Постанова

від 22.05.2019 по справі 1340/4866/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/3063/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Довгополова О.М.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року (головуючого судді Сподарик Н.І.) ухвалене у відкритому судовому засіданні в м. Львові о 15 год. 10 хв. повний текст рішення складено 07.02.2019 у справі № 1340/4866/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фарма Лайф до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Фарма Лайф звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області в якому просить визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2018 року №0016501412, №0016511412, №0016521412, №0016531412.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року задоволено позов повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням Головне управління ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача Дорош А.Б. апеляційну скаргу підтримала з підстав зазначених у скарзі, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача Бабанін А.М. проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що у період з 31.08.2018 по 11.09.2018 Головне управління ДФС у Львівській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ Фарма Лайф з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року. Перевірка здійснювалась на підставі наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 15.06.2018 №3764 та направлень від 31.07.2018 №7092-7095, від 08.08.2018 №7275-7276.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 18.09.2018 року №2318/13-01-14-12/20810310, у якому зафіксовано, зокрема, наступні порушення податкового законодавства, допущені ТзОВ Фарма Лайф у своїй діяльності:

- п.12 П(С)БО 9, п.5. п.21 П(С)БО 15, п.19 П(С)БО 16, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження Підприємством податку на прибуток всього на суму 604 531 грн., в тому числі: за 2015 рік на суму 75 955 грн., за 2016 рік на 209 520 грн. (в тому числі за 1 півріччя 2016 року на суму 73 440 грн., за 3 квартал 2016 року на суму 118 620 грн., за 2016 рік - на суму 209 520 грн.), за 2017 рік - на 217 620 грн. (в тому числі за 1 квартал 2017 року на суму 77 220 грн., за 1 півріччя 2017 року на суму 139 140 грн., за 3 квартал 2017 року на суму 154 620 грн., за 2017 рік на суму 217 620 грн.) за 1 квартал 2018 року на суму 101 436 грн. та завищення Підприємством від`ємного значення фінансового результату по оподаткуванню (збитку) за 1 квартал 2016 року на суму 242 000 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження підприємством податку на додану вартість всього на суму 84 395 грн., в тому числі за червень 2016 року на суму 33 390 грн., за липень 2016 року на суму 51 005 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення підприємством суми від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2018 року на суму 39 447 гривень.

Згідно вказаного акту перевірки, який став підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень Головне управління ДФС у Львівській області поставило під сумнів здійснення господарських операцій ТзОВ Фарма Лайф з: - ТзОВ Фарма Мед Суми (ЄДРПОУ 40564781) за лютий - березень 2018 року за договором від 03.02.2017 року № 43/2 на суму 602 979,88 грн., в тому числі ПДВ 39 447,28 грн.; - ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЇ (ЄДРПОУ 38150531) за договором від 01.10.2105 року №011015-АРК за грудень 2015 року на суму 506 368,56 грн., в тому числі ПДВ 84 394,76 грн.; - ФОП ОСОБА_1 за січень, лютий, березень, квітень, липень, серпень, жовтень , листопад, грудень 2016 року та січень, лютий березень, квітень, травень, липень, жовтень і листопад 2017 року за договором від 02.06.2015 року №020615 на суму 1 433 000 грн.; - ФОП ОСОБА_2 за червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2016 року та січень, березень, квітень, червень, листопад і грудень 2017 року за договором від 01.10.2013 року №01/10-13 на суму 940 000 грн.

Не погоджуючись із зазначеними висновками, що викладені в акті перевірки, у відповідності до пункту 86.7 статті 86 ПК України, ТзОВ Фарма Лайф надіслало до Головного управління ДФС у Львівській області заперечення від 25.09.2018 року №563/18 на Акт перевірки від 18.09.2018 року №2318/13-01-14-12/20810310.

За результатами розгляду зазначених вище заперечень, відповідачем прийнято рішення про залишення акту перевірки без змін, про що ТзОВ Фарма Лайф було повідомлено листом від 04.10.2018 №34171/10/13-01-14-12-15.

На підставі акта перевірки від 18.09.2018 №2318/13-01-14-12/20810310, враховуючи результати розгляду заперечень, відповідачем сформовано наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0016501412 від 09.10.2018 року, яким ТзОВ Фарма Лайф збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 736 675,00 грн., з яких 604 531,00 грн. за основним платежем та 132 144,00 грн. за штрафними (фінансовими санкціями);

- №0016511412 від 09.10.2018 року, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 242 000,00 грн. за І квартал 2016 року;

- №0016521412 від 09.10.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 105 494,00 грн., з яких 84 395,00 грн. за основним платежем та 21 099,00 грн. за штрафними (фінансовими санкціями);

- №00165314112 від 09.10.2018 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 39 447,00 грн. за березень 2018 року.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно пунктів 16.1.2., 16.1.3. статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пунктів 44.1, 44.3 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №996-ХІV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153, із змінами та доповненнями (далі - П(С)БО 15).

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Пунктом 12 П(С)БО 15 визначено, що Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Згідно з пунктом 13 П(С)БО 16 Витрати , до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Разом з тим, пунктом 19 П(С)БО 16 визначено, що витрати на збут включають витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема - витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статі 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 137.1 статті 137 ПК України передбачено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону №996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону № 996-ХІV визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вважає, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість, у зв`язку з таким придбанням.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В силу пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Колегія суддів з врахуванням аналізу доводів апелянта та матеріалів справи щодо невизнання реальності господарських операцій між ТзОВ Фарма Лайф та ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ за грудень 2015 року, зазначає наступне.

Згідно з актом перевірки, висновки щодо невизнання реальності господарських операцій за договором від 01.10.2105 року №011015-АРК з ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ зроблені на підставі інформації з баз даних ГУ ДФС України АІС ОР Податки , АІС Бест Звіт , АІС Система автоматичного співставлення податкових зобов`язань, АІС Податковий блок та інших електронних баз, відповідно до яких у грудні 2015 року ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ документувало придбання послуг рекламного інформування про продукцію ТМ Pharma life від ТзОВ АБСОЛЮТ-БУД-СЕРВІС (39283879), у якого відповідно до інформації, що міститься у вказаних вище базах даних, у певний період виявлено розбіжності по групах товарів та послуг.

Так, використовуючи інформацію, яка міститься у базах даних ДФС, з`ясовано, що згідно звітів 1ДФ за 4 квартал 2015 року на ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ працювала 1 людина, а на ТзОВ АБСОЛЮТ-БУД-СЕРВІС (яке задеклароване як постачальник рекламних послуг для ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ ) - 9 людей.

ТзОВ АБСОЛЮТ-БУД-СЕРВІС у податковій звітності у грудні 2015 року не декларувало операцій з надання рекламних послуг.

Відповідач вказує, що операція з одночасного надання послуг рекламного інформування про продукцію в різних містах України (Київ, Вінниця, Ніжин, Чернігів) в обмежені проміжки часу, передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями (супервайзерів, промоутерів та ін.), а відтак працівники ТзОВ АБСОЛЮТ-БУД-СЕРВІС не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, виду діяльності, віддаленості місця надання послуг одне від одного.

У зв`язку з цим, перевіркою не підтверджено наявність необхідного трудового та матеріального ресурсу для фактичного надання послуги, виходячи з її специфікації та задекларованого в звітах обсягу, і з врахуванням реального часу дані операції з придбання послуг рекламного інформування у грудні 2015 року по ланцюгу постачання: ТзОВ АБСОЛЮТ-БУД-СЕРВІС - ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ - ТзОВ Фарма Лайф є неможливим до виконання.

Відповідач вказав, що ТзОВ Фарма Лайф не надано до перевірки належно оформлених первинних документів - Завдання для АГЕНТСТВА на надання вищезазначених послуг, кошторису, акта здачі-приймання послуг за грудень 2015 року з деталізацією змісту наданих послуг, інших документів, які підтверджують реальність господарської операції (в тому числі по ланцюгу постачання) та правомірність витрат на збут підприємства за 2015 рік в сумі 421 974 грн., а тому контролюючим органом зроблено висновок про завищення ТзОВ Фарма Лайф витрат на збут, чим занижено фінансовий результат до оподаткування за 2015 рік на загальну суму 421 974 грн. та заниження податку на додану вартість в сумі 84 395 грн. за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року.

Судом встановлено, що у грудні 2015 року ТзОВ Фарма Лайф на підставі договору від 01.10.2015 року №011015-АРК здійснило замовлення послуг рекламного інформування про продукцію ТМ Pharma life на суму 506 368,56 грн., в тому числі ПДВ 84 394,76 грн.

При цьому, наданню послуг з рекламного інформування ТМ Pharma life передувала розробка та підготовка макетів рекламної продукції з логотипом ТМ Pharma life .

Розробку та підготовку макетів рекламної продукції з логотипом ТМ Pharma life на умовах договору від 26.09.2015 року №01-1015РК здійснювало ТзОВ РОЗУМНІ КОМУНІКАЦІЇ (ЄДРПОУ 34528625).

До укладення Договору від 01.10.2015 року №011015-АРК керівництво ТзОВ Фарма Лайф на запрошення директора ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ та ТзОВ РОЗУМНІ КОМУНІКАЦІЇ Лагути Н.В. здійснило виїзд до місця розташування виробничих потужностей цих товариств, що знаходились в м.Києві, по вул.Амурська, 4 з метою пересвідчення в наявності необхідного обладнання для надання послуг з рекламного інформування ТМ Pharmalife .

Крім того, з метою підтвердження правосуб`єктності у ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ та ТзОВ РОЗУМНІ КОМУНІКАЦІЇ позивачем було витребувано виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджував наявність їх державної реєстрації, документи, що підтверджують повноваження директора, витяг з реєстру платників податків на додану вартість.

26.09.2015 між ТзОВ Фарма Лайф та ТзОВ РОЗУМНІ КОМУНІКАЦІЇ було укладено договір від №01-1015РК, відповідно до якого, на умовах додатку №1 до нього ТзОВ РОЗУМНІ КОМУНІКАЦІЇ у період з 26.10.2015 року по 30.11.2015 року розроблено макети дизайнів наступних рекламних матеріалів з логотипом ТМ Pharmalife : - макет продукту (pack-shot); - дизайн календаря настінного; - дизайн календаря квартального; - дизайн календаря настільного; - дизайн логотипу для ручки та щоденника; - дизайн пакета паперового; - дизайн блоку для записів; - дизайн блокноту; - флеш накопичувача 8 Г.

Надання зазначених послуг підтверджується актом №ОУ-0000066 від 30.11.2015 здачі приймання робіт (надання послуг) та затвердженими оригінал-макетами зазначеної вище рекламної продукції і наявними у ТзОВ Фарма Лайф зразками цієї продукції.

Оплата наданих ТзОВ РОЗУМНІ КОМУНІКАЦІЇ була здійснена ТзОВ Фарма Лайф у повному обсязі.

01.10.2015 року між ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ та ТзОВ Фарма Лайф укладено договір від 01.10.2015 року №011015-АРК.

Відповідно до п.1.1. предметом договору є надання послуг з реклами й просування продуктів рекламодавця, тобто ТзОВ Фарма Лайф в Україні.

01.12.2015 року ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ та ТзОВ Фарма Лайф підписано додаток №2 до договору, в якому було визначено завдання, місце, строки, умови та вартість надання послуг.

Згідно із термінами, що визначені в преамбулі договору: Завдання - документ, що надсилається рекламодавцем агентству та містить умови надання послуг за цим договором. Завдання може надаватись як у письмовому, так і у електронному вигляді. Завдання вважається затвердженим рекламодавцем за умови підписання/направлення його відповідно до п. 8.3. договору .

Відповідно до п.3.3. договору: Вартість надання послуг і строки їх оплати затверджуються сторонами: проектно - в кошторисах, остаточно - у додатках до даного Договору .

Таким чином, підписанням додатку №2 до договору ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ та ТзОВ Фарма Лайф на умовах, визначених п. 2.3. та п. 3.3. Договору, затвердили завдання та вартість (кошторис) послуг.

На виконання завдання, затвердженого додатком №2 до договору ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ протягом грудня 2015 року: - відповідно до 2.1.4 додатку №2 до договору здійснено закупівлю рекламних матеріалів (блокнот з логотипом, розміром 210х148 мм. - 500 шт.; блоки для записів з логотипом, розміром 90х130 мм. - 500 шт.; календар квартальний з логотипом, розміри: рекламний постер 297х210 мм, календарний блок 297х140 мм, рекламний блок - 297х60 мм. - 500 шт.; календар настінний з логотипом, розмір 594х420 мм. - 500 шт.; календар настінний з логотипом, розмір 210х110 мм. горизонтальний - 500 шт.; ручка Glance металева, помаранчева з логотипом - 500 шт.; щоденник датований, розмір 210х150 мм. - 500 шт.; флеш накопичувач 8 Гб, колір помаранчевий з логотипом - 500 шт.); - забезпечено підбір, підготовку та інструктаж осіб, які беруть участь в наданні послуг (супервайзерів, промоутерів); - здійснено стратегічне планування, організацію та контроль над наданням послуг;

Також забезпечено роботу промоутерів, які 24-25 грудня 2015 року і відповідно до завдань, зазначених в Додатку № 2 від 01.12.2015 здійснювали усне інформування потенційних споживачів про продукцію ТМ Pharma life і розповсюдження рекламних матеріалів біля закладів охорони здоров`я (КНП КДЦ Дарницького району м.Києва (м.Київ, вул.Вербицького, 5); Міська лікарня № 1 (Чернігів, пр.Миру, 44); Міська лікарня № 2 (Чернігів, вул.1 Травня, 168); Київський міський клінічний ендокринологічний центр (м.Київ, вул.Рейтарська, 22); Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр (м.Вінниця, вул.Мічуріна, 32); КЛПЗ Чернігівська обласна лікарня (м.Чернігів, вул.Волковича, 25); КЛПЗ Чернігівська обласна лікарня №3 (м.Чернігів, вул.1 Травня, 170); Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького (Чернігівська область, м.Ніжин, вул.Московська, 21); КНП Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району (м.Київ, вул.Луначарського, 5); КНП Консультативно-діагностичний центр Деснянського району (м.Київ, вул.Закревського, 81/1); Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Солом`янського району м.Києва (м.Київ, вул.Солом`янська, 17)).

Судом досліджено, що під час надання послуг з рекламного інформування населення про продукцію ТМ Pharma life ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ використовувала рекламну продукцію, виготовлену на основі розроблених ТзОВ РОЗУМНІ КОМУНІКАЦІЇ та затверджених ТзОВ Фарма Лайф макетів.

На підтвердження надання послуг, визначених договором від 01.10.2015 року №011015-АРК та додатком №2 до нього, ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ та ТзОВ Фарма Лайф підписали акт №ОУ-0000028 надання послуг від 25.12.2015 року, а також розгорнутий звіт про надані послуги, у якому зазначаються зміст, обсяг та фотодокази наданих ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ послуг.

Оплата наданих ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ у грудні 2015 року послуг, згідно банківських виписок, здійснена в повному обсязі.

Отже, апеляційний суд вважає, що відсутність документів із назвами - Завдання для АГЕНСТВА та Кошторис АГЕНСТВА не є порушенням умов договору, оскільки ТзОВ Фарма Лайф та ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ було підписано додаток №2 від 01.12.2015 року, що надавався працівникам відповідача під час перевірки, в якому сторони чітко визначили завдання, місце, період та вартість надання послуг. Відсутність на вказаному додатку №2 від 01.12.2015 року надпису Завдання для АГЕНСТВА чи Кошторис не може впливати на його чинність та призначення, а податковий орган не вправі визнавати договір недійсним, що може зробити суд, доказів звернення до суду апелянтом не подано.

Разом з тим, під час перевірки було надано звіт про надання послуг, у якому вказано зміст та обсяг наданих ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ послуг з фотодоказами надання послуг і який по своїй суті є додатком до акту №ОУ-0000028 надання послуг, тому твердження відповідача, що акт здачі-приймання наданих послуг не відповідає вимогам чинного законодавства є необгрунтованими.

Крім того, в акті перевірки зафіксовано, що під час перевірки були застосовані бази даних ГУ ДФС України, відповідно до яких ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ у грудні 2015 року документувало придбання послуг рекламного інформування про продукцію ТМ Pharmalife від ТзОВ АБСОЛЮТ-БУД-СЕРВІС , у якого відсутні необхідні трудові та матеріальні ресурси для фактичного надання послуг.

Так, предметом вказаного договору було надання послуг з реклами й просування продукції ТзОВ Фарма Лайф , зокрема, розробка творчих стратегій, створення і адаптація Рекламних матеріалів, доручення з організації виробництва рекламних матеріалів, Web-розробки, надання консультацій в сфері маркетингу, послуги в сфері непрямої реклами, тощо. За актами наданих послуг ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ вчасно надало ТзОВ Фарма-Лайф зазначені вище послуги рекламного характеру. Представники ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ розповсюджували інформацію про продукцію ТМ Pharmalife у визначених додатком до договору місцях, претензій до якості наданих послуг у ТзОВ Фарма Лайф не було.

За результатами було надано звіт, в якому чітко та детально описано факт надання послуг, а саме: забезпечено підбір, підготовку та інструктаж осіб, які беруть участь в наданні послуг (супервайзерів, промоутерів), здійснено стратегічне планування, організацію та контроль над наданням послуг, а промоутери протягом грудня 2015 року і відповідно до завдань, зазначених в додатку №2 від 01.12.2015 року знаходились у визначених місцях та здійснювали усне інформування потенційних споживачів про продукцію ТМ Pharma life і розповсюдження рекламних матеріалів, про що є відповідні фотодокази, що оглянуті судом першої інстанції, а також зразки виготовленої рекламної продукції, що надавалася під час перевірки для ознайомлення.

Так, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його постачальниками, а більш того контрагентів постачальників, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати, у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Виходячи з зазначеного, підприємство не може нести відповідальність за порушення своїм контрагентом правил звітування про наявність основних фондів та/чи трудових ресурсів.

Даний висновок узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, висловленою, зокрема, у Рішенні від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України , згідно з яким якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Слід також зазначити, що взаємовідносини між ТзОВ Фарма Лайф та ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ щодо надання останнім послуг з рекламного інформування про продукцію ТМ Pharma life не мають разового характеру. Зазначені послуги закуповувались ТзОВ Фарма Лайф у ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ до січня 2018 року, а фінансово-господарські документи, що їх підтверджують, надавались представникам відповідача під час перевірки. Однак, сумніви у реальності операцій у контролюючого органу виникли лише щодо операцій за грудень 2015 року.

Також, зустрічна звірка з ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ не проводилась, будь-які докази причетності ТзОВ Фарма Лайф до штучного формування податкового кредиту в акті перевірки відсутні, а тому такий висновок, є протиправним та необґрунтованим.

Щодо невизнання реальності господарських операцій між ТзОВ Фарма Лайф та ТзОВ Фарма Мед Суми за лютий - березень 2018 року судом встановлено наступне.

03.02.2017 року між ТзОВ Фарма Лайф та ТзОВ Фарма Мед Суми було укладено договір від 03.02.2017 року №43/2 на поставку етанолу 96% по 100 мл у флаконах та етанолу 70% по 100 мл у флаконах.

Розбіжності в номенклатурі поставленого товару (спирт етиловий 96% та 70%) з товаром, зазначеним в договорі №43/2 (етанол 96% та 70%), про що зазначено в спірному акті, то назва ЕТАНОЛ є міжнародною непатентованою назвою зазначеного лікарського засобу, а враховуючи різноманітність найменувань цього лікарського засобу ( Спирт етиловий , Етанол , Етіл та ін.) в предметі договору № 43/2 було зазначено міжнародну непатентовану назву - ЕТАНОЛ .

У лютому та березні 2018 року на виконання умов договору №43/2, відповідно до видаткових накладних ПБІ-000318 від 15.02.2018 року, ПБІ-000342 від 21.02.2018 року, ПБІ-000371 від 22.02.2018 року, ПБІ-000429 від 23.02.2018 року, ПБІ-000436 від 26.02.2018 року, ПБІ-000446 від 27.02.2018 року, ПБІ-000554 від 06.03.2018 року, ПБІ-000578 від 13.03.2018 року та ПБІ-000580 від 19.03.2018 року, ТзОВ Фарма Мед Суми було поставлено на адресу ТзОВ Фарма Лайф 6360 флаконів лікарського засобу спирт етиловий 70% - розчин по 100 мл у флаконах та 22 500 флаконів лікарського засобу спирт етиловий 96% - розчин по 100 мл на загальну суму 602 979,88 грн., в тому числі ПДВ 39 447,28 грн.

За вказаними поставками ТзОВ Фарма Лайф отримано від ТзОВ Фарма Мед Суми наступні податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних: - №147 від 15.02.2018 на суму 52 510,25 грн., у тому числі ПДВ 7% - 3 435,25 грн.; - №172 від 21.02.2018 на суму 52 510,25 грн., у тому числі ПДВ 7% - 3 435,25 грн.; -№191 від 22.02.2018 на суму 52 510,25 грн., у тому числі ПДВ 7% - 3 435,25 грн.; - №233 від 23.02.2018 на суму 65 112,71 грн., у тому числі ПДВ 7% - 4 259,71 грн.; - №247 від 26.02.2018 на суму 105 020,50 грн., у тому числі ПДВ 7% - 6 870,50 грн.; - №258 від 27.02.2018 на суму 39 907,79 грн., у тому числі ПДВ 7% - 2 610,79 грн.; - №47 від 06.03.2018 на суму 105 020,50 грн., у тому числі ПДВ 7% - 6 870,50 грн.; - №70 від 13.03.2018 на суму 66 628,90 грн., у тому числі ПДВ 7% - 4 358,90 грн.; - №154 від 19.03.2018 на суму 63 758,73 грн., у тому числі ПДВ 7% - 4 171,13 грн.

Оплата поставленого ТзОВ Фарма Мед Суми на адресу ТзОВ Фарма Лайф зазначеного вище товару здійснена у повному обсязі, про що свідчить виписка з рахунку ТзОВ Фарма Лайф .

Відповідно до п.2.2. договору №43/2 Поставка Товару здійснюється на умовах DDP-склад Покупця за адресою: м.Львів, вул.Данила Апостола, 2, у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів - ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року , тобто продавець несе усі витрати до поставки товару до пункту призначення.

Доставка товару від ТзОВ Фарма Мед Суми до ТзОВ Фарма Лайф здійснювалась за допомогою логістичної компанії ТОВ Нова Пошта , що підтверджується відповідними експрес-накладними: - №59000318265844 від 16.02.2018 року; - №59000319287095 від 21.02.2018 року; - №59000319797445 від 23.02.2018 року; - №59000319547572 від 22.02.2018 року; - №59000320246236 від 26.02.2018 року; - №59000320563913 від 27.02.2018 року; -№59000322518422 від 07.03.2018 року; - №59000323660002 від 13.03.2018 року; -№59000325602879 від 21.03.2018 року.

Водночас, оплата доставки товару до ТзОВ Фарма Лайф за адресою: м.Львів, вул. Данила Апостола, 2 здійснювалась за рахунок ТзОВ Фарма Мед Суми , що повністю відповідає умовам поставки (DDP-склад Покупця), визначеним п.2.2. договору №43/2.

Під час поставки, на вказані лікарські засоби ТзОВ Фарма Мед Суми надало ТзОВ Фарма Лайф копії наступних документів: - Реєстраційного посвідчення № UA/15305/01/01 (спирт етиловий 70%); - Реєстраційного посвідчення № UA/15305/01/02 (спирт етиловий 96%); - сертифікат якості №2 лікарський засіб спирт етиловий 70% розчин по 100 мл., серія №021217; - сертифікат якості №2 лікарський засіб спирт етиловий 96% розчин по 100 мл., серія №010218; - сертифікат якості №2 лікарський засіб спирт етиловий 96% розчин по 100 мл., серія №031217; - сертифікат якості №2 лікарський засіб спирт етиловий 96% розчин по 100 мл., серія №021117.

У подальшому, поставлені ТзОВ Фарма Мед Суми лікарські засоби спирт етиловий 96% розчин по 100 мл у флаконах та спирт етиловий 70% розчин по 100 мл були реалізовані ТзОВ Фарма Лайф наступним чином: - 4 622 флакони лікарського засобу спирт етиловий 70% розчин по 100 мл (ціна закупки 20,50 грн.) реалізовані з націнкою 10% за ціною - 22,55 грн. з ПДВ; - 14880 флаконів лікарського засобу спирт етиловий 96% розчин по 100 мл (ціна закупки 21,00 грн.) реалізовані з націнкою 10% за ціною - 23,10 грн. з ПДВ.

Разом з тим, 1738 флаконів лікарського засобу спирт етиловий 70% розчин по 100 мл та 7620 флаконів лікарського засобу спирт етиловий 96% розчин по 100 мл були поставлені державним та комунальним закладам охорони здоров`я по ціні тендерних закупівель 2017 року, в якості заміни вилучених з обігу за розпорядженнями Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у грудні 2017 року - січні 2018 року та, як наслідок повернених ТзОВ Фарма Мед Суми лікарських засобів спирт етиловий 70% та 96%.

Таким чином, загальний прибуток ТзОВ Фарма Лайф за результатом операцій купівлі-продажу лікарського засобу спирт етиловий 70% розчин по 100 мл та 7620 флаконів лікарського засобу спирт етиловий 96% розчин по 100 мл, що був закуплений ТзОВ Фарма Лайф у лютому - березні 2018 року у ТзОВ Фарма Мед Суми склав 40729,76 грн., що у повному обсязі підтверджує наявність у ТзОВ Фарма Лайф визначеної п.п.14.1.231 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України розумної економічної причини (ділової мети), тобто наявність наміру одержати економічний ефект у результаті цих господарських операцій.

Судом встановлено, що поставки ТзОВ Фарма Мед Суми на адресу ТзОВ Фарма Лайф лікарських засобів спирт етиловий 96% розчин по 100 мл у флаконах та спирт етиловий 70% розчин по 100 мл у лютому-березні 2018 року не мали разового характеру. ТзОВ Фарма Лайф закуповує у ТзОВ Фарма Мед Суми спирт етиловий (96% та 70%) з лютого 2017 року і по теперішній час.

Всі первинні фінансово-господарські документи за період з лютого 2017 року по І квартал 2018 року щодо поставок лікарських засобів спирт етиловий 96% розчин по 100 мл у флаконах та спирт етиловий 70% розчин по 100 мл, разом з податковими накладними надавались відповідачу у повному обсязі і будь-яких зауважень щодо цих господарських операцій (окрім поставок за лютий - березень 2018 року) в останніх не виникло, тому викладений в акті перевірки висновок про те, що укладений між ТзОВ Фарма Лайф та ТзОВ Фарма Мед Суми договір №43/2 не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет, не відповідає дійсним обставинам справи.

Що стосується обриву ланцюга поставки лікарських засобів спирт етиловий 96% розчин по 100 мл у флаконах та спирт етиловий 70% розчин по 100 мл у контрагентів ТзОВ Фарма Мед Суми , а саме: у ТзОВ ФІТО-ПРАЙМ та ТзОВ МЕД ЛАЙФ СУМИ , то суд, позитивно оцінюючи доводи позивача, зауважує, що ТОВ Фарма Лайф не може і не повинно відповідати за дії своїх постачальників, а більш того за контрагентів постачальників і за те яким чином останні придбавали товар.

Так, в акті перевірки не міститься жодного доказу щодо причетності ТзОВ Фарма Лайф до схеми формування штучного податкового кредиту, натомість наявні у ТзОВ Фарма Лайф первинні фінансово-господарські документи (видаткові накладні, експрес накладні, товарно-транспортні накладні) є доказом підтвердження реальності фінансово-господарських операцій між ТзОВ Фарма Лайф та ТзОВ Фарма Мед Суми .

Порушення контрагентами ТзОВ Фарма Лайф , а більш того, контрагентами постачальника, тобто ТзОВ ФІТО-ПРАЙМ та ТзОВ МЕД ЛАЙФ СУМИ податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб`єкту господарювання витрат та суми податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного платника податку окремо. При цьому, такі платники несуть самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Така відповідальність стосується кожного окремо платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі контрагентів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що викладений у постанові від 21.08.2018 у справі №826/23334/15, а також у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №826/8016/13-а.

При цьому, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що ТзОВ Фарма Лайф діяло без належної обачності і йому було відомо про можливі порушення, які могли б допускати його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

ТзОВ Фарма Лайф , діючи як добросовісний суб`єкт господарської діяльності, з метою перевірки правосуб`єктності свого постачальника перед укладенням договору витребувало у ТзОВ Фарма Мед Суми : - копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджував наявність державної реєстрації цього товариства; - копію Ліцензії на оптову торгівлю лікарськими засобами від 02.09.2016 року №215; - копію витягу №1618194500937 з реєстру платників податку на додану вартість; -копію довідки від 16.08.2016 року №03.1-32-2343 з Головного управління статистики у Сумській області.

Крім того, за інформацією, що розміщена на офіційному ВЕБ-Порталі Публічних закупівель - https://prozorro.gov.ua , ТзОВ Фарма Мед Суми як протягом 2017 року є регулярним учасником, а також переможцем тендерних торгів на поставку Спирту етилового . Ураховуючи складність процедури публічних закупівель, а також вимоги до товару, що закуповується на тендерних закупівлях, ТзОВ Фарма Лайф було впевнене в добросовісності свого контрагента, а саме ТзОВ Фарма Мед Суми .

Таким чином, суд вважає, що висновки акту перевірки щодо недійсності господарських операцій між ТзОВ Фарма Лайф та ТзОВ Фарма Мед Суми є необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Щодо невизнання реальності господарських операцій між ТзОВ Фарма Лайф та ФОП ОСОБА_1 за січень, лютий, березень, квітень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2016 року та січень, лютий березень, квітень, травень, липень , жовтень і листопад 2017 року, а також ФОП ОСОБА_2 за червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2016 року та січень, березень, квітень, червень, листопад і грудень 2017 року, суд зазначає таке.

Відповідно до акту перевірки, висновки відповідача щодо невизнання реальності наданих ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 послуг ґрунтуються на документах, що містяться в матеріалах кримінального провадження від 22.06.2018 року №32018140000000061, які відповідачем використано під час перевірки.

Так, згідно з відомостями, що містяться в центральній базі даних Державного реєстру фізичних осіб України контролюючим органом було встановлено, що ОСОБА_1 з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року отримувала доходи у вигляді заробітної плати в КЗОЗ Мерефянська Центральна районна лікарня (ЄДРПОУ 2002227) та виплати відповідно до умов цивільно-правових договорів в ПП Лорітом (ЄДРПОУ 34631870), ТзОВ Астразенека Україна (ЄДРПОУ 37037434) та ТзОВ Фарма Лайф .

Використовуючи табель обліку робочого часу КЗОЗ Мерефянська Центральна районна лікарня відповідачем було з`ясовано повну трудову зайнятість ОСОБА_1 у будні дні протягом 2016-2017 роках, окрім вихідних та святкових днів, а також періодів перебування ОСОБА_1 на лікарняних та у відпустках.

З урахуванням указаної інформації відповідачем зроблено припущення, що у зв`язку з віддаленістю між місцями надання послуг, де ФОП ОСОБА_1 проводились доповіді для лікарів-ендокринологів та лікарів загальної практики, з урахуванням тривалості роботи та фактично відпрацьованих нею годин, згідно графіків та табелів обліку робочого часу за основним місцем праці лікаря, перевіркою не підтверджено реальність надання ФОП Багіною М. Г. послуг ТзОВ Фарма Лайф за січень, лютий, березень, квітень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2016 року та січень, лютий березень, квітень, травень, липень, жовтень і листопад 2017 року, згідно договору від 02.06.2015 № 020615 на суму 1 433 000 грн.

Щодо ФОП ОСОБА_2 , то перебування останньої у трудових відносинах з КУ Міська клінічна лікарня № 10 м.Одеса (ЄДРПОУ 1999052), ТзОВ Мед Ек Сервіс (ЄДРПОУ 23563595), КУ Міська лікарня №5 м.Одеса (ЄДРПОУ 1998957), Одеським національним медичним університетом (ЄДРПОУ 2010801), а також надання послуг на умовах цивільно-правових угод з ТзОВ Астразенека Україна (ЄДРПОУ 37037434) та ТзОВ УА Про-Фарма (ЄДРПОУ 34414427) стало підставою не підтвердження реальності надання ФОП Чукітовою Д.Я. послуг ТзОВ Фарма Лайф за червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2016 року та січень, березень, квітень, червень, листопад і грудень 2017 року за договором від 01.10.2013 року №01/10-13 на суму 940 000 грн.

Крім того, відповідач вказав, що перевіркою не підтверджено в ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 необхідних трудових та матеріальних ресурсів для фактичного надання послуг в обмежені проміжки часу в різних містах та областях України, виходячи з задекларованих звітах їх обсягів та специфіки.

Ураховуючи специфіку основної діяльності (виготовлення та реалізація лікарських засобів) ТзОВ Фарма Лайф для підвищення рівня обізнаності населення, а також фармацевтичних та медичних працівників про продукцію, що випускається ТзОВ Фарма Лайф , у своїй діяльності використовує послуги спеціалістів з фармацевтичною та медичною освітами, залучаючи їх до співпраці на умовах договорів цивільно-правового характеру.

На думку суду така форма співпраці є найбільш ефективною, оскільки дає особі працювати на інших роботах, не вимагає від особи дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку ТзОВ Фарма Лайф , можливість проживання в регіоні основної роботи, належну грошову винагороду за надані послуги.

На вказаних вище умовах з ТзОВ Фарма Лайф співпрацюють ФОП ОСОБА_1 . (договір від 02.06.2015 року №020615 - надання послуг з дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, послуг з надання інших комерційних послуг;) та ФОП ОСОБА_4 Я (договір від 01.10.2013 року №01/10-13 - консультування з питань комерційної діяльності та керування, послуги з дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, послуги з надання інших комерційних послуг).

Обсяг послуг та місце їх проведення щомісяця узгоджувався з ФОП ОСОБА_1 та з ФОП ОСОБА_2 .

За результатами наданих послуг ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 складали акти наданих послуг та відповідні інформаційні звіти.

Як наслідок належного надання ФОП ОСОБА_1 та з ФОП ОСОБА_2 послуг є неухильне зростання попиту та реалізації лікарських засобів, виробництва ТзОВ Фарма Лайф в тих регіонах де зазначені особи проводили роботу з населенням, медичними та фармацевтичними працівниками, що підтверджується доданими до матеріалів справи зведеною інформацією про продаж продукції.

Зростання попиту продукції, що виготовляється ТзОВ Фарма Лайф та зріст її продаж підтверджує наявність визначеної в п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ділової мети, що переслідувалась ТзОВ Фарма Лайф під час укладання та виконання умов договору від 02.06.2015 року №020615 з ФОП ОСОБА_1 та договору від 01.10.2013 року №01/10-13 з ФОП ОСОБА_2

Щодо послуг, які надавались ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 у ТзОВ Фарма Лайф жодних претензій до наданих ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 послуг не було.

Отже, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки щодо непідтвердження реальності надання ТзОВ Фарма Лайф послуг ФОП ОСОБА_1 за січень, лютий, березень, квітень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2016 року та січень, лютий березень, квітень, травень, липень, жовтень і листопад 2017 року, згідно договору від 02.06.2015 року №020615 на суму 1 433 000 грн. та ФОП ОСОБА_2 за червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2016 року та січень, березень, квітень, червень, листопад і грудень 2017 року, згідно договору від 01.10.2013 року №01/10-13 на суму 940 000 грн. не відповідають дійсним обставинам справи, адже надані табелі обліку робочого часу не спростовують можливість надання вказаних послуг.

З приводу тверджень представника відповідача про те, що по фізичних особах ( ОСОБА_5 і ОСОБА_2 ) проводилося ряд слідчих дій у кримінальному провадженні №32018140000000061 не дає підстави для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій.

Суд зазначає, що первинні фінансово-господарські документи, складені у межах спірних правовідносин (договори, додатки та додаткові угоди до них, акти надання послуг, звіти, видаткові накладні), відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону №996-ХІV, відсутність первинних документів під час перевірки в акті перевірки не встановлено.

Таким чином, на переконання суду, висновки акту перевірки про те, що первинні фінансово-господарські документи у спірних господарських операціях мають формальний характер та не підтверджують реальність господарських операцій є безпідставними, а ймовірні порушення при їх створенні чи під час діяльності контрагентів суб`єкта господарювання не позбавляють правового значення виписаних ними первинних документів.

Посилання відповідача на дані АІС Податковий блок та інших баз даних Державної фіскальної служби щодо відсутності інформації про наявність у ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ та його контрагентів, а також у ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 основних засобів та трудових ресурсів, що необхідні для надання послуг судом до уваги не приймаються, позаяк зазначені обставини не підтверджуються будь-якими доказами, а наявність чи відсутність в автоматизованих системах контролюючого органу відомостей про контрагентів не впливає на право суб`єкта господарювання формувати дані податкового обліку по господарським операціям з такими контрагентами.

Доводи відповідача про відсутність у ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ та його контрагентів, а також у ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 трудових, виробничих, транспортних ресурсів є безпідставним, оскільки навіть відсутність ресурсів не виключає можливості реального виконання контрагентами господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вимоги позивачем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). При цьому, замовник послуг не зобов`язаний перевіряти контрагентів на наявність власних або орендованих ресурсів.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15 (касаційне провадження № К/9901/28924/18) та від 06 лютого 2018 року у справі № 816/155/15-а (касаційне провадження № К/9901/8403/18).

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

ТзОВ Фарма Лайф здійснює діяльність у сфері виробництва та оптової торгівлі лікарськими засобами. Загалом, Товариство здійснює реалізацію лікарських засобів як власного виробництва, так і закуплених у інших суб`єктів фармацевтичного ринку.

Тобто, враховуючи характер придбаних послуг у ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ , ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , а також товарів, придбаних у ТзОВ Фарма Мед Суми , слід прийти до висновку, що ці товари та послуги безпосередньо стосуються господарської діяльності ТзОВ Фарма Лайф .

Водночас, придбання позивачем послуг у ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ , ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , а також товарів, придбаних у ТзОВ Фарма Мед Суми безпосередньо пов`язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

На момент складання податкових накладних ТзОВ АГЕНЦІЯ РОЗУМНИХ КОМУНІКАЦІЙ , та ТзОВ Фарма Мед Суми були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

ТзОВ Фарма Лайф придбало у своїх контрагентів реальні товари та отримало реальні послуги на підставі: Договору від 03.02.2017 року №43/2, укладеному з ТзОВ Фарма Мед Суми ; Договору від 01.10.2015 року №011015-АРК з ТзОВ Агенція Розумних комунікацій ; Договору від 02.06.2015 року №020615 з ФОП ОСОБА_1 ; Договору від 01.10.2013 року №01/10-13 з ФОП ОСОБА_2 .

Всі документи на підтвердження проведення розрахунків і наявності поставки товару та надання послуг були надані під час проведення перевірки (договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти-здачі наданих послуг, тощо), тому висновки ГУ ДФС у Львівській області, що правочини, укладені з указаними вище контрагентами не підтверджують реальності господарських операцій, спростовані наявними матеріалами справи та доводами позивача.

ТзОВ Фарма Лайф придбавало реальні лікарські засоби, які в подальшому реалізувало іншим суб`єктам господарювання, реально отримувало послуги від своїх контрагентів внаслідок чого об`єм реалізації лікарських засобів нашого підприємства значно підвищився, а тому мета укладених договорів досягнута, що свідчить про їх реальність та конкретність.

ТзОВ Фарма Лайф здійснювало свою діяльність відповідно до видів своєї господарської діяльності, які зазначені в установчих документах товариства.

Вищенаведене документально підтверджує, що з боку ТзОВ Фарма Лайф при укладанні правочинів (договорів, в даному випадку) по придбанню лікарських засобів спирт етиловий 70 % та 96% та послуг у суб`єктів господарювання були дотримані всі вимоги чинного законодавства України, договори укладені з метою настання реальних наслідків, при наявності економічної мети, яка має місце під час здійснення юридичними особами своєї господарської діяльності, а отже, вони не можуть вважатись нікчемними.

Тому висновок відповідача про відсутність реальності господарських операцій та придбаних товарів ТзОВ Фарма Лайф спрямоване на здійснення економічної мети та вигоду не відповідає дійсності а позивач надав суду належні та допустимі докази щодо правомірності формування своїх витрат, чим було спростовано доводи відповідача.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального та процесуального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді та не стосуються меж перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, з врахуванням вказаного позов підлягає задоволенню, мотивація наведена у апеляційній скарзі, не дає адміністративному суду апеляційної інстанції підстави для постановлення висновків, які спростовують правову позицію суду першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі №1340/4866/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

О.М. Довгополов

Повний текст постанови складено 27.05.2019