Рішення

від 06.05.2019 по справі 907/105/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.05.2019 м. Ужгород Справа № 907/105/19

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участі секретаря судового засідання Раткевича В.С.

у відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом багатопрофільної приватної фірми Астра , м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю Євродор Сіті , м. Ужгород

про стягнення 199395,31 грн ., включаючи основний борг, штраф, пеню, річні проценти та інфляційні нарахування

представники:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення наведених сум, оскільки відповідач всупереч договірних зобов`язань не сплатив вартості поставленого товару.

Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, письмово клопотав про проведення судового засідання за наявними матеріалами справи без участі його представника .

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи (повідомлення про вручення відповідачеві поштового відправлення суду від 03.04.2019 р. міститься у матеріалах справи), письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив.

За наведених обставин вважається, що відповідач не скористався своїм правом прийняти участь у засіданні суду, подати суду пояснення власної позиції по суті спору, суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне

12.09.2017 р. сторони у справі уклали договір поставки № 1/12, за змістом якого постачальник - позивач у справі - зобов`язався поставити та передати у власність покупцеві - відповідачеві у справі - товар, перелік якого, його кількість та ціна зазначаються у рахунках-фактурах або специфікаціях , а останній зобов`язався приймати товар та своєчасно оплатити його вартість (п. 1.1 договору).

Згідно специфікації до договору сторонами узгоджено поставку товару - установки по герметизації тріщин холодною мастикою CrackPro 3500 - на загальну суму 225 000, 00 грн., у т.ч. ПДВ 37 500,00 грн. (далі - товар) з оплатою на умовах розстрочення, а саме: до 22.09.17 (аванс) - 50000,00 грн. та по 35000,00 грн. п`ятьма рівними щомісячними платежами по 35000,00 грн. до 31.10.17, 30.11.17, 31.12.17, 31.01.18, 28.02.18

Відповідно до п.п. 4.3, 4.4 договору оплата за договором здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця, покупець здійснює у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника попередню оплату товару у розмірі 100% його вартості, вказаної у специфікації, не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання рахунку -фактури,

Умовами договору (п.п.5.2, 5.4) встановлено відповідальність сторін, зокрема, покупця у разі його відмови від виконання обов`язків щодо cплати вартості товару - шляхом сплати штрафу у розмірі 10 % від суми договору та у разі прострочення покупцем оплати товару - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого прострочення, від суми заборгованості (суми, простроченої до сплати) за кожен день прострочення платежу. Штрафні санкції нараховуються на протязі всього періоду прострочення.

Матеріалами справи встановлено, що позивач пред`явив відповідачу рахунок-фактуру від 12.09.17 № Аст-000667 на оплату товару згідно специфікації на загальну суму 225 000, 00 грн., зі строком оплати до 13.09.217р.

Позивач згідно видаткової накладної N Аст-000906 від 22.09.17 поставив відповідачеві через належно уповноважену особу останнього обумовлений товар на загальну суму 225 000, 00 грн.

Відповідач як плату за товар згідно рахунку № 667 перерахував 15.09.17 позивачеві 50000,00 грн. та 20.10.17 - ще 50000,00 грн., у зв`язку з позивач вважає, що покупець своєчасно вніс 2-й платіж згідно графіка розстрочення наведеного у специфікації - в розмірі 35000,00 грн до 31.10.17 та попередньо - частину 3-го платежу, а саме 15 000 грн. , тобто всього оплачено 100000,00 грн.

За таких обставин станом на час пред`явлення позову виникла заборгованість відповідача перед позивачем на суму 125 000,00 грн., що є предметом даного спору в частині основного боргу, доведено матеріалами справи та не спростовано відповідачем у ході судового розгляду справи.

Суд, вирішуючи дану справу, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб`єктного складу.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ч.1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких фактичних обставин справи та з огляду на наведені норми цивільного та господарського законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 125000,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в іншій частині - штраф на суму 22500, 00 грн., пеня на суму 41905, 06 грн., інфляційні нарахування на суму 6 354.50 грн. , 3 % річних на суму 3 635.75 грн., - то суд вирішуючи спір, виходить з наступного.

За змістом ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність ( ч. 2 ст. 218 ГК України).

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано ( ч. 6 ст. 232 ГК України).

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених фактичних обставин справи, оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини, що слугують підставою позовних вимог, такі не спростовані відповідачем, та з огляду на наведені приписи чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, на умови договору щодо відповідальності сторін за порушення договірних зобов`язань, суд, перевіривши розрахунки позивача, дійшов висновку про правомірність вимог останнього в частині стягнення про стягнення з відповідача нарахованих штрафу на суму 22500, 00 грн., пені на суму 41905, 06 грн., інфляційних нарахувань на суму 6 354.50 грн. , 3 % річних на суму 3 635.75 грн.

Отже, всього з відповідача на користь позивача належить стягнути суму 199395,31 грн.

За змістом ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений позивачем при поданні позову на суму 2990,93 грн. та витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі - гонорар адвоката на суму 5999,00 грн. - належить відшкодувати за рахунок відповідача. Позивачем на підтвердження понесених витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги у межах цієї справи, надано договір про надання правової допомоги № 09 від 28.11.14, укладений позивачем та адвокатом адвокатом Борбунюк О.О., додаткову угоду № 1 від 29.01.19 до зазначеного договору, копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю Борбунюк О.О. , ордер від 25.02.19 виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рахунок на оплату правової допомоги на суму 5999,010 грн., акт здачі-приймання виконаних робіт, докази оплати позивачем послуг адвоката. Суд, вирішуючи дане питання, враховує ціну позову, складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, підготовлені ним документи по справі, та вважає, розумним та співмірним заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на оплату послуг адвоката.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 74, 86,129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Євродор Сіті (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Минайська, будинок 16, кімната 5 код ЄДРПОУ41205831) на користь багатопрофільної приватної фірми Астра ( номер свідоцтва платника ПДВ: 226127720343, 61153, Харківська обл., місто Харків, Московський район, проспект Ювілейний, будинок 56. Код ЕДРПОУ: 22612778 заборгованість на суму на загальну суму 199395,31 грн. (сто дев`яносто дев`ять тисяч триста дев`яносто п`ять грн. 31 коп.), включаючи: основний борг, штраф, пеню, річні проценти та інфляційні нарахування та у відшкодування судових витрат - суму 8989,93 грн. (вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять грн. 93 коп.)

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Повний текст рішення складено 24.05.19

Суддя Ушак І.Г.