Рішення

від 16.05.2019 по справі 911/189/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2019 р. Справа № 911/189/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код 23243188)

адреса для листування: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-А

до Публічного акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод" (08652, Київська обл., Васильківський район, с. Ковалівка, вул. Монастирська, 8, код 00372517)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Приватне акціонерне товариство "Гребінківський машинобудівний завод" (08662,Київська область, Васильківський район, смт Гребінки, вул. Білоцерківська, 5, код 00371995)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Техна" (11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Пушкіна, 48, код 33063942)

про визнання договору продовженим

за участю представників:

позивача - Маркушев Я.С.;

відповідача - Мартиновський О.В.;

третьої особи-1 - Перепелиця С . О .;

третьої особи-2 - не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод" про визнання продовженим на 2019 рік укладеного між сторонами договору про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2013-00119/00 від 05.02.2013.

Справа розглядається за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Гребінківський машинобудівний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційна компанія "ЖК Коцюбинський" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Техна".

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14.02.2019.

01.03.2019 через канцелярію суду представник ПАТ Гребінківський машинобудівний завод подав письмові пояснення на позовну заяву, в яких просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

07.03.2019 через канцелярію суду представник ПАТ Гребінківський машинобудівний завод долучив до матеріалів справи додаткові документи.

07.03.2019 через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував повністю, та просив суд відмовити в задоволенні позову.

14.03.2019 через канцелярію суду представник ПАТ Гребінківський машинобудівний завод подав письмові пояснення щодо відзиву на позовну заяву.

04.04.2019 через канцелярію суду представник позивача подав відповідь на відзив, в якому заперечував проти доводів відповідача.

04.04.2019 через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, клопотання про повернення судового збору та письмове повідомлення про неможливість подання доказів у строк.

18.08.2019 через канцелярію суду представник ПАТ Гребінківський машинобудівний завод подав клопотання про витребування доказів, у задоволенні якого судом відмовлено, оскільки представником позивача було надано роздруківку з офіційного веб-сайт Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.04.2019 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті на 16.05.2019.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні представник третьої особи 1 надав усні пояснення щодо позову, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Третя особа 2 пояснень щодо предмету спору не надала, у судове засідання, про місце, дату та час проведення яких повідомлялась належним чином, не з`явилась.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Київобленерго є суб`єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Київської області на підставі постанови НКРЕКП від 08.11.2018 №1382 Про видачу ПрАТ КИЇВОБЛЕНЕРГО ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом .

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів регулюються Законом України Про ринок електричної енергії від 13.04.2017 року №2019-УІІІ (надалі - Закон).

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, врегульовані Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (надалі - ПРРЕЕ).

Публічне акціонерне товариство САЛИВОНКІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД являється споживачем електричної енергії та власником об`єктів електроенергетики у Васильківському районі Київської області, зокрема: повітряної лінії 35 кВ від ПС Гребінки , трансформаторна підстанція 35/6 кВ.

Між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про постачання електричної енергії №11 (220012737) від 13 грудня 2006 року, а також Договір про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2013-00119/00 від 05.02.2013. Також, відповідно до п. 2 постанови НКРЕКП від 14 березня №312 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії між ПрАТ Київобленерго та ПАТ САЛИВОНКІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД діє договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

ПрАТ Київобленерго зазначає, що через електричні мережі Основного споживача (ПАТ САЛИВОНКІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД ) здійснюється транспортування електричної енергії до ряду інших споживачів (Субспоживачів), користувачів системи розподілу: Приватне акціонерне товариство ГРЕБІНКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ; Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ТЕХНА .

Відповідно до п. 1.1 договору про спільне використання технологічних електричних мереж власник мереж (відповідач у даній справі) зобов`язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок електропостачальної організації або інших суб`єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує електропостачальна організація, а електропостачальна організація - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 3.1.4 Договору про спільне використання технологічних електричних мереж власник мереж має право на припинення спільного використання технологічних мереж власника мереж у випадку та порядку, які передбачені розділом 4 вказаного договору.

У відповідності до розділу 4 вказаного договору спільне використання електричних мереж може бути припинено або обмежено власником мереж, зокрема, з повідомленням електропостачальної організації не пізніше ніж за три робочі дні у разі несплати електропостачальною організацією за використання електричних мереж власника мереж у встановлений термін з дотриманням процедури, передбаченої ПКЕЕ або використання технологічних електричних мереж власника електропостачальною організацією після закінчення строку дії вказаного договору.

Відповідно до пункту 7.4 договору цей договір укладено до 31.12.2012, він набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією з сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством; у разі переходу права власності (права господарського відання) на технологічні електричні мережі до іншої особи вказаний договір втрачає чинність.

01.12.2018 ПАТ Саливонківський цукровий завод звернулось до ПАТ Київобленерго з заявою про припинення договору про спільне використання технологічних електричних мереж №UА10-2013-00119/00 від 05.02.2013, яка направлена на адресу позивача згідно інформації з офіційного веб-сайт Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення 01.12.2018 та отримана позивачем 03.12.2018

Позивач вважає, що ПАТ Саливонківський цукровий завод безпідставно відмовилось від договору про спільне використання технологічних електричних мереж № UА10-2013-00119/00 від 05.02.2013, чим порушує права ПрАТ "Київобленерго" на здійснення постачання електричної енергії іншим споживачам, ПАТ Гребінківський машинобудівний завод ; Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання техна .

Договір про спільне використання технологічних електричних мереж № UА10-2013-00119/00 від 05.02.2013 є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань в силу частини першої статті 174 Господарського кодексу України, які є майново-господарськими.

Згідно частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. При цьому, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу укладеного позивачем та відповідачем договору про спільне використання технологічних електричних мереж № UА10-2013-00119/00 від 05.02.2013 відповідач набув певні зобов`язання, які мав виконувати.

Судом встановлено, що сторонами досягнуто згоди щодо строку дії цього договору, порядку його продовження на наступний період та визначено право сторони за місяць до закінчення строку дії такого договору подати іншій стороні заяву про відмову від такого договору (пункт 7.4).

Частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору; закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що ПАТ Саливонківський цукровий завод повідомило про припинення договору в термін, що суперечить вимогам п. 7.4. договору. Таким чином, договір про спільне використання технологічних електричних мереж № UА10-2013-00119/00 від 05.02.2013 було автоматично продовжено на той самий строк, і на тих самих умовах, тобто до 31.12.2019, оскільки заява про відмову відговору була направлена після встановленого договором строку.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій: застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Суд зазначає, що договір №UA10-2013-00119/00 від 05.02.2013 складений на виконання Правил користування електричною енергією, затверджені Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31 липня 1996р.

Разом з тим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.18 визнано такою, що втратила чинність з 11.06.2018 постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, якою затверджені ПКЕЕ.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - Постанова № 312 або Правила користування електричною енергією) було визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" (із змінами).

Пунктами 2-4 преамбули Правил користування електричною енергією було встановлено строк щодо приведення до відповідності Постанови № 312 всіх договорів, які укладаються/укладались у зв`язку зі споживанням електричної енергії до 01.12.2018.

У додатку № 1 до Правил користування електричною енергією знаходиться договір про спільне використання технологічних мереж, який є типовим для всіх суб`єктів Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою № 312.

Відповідно до пункту 1.2.3 Правил користування електричною енергією власник технологічних електричних мереж (основний споживач) не має права відмовити оператору системи розподілу, на території ліцензованої діяльності якого приєднані мережі власника, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил - в укладенні (переукладенні) договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії (додаток 2 до цих Правил), у передбачених цими Правилами випадках.

Згідно з пунктом 2.5.1 Правил користування електричною енергією для забезпечення розподілу електричної енергії іншим споживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи розподілу електричними мережами, що не належать оператору системи розподілу, між оператором системи розподілу та споживачем та/або власником цих мереж, який не є оператором системи розподілу, укладається договір про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі Типового договору про спільне використання технологічних електричних мереж (додаток 1 до цих Правил).

Договір про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2013-00119/00 від 05.02.2013 не відповідає типовому договору про спільне використання технологічних мереж, викладеному в додатку №1 до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання вказаного правочину продовженим на 2019 рік є неналежним та не спрямованим на відновлення порушеного права позивача, оскільки умови вказаного правочину не відповідають типовому договору про спільне використання технологічних мереж викладеному в додатку №1 до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018, і як наслідок суперечитиме вимогам пунктів 2-4 преамбули Постанови №312 від 14.03.2018 в частині приведення у відповідність договору про спільне використання технологічних мереж та інших договорів до вимог, що визначені Правилами користування електричною енергією.

Згідно з частиною другою статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Господарський суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Суд може самостійно здійснювати правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин, але не самостійно змінювати предмет позову.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

В даному випадку ефективним способом захисту, спрямованим на відновлення порушеного права позивача, може бути вчинення дій, спрямованих на укладення договору про спільне використання технологічних мереж в редакції типового договору, викладеного в додатку №1 до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018.

Проте, обрання правильного способу захисту покладається саме на особу, яка звертається до суду. Застосування судом іншого способу захисту є перейманням на себе обов`язків позивача, що не узгоджується з вимогами статей 5 та 237 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак вимога про визнання продовженим на 2019 рік укладеного між Приватним акціонерним товариством "Київобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" договору про спільне використання технологічних електричних мереж №UA10-2015-01901/00 від 09.04.2015 задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 42, 73-74, 77, 80, 86, 129, 201-221, 234-235 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити.

У судовому засіданні 16.05.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 27.05.2019.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак