Рішення

від 15.05.2019 по справі 916/95/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/95/19

Господарський суд Одеської області у складі, суддя Волков Р.В.

При секретарі судового засідання Кришталі Д.І.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/95/19,

за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОКТАВА-8" (вул. Пішонівська, 22/1, Одеса, Одеська область, 65029),

до відповідачів:

1) Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт-Одеса" (вул.Пішонівська,22/1,Одеса,Одеська область,65029),

2) Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" (вул. Пішонівська, буд. 20/1, м. Одеса, 65029),

про визнання договору недійсним,

Представники сторін:

Від позивача: Кузнецова Л.В.; Яцюк Т.А.

Від відповідача-1: Черток О.В.

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОКТАВА-8" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт-Одеса", Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" про визнання договору від 11.07.2014 р. недійсним.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.01.2019 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із своєчасним усуненням недоліків ухвалою від 25.01.2019 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 25.02.2019.

24.01.2019 позивачем було заявлено клопотання про витребування доказів у відповідачів, яке залишено без задоволення у судовому засіданні 10.04.2019.

18.02.2019 представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву.

Судове засідання, призначене на 25.02.2019, не відбулося у зв'язку з повідомленням про замінування будівлі суду.

Підготовче засідання ухвалою призначене на 18.03.2019.

18.03.2019 продовжено строк підготовчого засідання та відкладено розгляд справи на 28.03.2019.

28.03.2019 від представника позивача надійшло заперечення на відзив на позовну заяву.

28.03.2019 відкладено підготовче засідання на 10.04.2019.

28.03.2019 позивачем повторно подано клопотання про витребування доказів, на яке відповідачем-1 подано заперечення 19.04.2019, клопотання залишено без задоволення 19.04.2019.

10.04.2019 судове засідання відкладено на 19.04.2019.

19.04.2019 закрито підготовче провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 06.05.2019.

06.05.2019 оголошено перерву до 15.05.2019.

14.05.2019 відповідачем-1 подано клопотання про приєднання доказів, надано копію рішення господарського суду Одеської області у справі №916/2888/16 від 13.03.2017, подано пояснення щодо того, що приміщення котельної призначено для обслуговування житлового комплексу, який складається з ще 6 житлових будинків, крім будинку 22/1 по вул. Пішонівська.

15.05.2019 представником позивача подано додаткові докази.

16.05.2019 представником відповідача-1 подано заяву про підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

15.05.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що між відповідачами 11.04.2014 було укладено договір, відповідно до якого Товариство з додатковою відповідальністю "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" (далі - Товариство, відповідач-2) передає, а Приватне підприємство "Сервісна компанія "Комфорт-Одеса" (далі - Користувач, відповідач-1) приймає у тимчасове безоплатне користування котельну та індивідуальні теплові пункти, теплові мережі, перелік яких, місцезнаходження та балансова вартість визначені у Додатку №1 до Договору, з метою забезпечення власників (орендаторів) квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних жилих домів послугами теплопостачання. Вказує, що Договір є підставою, за якою відповідач-1 надає послуги теплопостачання мешканцям багатоквартирних будинків, розташованих за адресами: вул. Пішонівська, 20/2, м. Одеса та вул. Пішонівська, 22/1, м. Одеса, які знаходяться у відомості у позивача. Зазначає, що саме на підставі цього Договору відповідач-1 намагається здійснювати управління майном будинку та стягує плату з мешканців будинків за надання послуг теплопостачання.

Договір не містить істотних умов з урахуванням ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та не є договором про надання послуг, фактично є договором управління нерухомим майном та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Також вказує, що фактично Товариство з додатковою відповідальністю "Одеський ремонтно-будівельний комбінат" передало в безоплатне тимчасове користування Приватному підприємству "Сервісна компанія "Комфорт-Одеса" майно, права власності на яке у нього немає.

У відзиві відповідач-1 зазначає, що з позовної заяви не вбачається, які права та законні інтереси позивача, який зареєстрований у 2017 році, порушені договором від 2014 року. Посилається на свободу волевиявлення при укладенні договору. Також зазначає, що суб'єкт господарювання має право на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

У поясненнях вказує, що за адресою: вул. Пішонівська, 22/1, м. Одеса, ніяка котельна не знаходиться.

У запереченні на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача-1, посилається на те, що відповідно до статуту позивача метою його створення є, зокрема, забезпечення і захист прав співвласників, а предметом діяльності позивача, серед іншого, є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами. Зазначає, що саме на підставі оспорюваного Договору відповідач-1 надає послуги теплопостачання мешканцям багатоквартирних будинків, розташованих за адресами: вул. Пішонівська, 20/2, м. Одеса та вул. Пішонівська, 22/1, м. Одеса, які знаходяться у відомості у позивача. Зазначає, що саме на підставі цього Договору відповідач-1 надає послуги теплопостачання мешканцям житлових будинків, намагається здійснювати управління майном будинку та стягує плату з мешканців будинків за надання послуг теплопостачання. Посилається на те, що у грудні 2018-січні 2019 до позивача звертались співвласники будинків зі скаргами на безпідставно завищені тарифи.

Вважає, що тарифи є найвищими у м. Одеса, посилається на те, що котельна знаходиться поряд з будинком, отже тепловтрати на транспортування тепла є незначними. Крім того, відповідач-1 не несе витрат на амортизацію обладнання. Зазначає, що відповідач періодично без попередження та без будь-яких підстав в опалювальний сезон відключає опалення у будинку №22/1, вул. Пішонівська, зокрема, 18.03.2019 було відключено опалення, про що свідчить звернення мешканців до позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Між Товариством з додатковою відповідальністю "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" (далі - Товариство, відповідач-2) та Приватним підприємством "Сервісна компанія "Комфорт-Одеса" (далі - Користувач, відповідач-1) укладено договір від 11.07.2014 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Товариство передає, а Користувач приймає у тимчасове безоплатне користування котельну та індивідуальні теплові пункти, теплові мережі (далі - Майно), перелік якого, місцезнаходження та балансова вартість визначені у Додатку №1 до даного Договору.

П.1.3. Договору передбачено, що Майно передається Користувачеві для забезпечення власників (орендаторів) квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків послугами теплопостачання.

З урахуванням зазначеного, твердження позивача про те, що оспорюваний Договір фактично є договором управління, а тому підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, не є обґрунтованим.

Так, відповідно до положень ч.1 ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Отже, серед основних ознак договору управління є його оплатність, а також здійснення управління майном саме в інтересах установника управління.

Крім того, суд вказує, що оспорюваний Договір жодним чином не регулює відносини, які склалися між співвласниками багатоквартирних будинків та відповідачем-1 з приводу надання послуг теплопостачання, у тому числі, встановлення розміру тарифів.

Так, позивач самостійно вказує, що Договір не містить істотних умов з урахуванням ст. 26 Закону України Про житлово-комунальні послуги , а тому не є договором про надання послуг.

З урахуванням цього, суд наголошує, що роздруківка з Інтернет-ресурсів оголошення відповідача-1 щодо підвищення тарифів, як і калькуляція розрахунку тарифів на теплову енергію та послуги централізованого опалення на опалювальний період 2019 рік по ПП СК Комфорт-Одеса (без зазначення адреси, підпису уповноваженої особи та печатки відповідача-1), аналіз тарифі не стосується предмету доказування у даній справі, тому не підлягають оцінці судом. Аналогічно суд не враховує надані позивачем копії звернення мешканців будинків щодо відключення теплопостачання, завищені тарифи на теплопостачання.

Однією з підстав позову зазначено відсутність у відповідача-2 права власності на передане у користування майно, однак на підтвердження цього жодних доказів позивачем не надано. Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва та лист не є належними доказами наявності чи відсутності у особи права власності.

Заявлені позивачем клопотання про витребування доказів були залишено судом без задоволення, оскільки у матеріалах справи відсутні докази самостійного витребування позивачем у відповідачів таких доказів.

Більше того, позивач навіть не зазначає, за якою саме адресою має знаходитись майно, яке передано у безоплатне користування відповідачем-2, тільки з клопотання про витребування доказів та пояснень позивача вбачається, що котельна має знаходитись саме за адресою: вул. Пішонівська, 22/1, що заперечується представником відповідача-1.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 15 ЦК України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями до ч. ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно з ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорення прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

Таким чином, вирішуючи спір, суд має перевірити наявність у особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з'ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення.

З матеріалів справи не вбачається відповідних доказів порушення прав та інтересів позивача, оскільки існування оспорюваного Договору та його положення не стосуються та не регулюють жодних прав та обов'язків позивача і не спричиняють для нього будь-яких наслідків.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16 Цивільного Кодексу України, ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОКТАВА-8 (вул. Пішонівська, 22/1, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 40571804) до Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт-Одеса" (вул.Пішонівська, 22/1, м.Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 39179813), Товариства з додатковою відповідальністю "Одеський ремонтно-монтажний комбінат" (вул. Пішонівська, буд. 20/1, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 02132556) про визнання договору від 11.01.2014, укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю Одеський ремонтно-монтажний комбінат та Приватним підприємством Сервісна компанія Комфорт-Одеса , - недійсним.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 15.05.2019. Повний текст рішення складений та підписаний 27 травня 2019 р.

Суддя Р.В. Волков