Рішення

від 07.05.2019 по справі 560/26/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року м.Житомир справа № 560/26/19

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Шевчук Т.А.,

за участю: представника позивача Місяця К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Хмельницькій області до Приватного підприємства "Конкурент 2010" про стягнення 4468871,59 грн.,

встановив:

Головне управління ДФС у Хмельницькій області (далі - позивач) 03 січня 2019 року звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Конкурент 2010" (далі - ПП "Конкурент 2010", відповідач), в якому просило стягнути з ПП "Конкурент 2010" кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 4468871,59 гривень з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за Приватним підприємством "Конкурент 2010" рахується податкова заборгованість по платежах до бюджету в розмірі 4468871,59 грн., яка утворилась внаслідок несплати відповідачем в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов`язань: з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1823656,28 грн. (з них: 873738,00 грн. - основний платіж, 133392,00 грн. - штрафні санкції та 815930,74 грн. - пеня, однак враховуючи наявність у відповідача переплати на суму 4,46 грн. розмір зобов`язання складає 1823656,28 грн.); з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 112005,00 грн. (основний платіж); та з податку на додану вартість в сумі 2533210,31 грн. (з них: 1450291,26 грн. - основний платіж, 334052,00 грн. - штрафні санкції та 748867,05 грн. - пеня). У зв`язку з цим, позивач просить стягнути вищевказану заборгованість в сумі 4468871,59 грн. з відповідача.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №560/26/19.

05 лютого 2019 року Хмельницьким окружним адміністративним судом було прийнято ухвалу про передачу адміністративної справи № 560/26/19 за позовом Головного управління ДФС у Хмельницькій області до Приватного підприємства "Конкурент 2010" про стягнення 4468871,59 гривень на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Зазначена адміністративна справа №560/26/19 надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду 05 березня 2019 року.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 березня 2019 року головуючим суддею для розгляду адміністративної справи № 560/26/19 було визначено суддю Черняхович І.Е.

Ухвалою судді від 14 березня 2019 року адміністративну справу №560/26/19 за позовом Головного управління ДФС у Хмельницькій області до Приватного підприємства "Конкурент 2010" про стягнення 4468871,59 гривень було прийнято до загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 10 квітня 2019 року о 10:00. Крім того, зазначеною ухвалою відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії цієї ухвали.

Разом з тим, станом на дату розгляду справи відповідач свого права на заперечення проти заявлених позовних вимог не реалізував, відзиву на позовну заяву до суду не надавав.

22 березня 2019 року до суду надійшла заява від представника Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якій він просив суд провести судове засідання у справі, що призначене на 10:00 10.04.2019, в режимі відеоконференції з Хмельницьким окружним адміністративним судом (а.с.64).

Ухвалою від 25 березня 2019 року клопотання Головного управління ДФС у Хмельницькій області було задоволено та призначено провести судовий розгляд адміністративної справи №560/26/19 10 квітня 2019 року о 10:00 в режимі відеоконференції з Хмельницьким окружним адміністративним судом.

10 квітня 2019 року до Хмельницького окружного адміністративного суду для участі в судовому засіданні по справі № 560/26/19 в режимі відеоконференції з`явився представник позивача - Заєць І.О .

В свою чергу представник ПП "Конкурент 2010" в судове засідання, що відбулося 10 квітня 2019 року, не прибув. Однак, 29 березня 2019 року на адресу суду повернувся рекомендований лист, яким відповідачу надсилалась ухвала суду від 14 березня 2019 року разом із судовою повісткою. При цьому, в довідці Укрпошти про причини повернення зазначено - "за закінченням терміну зберігання" (а.с.74-А).

Відповідно до частини 11 статті 162 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки поштове відправлення з судовою повісткою повернулось на адресу суду з незалежних від суду причин, суд приходить до висновку, що вищезазначена судова повістка вручена відповідачу належним чином.

У зв`язку з неявкою 10 квітня 2019 року в підготовче судове засідання відповідача, розгляд справи було перенесено на 07 травня 2019 року о 11:30.

15 квітня 2019 року до суду надійшла заява від представника Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якій він просив суд провести судове засідання у справі, що призначене на 07.05.2019, в режимі відеоконференції з Хмельницьким окружним адміністративним судом (а.с.83).

Ухвалою суду від 16 квітня 2019 року клопотання Головного управління ДФС у Хмельницькій області було задоволено та призначено провести судовий розгляд адміністративної справи № 560/26/19 07 травня 2019 року о 11:30 в режимі відеоконференції з Хмельницьким окружним адміністративним судом.

18 квітня 2019 року на адресу суду повернувся рекомендований лист, яким відповідачу надсилалась судова повістка на 07 травня 2019 року. При цьому, в довідці Укрпошти про причини повернення зазначено - "за закінченням терміну зберігання" (а.с.89-А).

З огляду на положення частини 11 статті 162 КАС вищезазначена судова повісткою вважається врученою відповідачу належним чином.

Однак, в судове засідання відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв.

Частиною 3 статті 205 КАС України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

У зв`язку із зазначеним, суд вважає за можливе здійснити розгляд адміністративної справи №560/26/19 без участі представника Приватного підприємства "Конкурент 2010".

Протокольною ухвалою суду від 07 травня 2019 року, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання від 07.05.2019 було закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

Під час судового засідання, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Черняхович І.Е. в період з 13.05.2019 по 17.05.2019 у відпустці, а в період з 20.05.2019 по 24.05.2019 у відрядженні, повний текст рішення по справі виготовлено 27.05.2019.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Конкурент 2010" (код ЄДРПОУ 33282450) перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією ідентифікаційних даних з інтегрованої картки платника податків з АІС "Податковий блок" (а.с.8).

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх податкових зобов`язань у нього станом на 22.10.2018 року утворилася заборгованість перед бюджетом в розмірі 4468871,59 грн. (а.с.7), стягнення якої є предметом даного спору.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі -ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В п.п.16.1.4п.16.1ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1ст.36 ПК України).

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПК України).

Згідно із п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.1, п.49.2 ст.49 ПК України).

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Щодо наявності у Приватного підприємства "Конкурент 2010" податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1823656,28 грн. суд зазначає наступне.

Відносини з приводу нарахування та сплати податку на прибуток підприємств врегульовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначений ст.137 ПК України.

Так, відповідно до п. 137.1. ст.137 ПК України податок податку на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Пунктами 137.4. та 137.5. ст. 137 ПК України встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

При цьому, п.п. 54.3.2 та 54.3.3 п. 54.3. ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках або якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 58.1 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 ст. 58 ПК України та на підставі акту перевірки від 2266/22-01-14-02/36897366 від 13.10.2017, яким встановлено порушення Приватним підприємством "Конкурент 2010" п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2 ст. 135, п. 137.1 ст.137 ПК України, п.1, п.3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, п.7 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, п. 6, п. 18 П(С)БО 18 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань з господарських операцій підприємств та організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.11.2017 № 0009461402 про збільшення Приватному підприємству "Конкурент 2010" суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 873738,00 гривень (а.с.11).

Згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п. 54.3.1, п.п. 54.3.2, п.п. 54.3.4, п.п. 54.3.5, п.п. 54.3.6 п.54.3 ст. 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підставі п.123.1 ст. 123 зазначеним податковим повідомленням-рішенням від 06.11.2017 № 0009461402 до Приватного підприємства "Конкурент 2010" також були застосовані штрафні санкції в розмірі 133992,00 гривень (а.с.11)

Таким чином, загальний розмір визначеного податковим повідомленням-рішенням від 06.11.2017 № 0009461402 податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств становить 1007730,80 гривень (а.с.11)

Залишок несплаченого відповідачем грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, визначеного податковим повідомленням-рішенням 06.11.2017 № 0009461402 становить в загальному 1007725,54 грн., оскільки за відповідачем рахувалась переплата в розмірі 4,46 грн. (а.с.10).

Згідно з п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Однак, доказів того, що податкове повідомлення-рішення від 06.11.2017 №0009461402 було оскаржене відповідачем у судовому порядку матеріали справи не містять, а тому визначене ним податкове зобов`язання вважається узгодженим.

Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України, та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до ст. 129 ПК України Приватному підприємству "Конкурент 2010" було нараховано пеню з податку на прибуток підприємств в розмірі 815930,74 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою (а.с.7, 10).

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.176.1ст.176 ПК України одним із обов`язків платника податків є обов`язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.14.1.156. п.14.1. ст.14 ПК України податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із п.п.14.1.175 п.14.1ст.14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

Однак, із наданого позивачем розрахунку сум податкового боргу вбачається, що грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1823656,28 гривень (з яких 873733,54 грн. (873738,00 грн. - 4,46 грн. переплати = 873733,54 грн.) - основний платіж, 133992,00 грн. - штрафна санкція та 815930,74 грн. пеня) відповідачем у строки визначені ПК України не сплачено, а тому воно вважається податковим боргом (а.с.10).

Щодо наявності у Приватного підприємства "Конкурент 2010" податкового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розмірі 112005,00 грн. суд зазначає наступне.

Підпунктом 212.1.11. пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платником акцизного податку є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно з п. 217.1. ст. 217 ПК України суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, а також реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об`єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов`язань.

Відповідно до п. 223.2. ст. 223 ПК України платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Приватним підприємством "Конкурент 2010" 18.07.2018 було подано до ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області податкову декларацію з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за червень 2018 року, в якій відповідачем було самостійно визначено грошове зобов`язання в сумі 112005,00 гривень (а.с.12-20).

Грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню (п.56.11 ст.56 ПК України).

Водночас, у визначені законом строки податкове зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в загальному розмірі 112005,00 грн. відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до пп.14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України воно вважаються податковим боргом.

Щодо стягнення з відповідача податкового зобов`язання з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу нарахування та сплати податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) врегульовані розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що Приватним підприємством "Конкурент 2010" до ДПІ у м.Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області було подано податкові декларації з податку на додану вартість за травень 2018 року та за липень 2018 року, в яких відповідачем було самостійно визначено грошове зобов`язання із вказаного податку, а саме:

- декларацію від 19.06.2018 з податку на додану вартість за травень 2018 року (а.с.21-22) на загальну суму податкового зобов`язання 42178,00 гривень;

- декларацію від 18.12.2017 з податку на додану вартість за липень 2018 року (а.с.23-24) на загальну суму податкового зобов`язання 114000,00 гривень.

Однак, у зв`язку з наявність у відповідача переплати з податку на додану вартість в розмір 42093,74 грн., розмір податкового зобов`язання з податку на додану вартість за травень 2018 року, що підлягає сплаті відповідачем становить 84,26 гривень (а.с.10).

Як вже зазначалось судом, відповідно до п.п. 54.3.2 та 54.3.3 п.54.3. ст.54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках або якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 ст. 58 ПК України та на підставі акту перевірки від 13.10.2017 №2266/22-01-14-02/36897366, яким встановлено порушення Приватним підприємством "Конкурент 2010" п.188.1 ст.188, абз. "а" п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.5 ст. 198, п.198.6 ст. 198, п.201.1 с. 201 ПК України, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.11.2017 №0009471402 про збільшення Приватному підприємству "Конкурент 2010" суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1670259,00 гривень, з них за основним платежем 1336207,00 гривень, за штрафними санкціями 334052,00 гривень (а.с.25).

Доказів того, що податкове повідомлення-рішення від 06.11.2017 №0009471402 було оскаржене відповідачем у судовому порядку матеріали справи не містять, а тому визначене ним податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1670259,00 гривень вважається узгодженим.

Крім того, згідно нормами ст. 129 ПК України Приватному підприємству "Конкурент 2010" було нараховано пеню з податку на додану вартість в розмірі 748867,05 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с.10).

Таким чином, загальний розмір узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті відповідачем становить 2533210,31 грн. (114000,00 грн. + 84,26 грн. + 1670259,00 грн. + 748867,05 грн.).

Пунктом п.176.1ст.176 ПК України визначено, що одним із обов`язків платника податків є обов`язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з наданим позивачем розрахунком сум податкового боргу вбачається, що грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2533210,31 гривень відповідачем у строки визначені ПК України сплачено не було, а тому воно вважається податковим боргом (а.с.10).

Доказів протилежного відповідач до суду не надав.

Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено наявність у Приватного підприємства "Конкурент 2010" податкової заборгованість по платежах до бюджету в розмірі 4468871,59 грн., яка утворилась внаслідок несплати відповідачем в установлені законодавством строки узгоджених сум податкових зобов`язань: з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1823656,28 грн., акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 112005,00 грн. та з податку на додану вартість в сумі 2533210,31 грн. (а.с.7, 10).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення(п.59.1 ст.59 ПК України).

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 ПК України).

Як встановлено судом, позивачем на виконання вимог п.59.1 ст.59 ПК України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 02.08.2018 №27559-17, однак податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов`язань, відповідач не сплатив, а тому податкова вимога на змінену суму податкового боргу додатково відповідачу не надсилалась (а.с. 9).

Податковий борг відповідача підтверджується зведеним розрахунком сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку встановленого для їх погашення (а.с.10).

Таким чином, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов`язання.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з до п.87.1. ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.95.1, 95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді податковий борг в сумі 4468871,59 гривень відповідачем не сплачений, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявлена до стягнення сума є узгодженою і являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлене, суд визнає позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Конкурент 2010" податкового боргу з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 4468871,59 гривень є такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи положення до ч. 2ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Конкурент 2010" (10002, Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, буд. 77. Код ЄДРПОУ 36897366) кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 4468871,59 (чотири мільйона чотириста шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 59 коп.) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить приватному підприємству "Конкурент 2010".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.Е.Черняхович

Повне судове рішення складене 27 травня 2019 року