Рішення

від 27.05.2019 по справі 910/2282/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2019Справа № 910/2282/19

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" (04053, місто Київ, Шевченківський район, провулок Несторівський, будинок 3-5; ідентифікаційний код 00135390) в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (17500, Чернігівська область, місто Прилуки, вулиця Вокзальна, будинок 1; ідентифікаційний код 00136573)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтек Пром" (03189, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Вільямса Академіка, будинок 6-д, офіс 43; ідентифікаційний код 41654048)

про стягнення 9 299,99 грн,

Без виклику (повідомлення) представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство "Укpнaфта" в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтек Пром" про стягнення 9 299,99 грн, з яких 7 000,00 грн - попередня оплата та 2 299,99 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу № 469-МТР від 25.09.2018 в частині своєчасної передачі товару покупцю, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути штрафні санкції та повернути сплачену ним попередню оплату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/2282/19, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 28.02.2019 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03189, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Вільямса Академіка, будинок 6-д, офіс 43.

Проте, поштовий конверт було повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням встановленого строку зберігання". При цьому, згідно з відомостями з офіційного сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", вказана поштова кореспонденція 07.03.2019 не була вручена одержувачу під час доставки.

Згідно з пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 28.02.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2019, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Будь яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2018 між Структурним підрозділом Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айтек Пром" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 469-МТР від 25.09.2018 (далі - договір), відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати продукцію у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму. (п.1.1. договору).

Згідно пункту 3.1. ціни товару встановлюються в національній валюті та вказуються у відповідних додатках до цього договору. Загальна вартість товару за цим договором складається із сукупної вартості товару згідно з додатком.

Положеннями пунктів 5.1., 5.3. договору встановлено, що продавець зобов`язується передати покупцю товар у строк та на умовах, визначених цим договором та відповідними додатками до цього договору.

Датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами. Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару.

За змістом пункту 11.1. договору сторони домовилися, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання взаємних зобов`язань сторонами.

Крім того, договір купівлі-продажу № 469-МТР від 25.09.2018 містить додаток, положеннями якого, зокрема пунктами 1, 4, 5, сторони погодили наступні умови:

- загальна вартість товару, що поставляється по цьому додатку, складає 22 999,92 грн, в тому числі ПДВ - 3833,32 грн;

- термін постачання: не більше 14 календарних днів з моменту підписання договору;

- умови оплати: 35% передоплата, 65% післяплата по факту поставки товару протягом 20 календарних днів.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 469-МТР від 25.09.2018 позивачем 04.10.2018 було сплачено на рахунок відповідача 35 % вартості товару в сумі 8 049, 97 грн.

Проте, відповідачем в обумовлені договором строки товару поставлено не було.

З метою досудового врегулювання, позивач 08.11.2018 звертався до відповідача із листом №01/01/09/03/09-253 від 08.11.2018 з проханням надати інформацію щодо поставки товару, а у випадку неможливості постави товару - повернути грошові кошти в розмірі 8 049,97 грн.

Крім того 28.11.2018 позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення №01/01/11/06/03/01-02/1/1863 від 28.11.2018 про розірвання договору купівлі-продажу №469-МТР від 25.09.2018 в односторонньому порядку у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору та проханням добровільно протягом 1 робочого дня з дня отримання повідомлення перерахувати на поточний рахунок покупця суму отриманої передоплати в розмірі 8 049,97 грн та штрафу в сумі 2 299,99 грн.

У відповідь на вказані звернення, відповідачем було повернуто на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 1 049,97 грн, про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 197 від 07.12.2018.

Оскільки вимоги позивача в повному обсязі не виконані, товар не поставлений та грошові кошти, сплачені в якості попередньої оплати, на користь позивача повернуті лише частково, останній звернувся із даним позовом до суду.

Як вже зазначалось, відповідач своїм правом поданні відзиву суду не скористався.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В силу вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В силу вимог статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, як вже було зазначено, умовами пункту 4 додатку до договору купівлі-продажу № 469-МТР від 25.09.2018 сторонами було погоджено строк виконання продавцем обов`язку з поставки товару, а саме: не більше 14 календарних днів з моменту підписання договору.

Оскільки договір купівлі-продажу № 469-МТР підписаний 25.09.2018, суд дійшов висновку, що товар на суму 22 999,92 грн мав бути поставлений продавцем не пізніше 09.10.2018, тобто строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором настав.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Приймаючи до уваги, що вимогу про повернення грошових коштів в розмірі 8 049,97 грн відповідачем було отримано 08.11.2018, виходячи з умов договору купівлі-продажу № 469-МТР від 25.09.2018, а також приписів частини 2 статті 530 ЦК України, строк для повернення позивачу грошових коштів, сплачених за непоставлений товар, настав.

Як вбачається з матеріалів справи, обов`язок з повернення відповідачем попередньої оплати, сплаченої позивачем за непоставлений товар, відповідачем виконано лише частково на суму 1 049,97 грн.

Таким чином, внаслідок невиконання обов`язку з повернення сплаченої попередньої оплати внаслідок не постави товару в повному обсязі, за відповідачем обліковується заборгованість спірним договором в сумі 7 000,00 грн.

Враховуючи те, що строк виконання обов`язку з повернення попередньої оплати настав, сума боргу відповідача, яка складає 7 000,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 2 299,99 грн, нарахований за порушення строків поставки товару.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 6.9 договору купівлі-продажу № 469-МТР від 25.09.2018 сторони погодили, що за порушення строку постачання товару, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачанням товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному пунктами 5.11., 5.12. договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від договірної ціни.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вже вказувалось судом, з огляду на порушення відповідачем строків поставки товару, обумовленого договором купівлі-продажу № 469-МТР від 25.09.2018, позивачем було нараховано й заявлено до стягнення штраф у розмірі 2 299,99 грн.

Враховуючи, що господарським судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини неналежного виконання відповідачем зобов`язань з поставки товару, вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій є обґрунтованими.

Здійснивши власний перерахунок штрафу, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є арифметично правильним та вірним.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтек Пром" про стягнення 9 299,99 грн - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтек Пром" (03189, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Вільямса Академіка, будинок 6-д, офіс 43; ідентифікаційний код 41654048) на користь Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" (04053, місто Київ, Шевченківський район, провулок Несторівський, будинок 3-5; ідентифікаційний код 00135390) в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління "Чернігівнафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (17500, Чернігівська область, місто Прилуки, вулиця Вокзальна, будинок 1; ідентифікаційний код 00136573) 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок) попередньої оплати, 2 299,99 грн (дві тисячі двісті дев`яносто дев`ять гривень 99 копійок) штрафу та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ