Рішення

від 28.05.2019 по справі 910/16562/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.05.2019Справа № 910/16562/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМЛЮКС-2"

про стягнення 4 647,00 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Без (повідомлення ) виклику представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Київської обласної ради "Друкар" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМЛЮКС-2" (далі - відповідач) про стягнення 4 647,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області №87/11 від 03.01.2012 року в частині повної та своєчасної оплати орендної плати, відшкодування витрат з утримання будинку, відшкодування витрат з утримання земельної ділянки, відшкодування витрат за комунальні послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 року вирішено здійснювати розгляд справи № 910/16562/18 за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) сторін.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 № 05-23/582 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/16562/18, у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду міста Києва, за результатами якого справу № 910/16562/18 передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 прийнято справу до свого провадження суддею Літвіновою М.Є., відкрито провадження у справі № 910/16562/18, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Представник відповідача відзив у встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України строк не подав.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Частина 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачає, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

Положеннями статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру та передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як встановлено судом згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (інформаційний ресурс https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), місцезнаходженням відповідача є: 02090, м. Київ, вул. Азербайджанська, буд. 8-Б

На зазначену адресу судом відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону була направлена копія ухвали про відкриття провадження у справі № 910/16562/18 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що підтверджується поштовим поверненням №0103049599041.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Крім того, Закон України "Про доступ до судових рішень" визначає порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства. Згідно зі статтями 3, 4 цього Закону суд загальної юрисдикції вносить до Єдиного державного реєстру судових рішень всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 була оприлюднена на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у пункті 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин, враховуючи зазначені вище положення Господарського процесуального кодексу України, якими регламентовано порядок повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема пункт 41 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України", суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Частинами 1, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.01.2012 між Комунальним підприємством Київської обласної ради Друкар (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремлюкс -2 (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області № 87/11, за умовами якого:

орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно нежитлові приміщення загальною площею 6, 00 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 6-А, що знаходиться на балансі Підприємства, вартість якого визначена згідно із звітом про незалежну оцінку, здійснену станом на 13.09.2011, і становить 18 250, 92 грн. без урахування ПДВ (пункт 1.1 Договору оренди);

Відповідно до п.1.2. Договору майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Згідно з п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі оренди, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.

Як встановлено п.2.2. Договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Майно залишається у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, в особі Київської обласної ради, а орендар користується ним протягом строку оренди .

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що у випадку розірвання Договору оренди чи припинення його дії орендар зобов`язаний негайно (не пізніше семи календарних днів) повернути орендодавцю об`єкт оренди за актом приймання-передачі. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі; обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Відповідно до п 2.4. Договору обов`язок зі складання акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору оренди.

Згідно з п.3.1. Договору орендна плата визначається за результатами конкурсу (оренда плата може бути встановлена за домовленістю сторін, але не менше розміру, визначеному на підставі Методики, затвердженої Київською обласною радою), становить за перший місяць оренди 270, 00 грн. (двісті сімдесят гривень ) без ПДВ, враховуючи індекс інфляції за листопад. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Як встановлено п.3.2. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що орендна плата перераховується орендарем у розмірі 100% на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати. Орендодавець щомісячно перераховує до обласного бюджету 50% від отриманої орендної плати. Кінцевий розрахунок за кожний місяць оренди проводиться орендарем, після коригування орендної плати на індекс інфляції, згідно виставленого рахунку, протягом 3-х днів із дня отримання рахунку.

Відповідно п.3.6. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та орендодавцю у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. При цьому, у разі несплати (повністю або частково) у встановлені строки орендарем орендної плати, орендодавець має право ставити питання про розірвання договору оренди. При наявності заборгованості по орендній платі, кошти, що надходитимуть від орендаря, зараховуються в рахунок існуючої заборгованості з орендної плати, що виникла раніше, незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжному дорученні.

Орендар зобов`язується:

• нести витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, які не входять до орендної плати та сплачуються орендарем окремо на підставі додатків до Договору оренди та виставлених рахунків (пункт 5.7 Договору оренди);

• своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодовувати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна (пункт 5.8 Договору оренди);

• відшкодувати замовнику витрати, пов`язані із проведенням незалежної оцінки орендованого майна (пункт 5.9 Договору оренди);

• протягом трьох днів після укладання Договору оренди, укласти з орендодавцем орендованого майна договір про відшкодування витрат на надання комунальних послуг орендарю (пункт 5.13 Договору оренди);

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що договір укладено строком на 366 днів, що діє з 03 січня 2012 року до 03 січня включно.

Додатковою угодою № 1 від 25.02.2013 року до Договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області №87/11 від 03.01.2012 сторони виклали Додаток 1.2. та Додаток 1.3 до Договору оренди № 87/1 виклали в новій редакції.

Додатковою угодою № 2 до Договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області № 87/11 від 03.01.2012 сторони дійшли взаємної згоди продовжити термін дії Договору № 87/11 від 03.01.2012 року до 02.01.2014 року включно.

Додатковою угодою № 3 від 18.12.2013 року до Договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області № 87/11 від 03.01.2012 сторони дійшли взаємної згоди продовжити термін дії Договору № 87/11 від 03.01.2012 року до 02.01.2015 року включно.

Додатковою угодою № 4 від 12.12.2014 року до Договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області №87/11 від 03.01.2012 сторони виклали п.3.2. Договору в наступній редакції: Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. При дефляції (коли індекс інфляції менше 1) для розрахунку орендної плати застосовується індекс 1.

Додатковою угодою № 6 від 20.03.2015 року до Договору оренди нерухомого майна, що перебуває в спільній власності територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області №87/11 від 03.01.2012 сторони домовились про наступне: в зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки для комерційного використання під забудовою, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 6-а, Додаток 1.3. до Договору № 87/11 сторони виклали в новій редакції.

31.05.2017 року між Комунальним підприємством Київської обласної ради Друкар та Товариством з обмеженою відповідальністю Ремлюкс -2 підписано акт - приймання - передачі нежитлового приміщення.

Як зазначає позивач відповідач свого зобов`язання по оплаті орендної плати та відшкодування витрат, пов`язаних з утримання орендованого майна, які не входять до орендної плати за Договором № 87/11 від 03.01.2012 не виконав.

У зв`язку з цим, позивач вирішив звернутись до суду з даними позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 03.01.2012, який підписано повноважними представниками сторін і скріплено печатками.

Відповідно до частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, пунктами 1 та 3 статті 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Орендна плата перераховується Товариством у розмірі 100% на розрахунковий рахунок Підприємства щомісячно не пізніше 5 числа на умовах попередньої оплати.

За період з січня 2017 по травень 2017 відповідачу було нараховано орендні платежі на загальну суму 3 560, 05 грн., а саме : за січень 2017- 695, 26 грн., за лютий 2017 - 702, 91 грн., за березень 2017- 709, 94 грн., за квітень 2017 - 722, 72 грн., за травень 2017- 729, 22 грн.

У зв`язку із наявністю у відповідача заборгованості, позивач претензією від 17.04.2018 №171 просив сплатити борг.

Вказану претензію отримано відповідачем 22.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка наявна в матеріалах справи.

Проте, відповідач відповіді на вказану претензію не надіслав, заборгованість не погасив.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 560, 05 грн. заборгованості з оплати орендної плати є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі п. 5.7. Договору орендар зобов`язується нести витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, які не входять до орендної плати та сплачуються орендарем окремо на підставі додатків до Договору оренди та виставлених рахунків.

На підставі Договору відповідачу було нараховано витрат пов`язаних з утриманням будинку 146, 01 грн., витрат пов`язаних з утриманням земельної ділянки 156, 99 грн., витрат за комунальні послуги 155, 04 грн.

Разом з тим, відповідачем не було оплачено зазначені витрати; доказів протилежного суду не подано.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат пов`язаних з утриманням будинку у розмірі 146, 01 грн., витрат пов`язаних з утриманням земельної ділянки у розмірі 156, 99 грн., витрат за комунальні послуги у розмірі 155, 04 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім зазначеного, позивач просить стягнути з відповідача 628, 91 грн. пені.

У частині першій статті 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.6 Договору оренди передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 Договору оренди співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, судом встановлено, що він неправильний, оскільки позивачем не вірно визначено період нарахування та суму заборгованості на яку нараховується пеня та за перерахунком суду сума пені становить 612, 09 грн.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства Київської обласної ради Друкар задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМЛЮКС-2 (02090, м. Київ, вул. Азербайджанська, буд. 8-Б; ідентифікаційний код 33884642) на користь комунального підприємства Київської обласної ради Друкар (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Ярославська, 11; ідентифікаційний код 02466949) основну заборгованість по оплаті орендної плати у розмірі 3 560 (три тисячі п`ятсот шістдесят) грн. 05 коп., витрати пов`язані з утримання будинку у розмірі 146 (сто сорок шість) грн. 01 коп., витрат пов`язаних з з утримання земельної ділянки у розмірі 156 (сто п`ятдесят шість) грн. 99 коп., витрат за комунальні послуги у розмірі 155 (сто п`ятдесят п`ять ) грн. 04 коп., пеню у розмірі 612 (шістсот дванадцять ) грн. 09 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 755 (одну тисячу сімсот п`ятдесят п`ять ) грн. 62 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 28.05. 2019 року.

Суддя М.Є. Літвінова