Рішення

від 12.03.2019 по справі 752/13183/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/13183/18

Провадження № 2/752/2010/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12.03.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Петрова Є.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління механізації Публічного акціонерного товариства Мостобуд про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до Управління механізації ПАТ Мостобуд про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням компенсації за невикористану щорічну відпустку в розмірі 33853,17 гривень, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 218349,75 гривень, та відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 01.09.2005 р. по 15.11.2006 р. працював в Управлінні механізації ПАТ Мостобуд на посаді слюсаря будівельника, а з 15.11.2006 р. на посаді машиніста бетононасоса.

10.09.2013 р. він був звільнений за власним бажанням з посади машиніста бетононасоса 6 розряду на підставі наказу № 107-к від 10.09.2013 р.

В день звільнення підприємство не провело повного розрахунку, не виплатило заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку, а тому позивач просить стягнути суму заборгованості в судовому порядку.

Звернувшись до відповідача з заявою щодо розміру заробітної плати, її структури, розмір утримань із заробітної плати, відповіді він не отримав.

В обґрунтування суми заборгованості позивач посилається на відомості Гадяцького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України і визначає суму заборгованості виходячи з заробітної плати виплаченої в 2012 р., поділену на 10 календарних місяців відпрацьованих, в зв`язку з чим розмір заробітної плати за місяць становить 2768,64гривні.

Оскільки позивачу не була виплачена заробітна плата за період січень-серпень 2013 р., виходячи із заробітку 2768,64 гривні, він просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 22149,12 гривень, а також компенсацію за невикористану відпустку 93 календарних днів за період з 15.11.2009 р. по 10.09.2013 р. в сумі 11704,05 гривень.

Крім того, на день пред`явлення позову період затримки розрахунку становить 1735 календарних днів, з огляду на що позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 218349,75 гривень.

Крім того, позивач посилається на те, що в зв`язку з порушенням з боку підприємства його прав на своєчасне отримання заробітної плати, йому була завдана моральна шкода, що полягає у душевних переживаннях, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя та життя родини.

Моральну шкоду позивач оцінює в 10000 гривень.

Розгляд справи відповідно до положень ст.ст.273-279 ЦПК України відбувається у спрощеному провадженні на підставі наданих сторонами доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 01.09.2005 р. по 15.11.2006 р. працював в Управлінні механізації ПАТ Мостобуд на посаді слюсаря будівельника, а з 15.11.2006 р. на посаді машиніста бетононасоса.

10.09.2013 р. він був звільнений за власним бажанням з посади машиніста бетононасоса 6 розряду на підставі наказу № 107-к від 10.092013 р.

Позивач при зверненні до суду посилається на те, що на час звільнення йому не була виплачена заробітна плата за період з 01.01.2013 р. по день звільнення.

Згідно з ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Зазначені положення закріплені також ст.24 Закону України Про оплату праці .

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В силу положень ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства, який регулює даний вид правовідносин, що виник між сторонами, і не виконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної виплати заробітної плати, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими.

Однак, суд не може прийняти до уваги розрахунок позивача суми заборгованості по заробітній платі, який визначений шляхом ділення заробітної плати за 10 місяців 2012 р. на 10 місяців, що є лише розміром середньої заробітної плати за десять місяців 2012 року і не може визначати розмір заробітної плати в 2013 році.

При вирішення питання щодо стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі суд приймає до уваги відомості, відображені в форма ОК-5 про застраховану особу, згідно з якими позивачу за період з 01.01.2013 р. по 10.06.2013 р. нарахована заробітна плата в розмірі 11287,97 гривень.

Оскільки з боку відповідача на спростування наявності заборгованості по заробітній платі перед позивачем не надано доказів, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 11287,97 гривень є обґрунтованими і підлягають задоволенню в цій частині.

Вимоги позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п.2 розділу ІІ зазначеного Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за

останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою

пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на

підприємстві, в установі, організації менше двох календарних

місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за

фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не

працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат

за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців

працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна

плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього

Порядку.

Виходячи з відомостей про застраховану особу позивачу до звільнення нараховувалась заробітна плата за червень, липень 2013 р., яка становить 6119,68 гривень.

Кількість робочих днів в зазначений період становить 41 день.

Тобто, середньоденна заробітна плата становить 149, 26 гривень.

Кількість робочих днів з 11.09.2013 р. по день ухвалення рішення становить 1377 днів.

З огляду на викладене, середній заробіток за час затримки розрахунку становить 1377х149,26=205531,02 гривні, які підлягають стягненню з відповідача.

Вимоги позивача про стягнення компенсації за невикористану відпустку не підлягають задоволенню з огляду на відсутність в матеріалах цивільної справи відповідної інформації про періоди невикористаної відпустки, а лише наявність в наказі про звільнення відомостей про кількість днів невикористаної відпустки та загального періоду роботи, за який відпустка не була використана.

Відсутність даних про періоди невикористаної відпустки позбавляє суд можливості прийняти обґрунтоване рішення та зробити розрахунок компенсації, оскільки при здійсненні такого розрахунку зазначена інформація є обов`язковою відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів № 100 від 08.02.1995 р.

Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди також не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

На підставі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до роз"яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

В порушення вимог ст.81 ЦПК України позивачем не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних страждань внаслідок невиплати відповідачем своєчасно заробітної плати.

Сам факт несвоєчасної виплати заробітної плати не може бути безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди.

З огляду на викладене вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Питання щодо судових витрат суд вирішує з врахуванням положень ст.141 ЦПК України і вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судові витрати пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, , 265, 268, 273, 274-279, 280, 282, 353, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Управління механізації Публічного акціонерного товариства Мостобуд про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Управління механізації Публічного акціонерного товариства Мостобуд (код ЄДРПОУ 01386310, 03045, м.Київ, вул.Чапаєвське шосе, 10) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , Полтавська область АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 6119 (шість тисяч сто дев`ятнадцять) гривень 68 копійок, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 205531 (двісті п`ять тисяч п`ятсот тридцять одна) гривня 02 копійки.

Стягнути з Управління механізації Публічного акціонерного товариства Мостобуд (код ЄДРПОУ 01386310, 03045, м.Київ, вул.Чапаєвське шосе, 10) в дохід держави судовий збір в розмірі 2116 (дві тисячі сто шістнадцять) гривень 50 копійко.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.

Якщо в судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя