Ухвала

від 27.05.2019 по справі 904/2138/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

27.05.2019м. ДніпроСправа № 904/2138/19

За заявою Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"

про забезпечення позову Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ КЕЙТЕРІНГ"

про стягнення 148392,74 грн.

Суддя Колісник І.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" звернулось 24.05.2019 до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ КЕЙТЕРІНГ" 148392,74 грн., з яких: 125148,35 грн. - основна сума заборгованості, 17038,03 грн. - пеня, 1424,42 грн. - 3% річних, 4781,94 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань щодо орендної плати за договором оренди майна № 2314-ДЭ-3аТЭС від 29.06.2018.

Разом із позовною заявою подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача на всіх рахунках в межах ціни позову, включаючи суми судових витрат.

Заява вмотивована тим, що з 26.04.2019 відповідач знаходиться в стадії припинення за рішенням засновників. Строк для заявлення кредиторами своїх вимог визначений до 27.06.2019.

На думку заявника зазначені обставини дають підстави вважати, що рішення суду за його позовом залишиться не виконаним внаслідок ліквідації відповідача як юридичної особи.

За загальним правилом, унормованим частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

ВИСНОВКИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС у складі ВС від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).

За таких обставин, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд в першу чергу повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

За змістом статей 2, 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суть якої зводиться до того, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що будь-яка письмова заява з процесуальних питань повинна містити, окрім іншого, перелік доказів (за наявності), що додаються до заяви.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник жодного доказу на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суду не надав.

Подана ним інформація про перебування відповідача за рішенням засновників у стані припинення з 26.04.2019, що підтверджується відповідним Витягом з Єдиного державного реєстру станом на 24.05.2019, не може бути таким належним і достатнім доказом, оскільки визначена законом процедура ліквідації платоспроможної юридичної особи за рішенням її учасників передбачає правові механізми охорони матеріально-правових інтересів кредитора-позивача від можливих недобросовісних дій з боку боржника-відповідача.

Так, за змістом статті 111 цього Кодексу, що визначає порядок ліквідації юридичної особи, така процедура містить у собі обов`язок ліквідаційної комісії (ліквідатора): вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується; заявити вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи; вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи та її структурних підрозділів, а також її корпоративних прав в інших юридичних особах; виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб; провести незалежну оцінку майна (у випадках, встановлених законом); після закінчення строку пред`явлення вимог кредиторами - скласти проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду; реалізувати майно юридичної особи для задоволення вимог кредиторів (у разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів) тощо.

Черговість задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи передбачена статтею 112 Цивільного кодексу України.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи, що ліквідується, є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

За таких обставин на час звернення до суду з позовом заявник не довів належними та допустимими доказами необхідність забезпечення позову.

Можливість повторного звернення заявника до суду з аналогічною заявою чинним процесуальним законодавством не забороняється.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпроенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 27.05.2019 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Суддя І.І. Колісник