Постанова

від 22.05.2019 по справі 925/939/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/939/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Фермерського господарства "Климентина" - Татаринова О.С.,

Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області - Пилипас І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Климентина"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 (у складі колегії суддів: Кравчук Г.А. (головуючий), Скрипка І.М., Чорна Л.В.)

у справі за позовом Фермерського господарства "Климентина"

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про визнання права користування земельними ділянками на умовах оренди та визнання додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок укладеними,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Климентина" (далі - ФГ "Климентина") звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області) про визнання права користування на умовах оренди земельними ділянками: площею 11,942 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 13,0520 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 13,751 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 9,2523 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 11,7694 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 61,0000 га кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованими в адміністративних межах Полствинської сільської ради Канівського району за межами населеного пункту; а також площею 47,5497 га кадастровий номер НОМЕР_2 , розташованої в адміністративних межах Литвинецької сільської ради Канівського району за межами населеного пункту, та площею 24,2483 га кадастровий номер НОМЕР_3 , розташованої в адміністративних межах Тальянківської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту.

Крім того, позивач просив суд визнати укладеними в редакції позивача додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди вказаних земельних ділянок від 23.09.2013, від 25.06.2014 та від 31.12.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначені земельні ділянки були надані в оренду фізичній особі ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, а тому з моменту реєстрації ФГ "Климентина" (засновником якого є фізична особа ОСОБА_1 ) орендарем за спірними договорами оренди є ФГ "Климентина", що зумовило необхідність внесення змін у вказані договори оренди в частині орендаря.

Посилаючись на те, що відповідачем було відмовлено у внесенні відповідних змін до зазначених договорів оренди (що, на думку позивача свідчить також про невизнання ним права оренди позивача), позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.11.2018 позовні вимоги задоволено частково. Визнано за ФГ "Климентина" право користування (на умовах оренди) земельними ділянками: площею 11,942 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 13,0520 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 13,751 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 9,2523 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 11,7694 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 61,0000 га кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованими в адміністративних межах Полствинської сільської ради Канівського району за межами населеного пункту; а також площею 47,5497 га кадастровий номер НОМЕР_2 , розташованої в адміністративних межах Литвинецької сільської ради Канівського району за межами населеного пункту та площею 24,2483 га кадастровий номер НОМЕР_3 , розташованої в адміністративних межах Тальянківської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту.

В частині позовних вимог щодо укладення додаткових угод про внесення змін до договорів оренди від 23.09.2013, від 25.06.2014 та від 31.12.2013 в редакції позивача відмовлено повністю.

Задовольняючи вимоги в частині визнання за позивачем права користування (на умовах оренди) земельними ділянками, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту реєстрації ФГ "Климентина" (засновником якого є фізична особа ОСОБА_1 ) в силу Закону України "Про фермерське господарство" відбулася фактична заміна орендаря з фізичної особи ОСОБА_1 на юридичну особу - ФГ "Климентина", а тому позивач має право на приведення спірних договорів оренди землі у відповідність з фактичними обставинами щодо орендаря, а відмова відповідача у внесенні запропонованих позивачем змін до цих договорів вказує про невизнання орендодавцем права позивача на оренду відповідних земельних ділянок.

Відмовляючи в частині позовних вимог про укладення додаткових угод про внесення змін до договорів оренди від 23.09.2013, від 25.06.2014 та від 31.12.2013 в редакції позивача, суд першої інстанції виходив з того, що укладення ФГ "Климентина" додаткових угод до існуючих договорів оренди, в яких позивач не є стороною, укладених фізичною особою - громадянином і державним органом, має здійснюватись у формі трьохстороннього договору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2018 в частині визнання за позивачем права користування (на умовах оренди) земельними ділянками: площею 11,942 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 13,0520 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 13,751 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 9,2523 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 11,7694 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 61,0000 га кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованими в адміністративних межах Полствинської сільської ради Канівського району за межами населеного пункту; а також площею 47,5497 га кадастровий номер НОМЕР_2 , розташованої в адміністративних межах Литвинецької сільської ради Канівського району за межами населеного пункту та площею 24,2483 га кадастровий номер НОМЕР_3 , розташованої в адміністративних межах Тальянківської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту. Прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про визнання права користування земельними ділянками відмовлено. В решті рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2018 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що: ФГ "Климентина" не є стороною в спірних договорах оренди землі, тобто не має будь-яких прав і обов`язків по цих договорах; вимога ФГ "Климентина" замінити орендаря в договорах оренди землі шляхом укладення додаткових угод до діючих договорів оренди землі не ґрунтується на умовах набуття права оренди земельною ділянкою державної та комунальної власності, встановлених ст.ст. 116, 124, 125 ЗК України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі"; позовні вимоги заявлені без врахування обмеження, встановленого ч. 3 ст. 407 ЦК України та ч. 1 ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі"; правомірну відмову відповідача у внесенні змін до договорів оренди в частині заміни орендаря не можна вважати порушенням права користування ФГ "Климентина" вищевказаними земельними ділянками.

Наведеним апеляційний суд мотивував також і висновки щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання укладеними в редакції позивача додаткових угод про внесення змін до договорів оренди вказаних земельних ділянок від 23.09.2013, від 25.06.2014 та від 31.12.2013 в редакції, запропонованій позивачем.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, 02.03.2019 ФГ "Климентина" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 скасувати повністю та залишити в силі рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2018.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що апеляційний суд безпідставно не врахував

ГУ Держгеокадастру у Черкаській області подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ГУ Держземагентства у Черкаській області (орендодавець) та громадянином України ОСОБА_1 (далі - орендар) були укладені договори оренди землі від 23.09.2013 (два договори на різні ділянки), від 31.12.2013 та від 25.06.2014, відповідно до умов яких орендодавець надав орендарю, а останній прийняв в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, відповідно: площею 11,942 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 13,0520 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 13,751 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 9,2523 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 11,7694 га кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 61,0000 га кадастровий номер НОМЕР_1 , розташовані в адміністративних межах Полствинської сільської ради Канівського району за межами населеного пункту; а також земельну ділянку площею 47,5497 га кадастровий номер НОМЕР_2 , розташовану в адміністративних межах Литвинецької сільської ради Канівського району за межами населеного пункту, та площею 24,2483 га кадастровий номер НОМЕР_3 , розташовану в адміністративних межах Тальянківської сільської ради Тальнівського району за межами населеного пункту.

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 05 жовтня 2018 року вбачається, що у 2014 році на підставі договорів б/н від 23.09.2013, б/н від 25.06.2014, б/н від 31.12.2013 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 було зареєстроване право оренди восьми земельних ділянок з правом передачі в суборенду.

Судами встановлено, що 20.05.2016 було зареєстровано ФГ "Климентина" (номер запису: 1 014 102 0000 000885, ідентифікаційний код юридичної особи: 40498578), єдиним засновником якого є фізична особа ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі вказаних інформаційних довідок апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 передав ФГ "Климентина" в суборенду вісім земельних ділянок на підставі договорів б/н від 12.07.2016, б/н від 08.06.2016. За ФГ "Климентина" було також зареєстровано право оренди на орендовані у громадянина ОСОБА_1 земельні ділянки.

В березні 2018 року ФГ "Климентина" листом вих.№ 4 звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до вищевказаних договорів оренди землі в частині заміни орендаря, а саме зазначити орендарем - ФГ "Климентина" в особі голови фермерського господарства ОСОБА_1 , що діє на підставі статуту. До листа були додані чотири додаткові угоди до договору оренди землі від 23.09.2013 (дві угоди), від 25.06.2014, від 23.09.2013 та від 31.12.2013. Додаткові угоди є двухсторонніми: з однієї сторони орендодавцем зазначено ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, з другої сторони орендарем зазначено ФГ "Климентина".

Відповідач листом від 03.05.2018 № 1934/0/95-18 відмовив у задоволенні клопотання позивача, посилаючись на ст.ст. 19, 20, 22 Закону України "Про фермерське господарство" та ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі", вказавши, що право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків. Оскільки земельні ділянки перебувають у державній, а не у приватній власності, засновнику фермерського господарства вони надані лише у користування, то вирішення порушеного питання не є можливим.

Враховуючи зазначене ФГ "Климентина" звернулось до суду з даним позовом про визнання за ФГ "Климентина" права користування (на умовах оренди) земельними ділянками та внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині заміни орендаря з фізичної особи ОСОБА_1 на ФГ "Климентина".

Статтею 1 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Тобто відповідно до положень Закону України "Про фермерське господарство" обов`язковою умовою державної реєстрації фермерського господарства є набуття засновником фермерського господарства громадянином України або кількома громадянами України або права власності, або права користування земельною ділянкою.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" встановлено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 і 5 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За приписами ст.ст. 125 та 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку передбаченому ЗК України, або за результатами аукціону.

Таким чином відповідно до положень ЗК України орендар набуває право користування (оренди) земельною ділянкою державної або комунальної власності лише за таких умов: 1) після припинення права користування земельною ділянкою, іншою особою; 2) на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями; 3) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки; 4) з моменту державної реєстрації цього права оренди в установленому законом порядку.

Іншого порядку набуття особою права оренди земельною ділянкою державної або комунальної власності ніж встановлений ст.ст. 116, 124, 125, 126, 141 ЗК України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі" чинне законодавство не визначає.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 407 ЦК України та ч. 1 ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі" право користування (право на оренду) земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем (орендарем) іншим особам, внесено до статутного фонду, передано в заставу, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі".

Оскільки земельні ділянки, які були надані Головним управлінням Держземагенства в Черкаській області в оренду ОСОБА_1 є державною власністю, то тільки орган виконавчої влади в особі ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, як правонаступник ГУ Держземагенства в Черкаській області, в силу ст.ст. 116, 124, 125 ЗК України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі" вправі розпоряджатися цими земельними ділянками.

Враховуючи зазначені положення законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що ФГ "Климентина" відповідно до ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" після його державної реєстрації вправі здійснювати лише право користування земельними ділянками, які були надані його засновнику - фізичній особі ОСОБА_1 з метою ведення фермерського господарства. Будь-які інші права, зокрема, вимагати внесення змін до договорів оренди землі в частині зміни орендаря, з урахуванням положень ст. 116, 124, 125 ЗК України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі", відсутні.

За таких обставин та з урахуванням положень статті 652 ЦК України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що правомірна відмова відповідача у внесенні змін до договорів оренди в частині заміни орендаря не може вважатися порушенням права користування ФГ "Климентина" вищевказаними земельними ділянками.

За змістом ГПК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. Тобто судовому захисту підлягає вже порушене право.

Таким чином, оскільки наведені позивачем обставини не можуть свідчити про невизнання відповідачем права користування ФГ "Климентина" спірними земельними ділянками в порядку Закону України "Про фермерське господарство", то суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності підстав для визнання за позивачем права користування спірними земельними ділянками.

При цьому висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № 483/1863/17, № 695/1275/17, № 348/992/16 не спростовують висновків апеляційного суду у справі, що розглядається, оскільки висновки Великої Палати Верховного Суду стосуються регулювання спорів щодо визначення підсудності та узгоджуються з висновками про те, що від фізичної особи засновника до ФГ "Климентина" переходять лише обов`язки землекористувача, а не його права.

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, перевіривши постанову суду апеляційної інстанції інстанцій, в межах вимог касаційної скарги, встановивши, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для зміни чи скасування законної постанови апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Климентина" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі № 925/939/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді І.С. Міщенко

В.Г. Суховий