Постанова

від 21.05.2019 по справі 520/12028/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 р.Справа № 520/12028/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Бартош Н.С. , Лях О.П. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача Кокарєва А.П.

представника відповідача Коваленко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.02.19 року по справі № 520/12028/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоелектропром"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоелектропром" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №9406 від 14 грудня 2018 року, про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоелектропром".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказ ГУ ДФС у Харківській області №9406 від 14 грудня 2018 року "Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоелектропром", на думку позивача, є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №9406 від 14 грудня 2018 року, про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоелектропром".

Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоелектропром" сплачений судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спірний наказ відповідає вимогам, які встановлені пп. 81.1 ст. 81 ПК України. Окремі дефекти форми наказу та зазначення в ньому додаткової інформації не повинні сприйматись як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного наказу. Якщо спірне рішення (у формі наказу) прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст наказу, таке рішення може бути визнано правомірним у разі, коли не в повному обсязі дотримано окремих елементів форми та змісту.

В судовому засіданні представник позивача просив рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні рішення суду першої інстанції скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято наказ № 9406 від 14.12.2018 року "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Теплоелектропром" (код за ЄДРПОУ 41719733)".

Вищевказаним наказом на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України призначено провести фактичну перевірку господарського об`єкту, в якому здійснює діяльність ТОВ "Теплоелектропром", розташованого за адресою: вул.Короленка, буд. 4, м. Харків, з 17 грудня 2018 року тривалістю у відповідності до вимог п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України.

Перевірку призначено за період діяльності з 09.11.2017 року по дату завершення перевірки, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення контролю розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Позивач, вважаючи вищевказаний наказ протиправним, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Теплоелектропром" не відповідає вимогам встановленим ПК України та був прийнятий з порушенням визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки передбаченої ПК України.

Колегія суддів погоджується з вказаним рішенням суду першої інстанції, з урахуванням наступного.

Перевірки контролюючих органів регулюються главою 8 Податкового кодексу України, а фактичні перевірки п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 та статтями 80-82 Податкового кодексу України.

Пунктом п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з положеннями пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 73 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений ст. 80 Податкового кодексу України, де зазначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- 80.2.1 . у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- 80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- 80.2.4. неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- 80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- 80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Аналізуючи положення п.п. 80.2.1-80.2.7 п. 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, щодо підстав для проведення контролюючими органами фактичних перевірок, колегія суддів приходить до висновку, що обов`язковою умовою для їх проведення є виявлення або отримання в установленому законодавством порядку інформації з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), які можливо були порушені платником податків. Тобто на момент складання наказу про проведення фактичної перевірки фахівцям фіскальної служби вже відомо про порушення, допущене платником податків, а отже є можливість вказати його у наказі на перевірку.

Колегією суддів встановлено, що оскаржуваним наказом на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України призначено провести перевірку з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення контролю розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

При цьому, наказом Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №9406 від 14.12.2018 року на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України призначено провести перевірку з метою здійснення контролю за дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема згідно з пп. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Так, приписами п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України не визначено підстави для проведення фактичної перевірки з метою здійснення контролю за дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Отже, оскаржуваний наказ "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Теплоелектропром" не відповідає вимогам встановленим ПК України та був прийнятий з порушенням визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки передбаченої ПК України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що будь-яка інша інформація в чому конкретно полягає порушення, яке можливо було допущено ТОВ "Теплоелектропром" в наказі відсутня.

Відповідачем, Головним управлінням ДФС у Харківській області, не доведено правомірності спірного рішення, проте, позивачем належними та допустимими доказами доведена його протиправність.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та працесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 року по справі № 520/12028/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.П. Лях Повний текст постанови складено 27.05.2019 року