Ухвала

від 27.05.2019 по справі 440/1798/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

27 травня 2019 рокум. ПолтаваСправа №440/1798/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства "Караван" до Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, треті особи: ПАТ "Банк "Київська Русь" Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Стрюкова Ірина Олександрівна, ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту та скасування розшуку з заставного майна,

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2019 року Приватне підприємство "Караван" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, треті особи: ПАТ "Банк "Київська Русь" Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Стрюкова Ірина Олександрівна, ОСОБА_2 про звільнення з-під арешту та скасування розшуку з заставленого майна, а саме з: автомобіля марки SCANIA, модель R113M, типу вантажний сідовий тягач, 1992 року випуску, кузов НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), оголошеного та накладених постановами Київського ВДВС м. Полтава ГТУЮ у Полтавській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.07.2011 по ВП№27155197, стягувач ПАТ "Сведбанк" та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.11.2011 по ВП№24835817 - стягувач- ОСОБА_3 .

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

У позовній заяві позивач зазначає, що в забезпечення своєчасного та належного виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту між банком та позичальником було укладено Договір застави №1096-01 від 16.04.2008, відповідно до якого заставодавець передав банку в заставу автомобіль марки SCANIA, модель R113М вантажний сідловий тягач, 1992 року випуску, кузов НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить боржнику на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого Полтавським ВРЕР 04.04.2008. У зв`язку із виникненням заборгованості за договором про надання споживчого кредиту Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" в особі Полтавського центрального відділення ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за рахунок заставленого майна. Заочним рішенням Київського районного суду міста Полтави від 05.08.2010 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Полтавського центрального відділення ПАТ "Банк "Київська Русь" задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за рахунок заставленого майна.

25.04.2018 ПП "Караван" придбало у власника активів ПАТ "Банк "Київська Русь" право вимоги по кредитному договору від 28.12.2007, укладеного з фізичною особою: забезпечення, крім іншого, вантажний сідловий тягач марки SCANIA, модель R113M, типу вантажний сідовий тягач, 1992 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Позивач вважає, що дії відповідача, пов`язані з винесенням даних постанов в частині накладення арешту на предмет застави та оголошення його в розшук, суперечать положенням Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про заставу", порушують права ПП "Караван" як нового кредитора та заставодержателя.

Завданням адміністративного судочинства, згідно зі статтею 2 зазначеного Кодексу, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено у статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 287 цього Кодексу учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби передбачено розділом Х Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно вимог частини першої статті 74 вказаного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно пункту 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 №5 "Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 (6-570цс16).

Отже, розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акта, а відтак, має здійснюватись саме тим судом, котрий постановив рішення у справі та видав виконавчий документ.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2011 старшим державним виконавцем Київського ВДВС Полтавського МУЮ прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах виконавчого провадження №27255197, відкритого на виконання виконавчого листа, виданого Київським районним судом.

Також, 22.11.2011 державним виконавцем Київського ВДВС у межах виконавчого провадження ВП № 24835817, відкритого на підставі виконавчого листа Київського районного суду м. Полтави від 19.01.2011 №2-640/10, прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.11.2011.

За приписами частини першої статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, арешт майна боржника оголошення заборони на його відчуження та розшук накладено постановами державного виконавця, прийнятими на підставі виконавчих листів Київського районного суду м. Полтави у межах цивільних правовідносин.

Вказані обставини унеможливлюють розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, у відкритті провадження належить відмовити.

Керуючись статтями 19, 170, 171, 243, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Караван" до Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, треті особи: ПАТ "Банк "Київська Русь" Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Стрюкова Ірина Олександрівна, ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту та скасування розшуку з заставного майна.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Суд роз`яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду (Київського районного суду м. Полтави) в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя К.І. Клочко