Рішення

від 24.05.2019 по справі 136/597/19

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/597/19

провадження № 2/136/211/19

РІШЕННЯ

іменем України

"24" травня 2019 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лукашівської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності нажитловий будинок по спадщині за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, підставність якого обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом вчиненим 26.12.2001, відповідно до якого вона заповіла усе належне їй майно позивачеві. Позивач спадщину прийняв шляхом звернення до нотаріуса із заявою відповідного змісту. Інші спадкоємці відсутні, утім позивач позбавлений можливості свої спадкові права в нотаріальному порядку на частку житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , оскільки об`єкт нерухомості мав статус колгоспного двору, отож належав його членам на праві спільної сумісної власності, однак визначити, яка частка належала спадкодавцеві нотаріусу не представляється за можливе, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.

У визначений судом строк відповідач подав до суду відзиву на позов, у якому позовні вимоги визнав, не заперечував щодо його задоволення, а розгляд справи просив проводити за відсутності представника сільської ради .

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 29.03.2019 було витребувано матеріали спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

Позивач та його представник у підготовче судове засідання не з`явились, представник надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просить суд їх задовольнити.

З огляду на викладене, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення , тому розгляд справи суд проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраним у справі доказами, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лукашова, Липовецького району, померла ОСОБА_2 , в підтвердження чому є свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилась спадщина.

Із матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2 , які були витребувані судом встановлено, що спадщина відкрилась за заповітом вчиненим спадкодавцем 26.12.2001, відповідно до якого ОСОБА_2 заповіла усе належне їй майно своєму онукові - позивачеві ОСОБА_1 Вказаний заповіт було посвідчено 26.12.2001 секретарем Лукашівської сільської ради Липовецького району та зареєстровано в реєстрі за №199. За життя спадкодавця заповіт не змінювався та не скасовувався згідно відомостей органу місцевого самоврядування. Позивач, будучи спадкоємцем за заповітом, в порядку та строки визначені діючим законодавством спадщину прийняв. Інші спадкоємці відсутні.

Встановлені судом обставини підтверджують, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , який спадщину прийняв, отож вона йому належить.

Постановою державного нотаріуса Липовецької державної нотаріальної контори Вінницької області від 06.03.2019, позивачеві відмовлено у видачі на його ім`я нотаріального акту на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 з тих підстав, що вказаний об`єкт нерухомості належить до колгоспного двору, а тому належить його членам на праві спільної сумісної власності, отож встановити, яка частка зазначеного будинку належить покійному спадкодавцю не представляється нотаріусу можливим.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 120 Цивільного кодексу Української PCP 1964 р., майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

На підставі ст.ст. 121 , 123 Цивільного кодексу Української PCP 1964 р. володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2005 року N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно до п.п. "а" п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Згідно свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння (а.с.8) житловий будинок в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 належить до колгоспного двору, головою якого зазначено ОСОБА_2

Згідно відомостей органу місцевого самоврядування, які відображені у довідках від 20.03.2019 за №219, 220 (а.с.10-11), станом на 15.04.1991 головою колгоспного двору, що розташований в АДРЕСА_1 , була ОСОБА_2

Із технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с.13-16) встановлено, що власником об`єкта нерухомості є ОСОБА_2 , рік побудови об`єкта 1962.

Наведене свідчить, що ОСОБА_2 була одноосібним власником спірного об`єкта нерухомості.

Позивач спадщину після смерті спадкодавця прийняв, у тому числі у вигляді житлового будинку, що є предметом спору, інші спадкоємці відсутні, утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позивач позбавлений можливості.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність порушених прав позивача, що є очевидним, а обраний ним спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, отож суд дійшов висновку, що позов обґрунтований.

Крім цього, представник відповідача надав суду заяву про визнання позову.

Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

Відповідно доч.1ст.142 ЦПК України , у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Зважаючи на викладене, суд вважає за доцільне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. 200, 206, 259, 263, 265 - 269 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Лукашівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (місце знаходження: с. Лукашова, Липовецький район, Вінницька область, 22534, ЄДРПОУ - 04329079) про визнання права власності на житловий будинок по спадщині за заповітом, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на цілий житловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при пред`явленні позову згідно квитанції №0.0.1308663853.1 від 26.03.2019, що становить 384, 20 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницької апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко