справа №2-4661/10
РІШЕННЯ
Іменем України
25 травня 2010 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі: головуючого - Ільїної Г.І., за участю секретаря - Мінаєвої А.І.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та пізнання права власності на житловий будинок, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, реєстраційний № Н9-25 від 02 лютого 1999 року, посвідченого біржею нерухомості та основних фондів Україна , який зареєстрований в комунальному підприємстві Харківське районне бюро технічної інвентаризації 30 квітня 2004 року, номер запису 90 в книзі № 1 та визнання за нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з відповідними АДРЕСА_2 будівлями та спорудами АДРЕСА_3 .
Після укладення договору купівлі-продажу від 02.02.1999 р. відповідач звільнила та передала позивачу вказаний вище житловий будинок, а позивач до нього заселилась і до цього часу фактично володіє, користується ним, сплачує всі належні платежі, слідкує за технічним станом будинку.
Однак в подальшому позивач ОСОБА_1 позбавлена можливості вільно розпорядитись будинком в цілому, оскільки зазначений вище договір купівлі-продажу, оформлений через біржу нерухомості, не був посвідчений нотаріально.
Позивач в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій зазначає, що свої позовні вимоги`підтримує, просить справу розглядати за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, позовні вимоги визнає, просить справу розглядати в її відсутність, про що подала відповідну заяву до суду.
Виходячи з наведеного, та з того, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити рішення в справі при проведенні попереднього судового засідання.
Згідно з ч. 4 ст. 130 ЦПК України ухвалення в попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Матеріалами справи встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
Згідно договору купівлі-продажу, рег. № Н9-25 від 02 лютого 1999 року, посвідченого біржею нерухомості та основних фондів Україна Добронос Л.І. продала ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 з АДРЕСА_2 будівлями по АДРЕСА_3 , (а.с. 12).
Вказаний договір купівлі-продажу був зареєстрований в комунальному підприємстві Харківське районне бюро технічної інвентаризації 30 квітня 2004 року, номер запису 90 в книзі № 1, з якого вбачається, що зазначений вище житловий будинок зареєстрований в цілому за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу р/№ Н9-25 від 02.02.1999 р. (а.с. 13).
Оскільки правовідносини виникли в 1999 році, тобто під час дії Цивільного Кодексу 1963 року, то згідно з п. 4 Заключних та перехідних положень ЦК України 2003 року судом повинні бути застосовані норми ЦК України 1963 року.
У відповідності до ст. 227 ЦК України (в ред. 1963 року) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.
Частиною 2 статті 47 ЦК України (в ред. 1963 року) передбачено, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Між сторонами відбулось повне виконання угоди, договір купівлі-продажу був направлений на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним: ОСОБА_2 отримала гроші, а ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок, договір був зареєстрований в КП "ХРБТІ", позивач з того часу проживає та зареєстрована в будинку, користується ним. Дана угода являється правомірною, так як її недійсність ніким не встановлена і вона ніким не оспорена.
Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, не суперечать закону та підлягають задоволенню.
Судові витрати суд залишає за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, п. 4 Заключних та перехідних положень до ЦК України (в ред. 2003 року), ст. 47 ЦК України (в ред. 1963 року), суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу, реєстраційний № Н9-25 від 02 лютого 1999 року, посвідчений біржею нерухомості та основних фондів Україна , який зареєстрований в комунальному підприємстві Харківське районне бюро технічної інвентаризації 30 квітня 2004 року, номер запису 90 в книзі № 1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з відповідними АДРЕСА_2 будівлями та спорудами АДРЕСА_3 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному, порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя:
Суд | Харківський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2010 |
Оприлюднено | 28.05.2019 |
Номер документу | 81999089 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Харківський районний суд Харківської області
Ільїна Г. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні