Рішення

від 21.05.2019 по справі 910/972/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2019Справа № 910/972/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ПАРТС" (08130, Київська обл.,Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4б,офіс 306, код ЄДРПОУ 41819274)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ТРАНС" (01023, м.Київ, вул.Мечникова, 8, кв.22, код ЄДРПОУ 32159544)

про стягнення 86 246,00 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Солдаткін О.С. адвокат

Від відповідача:Камільовський В.В. адвокат.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ПАРТС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ТРАНС" про стягнення 86 246,00 грн. заборгованості по договору поставки № 180416 від 18.04.2016, право вимоги на яку набуто позивачем на підставі договору про відступлення права вимоги № 050618 від 05.06.2018, а також покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору та 8000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

01.03.2019 відповідач через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, стверджує про оплату товару, у т.ч. на спірну суму у повному обсязі, на підтвердження своїх доводів надав для долучення до справи платіжні доручення.

14.03.2019 відповідачем подано до суду клопотання про подання доказів щодо понесення витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 29.03.2019 судове засідання у справі призначено на 02.04.2019.

02.04.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій пояснює, що факт оплати заявленої до стягнення суми боргу нічим не підтверджений, у наданих відповідачем платіжних дорученнях зазначено рахунки, товар за якими поставлявся позивачем,проте не по спірних видаткових накладних; між сторонами існують довготривалі господарські відносини щодо поставки автозапчастин за іншими замовленнями, у т.ч. без отримання стовідсоткової оплати.

У судовому засіданні 02.04.2019 представник позивача заявив клопотання про перехід зі спрощеного позовного провадження до загального.

Судом ухвалено замінити судове засідання по суті спору у спрощеному провадженні на підготовче засідання, продовження строку розгляду справи та оголошено перерву до 23.04.2019. Вказані процесуальні дії занесені до формуляру протоколу судового засідання.

12.04.2019 через канцелярію суду відповідач подав заперечення в порядку ст.167 ГПК України проти прийняття до розгляду відповіді на відзив, посилаючись на пропуск позивачем визначеного процесуального строку щодо її подачі, вказує, що аргументи позивача про існування інших поставок товару належними доказами не підтверджені.

У судовому засіданні 23.04.2019 представник відповідача подав клопотання про витребування у позивача оригіналів видаткових накладних, за якими відбувся перехід права вимоги на спірну суму.

Судом залишено вказане клопотання без розгляду у зв`язку із пропуском встановленому строку для його подання, та ухвалено закрити підготовче провадження та призначити 21.05.2019.

23.04.2019 позивач подав до суду для долучення до справи докази направлення на адресу відповідача відповіді на відзив та копії актів звірки взаєморозрахунків.

У судовому засіданні 21.05.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2016 між ТОВ Авто-Імпорт) (постачальник) та відповідачем - ТОВ РАФ-Транс (покупець) був укладений договір поставки № 180416, за умовами якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти продукцію (передавати у власність/повне господарське відання покупця) визначений договором товар (запасні частини до транспортних засобів, мастильні матеріали, додаткове обладнання), а покупець - на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його.

Умовами п.3.3 договору визначено, що оплата за товар здійснюється покупцем в безготівковій формі на підставі виставлених рахунків-фактур продавця на умовах повної передоплати вартості товару, якщо інше не погоджено додатково.

За видатковими накладними № 1390 від 17.04.2018 на суму 3950,00 грн., № 1362 від 14.04.2018 на суму 8724,00 грн., № 1354 від 13.04.2018 на суму 5720,00 грн., № 1353 від 13.04.2018 на суму 6630,00 грн., № 1355 від 13.04.2018 на суму 1230,00 грн., № 1320 від 12.04.2018 на суму 18 722,00 грн.,№ 1321 від 12.04.2018 на суму 2920,00 грн., № 1296 від 10.04.2018 на суму 12 450,00 грн., № 1269 від 07.04.2018 на суму 17 255,12 грн., № 1268 від 07.04.2018 на суму 10 407,60 грн., № 557 від 14.02.2018 ТОВ Авто-Імпорт поставляв відповідачу товар: автозапчастини. Вказані накладні підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.

05.06.2018 між ТОВ Авто-ІМПОРТ (первісний кредитор) та позивачем - ТОВ ТРАКС-ПАРС (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги № 050618, відповідно до якого первісний кредитор передав, і новий кредитор прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредитору і став кредитором за договором поставки № 180416 від 18.04.2016, укладеним між первісним кредитором та ТОВ РАФ-ТРАНС .

Згідно положень п.1.2 договору, новий кредитор одержав право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором.

Сума відступлених прав вимоги становить 86 246,00 грн. за видатковими накладними № 1390 від 17.04.2018, № 1362 від 14.04.2018, № 1354 від 13.04.2018, № 1353 від 13.04.2018, № 1355 від 13.04.2018, № 1320 від 12.04.2018, 3 1321 від 12.04.2018, № 1296 від 10.04.2018, № 1269 від 07.04.2018, № 1268 від 07.04.2018, № 537 від 13.04.2018, № 557 від 14.02.2018 (п.4.1 договору).

Матеріалами справи встановлено, що 08.01.2019 новий кредитор - ТОВ ТРАКС-ПАРС повідомив боржника - ТОВ РАФ-ТРАНС про відступлення права вимоги по договору про відступлення права вимоги № 050618 від 05.06.2019 на суму 86 246,00 грн.

15.01.2019 ТОВ ТРАКС-ПАРС звернувся до ТОВ РАФ-ТРАНС претензією № б/н від 15.01.2019 з вимогою оплати вартості поставленого товару по договору поставки № 180416 від 18.04.2016, право вимоги на стягнення якої набуте по договору про відступлення права вимоги № 050618 від 05.06.2019 у сумі 86 246,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов`язання щодо здійснення розрахунків за поставлений товар по видаткових накладних, що були предметом відступлення права вимоги, на суму 86 246,00 грн. не виконав, у зв`язку із чим просить стягнути вказану суму коштів у судовому порядку.

Відповідач позов не визнає, надав суду платіжні доручення, посилаючись на які стверджує про повну оплату вартості отриманого товару та відсутність заборгованості.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

За правилами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом надано оцінку зібраним доказам у справі та встановлено, що по договору про відступлення права вимоги № 050618 від 05.06.2018 позивач отримав від ТОВ Авто-ІМПОРТ (первісного кредитора) право вимоги виконання зобов`язання від відповідача щодо оплати суми 86 246,00 грн. вартості поставленого йому ТОВ Авто-ІМПОРТ товару по договору поставки № 180416 від 18.04.2016 за видатковими накладними № 1390 від 17.04.2018, № 1362 від 14.04.2018, № 1354 від 13.04.2018, № 1353 від 13.04.2018, № 1355 від 13.04.2018, № 1320 від 12.04.2018, № 1321 від 12.04.2018, № 1296 від 10.04.2018, № 1269 від 07.04.2018, № 1268 від 07.04.2018, № 537 від 13.04.2018, № 557 від 14.02.2018 (п.4.1 договору).

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати суми боргу на заявлену суму, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення 86 246,00 грн. є обґрунтованими.

Щодо заперечень та доводів відповідача, суд зазначає наступне.

Передання кредитором своїх прав іншій осіб за правочином є однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні (п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України). Правове регулювання заміни кредитора на підставі правочину здійснюється статтями 512-519 Цивільного кодексу.

Предметом спору у даній справі фактично є стягнення новим кредитором заборгованості за поставлений відповідачу (боржнику) товар первісним кредитором по договору поставки № 180416 за видатковими накладними № 1390 від 17.04.2018, № 1362 від 14.04.2018, № 1354 від 13.04.2018, № 1353 від 13.04.2018, № 1355 від 13.04.2018, № 1320 від 12.04.2018, № 1321 від 12.04.2018, № 1296 від 10.04.2018, № 1269 від 07.04.2018, № 1268 від 07.04.2018, № 537 від 13.04.2018, № 557 від 14.02.2018 на суму 86 246,00 грн.

Вказані накладні, копії яких долучені до позовної заяви, підписані та скріплені печатками як ТОВ Авто-ІМПОРТ так і ТОВ РАФ-ТРАНС без будь-яких зауважень.

Доказів визнання недійсним/нечинним договору про відступлення права вимоги № 050618 від 05.06.2018, суду не надано.

В підтвердженні своїх доводів про відсутність боргу перед ТОВ АВТО-ІМПОРТ ще до укладення вказаного договору про відступлення відповідач надав суду платіжні доручення, відповідно до яких у період з 07.05.2018 по 29.05.2018 ним здійснено на користь ТОВ АВТО-ІМПОРТ перерахування коштів на суму 94 190,00 грн.

Проте вказані платіжні документи не є належними доказами підтвердження факту оплати вартості отриманого товару саме за видатковими накладними, що були предметом відступлення права вимоги по договору № 050618 від 05.06.2018.

У наданих відповідачем платіжних дорученнях відсутнє посилання на договір поставки № 180416 або/та видаткові накладні № 1390 від 17.04.2018, № 1362 від 14.04.2018, № 1354 від 13.04.2018, № 1353 від 13.04.2018, № 1355 від 13.04.2018, № 1320 від 12.04.2018, № 1321 від 12.04.2018, № 1296 від 10.04.2018, № 1269 від 07.04.2018, № 1268 від 07.04.2018, № 537 від 13.04.2018, № 557 від 14.02.2018, натомість зазначено, що оплата здійснена за запчастини для вантажного автомобіля згідно рахунків із вказівкою на номер рахунку та дату.

Дослідивши рахунки, які вказані у наданих відповідачем платіжних дорученнях, та які додані позивачем до відповіді на відзив, суд зазначає, що ці рахунки не містить також посилань ні на договір поставки № 180416, ні на видаткові накладні. За найменуванням товару та цінами, сумами по рахунках також неможливо ідентифікувати, що вказані рахунки виставлялись саме за товар по видаткових накладних № 1390 від 17.04.2018, № 1362 від 14.04.2018, № 1354 від 13.04.2018, № 1353 від 13.04.2018, № 1355 від 13.04.2018, № 1320 від 12.04.2018, № 1321 від 12.04.2018, № 1296 від 10.04.2018, № 1269 від 07.04.2018, № 1268 від 07.04.2018, № 537 від 13.04.2018, № 557 від 14.02.2018, і здійснивши оплату на підставі наданих платіжних доручень коштів у сумі 94 190,00 грн. по цих рахунках, відповідач виконав своє зобов`язання перед ТОВ Авто-ІМПОРТ щодо оплати спірної суми 86 246,00 грн.

Інших доказів суду не надано.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування своєї позиції.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Щодо покладення на відповідача витрат позивача за гонорар адвоката у розмірі 8000,00 грн., суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивачем вказано попередній орієнтовний розрахунок сум судових витрат, зокрема покладення на відповідача 8000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесення заявлених витрат до матеріалів справи надано копію договору № 78 про надання правничої допомоги від 03.01.2019, копію свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 5213/10, копія ордера КС № 364698, при цьому доказів фактично понесених витрат на оплату послуг адвоката по вказаному договору щодо представництва інтересів та надання правової допомоги позивачу, суду не надано.

За таких обставин, підстави покладення заявлених позивачем витрат на послуги адвоката в розмірі 8000,00 грн. на відповідача відсутні.

Враховуючи, що позовні вимоги судом задоволено повністю, витрати відповідача на оплату послуг адвоката на позивача не покладаються та за рахунок останнього відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ТРАНС" (01023, м.Київ, вул.Мечникова, 8, кв.22, код ЄДРПОУ 32159544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ПАРТС" (08130, Київська обл.,Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4б,офіс 306, код ЄДРПОУ 41819274) 86 246 (вісімдесят шість тисяч двісті сорок шість) грн. 00 коп. боргу, 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повні рішення скдажено 28.05.2019.

Суддя О.М.Ярмак