Рішення

від 16.05.2019 по справі 601/2457/18

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/2457/18

Провадження № 2/601/159/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 року Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Коротича І.А.,

за участю секретаря судового засідання: Бончик А.П.,

за участю сторін

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ридомильської сільської ради Кременецького району Тернопільської області та ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ридомильської сільської ради Кременецького району Тернопільської області та ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення Ридомильської сільської ради Кременецького району Тернопільської області № 304 від 16.04.2015 року про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Шмайхель А.К. позовні вимоги підтримав та суду пояснив, що згідно рішення одинадцятої сесії Ридомильської сільської ради Кременецького району Тернопільської області від 23 грудня 1993 року, матері позивача ОСОБА_3 було надано в постійне користування земельні ділянки загальною площею 0,40 га, з яких 0,05 га для обслуговування житлового будинку та окрема земельна ділянка площею 0,30 га для ведення особистого підсобного господарства.

В 2008 році ОСОБА_3 продала належний їй житловий будинок відповідачу ОСОБА_2 , яка набула права користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку. При цьому, окрема земельна ділянка площею 0,30 га для ведення особистого підсобного господарства жодним чином не відчужувалася і по даний час перебувала у користуванні сім`ї позивача, так як мати позивача після продажу свого будинку проживала разом з донькою ОСОБА_1

В червні 2015 року ОСОБА_3 звернулася з заявою до відповідача Ридомильської сільської ради про надання їй дозволу на приватизацію даної земельної ділянки. Згідно рішення сорокової сесії шостого скликання Ридомильської сільської ради від 16.06.2015 року № 40, заява матері позивача була розглянута. Однак рішення по даному питанню не було прийнято через розбіжності під час голосування.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року мати позивача - ОСОБА_3 померла.

Позивач після смерті матері в жовтні 2017 року, маючи намір отримати у власність вищевказану земельну ділянку, звернулася з заявою до Ридомильської сільської ради про виділення їй даної земельної ділянки розміром 0,30 га, яка перебувала у постійному користуванні її матері з 1993 року, якою вона користувалася разом з матір`ю з 2008 року, та після смерті матері до цього часу.

08 листопада 2017 року на сімнадцятій сесії сьомого скликання Ридомильської сільської ради була розглянута заява позивача, однак рішення не було прийнято через розбіжності в голосуванні. При цьому, будучи присутньою на вказаній сесії сільської ради позивачу стало відомо, що 17 травня 2012 року рішенням чотирнадцятої сесії шостого скликання Ридомильської сільської ради № 98, дана земельна ділянка була вилучена з користування ОСОБА_3 та передана до земель запасу сільської ради.

Як вбачається з рішення сільської ради № 98 від 17.05.2012 року, на сесії сільської ради вирішувалося питання про припинення права користування земельними ділянками для ведення особистого селянського господарства померлих жителів села Ридомиль та віднесення їх до земель запасу. Будучи живою, на час прийняття відповідачем даного рішення, ОСОБА_3 була включена у список померлих землекористувачів.

Також, позивачу стало відомо, що рішенням Ридомильської сільської ради № 304 від 16.04.2015 року було надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства. Така земельна ділянка була відведена ОСОБА_2 за рахунок земельної ділянки вилученої у матері позивача.

Позивач, вважаючи що дані рішення сільської ради є незаконними, в березні 2018 року звернулася в Кременецький районний суд Тернопільської області з позовом до Ридомильської сільської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування вищевказаних рішень Ридомильської сільської ради № 98 від 17.05.2012 року та № 304 від 16.04.2015 року. Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 07.08.2018 року позивачу було відмовлено в позові. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 09.10.2018 року, було задоволено апеляційну скаргу позивача на рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено частково. А саме: було визнано незаконним та скасовано рішення Ридомильської сільської ради Кременецького району Тернопільської області № 98 від 17 травня 2012 року про припинення прав користувача земельним ділянками для ведення особистого селянського господарства померлих жителів села Ридомиль та віднесення їх до земель запасу, в частині вилучення земельної ділянки, площею 0,30 га для ведення особистого селянського господарства в ОСОБА_3 . В решті позовних вимог позивачу було відмовлено.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач була змушена знову звернутися до суду з даним позовом. А тому, представник позивача адвокат Шмайхель А.К. просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Ридомильської сільської ради Кременецького району Тернопільської області № 304 від 16.04.2015 року про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства.

Представник відповідача Ридомильської сільської ради Кужель С.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, попередньо надіславши суду у визначені судом строки відзив на позов, та пояснив, що в позовній заяві вказано, що ОСОБА_1 користувалася спірною земельною ділянкою з того моменту, коли була продана хата її матері - ОСОБА_3 - тобто з 2008 року. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спірною земельною ділянкою площею 0,15 га на даний час користується ОСОБА_1 , незважаючи на те, що є рішення Ридомильської сільської ради № 304 від 16 квітня 2015 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 . Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. ОСОБА_1 , користуючись двома земельними ділянками загальною площею 0,30 га, які належали на праві користування її матері, до сільської ради земельного податку, чи орендної плати не сплачує. Відповідно до статті 141 пункту д, систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою. Не заперечив той факт, що ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою, а саме - на частину тієї ділянки, якою користувалася ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про день та час розгляду справи, попередньо надіславши суду у визначені судом строки відзив на позов, згідно якого вона позовні вимоги не визнає, оскільки вважає, що ОСОБА_1 в позовній заяві надає несправедливі факти. По - перше, господарство було продане не в 2008 році, а 2007 році, та не ОСОБА_1 його продавала - вона до цього не мала ніякого відношення, продавала її мати ОСОБА_3 разом із сином ОСОБА_6 , який відразу забрав її жити в АДРЕСА_1. ОСОБА_3 проживала з сином до 2014 року, ніякої спільної ділянки з дочкою не обробляла за станом свого здоров`я.

Під час купівлі продажу в ОСОБА_2 з ОСОБА_3 була усна домовленість, що земля для ведення особистого селянського господарства залишається за номером цього будинку, якого відповідач купила, та ніяких заперечень з боку ОСОБА_3 в її адрес не буде. Тому, ОСОБА_3 не виписувалась з даного будинку за спільною згодою. ОСОБА_3 виписалась 24.12.2013 року та приписалась до дочки.

Відповідач затребувала дану земельну ділянку, а сільська рада задовольнила її потребу. Однак, ОСОБА_1 всупереч матері розв`язала конфлікт. Земля ОСГ Цибульської становила 0,30 га, яка складалася з двох ділянок по 0,15га. Щоб не виникало спірних питань, ОСОБА_1 була надана пропозиція, що 0,15 га. залишається за номером купленого будинку.

Дружина сина ОСОБА_6 захворіла і не змогла в подальшому доглядати ОСОБА_3 за станом здоров`я, тому в 2014 році ОСОБА_1 забрала матір до себе. Користуючись нагодою ОСОБА_1 всупереч матері, без її доручення, подала заяву на сесію яка її не задовольнила. Рішенням сесії № 304 від 16.04.2015 року, ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою. ОСОБА_3 могла оскаржувати рішення сесії за час свого життя, але вона цього не хотіла. На даний час позивач перешкоджає їй користуватися наданою сесією земельною ділянкою. Земельна ділянка за якої виник конфлікт за розмірами сільської ради становила - 0,15 га, а за час незаконного користування ОСОБА_1 , під час заміру ФОП ОСОБА_7 становить - 0,2161га. Приорано із земель запасу сільської ради 0,6 га, що є правопорушенням з боку ОСОБА_1 , яка заявляє що вона на чесних правах обробляє земельні ділянки. Просить суд врахувати всі обставини та прийняти розумне рішення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення зі слідуючих міркувань.

Позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 , виданого завідуючим відділом запису громадянського стану Кременецького району Тернопільської області 25.02.1960 року, та свідоцтвом про укладення шлюбу, виданого завідуючим відділом запису громадянського стану Кременецького району Тернопільської області 03.06.1978 року.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть, виданого Ридомильською сільською радою Кременецького району Тернопільської області 02.08.2016 року.

Відповідно до виписки із рішення одинадцятої сесії Ридомильської сільської ради народних депутатів двадцять першого скликання від 23 грудня 1993 року ОСОБА_3 надано в користування земельні ділянки в розмірі 0,40 га, в т.ч. для обслуговування житлового будинку в розмірі 0,05 га та для ведення особистого підсобного господарства в розмірі 0,30 га.

Відповідно до виписки із рішення чотирнадцятої сесії Ридомильської сільської ради народних депутатів шостого скликання від 17 травня 2012 року № 98, у зв`язку з смертю власників земельних ділянок села Ридомиль вилучено з користування ОСОБА_3 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в розмірі 0,30 га. Вилучену земельну ділянку передано до земель запасу сільської ради (в межах населеного пункту).

Відповідно до копії рішення тридцять дев`ятої сесії шостого скликання Ридомильської сільської ради Кременецького району Тернопільської області від 16 квітня 2015 року № 304, надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства в с. Ридомиль за рахунок земель ненаданих у власність та постійне користування сільськогосподарські землі, в тому числі рілля, що знаходяться в межах населеного пункту.

З витягу з протоколу № 40 сорокової сесії Ридомильської сільської ради від 16 червня 2015 року вбачається, що на сесії розглядали заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірі 0,30 га. При розгляді даної заяви була присутня ОСОБА_1 .. Землевпорядник сільської ради Бас М.Т. повідомив, що ОСОБА_2 звернулася на попередню сесію 16 квітня 2015 року за дозволом на розробку проекту із землеустрою на земельну ділянку, яка колись належала ОСОБА_3 .. Рішення не прийнято.

З витягу з протоколу № 17 сімнадцятої сесії Ридомильської сільської ради від 08 листопада 2017 року вбачається, що на сесії розглядали заяву ОСОБА_1 про виділення їй земельної ділянки в розмірі 0,30 га, яка була надана ОСОБА_3 .. Рішення не прийнято.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 09.10.2018 року, було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 07 серпня 2018 року та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено частково. А саме: визнано незаконним та скасовано рішення Ридомильської сільської ради Кременецького району Тернопільської області № 98 від 17 травня 2012 року про припинення прав користувача земельним ділянками для ведення особистого селянського господарства померлих жителів села Ридомиль та віднесення їх до земель запасу, в частині вилучення земельної ділянки, площею 0,30 га для ведення особистого селянського господарства в ОСОБА_3 . В решті позовних вимог позивачу було відмовлено.

З рішення сьомого скликання сімнадцятої сесії Ридомильської сільської ради Кременецького району Тернопільської області № 295 від 08 листопада 2017 року вбачається, що ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею - 0,2161 га, в с. Ридомиль, за рахунок земель не наданих у власність та постійне користування, що знаходяться в межах населеного пункту.

З Акту від 25 вересня 2018 року, складеного в складі землевпорядника ОСОБА_14, працівника сільської ради ОСОБА_8, депутата сільської ради ОСОБА_9 та присутності сусідів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 слідує, що ОСОБА_3 після продажу будинку гр. ОСОБА_2 по вул. Лісна -11 у 2007 році разом із своїм майном переїхала на постійне проживання до сина ОСОБА_6 в АДРЕСА_1, де проживала до 2014 року.

З витягу з Державного реєстру правочинів № 3664685 від 07 березня 2007 року вбачається, що ОСОБА_3 продала ОСОБА_2 домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , згідно договору купівлі-продажу № 1955860.

У відповідності до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені частиною 2 статті 16 ЦК України, одним з яких є визнання незаконними рішення органу місцевого самоврядування.

Аналогічне положення містить частина 3 статті 152 ЗК України, яка передбачає, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування.

Згідно положення частини 2 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Згідно з статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.ч.6,7 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно статті 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після померлої матері ОСОБА_3 , спадщину прийняла, у зв`язку з чим має право на користування спірною земельною ділянкою, яка була в користування батьків розміром 0,30 га на території Ридомильської сільської ради Кременецького району для ведення особистого підсобного господарства. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 09.10.2018 року скасоване рішення Ридомильської сільської ради Кременецького району Тернопільської області № 98 від 17 травня 2012 року про припинення прав користувача земельним ділянками для ведення особистого селянського господарства померлих жителів села Ридомиль та віднесення їх до земель запасу, в частині вилучення земельної ділянки, площею 0,30 га для ведення особистого селянського господарства в ОСОБА_3 .

Крім того, судом встановлено та не заперечувалося представником відповідача Кужель С.М. , що на частину земельної ділянки 0,15 га, якою користувалася ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (рішення № 304 від 16.04.2015 року). Дана земельна ділянка, по наявній земельній документації, ОСОБА_2 не надавалася в користування.

За вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним та скасування рішення № 304 від 16.04.2015 року є обґрунтованими та підлягають до задоволення, оскільки сільська рада не мала права надавати дозвіл на розробку технічної документації та передавати у власність частину земельної ділянки 0,15 га, якою мала право користуватися спадкоємець ОСОБА_1 після смерті матері. Право користування у неї не було припинено на законних підставах.

Керуючись статтями 116,118,121, ЗК України, статтями 12, 76-81,89,185,263-265, 268, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення Ридомильської сільської ради Кременецького району Тернопільської області № 304 від 16.04.2015 року про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1500 га для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути з Ридомильської сільської ради Кременецького району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 704,80 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Ридомильська сільська рада Кременецького району Тернопільської області, юридична адреса: АДРЕСА_2, Код ЄДРПОУ 04395774.

Відповідач: ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 24 травня 2019 року.

Головуючий: