Постанова

від 21.05.2019 по справі 520/11043/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 р.Справа № 520/11043/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Бартош Н.С. , Лях О.П. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.01.19 року по справі № 520/11043/18

за позовом ОСОБА_1

до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просив суд:

- визнати неправомірними відмови Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області у розгляді заяви позивача про призначення пенсії викладені в листах від 05.01.2018, 12.02.2018 та 23.10.2018;

- зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області винести відповідне рішення щодо призначення пенсії відповідно до поданої позивачем 07.12.2017 заяви про призначення пенсії від 07.11.2017, відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що при віці 65 років і страховому стажі понад 28 років, позивач досяг необхідних умов призначення пенсії за віком на території України, однак пенсія позивачу не призначалась, пенсійних виплат позивач не отримував. Позивач є громадянином України, що підтверджується паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , а перед виїздом за кордон позивач мешкав за адресою: АДРЕСА_4. 11.11.1998 року виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішення суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального права.

Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень на апеляційну скаргу.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з`явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв`язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.

07.12.20107 представник позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності, подав безпосередньо до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області особисту заяву позивача про призначення пенсії нотаріально посвідчену та апостильовану (т. 1, а.с. 79-82). Заява позивача прийнята відповідачем разом із усіма необхідними оригіналами документів, які надані для огляду та засвідчення копій, що підтверджується штампом відповідача від 27.12.2017 року на супровідному листі.

Листом від 05.01.2018 № 307/14-07 Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області відмовило представнику позивача в прийнятті заяви про призначення пенсії позивачу до розгляду, з підстав того, що у позивача відсутня реєстрація на території України за місцем знаходження відповідача.

17.01.2018 представник позивача звернувся до Пенсійного фонду України з заявою, в якій просив Пенсійний фонд визначити уповноважений територіальний орган, що має розглянути заяву по суті та направити її за належністю.

Листом № 1817/К-11 від 30.01.2018 направив заяву представника позивача до відповідача, вказавши, "управлінням визначеним для розгляду заяви позивача про призначення пенсії є Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області" (т. 1, а.с. 75).

Листом від 12.02.2018 за №74/М-І2 відповідач вдруге відмовив представнику позивачу у розгляді заяви про призначення пенсії ОСОБА_1

09.10.2018 року та 26.10.2018 представниками позивача надіслані до УПФУ оригінали довідок про заробітну плату, які необхідні для призначення виплати пенсії позивачу на території України, листом від 23.10.2018 року за №652/M-14, відповідач відмовив представнику позивачу у прийнятті заяви про призначення виплати пенсії ОСОБА_1 , розгляді її у визначеному законодавством порядку та прийняття відповідного рішення, посилаючись на те, що у позивача відсутня реєстрація на території України за місцезнаходженням відповідача.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано доказів реєстрації або проживання позивача за адресою: АДРЕСА_4 .

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (надалі - Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 1.5 Порядку № 22-1, заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Згідно з п. 1.7 Порядку № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про перерахунок пенсії при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про перерахунок пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про перерахунок пенсії реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для перерахунку пенсії орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо перерахунку пенсії.

Так, вказаними вище нормами встановлено, що за результатами розгляду заяви про призначення пенсії, орган, що призначає пенсію приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що листи відповідача від 05.01.2018, від 12.02.2018 та від 23.10.2018 у відповідь на заяви представника позивача про призначення пенсії ОСОБА_1 , за змістом та формою не можуть вважатися відмовою у розумінні ч. 5 ст. 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , у визначений законом строк.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у ч. 5 ст. 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , у визначений законом строк, то належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти відповідне рішення, тобто, рішення про призначення або рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії.

Крім того, відповідно до 2.9 Порядку № 22-1, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Згідно з п. 2.22 Порядку № 22-1, за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про громадянство України , документами, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Матеріалами справи підтверджено, що представником позивача до заяв про призначення ОСОБА_1 пенсії додано копії паспорту для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий 21.09.1998, термін дії, якого продовжено до 21.09.2018.

Враховуючи вказане вище, а також з урахуванням листа ПФУ від 30.01.2018 з визначенням для розгляду заяви позивача про призначення пенсії є Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області" (т. 1, а.с. 75), вказана в листах відповідача від 05.01.2018, від 12.02.2018 та від 23.10.2018 підстава відмови в призначенні пенсії, а саме не підтвердження реєстрації ОСОБА_1 на території Ізюмського району є необґрунтованими, оскільки статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовним або іншими ознаками.

Частиною другою статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Позивач, як громадяни України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція України та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 та прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково, зобов`язавши Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за віком з урахуванням викладених у постанові суду апеляційної інстанції висновків.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року по справі № 520/11043/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2017 про призначення пенсії.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 704 (сімсот чотири ) гривні 80 копійок та за подання апеляційної скарги у розмірі 528 (п`ятсот двадцять вісім) гривень 60 копійок в загальному розмірі 1233,40 (одну тисячу двісті тридцять три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.П. Лях Повний текст постанови складено 27.05.2019 року