Рішення

від 23.05.2019 по справі 922/1116/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1116/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний клінічний центр профілактики і боротьби зі СНІДОМ", м. Харків про стягнення коштів в сумі 95736,40 грн. без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний клінічний центр профілактики і боротьби зі СНІДОМ", в якій просить стягнути з останнього основний борг в сумі 92225,22 грн., пеню в сумі 2998,41 грн., 3% річних у розмірі 249,87 грн., інфляційні втрати в сумі 262,90 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати поставленого позивачем природного газу за договором №41GBKhz544-18 від 15.02.2018 року. Також, позивач просив стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1116/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвала господарського суду Харківської області від 22.04.2019 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) направлена на адресу відповідача та отримана останнім, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2019 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

02.05.2019 року до господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач збільшує позовні вимоги на суму 15985,22 грн. та, відповідно, просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 104025,01 грн., пеню в сумі 5810,87 грн., 3% річних у розмірі 484,24 грн. та інфляційні втрати в сумі 1401,50 грн.

Розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Виходячи із змісту поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог, а також змісту первісно поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд встановив, що позивач не змінює предмету або підстав позову, а лише збільшує суму позову. При цьому заява подана до початку розгляду справи по суті та належним чином направлена відповідачу, про що свідчить доданий до заяви опис вкладення в цінний лист від 26.04.2019 року, відповідно суд в порядку ст. 46 ГПК України приймає зазначену заяву до розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/1116/19 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

15.02.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (постачальник, позивач) та Комунальним закладом охорони здоров`я "Обласний центр профілактики і боротьби зі СНІДом" (споживач, відповідач) було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GBKhz544-18 (далі - Договір) (з урахуванням Додаткових угод).

Відповідно до п. 11.1. Договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності), і діє в частині постачання газу з моменту підписання до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно положень п. 1.1. Договору ТОВ "Харківгаз Збут" зобов`язалось передати у власність споживачу Газове паливо (природний газ), а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем в розмірі 100% місячної вартості запланованого обсягу газу до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.

Пунктом 4.2.3 Договору передбачено, що остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6. Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно з п. 5.4.2 Договору споживач зобов`язався оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та обсягах, визначних Договором.

Позивач, на виконання умов Договору, надав відповідачу послуги з постачання природного газу у кількості:

- січень 2019 року: обсяг - 4,027 тис.куб.м. на загальну суму 52579,42 грн.;

- лютий 2019 року: обсяг - 3,165 тис.куб.м. на загальну суму 39645,80 грн.;

- березень 2019 року: обсяг - 0,942 тис.куб.м. на суму 11799,79 грн.

За умовами п. 2.9 Договору, послуги з постачання природного газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання - передачі природного газу.

Відповідно до умов Договору, у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання - передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

За час дії Договору позивач належним чином виконував прийняті на себе зобов`язання, надаючи послуги з постачання природного газу відповідачу. Однак, відповідач не розрахувався за надані йому послуги за січень-лютий 2019 року, чим порушив суттєві умови Договору.

22.03.2019 року та 19.04.2019 року позивачем разом із вимогами про оплату заборгованості відповідачу надсилались акти приймання-передачі природного газу, що підтверджується описами вкладень до цінних листів, які містяться в матеріалах справи.

Акти №ХО389001556 від 31.01.2019 року, №ХО389004679 від 28.02.2019 року приймання-передачі природного газу після підписання повернуто постачальнику. Акт №ХО389009147 від 31.03.2019 року приймання-передачі природного газу всупереч нормам чинного законодавства відповідачем не повернуто.

Таким чином, на даний час сума несплаченої відповідачем заборгованості перед позивачем складає 104025,01 грн., остаточний розрахунок по оплаті спожитого газу за січень-березень 2019 року на теперішній час відповідачем не здійснено.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, відповідно до наданих до матеріалів справи актів приймання-передачі природного газу, відповідач (покупець), в рамках укладеного між сторонами Договору, протягом січень-березень 2019 року отримав від позивача природний газ на загальну суму 104025,01 грн.

Проте, відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару належним чином не виконав, у зв`язку з чим заборгованість відповідача складає 104025,01 грн.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем природного газу за Договором.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем суми боргу за Договором в сумі 104025,01 грн., суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 104025,01 грн. заборгованості за Договором належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано пеню в сумі 5810,87 грн.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.2.1 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши розрахунок позивача та період нарахування останнім пені, дійшов висновку, що відповідний розрахунок є вірним та відповідає наведеним вище нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимога про стягнення пені в сумі 5810,87 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем нараховано 3% річних у розмірі 484,24 грн. та інфляційні втрати в сумі 1401,50 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 484,24 грн. та інфляційних втрат в сумі 1401,50 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний клінічний центр профілактики і боротьби зі СНІДОМ" (61044, м.Харків, вул. Боротьби, 6, код ЄДРПОУ: 25187896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 39590621) основний борг в сумі 104025,01 грн., пеню в сумі 5810,87 грн., 3% річних у розмірі 484,24 грн., інфляційні втрати в сумі 1401,50 грн. та судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "23" травня 2019 р.

Суддя О.В. Смірнова