Рішення

від 23.05.2019 по справі 922/1151/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1151/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Агро", с. Суха Грунь Липоводолинський р-н Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Н.І.К.А.", м. Харків про стягнення коштів в сумі 286315,21 грн. без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК-Агро" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Н.І.К.А." (відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 213199,34 грн., пені в сумі 56379,11 грн., інфляційних втрат в сумі 11970,35 грн. та 4766,41 грн. 3% річних, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки № 445/ПН-20/1803 від 20.03.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1151/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвала господарського суду Харківської області від 22.04.2019 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) направлена на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (61037, місто Харків, пр. Московський, будинок 199-А, офіс 902), та повернулась до суду без вручення з довідкою поштового відділення: "інши причини, що не дали змогу вручити".

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2019 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2019 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/1151/19 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

20.03.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СК-Агро" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Н.І.К.А." (відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 445/ПН-20/1803 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (пункти 1.1., 1.2.), позивач зобов`язаний був передати у встановлений Договором термін товар (насіння сільськогосподарських культур) у власність відповідача, а відповідач зобов`язаний був прийняти товар та оплатити його на умовах Договору.

Згідно з пунктом 3.1. Договору поставка товару здійснюється однією або кількома партіями. Кількість товару в кожній партії вказується в видаткових накладних або специфікаціях.

Позивач зобов`язується поставити товар в терміни до 30.04.2018 року (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 4.2.1. Договору відповідач зобов`язаний був протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Договору сплатити позивачу еквівалент 4031 (чотири тисячі тридцять один) доларів США 94 центів (в тому числі ПДВ 20%), що становило 106604 (сто шість тисяч шістсот чотири) грн. 50 коп., в тому числі ПДВ (20%) 17767 грн. 42 коп..

Відповідач у строки визначені Договору обов`язку, передбаченого п. 4.2.1. Договору, не виконав.

Таким чином, станом на 23.03.2018 року сума прострочення здійснення оплат за Договором відповідача становила 106604 (сто шість тисяч шістсот чотири) грн. 50 коп.

02.04.2018 року позивачем, відповідно до умов договору, здійснено поставку товару на загальну суму 213199,34 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1219 від 02.0.4.2018 року, яка міститься в матеріалах справи.

Товар був прийнятим відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у вищезгаданій видатковій накладній. Зауважень та претензій по якості та кількості товару від відповідача не надходило.

Відповідно до п. 4.2.2. Договору відповідач зобов`язаний був зробити остаточний розрахунок за Договором не пізніше 01.11.2018 року.

На час звернення позивача до суду, відповідачем жодних оплат за поставлений по Договору товар не здійснено.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, матеріали справи підтверджують те, що відповідач (покупець), в рамках укладеного між сторонами Договору, отримав від позивача товар на загальну суму 213199,340 грн.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, особа, яка придбала товар за договором купівлі-продажу, зобов`язана сплатити його вартість продавцеві в момент отримання товару або в обумовлений строк.

З урахуванням наведеного, у відповідача виник обов`язок з оплати отриманого товару за видатковими накладними після його прийняття, а тому строк оплати товару на загальну суму сумі 213199,34 грн., станом на час розгляду справи, є таким, що настав.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем суми боргу за Договором в сумі 213199,34 грн., суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 213199,34 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6.2.1. Договору у разі прострочення здійснення оплати товару відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання покупцем своїх зобов`язань за цим Договором припиняється через 3 (три) роки від дня коли такі зобов`язання мали бути ним виконані (п. 6.4. Договору).

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його арифметично вірним та обґрунтованим, а тому вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 56379,11 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що позовна вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 11970,35 грн. та 4766,41 грн. 3% річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Н.І.К.А." (61037, місто Харків, пр. Московський, будинок 199-А, офіс 902, код ЄДРПОУ 39878791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Агро" (42506, Сумська обл., Липоводолинський р-н, селище Суха Грунь, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 33976979) основний борг в сумі 213199,34 грн., пеню в сумі 56379,11 грн., інфляційні втрати в сумі 11970,35 грн., 4766,41 грн. 3% річних та судовий збір у розмірі 4294,73 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 23.05.2019 року.

Суддя О.В. Смірнова