Рішення

від 27.05.2019 по справі 910/4251/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2019Справа № 910/4251/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця Данилейка Данили Володимировича

до Міжнародного благодійного фонду Небесна сотня

про стягнення 45.000,00 грн.

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

03.04.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Данилейка Данили Володимировича до Міжнародного благодійного фонду Небесна сотня про стягнення 45.000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір про надання послуг № б/н від 04.05.2018, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов`язання щодо технічного забезпечення заходу, що відбудеться з 5 травня по 9 травня 2018 року. Умовами договору встановлена вартість послуг, а саме 45.000,00 грн, яка сплачується відповідачем на рахунок позивача протягом 3 (трьох) календарних днів після підписання та скріплення печатками акту наданих послуг. 10.05.2018 між сторонами було підписано акт прийому-передачі наданих послуг, проте відповідачем свої зобов`язання за договором виконано не було. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 45.000,00 грн боргу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов`язань згідно договору про надання послуг № б/н від 04.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4251/19 від 09.04.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

19.04.2019 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 відкрито провадження у справі № 910/4251/19 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Даною ухвалою суду було зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 22.04.2019 було 23.04.2019 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103049654743 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03191, м. Київ, вул. Якубовського Маршала, 2, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 22.04.2019 (номер відправлення 0103049654743) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 з позначкою від 24.04.2019 не розшукано .

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

З огляду на викладене, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 22.04.2019 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2018 між Міжнародним благодійним фондом Небесна сотня (далі - замовник, відповідач) та Фізичною особою - підприємцем Данилейком Данилом Володимировичем (далі - виконавець, позивач) укладено договір про надання послуг № б/н (далі - договір).

Відповідно до умов п. 1.1 цього договору замовник замовляє і оплачує, а виконавець бере на себе зобов`язання щодо технічного забезпечення заходу, що відбудеться з 5 по 9 травня 2018 року в місті Києві Контрактова площа шляхом забезпечення наявності необхідного звукового та сценічного обладнання для проведення заходу.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору своєчасно оплату наданих послуг з технічного забезпечення заходу не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 45.000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 3.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість послуг та робіт, передбачених п. 1.1. договору, є твердою сумою та становить 45.000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата вартості послуг по цьому договору здійснюється після підписання та скріплення печатками акту наданих послуг на поточний рахунок виконавця протягом 3 (трьох) календарних днів.

В матеріалах справи наявний акт прийому-передачі про надання послуг від 10.05.2018 на загальну суму 45.00,00 грн, який підписано та скріплено печатками обох сторін.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.2 договору виконавець зобов`язується виконати послуги у відповідності з п 1.1 цього договору у встановлені цим договором терміни.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором щодо сплати наданих послуг у визначений договором строк не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка складає 45.000,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача 45.000,00 грн боргу.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Данилейко Данило Володимирович обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міжнародного благодійного фонду Небесна сотня (03191, м. Київ, вул. Якубовського Маршала, 2, код ЄДРПОУ 39133941) на користь Фізичної особи - підприємця Данилейко Данила Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 45.000 (сорок п`ять тисяч) грн 00 коп. боргу, 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова