Рішення

від 22.05.2019 по справі 522/11942/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/11942/17

Провадження №2/522/671/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТРАНСКОМ про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Кочорба ОСОБА_2 звернулось до суду із позовом до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТРАНСКОМ про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна, на житлову квартиру за номером в„–133 (будівельний номер в„–85) , загальною площею 56,7 кв.м., житлова площа 22,5 кв. м., що розташована на 5 поверсі секції №3, житлового АДРЕСА_4 та встановлення порядку виконання рішення суду.

Вимоги обґрунтовані тим, що 27 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Транском було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна за №04. За умовами якого Позивачка в обумовлені строки та в повному обсязі сплатила Відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 389 415 (триста вісімдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятнадцять) гривень 60 коп. В свою чергу Відповідач зобов`язувався передати Позивачці майнові права на новозбудоване майно та копії документів, що підтверджують прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, за Актом приймання-передачі, для подальшого оформлення Позивачкою права власності на зазначене майно. Але Відповідач не виконав свого обов`язку щодо передання Позивачці всіх необхідних документів, які б дозволили оформити останній право власності на новозбудоване майно, а саме житлову квартиру за номером АДРЕСА_4 .

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, надала заяву про провадження судового засідання згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з`явився, викликався належним чином, поштове повідомлення повернулося з зазначенням за закінченням терміну зберігання . В силу вимог ч.7 ст.128 та ч.10 ст.130 ЦПК України та неповідомлення Відповідачем адреси фактичного місцезнаходження, суд прийшов до висновку про можливість проведення розгляду справи у відсутності Відповідача.

Зі згоди Позивача справа розглянута в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 27 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Транском було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна за №04, надалі - Договір. За умовами та в порядку вказаного Договору, Відповідач зобов`язувався передати у власність Позивача майнові права на новозбудоване майно, а Позивач зобов`язувалась прийняти майнові права на новозбудоване майно та сплатити за нього ціну майнових прав. Вартість майнових прав на об`єкт нерухомого майна згідно пункту 5.1 Договору склала 389 415 (триста вісімдесят дев`ять тисяч чотириста п`ятнадцять) гривень60 коп., які потрібно було сплатити протягом 10 днів з дня підписання договору, тобто не пізніше 09 березня 2008 року. Зазначена ціна була сплачена Позивачем на користь Відповідача 29 лютого 2008 року, що підтверджується квитанцією №34-1182Т/1. Таким чином, грошові зобов`язання Позивача перед Відповідачем виконані своєчасно та в повному обсязі, у сумі, що встановлена Договором.

Згідно положень Розділу 2 Договором замовником (забудовником) об`єкта будівництва є Товариство з обмеженою відповідальністю МЕАНДР+ .

Об`єктом нерухомості, за вказаним Договором, виступила житлова квартира за будівельним номером АДРЕСА_4 .

Згідно пункту 4.4. Договору орієнтовний строк закінчення будівництва та здачі об`єкту в експлуатацію - четвертий квартал 2010 року.

Пунктом 6.6. Договору визначено, що після сплати ціни майнових прав, вказаної в п. 5.1. Договору, та інших платежів, які покупець повинен сплатити продавцю за Договором та потягом 60 робочих днів з дати отримання продавцем акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію об`єкту будівництва, продавець зобов`язується передати покупцю майнові права та копії документів, що підтверджують прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, а покупець зобов`язується прийняти майнові права по Акту приймання-передачі.

21 березня 2013 року будівельні роботи зі зведення будинку АДРЕСА_4 були закінчені, вказаний житловий будинок був введений в експлуатацію у І (першому) кварталі 2013 року, що підтверджується Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою інспекцією ДАБК в Одеській області 19 березня 2013 року№ ОД14313078074.

Але Відповідач не підписав та не передав Позивачці необхідні документи для оформлення права власності на новозбудоване майно, включаючи Акт приймання-передачі майнових прав.

Після завершення будівельних робіт із зведення будинку АДРЕСА_4 та введення зазначеного будинку в експлуатацію, новозбудованому майну, а саме житловій квартирі за будівельним номером в„–85 було присвоєно інший номер, а саме номер №133, що узгоджується з умовами Договору.

Зазначене підтверджується наданим до суду висновком експерта №ED2501-1-1239.19 складений судовим експертом Клівак Оленою Володимирівною 28.01.2019р. На вирішення зазначеної судової експертизи було поставлено наступне питання:

- Чи була квартира АДРЕСА_9 , що зображена в Технічному паспорті від 16.02.2018р. та на плані квартири будівельний номер АДРЕСА_4 , що позначена на Плані 1-но кімнатної квартири в„–85 (секції в„–3, 5-й поверх ) багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_4 , а також вказана в Договорі №04 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 27.02.2008р. Чи відрізняється загальна площа квартири №133 від загальної площі квартири будівельний номер в„–85 , якщо так - то наскільки?

В результаті проведеного дослідження експерт дійшов наступного висновку:

Квартира АДРЕСА_9 , що зображена в Технічному паспорті від 16.02.2018р. та на плані V поверху,доданому до Листа КП БТІ ОМР від 09.10.2018р. №497345.72.18, була утворена з квартири будівельний номер АДРЕСА_4 , що позначена на Плані 1-но кімнатної квартири в„–85 (секція в„–3, 5-й поверх ) багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_4 , а також вказана в Договорі №04 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 27.02.2008р.

Загальна площа квартири № 133 , зображеної в Технічному паспорті від 16.02.2018р., що складає 56,7 кв.м. не відрізняється від загальної площі квартири будівельний номер в„–85, що позначена на Плані 1-но кімнатної квартири в„–85 (секція в„–3, 5-й поверх ) багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_4 , а також вказана в Договорі №04 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 27.02.2008р., розрахунковий розмір якої складає також 56,7 кв.м.

Загальна площа квартири №133, зображеної на плані V поверху, доданому до Листа КП БТІ ОМР від 09.10.2018р. №497345.72.18, що складає 57,4 кв.м. (див. стор. 8 висновку) відрізняється від загальної площі квартири будівельний номер в„–85, що позначена на Плані 1-но кімнатної квартири в„–85 (секція в„–3, 5-й поверх ) багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_4 , а також вказана в Договорі №04 купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна від 27.02.2008р., розрахунковий розмір якої складає також 56,7 кв.м., а саме: є більшою на 0,7 кв.м.

Суд бере до уваги зазначений висновок експерта як такий, що відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України та приходить до висновку, що Позивачем були придбані відповідно до умов Договору майнові права на об`єкт нерухомого майна, на житлову квартиру за номером в„–133 (будівельний номер в„–85) , загальною площею 56,7 кв.м., житлова площа 22,5 кв. м., що розташована на 5 поверсі секції №3, житлового будинку АДРЕСА_4 .

У відповідності до ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результаті, інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Відповідно до положення статті 190 ЦК України встановлено, що майном, я особливим об`єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права ті обов`язки. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що майнові права є не споживною річчю. Таким чином майнові права визнаються речовими правами.

Статтею 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночні діяльність в Україні визначено, що майновими правами, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та права вимоги. Що в свою чергу дає підстави вважати що право вимоги оформлення права власності на квартир є саме майновим правом за своєю суттю, так як воно відмінне від права власності на нерухоме майно у вигляді квартири проте безпосередньо пов`язане з нерухомим майном у вигляді квартири.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що двосторонній або багатосторонній правочин є тотожним з поняттям договір. Так, вказаний у позові договір є двостороннім правочином, спрямованим на набуті цивільних прав та обов`язків між сторонами.

Статтею 202 Цивільного кодексу України зокрема встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підписання Позивачем і Відповідачем Договору було дією спрямованою на набуття цивільних прав і обов`язків. Відтак, у Позивача виникло майнове право вимоги оформлення права власності на квартиру та обов`язок сплати вартості вказаної квартири, а у Відповідача виникло право на отримання суми вартості квартири та кореспондуючий обов`язок на підписання Акт приймання-передачі, який є обов`язковою умовою для оформлення права власності Позивача на новостворене майно.

Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірні, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вказаний правочин не був визнаний судом недійсним та його недійсність і встановлена законом, що дає підстави для визнання його правомірним.

Статтею 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). При цьому частиною 3 вказаної статті зазначено, що у разі необхідності особа, яка є власником матеріалів, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва.

Статтею 325 Цивільного кодексу України встановлено, що суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Частиною 2 вказаної статті зокрема встановлено, що фізичні особи можуть бути власниками будь - якого майна, за винятком окремих видів майна, які не можуть їм належати. Законодавчих обмежень щодо володіння майновими правами не встановлено. Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Статтею 317 Цивільного кодексу встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Проте, на сьогоднішній день Позивач фактично не може користуватися та розпоряджатися своїм майном. Статтею 386 Цивільного кодексу зокрема встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду із вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій, для запобігання такому порушенню.

Таким чином, враховуючи доведеність з боку Позивача того факту, що останньою придбані майнові права на квартиру № 133 (будівельний номер в„–85 ), загальною площею 56,7 кв.м., житлова площа 22,5 кв.м., що розташована на 5 поверсі секції № 3 , житлового АДРЕСА_4 , суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 258-259, 263-265, 273,279,280, 281,282,284, 354-355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТРАНСКОМ (код ЄДРПОУ 32405232) про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 майнові прав на об`єкт нерухомого майна, на житлову квартиру за номером в„–133 (будівельний номер в„–85), загальною площею 56,7 кв . м . , житлова площа22,5 кв . м., що розташована на 5 поверсі секції № 3 , житлового АДРЕСА_4 .

Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ТРАНСКОМ (код ЄДРПОУ 32405232) на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 16 693,95 грн., які складаються з: 3894, 16 грн. - судовий збір; 679, 79 грн. - витребування матеріалів з КП БТІ ; 12 120 - оплата за проведення експертного дослідження згідно із Договором №ED-2501-1-1239.19 від 11.01.2019р.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:

22.05.19