 29 коп ., яка, як стверджується матеріалами справи, відповідачем залишена без виконання (а.с. 54-55, 57-58).

Непроведення відповідачем розрахунків за Договором стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

В той же час, з матеріалів справи слідує, що відповідачем після відкриття провадження у даній справі 10.04.2019 р. перераховано позивачу в рахунок погашення заборгованості за наданні послуги за Договором 70 714 грн 29 коп. , що стверджується банківською випискою за період з 10.04.2019 р. по 17.04.2019 р. (а.с. 92-93, т. 1).

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, провадження у даній справі № 902/211/19 за вказаним позовом було відкрито 19.03.2019 р.

Разом з тим, як свідчить надана позивачем банківська виписка за період з 10.04.2019 р. по 17.04.2019 р., відповідачем після відкриття провадження 10.04.2019 р. основний борг за Договором погашено в повному обсязі в сумі 70 714 грн 29 коп. (а.с. 92-93, т. 1).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З урахуванням зазначено, провадження у справі в частинні стягнення 70 714 грн 29 коп. боргу підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 353 грн 00 коп. - 3 % річних та 16 564 грн 53 коп. інфляційних втрат, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними та обґрунтованим, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства України.

Поряд з цим, надавши оцінку періоду нарахування 3 % річних та інфляційних втрат судом встановлено, що останні нараховано позивачем за період з 09.02.2017 р. по 28.02.2019 р., тоді як з урахуванням дати отримання рахунків-фактур відповідачем (09.02.2017 р.) та змісту п. 7.3. Договору Приватне підприємство "Беркут К" вправі було їх нараховувати за період з 14.02.2017 р. по 28.02.2019 р.

Здійснивши за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН" обрахунок інфляційних втрат у період з 14.02.2017 р. по 28.02.2019 р. судом отримано їх в розмірі 17 683 грн 15 коп. , який є більшим ніж той, що заявлений позивачем у даний період ( 16 564 грн 53 коп. ), однак враховуючи те, що визначення ціни позову є правом та прерогативою позивача, суд при прийнятті рішення виходить із розміру вказаних позивачем вимог у позові.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 3 % річних судом за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН" отримано їх в сумі 4 309 грн 38 коп. , яка є меншою ніж та, що заявлена позивачем ( 4 353 грн 00 коп. ). Вказана сума пені є правомірною та підлягає до стягнення з відповідача.

Решта 3 % річних в розмірі 43 грн 62 коп. є заявленою безпідставно та задоволенню судом не підлягає.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо закриття провадження у справі в частинні стягнення боргу та відмови у задоволенні позову в частинні стягнення 3 % річних.

Заперечення відповідача щодо позову судом оцінюються критично, позаяк спростовуються встановленими обставинами справи, окрім того наявність заборгованості за наданні охоронні послуги підтверджено відповідачем, оплативши її після відкриття провадження у справі.

Витрати на судовий збір, враховуючи заяву позивача б/н від 23.04.2019 р., в якій повідомлено про його оплату відповідачем, підлягають залишенню за Приватним підприємством "Беркут К".

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 71 714 грн 29 коп. основного боргу закрити у зв'язку із відсутністю предмета спору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Туль-Чікен" (вул. Броварна, 12, с. Мазурківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23608, фактична адреса: вул. Соборна, 2 птахофабрика, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область, 23652, ідентифікаційний код - 34339518) на користь Приватного підприємства "Беркут К" (вул. Ломоносова, 28/41, м. Київ, 03022, фактична адреса: Володі Дубініна, буд. 12/12 оф. 3, м. Київ, 03040, ідентифікаційний код - 37923805) - 16 564 грн 53 коп. інфляційних втрат та 4 309 грн 38 коп. - 3 % річних.

4. У задоволенні позову Приватного підприємства "Беркут К" в частині 43 грн 62 коп. - 3 % річних відмовити.

5. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 27 травня 2019 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи

2, 3 - позивачу - вул. Ломоносова, 28/41, м. Київ, 03022; вул. Володі Дубініна, буд. 12/12 оф. 3, м. Київ, 03040;

4, 5 - відповідачу - вул. Броварна, 12, с. Мазурківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23608; вул. Соборна, 2 птахофабрика, смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область, 23652 (поштова адреса).