Рішення

від 27.05.2019 по справі 227/5547/18

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.05.2019 227/5547/18

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2019 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

за участю

секретаря судового засідання: Овчиннікової Ю.О.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача ЗОШ №7: Мелешко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах дитини ОСОБА_6 , до ОСОБА_4 , яка діє в інтересах дитини ОСОБА_5 , Комунальної організації навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 - дошкільний навчальний заклад Добропільської міської ради Донецької області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області в інтересах дитини ОСОБА_6 з позовною заявою до ОСОБА_4 , яка діє в інтересах дитини ОСОБА_5 , Комунальної організації навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 - дошкільний навчальний заклад Добропільської міської ради Донецької області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я. Зокрема просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 522,35 грн. та моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що він є вітчимом неповнолітнього ОСОБА_6 та відповідно до вимог ч.2 ст. 262 СК України звернувся в суд з даним позовом. 27 травня 2016 року о 10 год. 15 хв. знаходячись в класній кімнаті № 41 на території ЗОШ І-ІІІ ступенів №7, яка знаходиться за адресою Донецька обл. м.Добропілля вул.Саратовська, 29, між учнями ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник конфлікт, в процесі якого у зв`язку з неправомірними діями ОСОБА_5 відносно ОСОБА_6 , останній впав, вдарившись лівою частиною голови об батарею, у зв`язку з чим останній отримав легкі тілесні ушкодження. Міжособовий конфлікт між вказаними учнями довготривалий, про що було відомо шкільному закладу, та раніше було притягнуто до дисциплінарної відповідальності класного керівника. Згідно висновку експерта №54 від 10 травня 2017 року встановлені наявні ушкодження у ОСОБА_6 відносяться до легких. Вважають, що у зв`язку з неправомірними діями ОСОБА_5 безпосередньо спричиненні тілесні ушкодження малолітньому потерпілому ОСОБА_6 Матеріальну шкоду, а саме витрати понесенні на лікування потерпілої дитини ОСОБА_6 можуть підтвердити лише частково у сумі 522,35 грн. Дитина часто скаржиться на сон, на лобі дитини залишися післяопераційний рубець лівої виличної області. Крім того, дитині завдана моральна шкода, яка полягала у фізичних та душевних стражданнях в процесі лікування, переживання через завдання фізичного болю та пригніченого післяопераційного стану, що призвело до зміни звичайного способу життя та втрати спокійного сну, деякий час дитина була позбавлена можливості відвідувати школу, спілкуватися з дітьми та однокласниками, вона перенесла нервовий страх, душевні та фізичні страждання з приводу стану здоров`я. Моральну шкоду оцінюють у розмірі 50 000 грн.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з мотивів викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов заперечила та суду пояснила, що вини Комунальної організації навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 не має, оскільки шкода ОСОБА_6 завдана не вчителем.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 27 серпня 2015 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 . (а.с.7)

Свідоцтвом про народження підтверджується, що матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_11 . (а.с.8)

27 травня 2016 року о 10.30 год. в класній кімнаті №4 Комунальної організації навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 - дошкільний навчальний заклад трапився нещасний випадок з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актом про нещасний випадок №2, що стався з учасником навчально-виховного процесу ОСОБА_6 , від 11 серпня 2016 року, затвердженим директором НВК №7, нещасний випадок з ОСОБА_6

Згідно зазначеного акту причиною нещасного випадку є те, що учитель залишив учнів у класі без контролю, міжособистісний конфлікт між учнями ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Конфлікт між учнями довготривалий. Особи які допустили порушення правил і норм, вимог нормативно-правових актів з охорони праці є вчитель ОСОБА_14 , класний керівник ОСОБА_15 ОСОБА_6 знаходився на амбулаторному лікуванні Добропільської ЛІЛ з 03 червня по 13 червня 2016 року з діагнозом струс головного мозку легкого ступеню важкості . (а.с.9-10)

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області від 06 липня 2018 року кримінальне провадження №12016050230000869 від 27 травня 2016 року за фактом умисного спричинення легких тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_6 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення). (а.с.11-12)

В результаті нанесених тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_6 , останній отримав струс головного мозку.

Згідно з висновком експерта №54 від 09 листопада 2017 року, згідно даних медичних документів у ОСОБА_6 при зверненні за медичною допомогою виявлено наступні тілесні ушкодження: крововилив з садном та забійна рана в області нижньої повіки лівого ока, струс головного мозку, які утворились не менш, ніж від одного травматичного впливу тупим предметом, що могло мати місце в терміни та обставинах, вказаних в постанові, а саме 27.05.2016 року... неповнолітній ОСОБА_5... штовхнув неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в результаті чого останній впав та вдарився обличчям о батарею... та, згідно п. 2.3.2.а. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень , затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день). Комісія не виключає можливості виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 при падінні з висоти власного зросту з наступним ударом об тупий предмет з обмеженою травмуючою поверхнею як при дачі тілу додаткового прискорення, так і без нього. (а.с.15-23)

Випискою із медичної картки стаціонарного хворого №3689 підтверджується, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився в стаціонарі з 03 червня 2016 року по 15 червня 2016 року з діагнозом струс головного мозку. Рекомендовано продовжити лікування головного мозку. (а.с.14)

З постанови по справі про адміністративне правопорушення від 18 липня 2018 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 17 грн. штрафу. (а.с.52)

З вищевказаної постанови вбачається, що 27 травня 2016 року ОСОБА_4 ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків у зв`язку з чим її син ОСОБА_5 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_6

Відповідно до довідки КНП Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги Добропільської міської ради Амбулаторії №2 від 26 квітня 2019 року, у зв`язку з травмою голови 27 травня 2016 року ОСОБА_6 був госпіталізований в відділення з діагнозом Струс головного мозку . Проходив довготривале лікування з реабілітацією. В теперішній час проявляються побічні ефекти отриманої травми: періодичні головні болі, носові кровотечі, головокружіння, слабкість. В теперішній час дитина відчуває фізичну і моральну травму.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписами ч.1 ст. 1167 ЦК України закріплено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, необхідна сукупність таких обов`язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.

Вказані положення є загальними щодо відшкодування шкоди. Разом тим, правовідносини щодо відшкодування шкоди завданої малолітньою особою регулюються спеціальними нормами ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 1178 ЦК шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла 14 років), відшкодовується її батьками, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, що зобов`язаний здійснювати нагляд за нею, ці заклади зобов`язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків, так і з вини закладів або особи, що зобов`язані здійснювати нагляд за нею, батьки, такі заклади та особа зобов`язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови від 27 березня 1992 р. N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) роз`яснив, що за шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг 15 років, несуть відповідальність перед потерпілим його батьки, а у відповідних випадках - навчальні заклади.

При цьому слід мати на увазі, що батьки несуть майнову відповідальність у випадках, коли шкода, заподіяна неповнолітнім, є наслідком нездійснення за ним контролю, неналежного виховання або неправильного використання щодо них своїх прав; навчальні заклади несуть майнову відповідальність за шкоду, якщо вона виникла внаслідок нездійснення ними належного контролю за неповнолітнім у час знаходження його під їхнім наглядом.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст. 150 СК України на батьків покладається обов`язок виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний моральний розвиток.

Відповідно до ч.1 ст. 51 Закону України Про освіту (в ред. чинній на час виникнення спірних правовідносин) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти відповідно мають гарантоване державою право на безпечні і нешкідливі умови навчання та праці.

У свою чергу статтею 56 Закону України Про освіту ( в ред. чинній на час виникнення спірних правовідносин) закріплений обов`язок педагогічних та науково-педагогічних працівників захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.

Аналогічні норми закріпленні і в чинному на час розгляду справи Законі України Про освіту , зокрема, відповідно до ст. 1, ч.1 ст. 53, ч.1 ст. 56 Закону України Про освіту здобувачі освіти - вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад`юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти. Здобувачі освіти мають право, зокрема, на: безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці; повагу людської гідності; захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані, зокрема, сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров`я; захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.

Згідно із ст. 22 Закону України Про загальну середню освіту заклад загальної середньої освіти забезпечує безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров`я, формує гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів (вихованців).

Відповідно до п.п. е п.18 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України, затверджених Наказом міністерства освіти України за №455 від 20.12.1993 року педагогічні та наукові працівники навчально-виховних закладів повинні захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, іншим шкідливим звичкам.

Як встановлено судом, нещасний випадок з малолітнім ОСОБА_6 трапився в навчальному закладі під час уроку, що підтверджується актом про нещасний випадок №2 від 11 серпня 2016 року. (а.с.9) Дана обставина також визнається сторонами по справі.

Факт заподіяння малолітній особі шкоди не заперечується учасниками справи та підтверджується медичними документами, зокрема висновком експертизи №54 та виписками із медичної картки хворого.

Згідно акту про нещасний випадок №2, що стався з учасником навчально-виховного процесу ОСОБА_6 від 11 серпня 2016 року, причиною нещасного випадку є те, що учитель залишив учнів у класі без контролю, міжособистісний конфлікт між учнями ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Особи які допустили порушення правил і норм, вимог нормативно-правових актів з охорони праці є вчитель ОСОБА_14 , класний керівник ОСОБА_15 .

Враховуючи, що ОСОБА_6 завдано шкоди під час його перебування на уроці, тобто тоді, коли він був під наглядом навчального закладу, а актом встановлено причину нещасного випадку та осіб які допустили порушення правил і норм, вимог нормативно-правових актів з охорони праці, які є працівниками навчального закладу, які були зобов`язані здійснювати нагляд за малолітнім, враховуючи, що навчальний заклад не спростував презумцію вини шляхом доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу, а тому Комунальна організація навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 - є належним співвідповідачем по даному спору. А тому безпідставним є посилання представника Комунальної організації навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7, що навчальний заклад не має відшкодовувати шкоду, оскільки шкоду завдано не вчителем.

Підставою притягнення батьків до цивільно-правової відповідальності за правопорушення, вчинені неповнолітніми дітьми, виступає їх власне правопорушення, під яким слід розуміти винне, протиправне невиконання покладених на них обов`язків щодо належного виховання дітей.

Виходячи з вище встановлених обставин, суд приходить до висновку про причинно-наслідковий зв`язок між винними та протиправними діями малолітньої особи ОСОБА_5 та, заподіянням ним шкоди - ушкодження здоров`я ОСОБА_6

У зв`язку тим, що судом встановлено, що малолітня особа ОСОБА_5 завдав шкоди як з вини батьків, так і з вини навчального закладу, що зобов`язаний здійснювати нагляд за нею, батьки та навчальний заклад зобов`язані відшкодувати шкоду на підставі вимог ч.4 ст. 1178ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Як підтверджується копіями квитанціями з аптек, позивачем підтверджено витрати на придбання ліків у розмірі 49,60 грн та 472,75 грн, що в загальному розмір становить 522,35 грн.

У зв`язку з вищенаведеним, позовна вимоги про стягнення з відповідачів в солідарному порядку матеріальної шкоди підлягає до задоволення повністю.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000 грн, то суд виходить з наступного.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, зазначених у пункті 3 Постанови Пленуму від 31.03.1995 № 4 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 № 5, від 27.02.2009 № 1, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як встановлено судом та підтверджується медичними документами, внаслідок отриманих травм ОСОБА_6 відчував фізичні болі, продовжує відчувати періодично головну біль, головокружіння, слабкість, періодичні носові кровотечі.

Наявність травми, як фізичної так і психологічної, свідчить про наявність як фізичних, так і душевних страждань. Останні, зокрема, полягають у порушенні звичайного ритму життя потерпілого.

Суд встановив, що обставини заподіяння ОСОБА_6 моральної шкоди, викладені в позовній заяві повністю підтверджуються наданими письмовими доказами.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди не визначений на законодавчому рівні, а тому суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав ОСОБА_6 , характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, визначених ст. 3 ЦПК України.

Як роз`яснено у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року, розмір моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує глибину та ступінь моральних і фізичних страждань дитини, яких він зазнав та зазнає внаслідок отриманої травми, враховує, що фізіологічне становище потерпілого внаслідок тілесних ушкоджень не характеризується стійкими непоправними змінами у стані його здоров`я. Одночасно, суд бере до уваги доводи сторони відповідача, що інцидент, який привів до даного нещасного випадку розпочався з вини потерпілого ОСОБА_6 , який на уроці малювання забрав малюнок у ОСОБА_5 , що підтверджується актом про нещасний випадок №2 від 11 серпня 2016 року, та оцінюючи тяжкість вимушених змін у його житті, вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача моральної шкоди у розмірі 15 000 грн. і цей розмір суд вважає таким, що відповідає глибині і ступеню моральних і фізичних страждань потерпілого.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач при зверненні в суд з позовом звільнений від сплати судового збору, враховуючи, що спір носить одночасно і майновий, і не майновий характер, з відповідачів Комунальної організації навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 - дошкільний навчальний заклад Добропільської міської ради Донецької області та ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу майнового характеру у розміру 704,80 грн. та витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу немайнового характеру пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 211,44 грн., що в загальному становить 916,24 (704,80 + 211,44), в рівних частках з кожного, тобто по 458,12 грн. .

Керуючись ст.ст. 11, 13, 81,141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 1178 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), який діє в інтересах дитини ОСОБА_6 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), яка діє в інтересах дитини ОСОБА_5 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), Комунальної організації навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 - дошкільний навчальний заклад Добропільської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ: 25702281, адреса місцезнаходження: вул. Саратовська, буд. 29, м. Добропілля Донецької області 85000), задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Комунальної організації навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 - дошкільний навчальний заклад Добропільської міської ради Донецької області в користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 522 (п`ятиста двадцяти двох) грн 35 коп.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Комунальної організації навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 - дошкільний навчальний заклад Добропільської міської ради Донецької області в користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 458 грн 12 коп.

Стягнути з Комунальної організації навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7 - дошкільний навчальний заклад Добропільської міської ради Донецької області на користь держави судовий збір у розмірі 458 грн 12 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 27 травня 2019 року.

Головуючий суддя Л.С.Мацишин

27.05.2019