Постанова

від 21.06.2007 по справі 10/59-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

21 червня 2007 р.                                                                                  

№ 10/59-07 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючий),

Харченка В.М.,

Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритому  за участю представника позивача:  касаційну скаргу на ухвалу

судовому засіданні у м. Києві

Бакум Г.О., представника відповідача -ОСОБА_2 та за участю ОСОБА_3 ОСОБА_4

від 01.02.2007

господарського суду

Дніпропетровської області

у справі

№ 10/59-07

за позовом

Товариства з обмеженою

відповідальністю Науково-виробничого об'єднання "Промсервіс"

до

Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1

про

розірвання договору, повернення

нежитлового приміщення та визнання права власності на нього

В судовому засіданні 14.06.2007

оголошувалась перерва до 21.06.2007.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду

Дніпропетровської області від 01.02.2007 у справі № 10/59-07 затверджено мирову

угоду сторін у справі та припинено провадження у справі.

В апеляційному порядку зазначена

ухвала не переглядалась.

          У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить

скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2007, а

справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Свої вимоги скаржник

мотивує тим, що судом при прийнятті ухвали порушено норми матеріального та

процесуального права, зокрема, ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст.

24, 35, 78, 107 ГПК України, ст.ст. 319, 321, 368, 369 ЦК України, ст.ст. 2, 4,

16 Закону України "Про власність".

          У відзиві на касаційну скаргу позивач

просить ухвалу господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу

ОСОБА_3 -без задоволення.

Заслухавши доповідача, вислухавши

пояснення представників сторін та ОСОБА_3, перевіривши правильність

застосування господарським судом норм процесуального та матеріального права,

колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна

скарга задоволенню не підлягає.

До такого висновку суд дійшов на

підставі наступного.

Як вбачається з наявних у справі

документів, заявник, обґрунтовує свою скаргу тим, що його не було залучено до

участі у справі, чим порушено його права та законні інтереси, як співвласника

спірного майна.

На думку Вищого господарського

суду, така позиція скаржника є помилковою.

Як встановлено господарським судом,

позивач, звертаючись до суду з цим позовом, просив розірвати договір

купівлі-продажу нерухомого майна нежитлової будівлі, що знаходиться АДРЕСА_1,

який був укладений 22.03.1999 між товариством з обмеженою відповідальністю

науково-виробничим об'єднанням "Промсервіс" та приватним підприємцем

ОСОБА_4; зобов'язання повернути позивачу зазначену нежитлову будівлю шляхом

виселення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та визнати за позивачем право

власності на самовільно збудоване (перебудоване) нерухоме майно, а саме:

приміщення магазину АДРЕСА_1, загальною площею 299 м2,

перепрофільоване та реконструйоване під магазин продовольчих та непродовольчих

товарів, яке є вбудованим приміщенням НОМЕР_1.

Однак, під час розгляду справи,

сторони надали суду підписану між ними мирову угоду по справі та заяву про її

затвердження судом у зв'язку з чим просили провадження у справі припинити.

Згідно з пунктом 7 ст. 80 ГПК

України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали

мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Відповідно до ст. 78 ГПК України

відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди

сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що

долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем

чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до

затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки

відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій

у представників сторін.

У цьому ж зв'язку, суд першої

інстанції, затверджуючи мирову угоду, виходив з того, що умови цієї угоди не

суперечать вимогам діючого законодавства і не порушують прав та охоронюваних

законом інтересів інших осіб.

Зазначені висновки господарського

суду повністю ґрунтуються на наявних матеріалах справи та не суперечать

процесуальному законодавству.

У цьому ж зв'язку, посилання

скаржника на те, що він є співвласником оспорюваного майна, не приймається

судом до уваги, оскільки з тих же матеріалів справи вбачається, що це майно

фізична особа -підприємець ОСОБА_1 купувала у зв'язку із своєю господарською

діяльністю, але права власності на нього не набула.

Наведене дає підстави дійти до

висновку про те, що оскаржувана ухвала суду не стосується ні прав, ні

обов'язків заявника. Відповідно до цього касаційна скарга, з огляду на наведені

у ній мотиви, ним подана безпідставно і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119-11111, 11112, 11113

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити

без задоволення.

Ухвалу господарського суду

Дніпропетровської області від 01.02.2007 у справі № 10/59-07 залишити без змін.

Головуючий                                                                            

Остапенко М.І.

Суддя                                                                                        

Харченко В.М.

Суддя                                                                                        

Борденюк Є.М.