Ухвала

від 20.05.2019 по справі 335/15250/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 20.05.2019 Справа № 335/15250/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження №11-сс/807/466/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №335/15250/18Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 6 травня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого та до

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, працюючого директором ТОВ «Азов-стиль», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий СВВознесенівського ВПДніпровського ВПГУНП вЗапорізькій області ОСОБА_9 ,за погодженнямз прокуроромЗапорізької місцевоїпрокуратури №2 ОСОБА_10 ,звернувся дослідчого суддіз клопотаннямпро застосуванняу відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

За матеріалами провадження ОСОБА_7 підозрюється в тому що на підставі протоколу № 1 установчих зборів від 01.10.2010 ОСОБА_7 призначено на посаду директора ТОВ «Азов-стиль» (ЄДРПОУ 33210999).

Відповідно до Наказу № 1, ОСОБА_7 01.10.2004 приступив до обов`язків директора ТОВ «Азов-стиль».

Відповідно до Статуту ТОВ «Азов-стиль», код ЄДРПОУ 33210999 (далі Статут), який зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 12.10.2004, № 1 103 102 0000 001117, вказане товариство є корпоративною юридичною особою приватного права та діє на підставі статуту та інших законодавчих актів України.

Згідно із п. 6 Статуту органами управління Товариства є: збори учасників вищий орган; директор виконавчий орган. Крім того, відповідно до п 6.2 Статуту: до службових осіб органів управління Товариства належать: Голова Товариства, директор Товариства.

Також, відповідно до Статуту ТОВ «Азов-стиль» у п. 8 - «ДИРЕКТОР ТОВАРИСТВА» зазначено, що: 8.1 Поточною діяльністю Товариства керує Директор Товариства, який призначається Зборами учасників. Директором Товариства може бути, як один з Учасників Товариства, так і особа не з числа Учасників, призначена на цю посаду Загальними зборами і діюча на підставі контракту.

Відповідно до п 8.1.1 Директор Товариства: вирішує всі питання діяльності Товариства окрім віднесених до виключної компетенції Зборів учасників; забезпечує реалізацію рішень загальних Зборів в рамках своїх повноважень; укладає угоди (контракти) та правочини, здійснює облік та внутрішній контроль за господарською діяльністю Товариства; визначає розміри платежів за послуги Товариства; затверджує положення про оплату праці робітників Товариства; несе персональну відповідальність за виконання покладених на Товариство завдань; розпоряджається майном та коштами Товариства, представляє Товариство у відносинах з будь-якими українськими та іноземними юридичними та фізичними особами, укладає в країні та за її межами договори та інші угоди від імені Товариства; представляє Зборам учасників для затвердження проект адміністративно-господарських витрат Товариства та річний баланс; пропонує на розгляд Зборів учасників кандидатури службових осіб Товариства; забезпечує розробку укладання та виконання колективного договору з трудовим колективом Товариства; діє від імені Товариства у межах, встановлених законодавством України та установчим документом.

Згідно з п 8.1.2 Директор діє від імені Товариства без доручення.

Згідно із п 8.1.3 Директор підзвітний Зборам учасників та організовує виконання їх рішень. Директор не має права приймати рішення, обов`язкові для учасників Товариства. Збори учасників мають право прийняти рішення про передачу частини своїх повноважень до компетенції Директора.

На підставі зазначеного, у період часу з 01.10.2004 по теперішній час ОСОБА_7 виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а отже, відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.

Також, згідно із п.7.1. Статуту ТОВ «Азов-стиль», вищим органом Товариства є Збори Учасників, які складаються із учасників або призначених ними представників.

Пунктом 7.2. Статуту передбачено, що збори скликаються за необхідності, але не менш ніж один раз на рік. Відповідно до п. 13.2. Статуту товариства, чистий прибуток товариства утворений із надходжень від господарської діяльності залишається у повному його розпорядженні після покриття витрат, сплати відсотків по кредитах банків, а також внесення до бюджету передбачених законодавством податків та платежів.

Пунктом 13.6 Статуту передбачено, що розподіл дивідендів здійснюється на підставі рішення Учасників, пропорційно розподілу їх часток у Статутному капіталі Товариства. Сплата дивідендів здійснюється один раз на рік. Основним видом діяльності підприємства ТОВ «Азов-Стиль» є надання послуг у сфері відпочинку в літній період, у зв`язку із чим основний дохід від діяльності підприємство отримує саме в літній період.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , діючи всупереч вимогам Статуту ТОВ «Азов-Стиль», маючи умисел на складання та видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великому розмірі, обіймаючи посаду директора вказаного Товариства, розробив та реалізував злочинну схему по заволодінню грошовими коштами ТОВ «Азов-Стиль», яка виразилася у наступному.

Наприкінці березня 2017 року, ОСОБА_7 , маючи умисел на заволодіння майном ТОВ «Азов Стиль», діючи з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, знаходячись у приміщенні офісу вказаного товариства, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 41, оф. 111, розробив та виготовив документи господарського характеру від імені ТОВ «Азов-Стиль», а саме: договір № С 9 від 01.04.2017 між ТОВ «Азов-стиль» та ФОП ОСОБА_11 про виконання останнім будівельних послуг у дитячому закладі санаторного типу «Лісова пісня», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та належить ТОВ «Азов-стиль» на праві приватної власності, а також договір № 1 від 01.06.2017 про надання транспортних послуг між ТОВ «Азов-стиль» та ФОП ОСОБА_11 , при цьому заздалегідь та достовірно знаючи про те, що вказані послуги виконані не будуть, засвідчив їх своїм підписом, як директор Товариства.

Після того, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на складання офіційного документу, з метою його подальшого використання для заволодіння грошовими коштами у особливо великих розмірах, будучі службовою особою, діючи з корисливих мотивів, виготовив офіційні документи акти про виконання будівельних робіт по договору № С 9 від 04.04.2017 між ТОВ «Азов-Стиль» та ФОП ОСОБА_11 , а саме: Акт № С 1 від 04.05.2017, Акт № С 2 від 11.05.2017, Акт № С 3 від 15.05.2017, Акт № С 4 від 19.05.2017, Акт № С 5 від 21.05.2017, Акт № 5 від 31.05.2017, Акт № С 6 від 19.09.2017 та Акт № С 7 від 30.09.2017, а також акти про виконання ФОП ОСОБА_11 транспортних послуг по договору № 1 від 01.06.2017, а саме: Акт № 1 від 30.06.2017, Акт № 2 від 31.07.2017, Акт № 3 від 31.08.2017, та Акт № 4 від 15.09.2017 та достовірно знаючи, що вказані послуги не виконані та виконані не будуть затвердив вказані документи своїм особистим підписом та печаткою Товариства, тим самим склав завідомо неправдивий офіційний документ та вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

Після того, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, зловживаючи своїм службовим становищем, маючи на меті видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, запевнивши ОСОБА_11 про реальну необхідність подальшого виконання вказаних робіт на користь Товариства, а також у правильності умов договору, його змісту, а також змісту актів виконаних робіт, шляхом введення ОСОБА_11 в оману, а також шляхом переконання, надав на підпис останньому зазначені документи, а саме: договір № С 9 від 04.04.2017 та акти виконаних робіт до нього, а саме: Акт № С 1 від 04.05.2017, Акт № С 2 від 11.05.2017, Акт № С 3 від 15.05.2017, Акт № С 4 від 19.05.2017, Акт № С 5 від 21.05.2017, Акт № 5 від 31.05.2017, Акт № С 6 від 19.09.2017 та Акт № С 7 від 30.09.2017 та договір № 1 від 01.06.2017 та акти виконаних робіт до нього, а саме: Акт № 1 від 30.06.2017, Акт № 2 від 31.07.2017, Акт № 3 від 31.08.2017, та Акт № 4 від 15.09.2017, в результаті чого ОСОБА_11 , не знаючи про злочинний намір ОСОБА_7 , затвердив їх своїм особистим підписом та печаткою.

Таким чином, ОСОБА_7 видав завідомо неправдиві офіційні документи.

Таким чином, на цей час ОСОБА_7 підозрюється в тому, що своїми умисними діями він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.366 КК України, що кваліфікується як: складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Після того, ОСОБА_7 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великому розмірі, обіймаючи посаду директора ТОВ «Азов-Стиль», знаходячись у невстановленому у ході досудового розслідування місці, після складання та видачі завідомо неправдивих офіційних документів актів про виконання будівельних робіт по договору № С 9 від 04.04.2017 між ТОВ «Азов-Стиль» та ФОП ОСОБА_11 , а саме: Акт № С 1 від 04.05.2017, Акт № С 2 від 11.05.2017, Акт № С 3 від 15.05.2017, Акт № С 4 від 19.05.2017, Акт № С 5 від 21.05.2017, Акт № 5 від 31.05.2017, Акт № С 6 від 19.09.2017 та Акт № С 7 від 30.09.2017, а також акти про виконання ФОП ОСОБА_11 транспортних послуг по договору № 1 від 01.06.2017, а саме: Акт № 1 від 30.06.2017, Акт № 2 від 31.07.2017, Акт № 3 від 31.08.2017, та Акт № 4 від 15.09.2017, у період часу з 03.08.2017 по 06.11.2017 з розрахункового рахунку ТОВ «Азов-Стиль» на особистий рахунок ФОП ОСОБА_11 , який відкрито у АО "МетаБанк" № НОМЕР_1 переведено грошові кошти, частинами, на загальну суму 713 927 гривень 00 копійок із призначення відповідного платежу.

Після надходження на рахунок ФОП ОСОБА_11 вказаної суми грошових коштів, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами ТОВ «Азов-Стиль» шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в усному порядку, при особистій зустрічі, повідомив ОСОБА_11 , що у виконанні будь яких робіт для ТОВ «Азов Стиль» відпала необхідність, при цьому переконавши останнього у законності зазначених дій. Крім того, ОСОБА_7 повідомив та переконав ОСОБА_11 про необхідність повернення грошових коштів, зарахованих на особистий рахунок ФОП ОСОБА_11 (№ НОМЕР_1 ) за виконання будівельних та транспортних послуг у повному обсязі, на що ОСОБА_11 , не будучі обізнаним про злочинний намір ОСОБА_7 , погодився.

Після того, у період часу з 07.08.2017 по 09.11.2017 усі нараховані грошові кошти ОСОБА_11 було знято у касі банку «МетаБанк», з рахунку НОМЕР_1 (частинами) готівкою загальною сумою 705 300 гривень 00 копійок та у вказаний період часу передано невстановленими частинами директору ТОВ «Азов-стиль» ОСОБА_7 особисто.

Також, після отримання ОСОБА_7 від ОСОБА_11 грошових коштів, ОСОБА_7 не здійснив ніяких касових операцій по поверненню грошових коштів, тим самим незаконно заволодів ними. Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_7 завдав ТОВ «Азов-Стиль» матеріальних збитків на загальну суму 713 927 гривень 00 копійок, якими незаконно заволодів.

Таким чином, на цей час ОСОБА_7 підозрюється в тому, що своїми умисними діями він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України, що кваліфікується як: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великому розмірі.

25.04.2019 року ОСОБА_7 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, які кваліфікується як складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, та як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великому розмірі, які є злочином середньої тяжкості та особливо тяжким злочином, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років та від семи до дванадцяти років відповідно, що підтверджує можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується матеріалами досудового розслідування,

При цьому слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування жоден із більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особисте зобов`язання або особиста порука, не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину із вчиненням активних дій, пов`язаних із складанням та видачею службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити слідчому в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_7 .

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та пов`язана із цим неможливість застосування відносно ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу прокурором в судовому засіданні не доведені.

Зокрема, в клопотанні про застосування запобіжного заходу стороною обвинувачення не вказано обґрунтування жодного із ризиків відповідно до ст.177 КПК України, натомість прокурор просто обмежився їх перерахуванням, постійно акцентуючи увагу лише на тяжкості інкримінованого ОСОБА_7 правопорушення. При цьому необхідність застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту аргументована, знову ж таки, однією лише тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 .

Не було доведено прокурором наявність вищевказаних ризиків також і під час судового розгляду клопотання. В свою чергу слідчий суддя за результатами судового розгляду дійшов помилкових висновків про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Апелянт зазначає, що при розгляді клопотання слідчий суддя порушив право на захист, а саме, стороною обвинувачення в передбачуваний КПК строк були надані матеріали якими обґрунтовується існування ризиків та підозра. Але при розгляді клопотання прокурор долучив додаткові докази, які не були надані стороні захисту за 3 години. На заперечення сторони захисту слідчий суддя не відреагував та надав строк для ознайомлення обмежив його 15 хвилинами, що суперечить п.2 ст.184 КПК України.

Також в супереч п.1 ст.194 КПК України слідчій суддя не врахував наявність не обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

Так відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_7 підозрюється у виготовленні офіційних документів - актів про виконання будівельних робіт по договору № С-9 від 04.04.2017 між ТОВ «АЗОВ СТИЛЬ» та ФОП ОСОБА_11 , та заволодіння грошовими коштами, які були перераховані по даним договорам. Тобто, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_7 привласнив гроші за роботи, які не були виконані.

Але за клопотанням сторони захисту у судовому засідання були допитані свідки, які повністю спростували версію слідства.

Захисник вважає, що слідчим суддею не надано оцінку матеріалам, які були долучені до клопотання. Жоден з наданих матеріалів не підтверджує обґрунтованість підозри, а взагалі її спростовує.

Так, по матеріалам кримінального провадження відсутній потерпілий, заявник ОСОБА_12 допитаний у якості свідка по даному кримінальному провадженню. Безпосередньо ТОВ «АЗОВ СТИЛЬ» з заявою про вчинення кримінального правопорушення до жодного правоохоронного органу не зверталася, позовну заяву не подавало, тому адвокату не зрозуміло кому і чим причинено шкоду.

Апелянт вважає, що наведене вище дає підстави вважати, що застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є необґрунтованим і надмірним втручанням у свободу та особисту недоторканість підозрюваного.

В апеляційному суді:

- захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу, зазначив про відсутність потерпілого від кримінальних правопорушень. На думку адвоката, допитані слідчим суддею свідки спростували те, що гроші були перераховані за роботи, які не були виконані повністю. Посилається на те, що розслідуються події 2016-2017 років, органи досудового розслідування усе необхідне витребували та отримали;

- підозрюваний ОСОБА_7 підтримав захисника, зазначивши, що усі роботи були виконані, гроші перераховані. Вказав на те, що він ніколи не усувався від участі у розслідуванні, зараз проводяться тендери на оздоровлення дітей, домашній арешт не дасть змоги працювати підприємству;

- прокурор вказувала на обґрунтованість підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, на можливість впливу ОСОБА_7 на своїх підлеглих свідків у кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника на підтримання апеляційної скарги, прокурора із запереченнями стосовно доводів та вимог апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Вищезазначена ухвала слідчого судді, на думку колегії суддів, відповідає вказаним вимогам закону.

Так, з наданих суду матеріалів провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому у судовому засіданні заслухані пояснення підозрюваного, вислухана думка захисника, слідчого, прокурора, та з`ясовані інші обставини, у тому числі шляхом дослідження доказів, наданих стороною захисту, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.

Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов`язують можливість застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у домашнього арешту, наявна обґрунтована підозра, існують передбачені п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України ризики, а також встановлена недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, підтверджується доказами, долученими до клопотання і дослідженими слідчим суддею, зокрема відомостями, які містяться у протоколах допиту свідків ОСОБА_12 (а.с.99-101), ОСОБА_11 (а.с. 130-134), актах виконаних робіт (а.с. 42-45, 75), акті контрольного обміру (а.с. 52-57).

Доводи апеляційної скарги про те, що за показаннями свідків, допитаних на вимогу захисту, роботи були виконані особисто ОСОБА_11 , спростовуються показаннями останнього, який прямо вказав на те, що ремонтні роботи він не виконував.

За даними актів №№ С-1, С-2, С-3, С-4, С-5, 5, складених у різні дні травня 2017 року, ОСОБА_11 нібито власноруч виконав будівельні роботи на загальну суму 356780 гривень, що також ставить під сумнів виконання ним особисто такого обсягу робіт та спростовує наведені доводи захисту.

У зв`язку із викладеним колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

Відповідно до пред`явленої підозри ОСОБА_7 заволодів майном ТОВ «Азов-Стиль», зловживаючи своїм службовим становищем директора цього товариства, чим завдав ТОВ «Азов-Стиль» матеріальних збитків на загальну суму 713927 грн.

Задля досягнення своєї мети заволодіння майном товариства, підозрюваний склав і видав неправдиві офіційні документи від імені ТОВ «Азов-Стиль». На підставі наведеного колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності потерпілого у кримінальному провадженні.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя встановив, що доводи є обґрунтованими, а заявлені у клопотанні ризики на даний час існують.

І хоча в ухвалі не наведені належним чином мотиви, з яких слідчий суддя прийшов до висновку про існування ризиків, зазначених слідчим у клопотанні, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що такі ризики існують.

Як зазначено вище, показання свідків, допитаних слідчим суддею за клопотанням захисника, щодо проведення робіт особисто ОСОБА_11 , спростовуються показаннями самого ОСОБА_11 . Наведене беззаперечно вказує на існування ризику тиску з боку підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні.

Обґрунтованість підозри у скоєнні службового підроблення з метоювчинення іншогозлочину свідчитьна можливістьтого,що ОСОБА_7 знищить,сховає абоспотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення та розмір можливої майнової шкоди, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнанні його винуватим, тобто наявність обставин, передбачених п.п. 1, 2, 11 ч.1 ст.178 КПК України, у своїй сукупності свідчать про наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підозрюваний в апеляційному судді зазначив, що обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту унеможливить участь ТОВ «Азов-стиль» у тендерах на оздоровлення дітей у літній період.

Проте участь товариства у зазначених тендерах стороною захисту нічим не підтверджена.

Більш того, за матеріалами кримінального провадження оздоровленням дітей займається інша юридична особа Дитячий оздоровчий центр «Лісова пісня» під керуванням ОСОБА_13 , а не ТОВ «Азов-стиль».

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування відносно особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та вважає, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Судом перевірені доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею було порушено право на захист.

За доводами адвоката порушення полягало у тому, при розгляді клопотання прокурор долучив додаткові докази, які не були надані стороні захисту за 3 години, як того вимагає ч.2 ст.184 КПК України.

Як вбачається із журналу судового засідання 26 квітня 2019 року було задоволено клопотання та долучено до матеріалів справи протокол допиту свідка ОСОБА_11 та стороні захисту наданий певний час на ознайомлення з його змістом.

Наступне судове засідання з розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відбулося 6 травня 2019 року.

В цьому судовому засіданні сторона захисту надала докази, які на її думку спростовують показання свідка ОСОБА_11 , а відтак колегія суддів констатує відсутність порушення права підозрюваного на захист.

У зв`язку із наведеним, істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177-178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 6 травня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого та у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, залишити без змін.

Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4