Рішення

від 25.04.2019 по справі 910/2292/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2019Справа № 910/2292/19 За позовом Приватного акціонерного товариства "ДХЛ Інтернешнл Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсітіпост"

про стягнення 112 954,16 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники за позовом: без виклику сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 112 954,16 грн., з яких: 89 110,17 грн. основного боргу, 23 843,99 грн. пені за договором №IEV-22/06 від 23.06.2015 про надання послуг з міжнародних експрес перевезень та експрес перевезень в межах України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/2292/19 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.03.2019 була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, визначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 2/44, кв. 9.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду 07.03.2019, отже, завчасно був повідомлений про розгляд справи.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п`ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Ухвалою суду від 15.03.2019 суд виправив описку в зазначенні найменування відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

23.06.2015 між Приватним акціонерним товариством "ДХЛ Інтернешнл Україна" (надалі - ДХЛ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерсітіпост" (надалі - Клієнт) укладено договір №IEV-22/06 від 23.06.2015 про надання послуг з міжнародних експрес перевезень та експрес перевезень в межах України (надалі - Договір), відповідно до умов якого Клієнт замовляє і оплачує, а ДХЛ надає послуги з міжнародних експрес перевезень та експрес перевезень в межах України, згідно Положень та Умов, які наведено у Додатку і до цього Договору та на зворотному боці авіа накладної ДХЛ, і які становлять невід`ємну частину даного Договору. ДХЛ не бере на себе зобов`язань за жодною з угод, що мають на меті зміну даних Положень та Умов.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2. Договору Клієнт оплачує послуги за тарифами, наведеними у Додатку 2 до цього Договору, Вартість послуг ДХЛ, які не зазначені у Додатку 2, визначається у відповідності до тарифів, що діють на момент надання відповідної послуги. 3 метою уникнення будь-яких сумнівів, слід розуміти, що можливість надання Клієнту тієї чи іншої послуги в кожному конкретному випадку визначається ДХЛ і залежить від ряду умов, що включають, але не обмежуються особливостями і географічним покриттям надання відповідної послуги, особливостями вантажу, та інших умов. В свою чергу, Клієнт може звернутися в найближчий офіс ДХЛ в Україні щоб з`ясувати можливість надання послуги, отримати інформацію про додаткові послуги і суми доплати за них, та розмістити замовлення на надання послуги для кожного конкретного відправлення.

Згідно з п.2.3 Договору з метою отримання можливості користуватися послугами ДХЛ в кредит з оплатою на підставі щотижневих консолідованих рахунків Клієнт відкриває в ДХЛ внутрішній рахунок № НОМЕР_1 , який використовується для приймання замовлень та обліку сум до сплати за послуги з міжнародних експрес перевезень експортних відправлень, а також за послуги з експрес перевезень відправлень в межах України.

Відповідно до п. 2.4 Договору будь яка особа, що користуватиметься номером рахунка Клієнта вважатиметься такою, що вступає в договірні відносини за ОСОБА_1 з ДХЛ від імені Клієнта, Клієнт несе повну відповідальність за використання його рахунків третіми особами. Умови та терміни надання кредиту (максимальна сума, строки оплати та інше) встановлюються ДХЛ.

На початку кожного тижня ДХЛ надсилає Клієнтові консолідований рахунок за Послуги, надані за попередній період (п. 2.5 Договору).

В інформаційному додатку до рахунка вказані номери транспортних накладних, вартість послуг щодо кожного відправлення та загальна сума до сплати за надані послуги (п. 2.6 Договору).

Згідно з п.п. 6.1,6.2 Договору, договір набуває чинності з 16 червня 2015 року і діє протягом одного (1) року. Цей Договір подовжується автоматично на період кожного наступного року, якщо жодна з Сторін не повідомить іншу в письмовому вигляді про своє рішення не подовжувати Договір за один (ї) місяць до закінчення його дії. Будь-яка з Сторін має право припинити дію цього Договору, письмово попередивши про це іншу Сторону:

а) у зв`язку з банкрутством чи неправоздатністю іншої Сторони;

б) у зв`язку з тим, що інша Сторона порушила умови цього Договору, і дане порушення неможливо виправити, або якщо таке порушення не було виправлено протягом тридцяти (30) днів з моменту отримання іншою Стороною письмової скарги, де йдеться про характер такого порушення.

Додатком №1 до договору, сторони погодили положення та умови перевезення.

Відповідно до додатку №2 до договору сторони погодили тарифи та послуги.

Як встановлено судом, на підставі рахунку-фактури №IEV268407 від 31.03.2018 року Позивачем надано Відповідачу послуги відповідно до умов Договору на суму 25 758,66 грн., що підтверджується авіанакладними, перелік яких визначено у цьому рахунку та наявні в матеріалах справи.

На підставі Рахунку-фактури №IEV268884 від 10.04.2018 року Позивачем надано Відповідачу послуги відповідно до умов Договору на суму 26879,91 грн., що підтверджується авіанакладними, перелік яких визначено у цьому рахунку та наявні в матеріалах справи.

На підставі Рахунку-фактури №IEV269643 від 23.04.2018 року Позивачем надано Відповідачу послуги відповідно до умов Договору на суму 14407,74 грн., що підтверджується авіанакладними, перелік яких визначено у цьому рахунку та наявні в матеріалах справи.

На підставі Рахунку-фактури №IEV270249 від 30.04.2018 року Позивачем надано Відповідачу послуги відповідно до умов Договору на суму 15 144,12 грн., що підтверджується авіанакладними, перелік яких визначено у цьому рахунку та наявні в матеріалах справи.

На підставі Рахунку-фактури №IEV270626 від 07.05.2018 року Позивачем надано Відповідачу послуги відповідно до умов Договору на суму 6919,74 грн., що підтверджується авіанакладними, перелік яких визначено у цьому рахунку та наявні в матеріалах справи.

Всього, за вказаними вище рахунками, позивачем надано відповідачу послуг на загальну суму 89 110,17 грн.

Згідно з п. 2.7 Договору консолідований рахунок доставляється на адресу Клієнта і повинен бути оплачений Клієнтом протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати його формування. Оплата за послуги здійснюється за безготівковим розрахунком у національній валюті України. Якщо оплата не надійде у встановлений термін, буде нараховуватися пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України (НБУ) від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Проте, відповідачем не було виконано своїх зобов`язань за Договором та своєчасно не було проведено розрахунки згідно рахунків-фактур за послуги позивача. Зворотного матеріали справи не містять.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором складає 89 110,17 грн.

Укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надавши замовнику (відповідачу) послуги з перевезень, згідно Положень та Умов, які наведено у Додатку №1 до Договору, а відповідач в порушення умов Договору в обумовлений строк не оплатив надані послуги в повному обсязі та має перед позивачем заборгованість з оплати останніх в сумі 89 110,17 грн.

Зважаючи на встановлені обставини справи та приписи вищевикладених правових норм, а також оскільки на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 89 110,17 грн. основного боргу позивачем нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов Договору у визначений строк повну оплату наданих послуг з перевезень не здійснив належним чином, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Відповідно до п.2.7 Договору, якщо оплата не надійде у встановлений термін, буде нараховуватися пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з умов договору, термін оплати по Рахунку-фактурі № IEV268407 від 31.03.2018 року на суму 25758,66 грн. настав 15.04.2018 року (14 календарних днів на оплату від дати рахунку згідно п. 2.7 договору). Термін оплати по Рахунку-фактурі № IEV268884 від 10.04.2018 року на суму 26879,91 грн. настав 25.04.2018 року (14 календарних днів на оплату від дати рахунку). Термін оплати по Рахунку-фактурі № IEV269643 від 23.04.2018 року на суму 14407,74 грн. настав 10.05.2018 року (14 календарних днів на оплату від дати). Термін оплати по Рахунку-фактурі № IEV270249 від 30.04.2018 року на суму 15 144,12 грн. настав 15.05.2018 року (14 календарних днів на оплату від дати рахунку). Термін оплати по Рахунку-фактурі № IEV270626 від 07.05.2018 року на суму 6 919,74 грн. настав 22.05.2018 року (14 календарних днів на оплату від дати рахунку).

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

У силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Судом встановлено, що Позивач нарахував пеню за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, за розрахунком позивача до стягненню підлягає пеня в загальному розмірі 23 843,99 грн. (7 253,17 грн. за рахунком-фактура № IEV268407 за період з 15.04.2018 по 01.02.2019; 7 318,46 грн. за рахунком-фактура № IEV268884 за період з 25.04.2018 по 01.02.2019; 3 721,34 грн. за рахунком-фактура № IEV269643 за період з 10.05.2018 по 01.02.2019; 3 841,18 грн. за рахунком-фактура № IEV270249 за період з 15.05.2018 по 01.02.2019;1 709,84 грн. за рахунком-фактура № IEV270626 за період з 22.05.2018 по 01.02.2019.

Суд не погоджується з розрахунком пені позивача, оскільки такий розрахунок виконаний без урахування приписів ч.6 ст. 232 ГК України.

За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня, в загальному розмірі 15 621,85 грн., розрахована з урахуванням вимог ч.6 ст. 232 ГК України.

Отже, за встановлених обставин справи позов підлягає частковому задоволенню судом.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача про пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "ДХЛ Інтернешнл Україна" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсітіпост" (01001, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 2/44, кв. 9, ідентифікаційний код 34729601 ) на користь Приватного акціонерного товариства "ДХЛ Інтернешнл Україна" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 11-Б, ідентифікаційний код 22925230) 89 110 (вісімдесят дев`ять тисяч сто десять) грн. 17 коп. основного боргу, 15 621 (п`ятнадцять тисяч шістсот двадцять одну) грн. 85 коп. пені, 1 781 (одну тисячу сімсот вісімдесят одну) грн. 17 коп.

У решті в задоволенні позову відмовити.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.05.2019

Суддя І.І. Борисенко