Рішення

від 20.05.2019 по справі 240/614/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року м. Житомир справа №240/614/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Біляченко Д.О.,

за участю:

представника позивача Мамедова А.В.,

представника відповідача Лугіни С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майданівський деревопереробний комбінат" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Майданівський деревопереробний комбінат" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ152/ЖТ3626/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 06 листопада 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки контролюючого органу, викладені в акті інспекційного відвідування №ЖТ3626/28/АВ від 18 жовтня 2018 року, щодо порушення позивачем норм Кодексу законів про працю України не відповідає фактичним обставинам справи. Вказує, що між позивачем та зазначеними у акті перевірки фізичними особами у встановленому законом порядку були укладені договори підряду, а тому відповідач протиправно відніс наявні між сторонами договору цивільно-правові відносини до трудових відносин. Наголошує, що за відсутності факту наявності трудових відносин між позивачем та зазначеними у акті перевірки фізичними особами, доводи контролюючого органу про порушення норм трудового законодавства є безпідставними, а тому оскаржувана постанова винесена за відсутності відповідних правових підстав, є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

Одночасно із поданням позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Майданівський деревопереробний комбінат" до відділу документального забезпечення суду подано заяву про забезпечення позову, відповідно до змісту якої заявник просить зупинити стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ152/ЖТ3626/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 06 листопада 2018 року до набрання законної сили судовим рішенням по справі (а.с. 45-46).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року заяву ТОВ "Майданівський деревопереробний комбінат" про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №240/614/19 задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ152/ЖТ3626/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 06 листопада 2018 року до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду адміністративної справи №240/614/19 (а.с. 50-52).

11 лютого 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшла заява ТОВ "Майданівський деревопереробний комбінат" про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №240/614/19 шляхом зняття арешту коштів по поточних рахунках № НОМЕР_1 (980), № НОМЕР_2 ( 980 ), № НОМЕР_4 (840), № НОМЕР_5 (978) відкритих в ПАТ "Промінвестбанк" (МФО 30012, код ЄДРПОУ 00039002), накладених згідно постанови від 30 січня 2019 року ВП №58174859 про арешт коштів та зобов`язати Коростенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області відкликати від банківських установ направлену їм постанову від 30 січня 2019 року ВП №58174859 про арешт коштів до набрання законної сили судовим рішенням по справі (а.с. 57-59).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Майданівський деревопереробний комбінат" про забезпечення позову.

В підготовчому засіданні, призначеному на 28 лютого 2019 року о 10:30, судом в порядку статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 18 березня 2019 року о 12:30 для повторного виклику відповідача, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 28 лютого 2019 року.

11 березня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 КАС України, надійшов відзив на позовну заяву вих. №1161 від 05 березня 2019 року, відповідно до змісту якого Управління Держпраці у Житомирській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що в ході інспекційного відвідування було встановлено порушення позивачем положень частини першої та третьої статті 24 Кодексу законів про працю України. Зазначає, що надані під час інспекційного відвідування договори підряду містять загальні неконкретні відомості щодо виконуваної роботи, а виявлені правовідносини мають ознаки трудових. Зазначає, що позивачем фактично було визнано наявність порушення трудового законодавства, оскільки після проведення інспекційного відвідування ТОВ "Майданівський деревопереробний комбінат" 17 жовтня 2018 року було направлено до фіскального органу повідомлення про прийняття з 18 жовтня 2018 року шістьох працівників на роботу та шляхом видачі відповідних наказів про прийняття на роботу. Враховуючи вищевикладене, наголошує, що Управління Держпраці у Житомирській області при винесенні спірної постанови діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а.с. 87-89).

18 березня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 163 КАС України, надійшла відповідь на відзив від 15 березня 2019 року, відповідно до змісту якої ТОВ "Майданівський деревопереробний комбінат" заперечує щодо доводів та обставин, викладеними Управлінням Держпраці у Житомирській області у відзиві на позовну заяву вих. №1161 від 05 березня 2019 року (а.с. 98-100).

Підготовче засідання, призначене на 18 березня 2019 року о 12:30 було відкладено на 04 квітня 2019 року о 10:00 у зв"язку із неявкою представника позивача в судове засідання.

В підготовчому засіданні, призначеному на 04 квітня 2019 року о 10:00 судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 18 квітня 2019 року о 12:00.

В судовому засіданні, призначеному на 18 квітня 2019 року о 12:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 02 травня 2019 року о 12:20 для надання можливості представникам сторін надати додаткові докази, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 18 квітня 2019 року.

02 травня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання представника позивача в порядку статті 79 КАС України з додатками (а.с. 116-132).

В судовому засіданні, призначеному на 02 травня 2019 року о 12:20, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 20 травня 2019 року о 12:30, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 02 травня 2019 року.

В судове засідання, призначене на 20 травня 2019 року о 12:30 прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив від 15 березня 2019 року.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву вих. №1161 від 05 березня 2019 року.

У відповідності до положень частини третьої статті 243 КАС України та зважаючи на складність справи, складення рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Встановлено та не заперечується сторонами, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Майданівський деревопереробний комбінат", код ЄДРПОУ 39785482, як юридична особа зареєстроване 08 травня 2015 року (номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи: 1 306 102 0000 002007) та як платник податків перебуває на обліку у Коростенському управлінні Головного управління ДФС у Житомирській області. Види діяльності: код КВЕД 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво (основний); код КВЕД 16.24 Виробництво дерев`яної тари; код КВЕД 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; код КВЕД 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Майданівський деревопереробний комбінат" (замовник) та ОСОБА_1 (підрядник) було укладено договір підряду №MDK00000040 від 31 серпня 2018 року, відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати наступні види робіт: укладання виробів з деревини та інші господарські роботи згідно з замовленням, яке надає замовник. Згідно з підпунктом 1.3 пункту 1 вказаного договору, оплата за виконану роботу проводиться на підставі виконаних робіт (а.с. 37). Умови виконання замовлених робіт та оплата послуг також викладені у замовленні до договору підряду №MDK00000040 від 31 серпня 2018 року (а.с. 39). Відповідно до акту виконаних робіт №40А від 30 вересня 2018 року, ОСОБА_1 було виконано у повному обсязі для замовника роботи згідно з договором підряду №MDK00000040 від 31 серпня 2018 року, а саме: торцування лісопродукції. Вартість виконаних робіт становить 3 750,00 грн (а.с. 38).

Між ТОВ "Майданівський деревопереробний комбінат" (замовник) та ОСОБА_2 (підрядник) було укладено договір підряду №MDK00000041 від 31 серпня 2018 року, відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати наступні види робіт: укладання виробів з деревини та інші господарські роботи згідно з замовленням, яке надає замовник. Згідно з підпунктом 1.3 пункту 1 вказаного договору, оплата за виконану роботу проводиться на підставі виконаних робіт (а.с. 28). Умови виконання замовлених робіт та оплата послуг також викладені у замовленні до договору підряду №MDK00000041 від 31 серпня 2018 року (а.с. 30). Відповідно до акту виконаних робіт №41А від 30 вересня 2018 року, ОСОБА_2 було виконано у повному обсязі для замовника роботи згідно з договором підряду №MDK00000041 від 31 серпня 2018 року, а саме: укладання виробів з деревини та інші господарські роботи згідно з замовленням, яке надає замовник. Вартість виконаних робіт становить 3 750,00 грн (а.с. 29).

Також, між ТОВ "Майданівський деревопереробний комбінат" (замовник) та ОСОБА_3 (підрядник) було укладено договір підряду №MDK00000042 від 31 серпня 2018 року, відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати наступні види робіт: сортування лісопродукції. Згідно з підпунктом 1.3 пункту 1 вказаного договору, оплата за виконану роботу проводиться на підставі виконаних робіт (а.с. 31). Умови виконання замовлених робіт та оплата послуг також викладені у замовленні до договору підряду №MDK00000042 від 31 серпня 2018 року (а.с. 33). Відповідно до акту виконаних робіт №42А від 30 вересня 2018 року, ОСОБА_3 було виконано у повному обсязі для замовника роботи згідно з договором підряду №MDK00000042 від 31 серпня 2018 року, а саме: сортування лісопродукції. Вартість виконаних робіт становить 3 750,00 грн (а.с. 32).

Крім того, між ТОВ "Майданівський деревопереробний комбінат" (замовник) та ОСОБА_4 (підрядник) було укладено договір підряду №MDK00000043 від 31 серпня 2018 року, відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати наступні види робіт: вигрузка, погрузка лісопродукції. Згідно з підпунктом 1.3 пункту 1 вказаного договору, оплата за виконану роботу проводиться на підставі виконаних робіт (а.с. 25). Умови виконання замовлених робіт та оплата послуг також викладені у замовленні до договору підряду №MDK00000043 від 31 серпня 2018 року (а.с. 27). Відповідно до акту виконаних робіт №43А від 30 вересня 2018 року, ОСОБА_4 було виконано у повному обсязі для замовника роботи згідно з договором підряду №MDK00000043 від 31 серпня 2018 року, а саме: вигрузка, погрузка лісопродукції. Вартість виконаних робіт становить 3 750,00 грн (а.с. 26).

Між ТОВ "Майданівський деревопереробний комбінат" (замовник) та ОСОБА_5 (підрядник) було укладено договір підряду №MDK00000044 від 31 серпня 2018 року, відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати наступні види робіт: сортування лісопродукції. Згідно з підпунктом 1.3 пункту 1 вказаного договору, оплата за виконану роботу проводиться на підставі виконаних робіт (а.с. 34). Умови виконання замовлених робіт та оплата послуг також викладені у замовленні до договору підряду №MDK00000044 від 31 серпня 2018 року (а.с. 36). Відповідно до акту виконаних робіт №44А від 30 вересня 2018 року, ОСОБА_5 було виконано у повному обсязі для замовника роботи згідно з договором підряду №MDK00000044 від 31 серпня 2018 року, а саме: сортування лісопродукції. Вартість виконаних робіт становить 3 750,00 грн (а.с. 35).

Крім того, між ТОВ "Майданівський деревопереробний комбінат" (замовник) та ОСОБА_6 (підрядник) було укладено договір підряду №MDK00000045 від 31 серпня 2018 року, відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 якого підрядник зобов`язується на свій ризик виконати наступні види робіт: торцування деревини. Згідно з підпунктом 1.3 пункту 1 вказаного договору, оплата за виконану роботу проводиться на підставі виконаних робіт (а.с. 40). Умови виконання замовлених робіт та оплата послуг також викладені у замовленні до договору підряду №MDK00000045 від 31 серпня 2018 року (а.с. 42). Відповідно до акту виконаних робіт №45А від 30 вересня 2018 року, ОСОБА_6 було виконано у повному обсязі для замовника роботи згідно з договором підряду №MDK00000045 від 31 серпня 2018 року, а саме: торцування лісопродукції. Вартість виконаних робіт становить 3 750,00 грн (а.с. 41).

Листом голови Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області від 19 вересня 2018 року на адресу управління Держпраці у Житомирській області направлено прохання щодо включення ТОВ "Майданівський деревопереробний комбінат" до плану перевірок в частині додержання вимог законодавства про зайнятість населення, в тому числі виявлення фактів наймання працівників без оформлення трудових відносин (а.с. 90).

У відповідності до пункту 1 резолютивної частини наказу Управління Держпраці Житомирської області "Про проведення заходу державного контролю у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Майданівський деревопереробний комбінат" №1839, встановлено провести в період з 17 жовтня 2018 року по 18 жовтня 2018 року позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Майданівський деревопереробний комбінат" за адресою: 11545, Житомирська область, Коростенський район, с. Майданівка, вул. Г. Сковороди, 18-а, код ЄДРПОУ 39785482, код КВЕД 16.10 лісопильне та стругальне виробництво з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин (а.с. 91-92).

На підставі наказу №1839 (а.с. 91-92) та направлення (а.с. 93-94) посадовими особами контролюючого органу було проведено інспекційне відвідування ТОВ "Майданівський деревопереробний комбінат" за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЖТ3626/АВ, відповідно до розділу ІІІ якого виявлено порушення частини першої та третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, зокрема: допущено до роботи 6 громадян без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу. Зазначено, що укладені договори підряду від 31 серпня 2018 року містять ознаки трудових договорів, загальні неконкретні відомості про виконувану роботу, а також не містять зазначення об`єму роботи, який виконавець зобов`язаний виконувати. Вказано, що порушення є триваючим та станом на 17 жовтня 2018 року було усунуто шляхом направлення до Коростенської ОДПІ повідомлення про прийняття 6 працівників на роботу з 18 жовтня 2018 року та видання наказів №3-пр, №4-пр від 17 жовтня 2018 року про прийняття 6 працівників на роботу з 18 жовтня 2018 року (а.с. 13-23).

У відповідності до постанови Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ЖИ152/ЖТ3626/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 06 листопада 2018 року, за порушення частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України на Товариство з обмеженою відповідальністю "Майданівський деревопереробний комбінат" на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у розмірі 670 140 грн (а.с. 11-12).

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначаються Кодексом законів про працю України від 10 грудня 1971 року (далі - КЗпП України).

Положеннями статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до частини першої статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Частиною другою статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V).

Згідно з частиною першою статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).

Згідно пункту 1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пп. 6 пункту 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з підпунктами 5-1, 6 пункту 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно, без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю.

У відповідності до положень підпункту 54 пункту 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 "Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Порядок №295).

Згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Пунктом 19 Порядку №295 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Положеннями пункту 29 Порядку №295 визначено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).

Пунктом другим Порядку №509 встановлено, що штрафи можуть бути накладені на підставі: 1) рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; 2) акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; 3) акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Положеннями пункту 10 Порядку №509 закріплено, що постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

У Рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (Беєлер проти Італії, Онер`їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20 травня 2010 року, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії").

Як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Перевіряючи оскаржувану постанову на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Як встановлено зі змісту Акту інспекційного відвідування та оскаржуваної постанови, підставою для накладення на позивача штрафу є висновок контролюючого органу про порушення ТОВ "Майданівський деревопереробний комбінат" вимог частини першої статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу Законів про працю України в частині наявності вказаних порушень у зв"язку із укладенням цивільно-правових договорів підряду 31 серпня 2018 року між ТОВ "Майданівський деревопереробний комбінат" та ОСОБА_1 (а.с. 37), ОСОБА_2 (а.с. 28), ОСОБА_3 (а.с. 31), ОСОБА_4 (а.с. 25), ОСОБА_5 (а.с. 34), а також ОСОБА_6 (а.с. 40) №MDK00000040, №MDK00000041, №MDK00000042, №MDK00000043, №MDK00000044, №MDK00000045 від 31 серпня 2018 року.

Суд не погоджується із висновками контролюючого органу в частині відсутності у зазначених договорах об`єму роботи, який виконавець зобов`язаний виконувати, оскільки відповідно до положень вказаних договорів, умови виконання замовлених робіт та оплата послуг окремо викладені у відповідних замовленнях до договору підряду (а.с. 39, 30, 33, 27, 36, 42).

Реальність цивільно-правових правовідносин за наслідками укладення вказаних договорів, оплата наданих послуг відповідно до умов договору також підтверджується актами виконаних робіт №40А, №41А, №42А №43А, №44А, №45А від 30 вересня 2018 року (а.с. 26, 29, 32, 35, 38, 41).

При цьому, суд відхиляє доводи контролюючого органу щодо подальшого оформлення позивачем трудових відносин із вказаними фізичними особами як доказ їх попереднього допуску до роботи без оформлення трудових відносин та зазначає наступне.

Встановлене під час інспекційного відвідування волевиявлення суб`єкта господарювання та фізичних осіб щодо укладення трудових договорів свідчать виключно про наявність подальшого виникнення трудових відносин та набуття вказаними особами статусу працівників. Водночас, вказаний факт не свідчить про відсутність попередніх цивільно-правових відносин за договорами підряду, а також не спростовує їх реальність та оформлення у встановленому законом порядку. Враховуючи вищевикладене, висновки контролюючого органу в частині розцінення факту виникнення трудових відносин виключно внаслідок та з метою усунення тривалого порушення законодавства про працю не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та не підтверджені сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Щодо висновків Управління Держпраці про характер цивільно-правових договорів, укладених позивачем з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , то суд звертає увагу на таке.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частини 1 статті 21 цього Кодексу трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін

Частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Прийняття на роботу провадиться відповідно до штатного розпису підприємства, установи чи організації.

У разі виконання робіт (надання послуг) не на підставі трудового договору, а відповідно до договору підряду (цивільно-правового договору), трудові відносини не виникають.

Цивільно-правовий договір - це будь-який вид договору, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства. Порядок укладання договорів підряду (на виконання певних робіт) регулюється главою 61 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно системного аналізу вказаних норм, основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Крім того, відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, трудова книжка - основний документ про трудову діяльність працівника. Тому запис про роботу за цивільно-правовим договором до трудової книжки не заноситься.

Таким чином, позивач, як суб`єкт господарювання, вправі на власний розсуд організовувати виконання статутних завдань, в тому числі і шляхом укладення договорів цивільного-правового характеру. Зобов`язуючи позивача укласти трудовий договір, відповідач не врахував, що затвердження штатного розпису належить до компетенції суб`єкта господарювання. В свою чергу, виникнення, зміна та припинення відносин між позивачем та фізичними особами зумовлена волевиявленням обох сторін і одна із них не вправі в односторонньому порядку змінювати умови, щодо яких досягнуто двосторонньої домовленості на врегулювання відносин на підставі цивільного законодавства.

Крім того, у справі немає доказів, які б стверджували звернення найманих працівників ТОВ "Майданівський деревопереробний комбінат" до відповідача з питань законності укладення з ними цивільно - правових договорів підряду.

Також відсутні докази на підтвердження звернення вищезазначених працівників до суду з позовами про визнання укладених договорів недійсними.

Також, слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено обов`язку, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт.

Щодо доводів відповідача в частині посилань на відсутність спеціального дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, суд зазначає, що вказане порушення як відсутнє у розділі ІІІ Акту інспекційного відвідування, так і у змісті оскаржуваної постанови, яка винесена виключно на підставі встановленого порушення суб`єктом господарювання частини третьої статті 24 КЗпП України, а тому доводи відповідача у цій частині є безпідставними.

Суд наголошує, що у відповідності до частини другої статті 77 КАС України суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Також, суд зазначає, що лист Коростенської райдержадміністрації Житомирської області про необхідність проведення інспекційного відвідування у позивача не є належної підставою для проведення такого заходу у відповідності до вимог частиною першою статті 6 Закону №877-V.

Оскільки, у відповідності до змісту наказу та направлення на проведення інспекційного відвідування, порушення отримання позивачем дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки не було предметом перевірки в ході позапланового заходу контролю у формі інспекційного відвідування, не встановлені (закріплені) у акті інспекційного відвідування, а також не були покладені в основу оскаржуваної постанови, вказані доводи не можуть бути покладені в основу обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем частини третьої статті 24 КЗпП України не відповідають фактичним обставинам справи, а тому відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв із порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 КАС України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем в порушення вимог частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність постанови Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ152/ЖТ3626/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 06 листопада 2018 року, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Майданівський деревопереробний комбінат" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Майданівський деревопереробний комбінат" (вул. 12-ї П`ятирічки, 18-А, с. Майданівка, Коростенський район, Житомирська область, 11545. ЄДРПОУ: 39785482) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а, м. Житомир, 10008. ЄДРПОУ: 39790560) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЖИ152/ЖТ3626/28/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 06 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 27 травня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова