Рішення

від 23.05.2019 по справі 285/783/19

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року, місто Новоград-Волинський Житомирської області

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кравець І. А.

позивача ОСОБА_1 .

(Справа № 285/783/19, провадження у справі № 2/0285/507/19)

розглянув у судовому засіданні у спрощеному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингова компанія Бізнесгрупінвест про стягнення не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

В С Т А Н О В И В:

В березні 2019 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до відповідача ТОВ Консалтингова компанія Бізнесгрупінвест , якій 23 травня 2019 року в судовому засіданні уточнив, та просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 58635,66 грн..

В обґрунтування позову зазначає, що з 07.04.2017 по 26.12.2018 працював у відповідача на посадах юрисконсульта та директора товариства. 26 грудня 2018 року згідно наказу №14 був звільнений з посади директора товариства за згодою сторін. На день звільнення та на день звернення до суду 05 березня 2019 року, відповідач не виплатив всіх сум, що йому належали, а здійснив повний розрахунок лише 03 травня 2019 року.

Позивач посилаючись на те, що оскільки відповідач в порушення вимог ст. 116 КЗпП не здійснив виплату всіх сум належних йому на день звільнення, а виплатив їх лише 03 травня 2019 року, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у встановлений судом строк своїм правом на подачу відзиву не скористався, а подав лише додаткові пояснення та докази, що були витребуванні судом за клопотанням позивача.

В судовому засіданні позивач свої уточненні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач направив в суд заяву прос слухання справи у його відсутності та зазначив, що позов не підтримує та просить у його задоволенні відмовити, оскільки з позивачем проведено всі розрахунки.

Заслухавши усні пояснення позивача, дослідивши докази, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно наказу №4к від 07.04.2017 р. був прийнятий на посаду юрисконсульта ТОВ Консалтингова компанія Бізнесгрупінвест , а 19.04.2018 р. переведений на посаду директора цього товариства та згідно наказу №14к від 26.12.2018 р. був звільнений з посади на підставі п.1 ст. 36 КЗпП за згодою сторін /а.с.10/.

Також встановлено, що на день звільнення позивача з посади 26.12.2018 року, відповідачем не було виплачено йому всіх належних сум. Заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку відповідачем виплачено лише 03.05.2019 року, що сторонами не заперечується.

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною першою статті 117 КЗпП України передбачено, що вразі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до довідки ТОВ Консалтингова компанія Бізнесгрупінвест про доходи ОСОБА_1 середньоденний заробіток складає 681,82 грн.

Затримка виплати повного розрахунку при звільненні, позивачем заявлена за період з 26 грудня 2018 року по 03 травня 2019 року в сумі 58635,66 грн.

Такий розрахунок є не вірним, оскільки за розрахунком суду середній заробіток складає 58636,52 грн = (86 раб.дн.Х681,82 грн/середньоденний заробіток).

Водночас, при визначенні розміру сум, які підлягають до стягнення з роботодавця необхідно взяти до уваги і такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, дії відповідача щодо її виплати.

Право суду зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, залежить від таких чинників: наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, коли належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у зв`язку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем; прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу (постанова Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року № 6-113цс16).

З огляду на те, що розмір заборгованості на день звільнення складав 24 603,66 грн., враховуючи співмірність цієї суми відносно розміру середнього заробітку позивача, який складає 58 635,66 грн, а також те, що відповідач в добровільному порядку виплатив позивачу наявну заборгованість та, що звільнення позивача відбулось за угодою сторін, суд вважає за справедливе застосувати принцип пропорційності та зменшити розмір суми, належної працівникові за час затримки розрахунку при звільненні до 20 000 грн.

Також наявні підстави згідно ст. 141 ЦПК України для стягнення із відповідача понесених позивачем судових витрат, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог у розмірі 786,23 грн.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингова компанія Бізнесгрупінвест (ідентифікаційний код юридичної особи 33911555; місце знаходження: вул. Пирогова, 131-А, м. Вінниця, Винницької області) про стягнення не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингова компанія Бізнесгрупінвест (ідентифікаційний код юридичної особи 33911555) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Консалтингова компанія Бізнесгрупінвест (ідентифікаційний код юридичної особи 33911555) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 786 грн. 23 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК (від 03.10.2017 року) апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.

Повний текст рішення виготовлено 28.05.2019 року.

Головуючий