Рішення

від 20.05.2019 по справі 916/558/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/558/19

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Кришталі Д.І.

розглянувши справу №916/558/19,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК ДІРЕКТ СІСТЕМ" (вул. Тургенєвська, 38, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 40212649),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомережі" (вул. Космонавтів, буд. 32, офіс 51, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 37352272) ,

про стягнення 5613,07 грн.;

Представники:

Від позивача: не з`явився,

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМК ДІРЕКТ СІСТЕМ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомережі" про стягнення 5613,07 грн.

Ухвалою від 07.03.2019 позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви. 18.03.2019 до суду надійшло клопотання про усунення недоліків (вх.№2-177/19). Ухвалою від 22.03.2019 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 17.04.2019.

17.04.2019 представником позивача заявлено усне клопотання про розгляд справи без участі представника, судове засідання відкладено на 06.05.2019.

06.05.2019 представники сторін у судове засідання не з`явились, судове засідання відкладено на 20.05.2019.

20.05.2019 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

20.05.2019 представники сторін у судове засідання не з`явились. Судом складено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір поставки в усній формі на загальну суму 5613,07 грн., що підтверджується оформленою належним чином видатковою накладною №50930 від 20.11.2017, відповідно до якої відповідачеві було поставлено товар. Відповідач за отриманий товар розрахунок не здійснив, на претензію не відповів, акт звірки взаєморозрахунків не підписав.

Від відповідача будь-яких заяв та клопотань не надходило, явку представника до судових засідань не забезпечено, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до видаткової накладної №50930 від 20.11.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю СМК ДІРЕКТ СІСТЕМ було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОМЕРЕЖІ за замовленням покупця №О-0156483 від 14.11.2017 товар (болти, гайки, шайби, свердла по металу, бури по бетону, саморіз з пресшайбою, біту монтажну, диски відрізні по металу, дюбель рамний тощо) на загальну суму 5613,07 грн.

Видаткову накладну з боку покупця підписано ОСОБА_1 (інженером з матеріально-технічного забезпечення).

ОСОБА_2 , у свою чергу, було видано довіреність №277 від 20.11.2017 на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю СМК ДІРЕКТ СІСТЕМ цінностей за рахунком-фактурою №О-0156483 від 14.11.2017 і за відповідним переліком, який включає у себе отриманий за накладною товар.

Матеріали справи не містять доказів оплати за поставлений товар.

Позивачем було направлено відповідачеві претензію №94 з актом звірки взаєморозрахунків від 17.12.2018, що підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком та рекомендованим повідомленням про вручення.

Стаття 15 ЦК України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч. ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, визначає, що між сторонами по даній справі виникли господарські зобов`язання, підставою яких є договір поставки, укладений в усній формі.

Судом враховано, що укладення договору в усній формі не є порушенням положень ЦК України та не свідчить про їх недійсність або нікчемність.

З огляду на таке, суд вважає належним доказом здійснення позивачем поставки видаткову накладну та довіреність на отримання товару з урахуванням принципу оцінки доказів "поза розумним сумнівом", про що зазначалося в Рішенні ЄСПЛ у справі Avsar vs. Turkey, суть якого полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов`язання, що підтверджується видатковою накладною № 50930 від 20.11.2017 на суму 5613,07 грн. При цьому відповідачем не було виконано зобов`язання зі сплати вартості поставленого товару.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується направлення претензії позивачем з вимогою про сплату заборгованості за отриманий товар.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 530, 548, 549, 611, 612, 625, 626, 629, 692, 712 Цивільного Кодексу України, ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК ДІРЕКТ СІСТЕМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомережі" про стягнення 5613,07 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомережі" (вул. Космонавтів, буд. 32, офіс 51, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 37352272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК ДІРЕКТ СІСТЕМ" (вул. Тургенєвська, 38, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 40212649) 5613,07 грн. заборгованості, 1921,00 грн. - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення складені 20.05.2019. Повний текст рішення складений та підписаний 27 травня 2019 р.

Суддя Р.В. Волков