Рішення

від 21.05.2019 по справі 904/902/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2019м. ДніпроСправа № 904/902/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сварочной проволоки",

м. Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод",

м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 1 027 989, 87 грн.

Суддя Суховаров А.В.

За участю секретаря судового засідання Сулими Д.В.

Представники:

від позивача - Курса С.В., директор;

від відповідача - не з`явився;

вільний слухач - Булда Д.А.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод сварочной проволоки" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - відповідач) про стягнення 955 871,96 грн. основного боргу, 10 146,03 грн. пені, 28 676,16 грн. 3% штрафу, 8 406, 43 грн. 3% річних, 9 697, 32 грн. інфляційних, 15 191, 97 грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов договору поставки №18093т від 21.08.201 в частині оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою від 18.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.

27.03.2019 відповідач надав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечує проти позову, вважає, що позивачем допущена помилка при обрахуванні днів прострочення оплати. Разом з тим, відповідач, з посиланням на постанову Верховного суду від 27.07.2018 по справі №904/1141/16, зазначає, що акт звірки взаємних розрахунків, наданий позивачем в обґрунтування позовних вимог, не містить дати відповідної звірки та підписаний лише позивачем. Крім того, відповідач наголошує на тому, що в матеріалах справи наявна лише одна товарно-транспортна накладна №641 від 14.12.2018, яка підтверджує отримання товару тільки за видатковою накладною №41. Разом з тим, відповідач вказує, що він не отримував від позивача рахунків на оплату поставленого товару.

05.04.2019 позивач надав відповідь на відзив, відповідно до якої наполягає на задоволенні позовних вимог, вказує на безпідставність посилань відповідача на постанову Верховного суду від 27.07.2018 по справі №904/1141/16. Разом з тим, позивач вказує, що ним надано відповідачу всі визначені пунктом 5.2 Договору товаросупровідні документи. Крім того, позивач наголошує на сплаті відповідачем суми 136 728, 36 грн. за рахунками №29, №30 від 27.08.2019, про відсутність яких вказує відповідач.

Ухвалою суду від 24.04.2019 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 21.05.2019.

21.05.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.05.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

21.08.2018 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (замовником) укладений договір №18093т (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника товар, вказаний у специфікації (додаток №1), що є невід`ємною частиною Договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити поставлений товар на умовах Договору (п.1.1 Договору)

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Найменування товару: кольорові метали для ливарного виробництва, припої (п.1.2 Договору)

Умови поставки: поставка товару здійснюється на умовах СРТ відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс-2010» , за рахунок постачальника, транспортом постачальника. Передача товару замовнику відбувається на складі замовника за адресою - м. Дніпро, вул.. Академіка Белелюбського, 7 (п. 1.4 Договору)

Поставка товару здійснюється рівномірними партіями згідно заявок на протязі 5 календарних в разі письмового повідомлення замоника. Кількість та асортимент товару у кожній партії визначається в заявці замовника (п.5.1 Договору)

Передача товару від постачальника замовнику здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість партії товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України. Разом з видатково-прибутковою накладною постачальник зобов`язується надати замовнику 1 (один) екземпляр транспортної накладної. Датою поставки товару є дата фактичної передачі товару замовнику, яка зазначена в товарно-транспортній накладній на товар (п.5.2 Договору)

Розрахунки за договором провадяться у безготівковому порядку на рахунок постачальника, вказаний в договорі, в національній валюті України - гривні. Замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 30 банківських днів з дня отримання товару (п.7.1 Договору)

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар, що підтверджується відповідними двосторонніми видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які скріплені печатками підприємств обох сторін (а.с.21, 23, 27, 31, 35, 39), проте відповідачем порушено зобов`язання в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар згідно виставлених позивачем рахунків на оплату, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 905 871, 96 грн., несплата якої стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Разом з тим, в ході розгляду справи відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості у розмірі 136 728, 36 грн., що підтверджується відповідною бухгалтерською довідкою ТОВ "Завод сварочной проволоки" (а.с.117), отже ці грошові зобов`язання відповідача, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає закриттю, згідно приписів п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

За викладених обставин, станом на час розгляду справи розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить суму 819 143, 60 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати решти спірної суми заборгованості.

Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Положеннями ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Перевіривши матеріали справи, враховуючи належне виконання позивачем зобов`язань з поставки обумовленого договором товару, та відсутність доказів повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем товар, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 819 143, 60 грн., що є підставою для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача вказаної суми основного боргу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пункту 10.3 Договору у випадку порушення замовником строків розрахунків за договором замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 28.08.2018 по 25.02.2019 у розмірі 10 146, 03 грн., 3% річних за період з 28.09.2018 по 25.02.2019 у розмірі 8 406, 43 грн., інфляційні з вересня 2018 року по лютий 2019 року у розмірі 9 697, 32 грн., 3% штрафу у розмірі 28 676, 16 грн. (а.с.6-8).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені та 3% річних, суд зазначає, що з урахуванням положень пункту 1.3 Договору, право вимоги щодо нарахування пені та 3% річних виникає у позивача після порушення відповідачем грошових зобов`язань з оплати товару у строк, який становить 30 банківських днів з дня отримання товару, тому нарахування пені та 3% річних за прострочення оплати поставленого товару за кожною з накладних має здійснюватись згідно наступних періодів:

- за накладними №№24, 26 від 28.08.2018 за період з 10.10.2018 по 25.02.2018;

- за накладною №31 від 19.09.2018 за період з 01.11.2018 по 25.02.2018;

- за накладною №35 від 12.10.2018 за період з 24.11.2018 по 25.02.2018;

- за накладною №37 від 09.11.2018 за період з 22.12.2018 по 25.02.2018;

- за накладною №41 від 14.12.2018 за період з 24.11.2018 по 25.02.2018.

За викладених обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення пені за період з 10.10.2018 по 25.02.2018 на суму 9 361, 74 грн. та 3% річних за той самий період на суму 7 699, 30 грн., тоді як в решті нарахувань пені та 3% річних суд відмовляє за безпідставністю.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування інфляційних, суд визнає їх обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Між тим, суд зазначає, що за умовами ст.ст. 216-217, 230-231 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З огляду на те, що умовами укладеного між сторонами Договору не передбачено відповідальності у вигляді 3% штрафу з підстав порушення строків оплати вартості товару, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% штрафу у розмірі 28 676, 16 грн. задоволенню не підлягають.

Стосовно заперечень відповідача, суд зазначає, що положеннями статті 666 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Оскільки від відповідача звернень щодо встановлення строку для надання позивачем товаросупровідних документів не надходило, а отримання товару підтверджується підписаними представником відповідача видатковими накладними, що свідчить про відсутність зауважень з боку відповідача щодо поставки товару, суд відхиляє заперечення відповідача в частині не направлення на адресу відповідача виставлених позивачем на оплату рахунків.

Решта заперечень відповідача щодо безпідставності заявлених позивачем вимог суд відхиляє з огляду на те, що позивачем, в розумінні приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України, доведено факт поставки товару відповідачу, зобов`язання щодо оплати якого, покладено на відповідача згідно умов укладеного між сторонами Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сварочной проволоки" (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3; ідентифікаційний код юридичної особи 38520441) до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; ідентифікаційний код юридичної особи 00659101) про стягнення заборгованості у розмірі 955 871, 96 грн., 3% річних у розмірі 8 406, 43 грн., інфляційних у розмірі 9 697, 32 грн., пені у розмірі 10 146, 03 грн., штрафу у розмірі 28 676, 16 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 15 191, 97 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; ідентифікаційний код юридичної особи 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сварочной проволоки" (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3; ідентифікаційний код юридичної особи 38520441) суму 819 143, 60 грн. основного боргу, 7 699, 30 грн. 3% річних, 9 697, 32 грн. інфляційних, 9 361, 74 грн. пені, 28 676, 16 грн. штрафу, 15 169, 60 грн. витрат по сплаті судового збору.

В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сварочной проволоки" (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3; ідентифікаційний код юридичної особи 38520441) до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; ідентифікаційний код юридичної особи 00659101) про стягнення суми 136 728, 36 грн. основного боргу провадження у справі закрити .

В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сварочной проволоки" (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3; ідентифікаційний код юридичної особи 38520441) до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; ідентифікаційний код юридичної особи 00659101) про стягнення суми 707,13 грн. 3% річних, 784, 29 грн. пені, 452, 51 грн. витрат по сплаті судового збору відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскаржено протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до Господарського суду Дніпропетровської області в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.

Повний текст рішення складено - 27.05.2019

Суддя А.В. Суховаров